Страхування земель, як складова ринкового механiзму господарювання

Постановка проблеми.  Шлях розвитку земельних відносин в 

України має складний історичний характер і постійно супроводжується 

низкою проблем та неузгоджень  пов’язаних переважно з нестабільною

політико-економічною ситуацією. Земельна реформа проходить вже 18-й 

рік свого існування та перебуває на завершальній стадії (більше 50 %

земель України вже  перебувають в приватній власності). Проте, лишається 

ряд проблем пов’язаних з  вимушеним набуттям земельних відносин

орендного характеру в  сільській місцевості.  Досі діючий мораторій на

землю, створив умови за яких селянам, єдиним варіантом лишається  здача 

в оренду земельної ділянку, для отримання «мізерного» прибутку.

Причому отримати свій земельний  наділ орендодавець може в 

погіршеному стані, якщо не в  катастрофічному. Все через те, що орендарі в 

більшій мірі не зацікавлені  в дбайливому ставленні до «цінного  ресурсу»,

використовуючи землю  виключно як джерело отримання  прибутку,

нехтуючи при цьому  всіма нормами раціонального  використання та

охорони земель. На думку  автора, ефективним рішення проблем 

пов’язаних з використанням  та охороною земель може стати 

запровадження економічного механізму страхування земельних  ділянок від 

різноманітних ризиків, які  виникають в процесі їх використання в умовах

оренди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема страхування 

земель у вітчизняній  науці є порівняно новою і  малодослідженою, проте 

питанням раціонального  використання та охорони земель присвячено

роботи Д.С. Добряка, А.Г. Мартина, С.О. Осипчука,  А.М. Третяка,

Л.Я. Новаковського та ін.

Питанню страхування в  Україні присвятили роботи такі вчені  як

В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, О.М. Віленчук, І.А. Сааджан та інші [1, 2,

                                              

*

 Науковий керівник  – канд. екон. наук Л.В. Паламарчук.2

6]. Серед зарубіжних вчених, слід виділити  О.А. Гвозденка, 

Ю.О. Сплетухова, Є.Ф. Дюжикова [3, 7].

Метою даної публікації є  аналіз існуючого використання земель в 

умовах оренди та  пропозиції щодо впровадження страхування 

відповідальності орендарів  при передачі в оренду земельних  ділянок, як

можливого механізму їх захисту.

Виклад основного матеріалу.  Земельне законодавство України 

визначає, що відповідно до статті 12 закону України “Про оренду землі”

від 06.10.1998 № 161-XIV [5] об’єкт оренди (земельна ділянка), може бути

застрахованим на період дії  договору оренди землі за згодою сторін у 

порядку, встановленому законодавством України. У разі невиконання 

свого обов’язку стороною, яка повинна згідно з договором  оренди землі 

застрахувати об’єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і 

зажадати від іншої  сторони відшкодування витрат на страхування.

Право здачі майна, в тому числі земельних ділянок, в оренду

належить власнику майна. Орендар за договором оренди бере землю в 

тимчасове володіння та користування або в тимчасове користування. При 

цьому земля повинна використовуватися  у відповідності до її цільового 

призначення.

До того ж, відповідно до Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 

2768-III [4] право оренди земельної  ділянки може відчужуватися, у  тому 

числі продаватися на земельних  торгах, а також передаватися у  заставу,

спадщину, тощо. Договір оренди може укладатися на визначений термін,

також він може передбачати  перехід в подальшому права власності  на

орендовану земельну ділянку  до орендаря. На орендованій земельній 

ділянці орендар здійснює господарську діяльність, яка так  або інакше

впливає на якість землі. Тому при оренді земельної ділянки  орендодавець

має право вимагати внесення в договір оренди умов щодо страхування 

відповідальності орендаря за нанесення збитку земельним ділянкам.

Збиток може бути нанесений  як орендованій земельній ділянці, так і 

сусіднім або яким-небудь іншим ділянкам, шляхом їх забруднення 

(хімічними або іншими  шкідливими речовинами), засмічення,

пошкодження або  знищення родючого шару ґрунту, а також в  результаті

дій орендаря, які можуть призвести до порушення природного балансу на

даній території (яка виражається, наприклад, в заболочуванні або 

пересиханні сусідніх ділянок, що є основою для висування  претензій 

третіми особами.3

Під  засміченням земель розуміється розміщення в невстановлених

місцях предметів господарської  діяльності, твердих промислових  та

побутових відходів (металобрухт, склобій, будівельне сміття, залишки 

дерев і т.п.).

Забрудненням земель є  погіршення в результаті  техногенної 

(антропогенної) діяльності  якості земель, в тому числі  тих, що втратили 

родючий шар ґрунту (кар’єри, кам’яні поверхні тощо), які 

характеризуються збільшенням  або  появою хімічних речовин або  рівня 

радіації у порівнянні з їх раніше існуючими значеннями (фоновими або на

початку порівняльного періоду).

Забруднення земель, які використовуються в сільському та лісовому

господарстві засобами хімізації, характеризується збільшенням їх вмісту

більше граничної або  орієнтовно допустимої концентрації в  ґрунті.

Під пошкодження або знищенням  родючого шару ґрунту розуміється

часткове або повне  його руйнування в результаті навмисних  або недбалих

(необережних) дій, а  також в наслідок невикористання  заходів  щодо

відвернення негативних наслідків, викликаних  техногенними

(антропогенними) та природними  факторами. Характеризується втратою 

родючого шару ґрунту або  погіршенням його фізичних та біологічних 

якостей, а також зниженням  природно-господарської цінності земель.

На думку автора, процедура  страхування відповідальності орендарів 

від ризику погіршення або  знищення родючого шару ґрунту при  передачі в 

оренду земельних ділянок  може мати наступний вигляд:

1)  орендодавець  при  укладенні договору оренди землі  з орендарем, 

передбачає в ньому, необхідність страхування цивільної відповідальності

для орендаря.

2) орендар страхує цивільну  відповідальність за нанесення  шкоди 

орендованій земельній ділянці, укладаючи договір зі страховою 

організацією.

3)  страхова компанія  визначає (в майбутньому особисто) стан та 

оцінку застрахованої  земельної ділянки за допомогою  землевпорядних

організацій, наприклад за допомогою агрохімічного паспорту до та в кінці 

дії договору страхування.

4) на основі даних про  застраховану земельну ділянку  страхова 

організація оцінює наявність  збитку по закінченню договору страхування

та за  його наявністю  розраховує розмір страхового відшкодування  який

необхідно виплатити страхувальнику (орендарю).4

Висновок. Запровадження  механізму страхування земельних  ділянок 

може підвищити ефективність управління земельними ресурсами України 

та захисту майнових інтересів  землевласників та землекористувачів,

особливо в умовах орендних відносин. Для ведення в дію  страхування 

відповідальності орендарів  при передачі в оренду земельних  ділянок,

необхідно внести зміни до Закону України “Про страхування” та інших 

нормативно-правових актів  земельного та страхового законодавств для 

чіткої регламентації  процедури страхування.

Бібліографічний список:  1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С.

Страхова справа.  – 5-те вид. стер.  – К.: Знання.  − 2005.  – 352 с.

2. Віленчук О.М. Формування  системи страхування екологічних  ризиків. −

Ж.: ДВНЗ "Державний агроекологічний  ун-т".  − 2007.  − 260 c.

3. Гвозденко А.А. Страхование:  учеб. − М.: ТК Велби, Изд-во  Проспект. −

Г25. − 2006. − 464 с. 4. Земельний  кодекс України: Прийнятий 25.10.2001

№ 2768-ІІІ // Відомості Верховної  Ради України вод 25.01.2002  – 2002 р.,

№ 3, стаття 2. 5. Про внесення змін до Закону України “Про оренду землі”

вiд 02.10.2003 № 1211-IV // Відомості  Верховної Ради України (ВВР), 2004,

№ 10, стаття 102. 6. Сааджан И.А., Харичков С.К. Страхование 

экологических рисков: принципы и экономический механизм. – О.:

Институт проблем рынка  и экономико-экологических исследований.  −

2006.  − 160 с. 7. Сплетухов  Ю.А., Дюжиков Е.Ф. Страхование:  Учеб.

пособие. − М.: ИНФРА-М, 2006. − 312 с-(Высшее образование).

Кошель А.О. Страхование  земельных участков в условиях

арендных отношений. Проанализировано существующее использование 

земель в условиях  аренды. Предложено  страхование ответственности 

арендаторов при передаче в аренду земельных участков, как  возможный 

механизм их защиты.

Koshel А.  Іnsurance of the ground areas in the conditions of rent

relations. The existing use of land in the conditions of rent relations is analyze.

Liability insurance of tenants by transfer to rent of the ground areas, as the

possible mechanism of their protection is offered.