Сучасний стан й перспективи розвитку морського страхування

Міністерство освіти та науки України

Харківський торгово-економічний інститут

КНТЕУ 
 
 
 
 
 
 

Індивідуальна робота

на тему: « Сучасний стан й перспективи розвитку морського страхування». 
 
 
 
 

                                                                                                   Виконала студентка

                                                                                       Групи ОА-05

                                                                                              Москвичова Г.Ю.

                                                                                 Перевірив

                                                                                       Кондрат В.В. 
 
 
 
 
 

Харків 2008

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

1.Сутність морського  страхування……………………………………………4

2.Сучасний стан  і перспективи розвитку морського  страхування………….8

Висновок……………………………………………………………………….10

Список посилань………………………………………………………………12 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Розвиток  страхового ринку в період переходу до ринкової економіки потребує вирішення багатьох актуальних питань через об’єднання страховиків, які спеціалізуються на морському страхуванні.

    Подальша  інтеграція України до міжнародних структур дає змогу вивірити державну політику щодо регулювання трудової діяльності відповідно до форм, методів і важелів, які застосовують у світі. Розвинені країни – члени Європейського союзу – мають максимально ідентифіковані методи державного регулюванні, визначені відповідними директивами цього союзу. Україна, поступово стаючи повноправним членом найавторитетніших міжнародних організацій, оволодіває методами впливу держави на страховий ринок, які відповідають найвищим світовим стандартам.

    Інтенсивна  глобалізація світового страхового простору постійно вимагає від національних страхових ринків адаптації до нового режиму міжнародної торгівлі страховими послугами, який визначається процесами лібералізації системи страхового нагляду й дерегулювання страхових ринків. Сьогодні важливим завданням є оцінка причин, форм і тенденцій глобалізації страхового середовища, що допоможе оптимально сформувати напрями розвитку страхового ринку в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність  морського страхування.

    У зв’язку з тим, що зростає обсяг  перевезень пасажирів і вантажів водним транспортом, все більшого значення набуває морське страхування. До його складу входять такі основні види:

• страхування суден (каско);
• страхування вантажів (карго).

    В Україні  до морського страхування  відносять ще страхування відповідальності судновласників та особисте страхування від нещасних випадків на морському транспорті. Через те об’єктами морського страхування виступають:

• судно (як транспортний засіб) – каско;
• вантаж, який перевозиться цим судном – карго;
• фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник)
• правова (цивільна) відповідальність судновласника або вантажоперевізника.

    Разом з тим, суто страховий інтерес  щодо збереження майна мають два  перших види, які можна вважати  майновими видами страхування. Решта  відносяться до інших галузей  страхування – а саме особистого і відповідальності.

Особливості морського страхування:

• на страхування приймаються великі ризики, тому воно проводиться не окремими страховиками, а обєднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування і перестрахування. В Україні в 1998 році створене Морське страхове Бюро України. Членство в бюро є обов’язковою умовою для отримання ліцензій на страхування морських ризиків;
• міжнародний характер морських перевезень, що призводить до існування міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування і національними страховиками;
• договори укладаються переважно на основі Морського страхового полісу Ллойда та застережень Інституту лондонських страховиків;
• договори морського страхування через їхню складність укладаються за посередництвом страхових брокерів;
• елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників.

    Основне місце серед майнових видів морського  страхування займає страхування  суден (каско), що зумовлене як підвищеними ризиками використання цих засобів, так і їхньою високою вартістю. Страхування каско – суден охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, річках та озерах. Під фрахтом розуміють плату за перевезення судном вантажу і пасажирів.

    Обсяг страхового покриття встановлюється на основі однієї з таких умов:

• з відповідальністю за повну загибель і пошкодження;
• з відповідальністю за повну загибель;
• без  відповідальності за пошкодження;
• без відповідальності за часткову аварію.

    Огляд судна, вантажів чи іншого майна, що приймається на страхування, здійснює сюрвієр – експерт, який є агентом страховика. На підставі його висновку страховик приймає рішення про укладання договору страхування. Розподіл витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом здійснюється диспашерем – спеціалістом у галузі морського права, котрим складається спеціальний розрахунок, який називається диспашою.

    При настанні страхового випадку страхувальник  повинен довести документально цей факт, надати всі претензійні документи та розрахунки, необхідні страховику для визначення страхового відшкодування.

    Виплата страхового відшкодування в повному  обсязі за договором відбувається у  таких випадках:

• повної фактичної загибелі судна;
• повної конструктивної загибелі судна;
• при пропажі судна безвісти.

    При страхуванні вантажів (карго) застосовується такі поширені умови страхового покриття:

• з відповідальністю за всі ризики;
• з відповідальністю за часткову аварію;
• без  відповідальності за пошкодження, крім випадків крушіння;
• додаткова-протиправні дії третіх осіб.

    Страхувальник – юридична або фізична особа  – відправник або одержувач вантажу.

    Об’єкт  страхування – вантаж страхувальника при його транспортуванні від  місця відправлення до місця призначення.

    Особливості страхування вантажів у морському  страхуванні:

• договір може бути укладений на окремий рейс (від одного пункту до іншого) і на визначений період часу. Укладається за Генеральним полісом, за яким страховик зобов’язується протягом визначеного строку забезпечувати страховий захист усіх вантажів без оформлення полісу страхування за кожною окремою партією вантажу;
• страховий поліс видається страховиком лише від свого імені і набирає чинності з моменту сплати страхувальником страхової премії;
• договір може бути укладений не тільки в інтересах самого страхувальника, а й в інтересах іншої особи;
• права й обов’язки за договором страхування іншій особі.

    Вантаж  приймається на страхування в  сумі, заявленій страхувальником. Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу.

    Страхові  тарифи при страхуванні вантажів залежить від:

• виду вантажу і транспортного морського засобу;
• способу відправлення вантажу;
• маршруту;
• вартості вантажу;
• обсягу страхової відповідальності ( умов страхування).

    Умовами страхування вантажів передбачені  також випадки відмови у відшкодуванні  збитків, а також принципи відшкодування  збитків.

    Зазначимо, що страхування вантажів є найбільш поширеним у морському страхуванні. Водночас договори страхування вантажів класифікують за різними ознаками:

1. за видами транспорту – договори залізничних, морських, автомобільних, внутрішньо водних і повітряних перевезень;
2. за територією – внутрішньодержавні і міжнародні;
3. за кількістю перевізників, що беруть участь у перевезенні – місцеві перевезення, перевезення в прямому сполученні, прямі змішанні перевезення тощо.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Сучасний стан  і перспективи розвитку морського  страхування.

Український ринок страхових послуг має значні можливості, проте потреби національної економіки та населення у якісних страхових послугах не задовільнено. На страховому ринку існують серйозні проблеми, які перешкоджають подальшому його розвиткові, серед них:

• недосконала законодавча та нормативна база;
• низький рівень ефективності державного регулювання страхової діяльності;
• недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків;
• недостатня використаність інвестиційних можливостей страховиків;
• питомої ваги страхування життя на страховому ринку зниження постійне;
• впровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів зіткнулося з перепонами на законодавчому рівні;
• є поодинокі випадки зволікання страховиками з виплатами страхових сум і страхового відшкодування, неправомірні відмови від виплати та порушення страхового законодавства.

    Подальший успішний розвиток ринку морського страхування залежатиме від:

• розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності;
• розширення інфраструктури;
• вдосконалення порядку оподаткування страхової діяльності;
• посилення вимог до порядку створення та діяльності страхових організацій;
• подальшого розвитку законодавчої та вдосконалення нормативної бази;
• створення об’єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;
• подальшої інтеграції України до міжнародних структур;
• створення оптимальної структури співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;
• створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
• посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків;
• підвищення платоспроможності страховиків.

    Щоб усунути протиріччя у законодавчому  регулюванні системи страхування  в Україні, необхідно:

1. прискорити розробку та прийняття нового цивільного кодексу України, в якому передбачити правові основи регулювання страхової діяльності в Україні;
2. внести зміни та доповнення до Закону України «Про страхування», в якому:
• уточнити головні страхові поняття і терміни;
• уточнити порядок припинення договорів страхування;
• уточнити процедуру санації та порядок ліквідації страховика;
• провести комплексний аналіз законодавчих актів з питань обов’язкового державного страхування з метою його впорядкування.