Страховые услуги

Національна академія статистики, обліку та аудиту

Державного комітету статистики України

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА   РОБОТА

 

з дисципліни “Страхові послуги ”

 

 

 

 

 

Студентки: група 08.15, курс 4

Спеціальність: фінанси

Прізвище та ініціали: Паламарчук В.В.

Рецензент контрольної роботи: Залюбовська С.С.

Дата виконання 04.10.2012

 
 
Київ_2012

   Зміст

1. Андеррайтинг: поняття, сутність, роль у формуванні збалансованого страхового портфеля

2. Асортимент страхових послуг, який пропонується в Україні фізичним та юридичним особам

3. Види договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні

4. Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Андеррайтинг: поняття, сутність, роль у формуванні збалансованого страхового портфеля

Андеррайтинг – це процедура по ухваленню, або неприйняттю на страхування ризиків за договором страхування зі встановленням (узгодженням) тарифу, франшиз і інших умов договору.

Андеррайтинг включає:

• проведення передстрахової експертизи (наприклад, опис домашнього майна при страхуванні квартири – список з вказівкою назви страхованої техніки і її вартості),
• оцінку ризику – ( на практиці – це, наприклад, визначення ступеня угоняємості машини в автострахуванні і співвідношення даної машини з певною групою ризику в тарифному керівництві, по якому визначається вартість поліса), визначення розмірів, термінів і умов дії договору страхування, розрахунок страхового тарифу і вартості поліса.

Процес андеррайтингу складається з таких етапів:

♦ оцінювання ризиків, притаманних  об'єкту, що пропонується взяти на страхування;

♦ вироблення рішення про  страхування об'єкта або відмову у страхуванні;

♦ визначення строків, умов та розміру страхового покриття;

♦ розрахунок розміру страхової премії;

♦ підготовка та подання  пропозицій відповідним службам  страховика за схемою перестрахування.

Вказані види робіт здебільшого  виконують фахівці страховика, які  здійснюють аквізицію. У випадку значної суми страхової відповідальності, недостатньо вивченого ризику чи коли об'єкт і умови страхування нетрадиційні, залучають компетентних вузькопрофільних фахівців з інших підрозділів, служби фінансової безпеки страховика, а також із компаній, які мають необхідний досвід і котрим пропонуватиметься перестрахування. Корисно також звертатися й до незалежних експертів.

Завершальною стадією  даного етапу є підписання договору страхування, яке може бути через  засоби зв'язку, але обов'язково з  невідкладним обміном оригінальними  примірниками договорів, завірених  відповідними підписами та печатками, як того вимагає законодавство, і  отримання страхових платежів. Тільки після цього починає діяти  страховий захист.

В страхових компаніях  працюють фахівці, які займаються тільки андеррайтингом, – їх основне призначення в тому, щоб проконтролювати співробітників продаючих підрозділів – ато понастрахуют дорогих машин – так і розорити компанію недовго.  Андеррайтери – це своєрідні інспектори , які перевіряють справедливість операції – щоб вона була вигідна обом сторонам.

C іншої сторони – фактично  в спрощеному вигляді андеррайтингом займається кожен агент і менеджер офісних продажів, коли розраховує страховий тариф і оформляє страховку по КАСЬКО, наприклад.

Дуже часто процедура  з грізною назвою «андеррайтинг» зводиться до розпису в полісі в графі «представник страховика» – це означає, що «роспісавшийся» узяв на себе відповідальність за правильну оцінку ступеня ризикованої за договором. Практичний андеррайтинг вирішує 4 основні задачі:

Треба оцінити запропонований на страхування ризик з точки зору характеристики об'єкту страхування і з точки зору вірогідності настання страхової події з цим об'єктом і з точки зору розмірів ймовірних збитків.

На основі цієї оцінки андеррайтер повинен визначити: чи приймати ризик на страхування, чи ні.

Якщо ж прийнято ризик  – визначити строки, умови і  розмір страхового покриття, тобто  визначити конкретні умови договору страхування.

Обчислити розмір страхової  премії.

З метою формування збалансованого с. портфелю у процесі андеррайтингу необхідно слідкувати за тим, щоб не відбувалось кумуляції ризику (настання с. випадку по одному ДС веде до настання с. випадків по ін. ДС, або концентрація ризику на окремій території, що може призвести до катастрофіч. збитків, наприклад, внаслідок повені чи землетрусу), щоб забезпечувалась диверсифікація ризиків, та недопущення підвищення рівня збитковості, або взагалі перевищення можливих виплат над надходженням с. премій.

Крім того, андеррайтинг має сприяти зменшенню ризику по конкретному ДС, що у свою чергу також впливає на збалансованість с. портфелю, шляхом визначення оптимальних як для страхувальника так і для страховика умов ДС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Асортимент страхових  послуг, який пропонується в Україні  фізичним та юридичним особам

Зараз страхові компанії пропонують цілий ряд страхових послуг відповідно до отриманих ними ліцензій:

Þ страхування життя:

• страхування дітей

• страхування пенсій

• весільне страхування

• довічне страхування

Þ загальні види страхування:

• страхування майна юридичних  осіб:

- страхування залізничного, наземного (крім залізничного), повітярного та авіаційного транспорту

- страхування вантажів та багажу

- страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ

- страхування кредитів

- страхування інвестицій

- страхування фінансових ризиків

- страхування судових витрат

- страхування виданих та прийнятих гарантій

• страхування майна фізичних осіб:

- страхування автомобілів

- страхування будівель

- страхування домашніх тварин

- страхування майна на подвір¢ї

- страхування домашнього майна

• страхування відповідальності:

- страхування відповідальності власників наземного, повітряного та водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)

• страхування від нещасних випадків

- індивідуальне страхування

- колективне страхування

- страхування пасажирів

- страхування дітей

- страхування туристів

• медичне страхування

- страхування здоров¢я на випадок хвороби

- безперервне страхування здоров¢я.

 

 

 

 

 

 

 

3. Види договорів  обов’язкового страхування цивільної  відповідальності власників автотранспортних  засобів в Україні

Обов'язкове    страхування   цивільної    відповідальності

власників  транспортних  засобів  (далі  - обов'язкове страхування

цивільної  відповідальності)  здійснюється  з  метою  забезпечення

відшкодування    шкоди,    заподіяної    третім   особам внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди.

Власником  транспортного  засобу відповідно до цього Положення

вважається  юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний

засіб, що належить їй на праві  власності, повного  господарського

відання,  оперативного  управління  або  на інших підставах, що не

суперечать   чинному   законодавству   (договір  оренди, доручення

тощо).

Дія  цього   Положення   поширюється   на   нерезидентів   та

резидентів - власників транспортних засобів (автомобілі, автобуси,

самохідні  машини,  сконструйовані на шасі автомобілів,  мотоцикли

всіх   типів,   марок   і   моделей,   причепи,   напівпричепи  та

мотоколяски)*,   що  експлуатують    їх    на     вулично-дорожній

мережі     загального  користування,   за  винятком   транспортних

засобів,  власники яких застрахували   цивільну   відповідальність

у     державах,    з    уповноваженими       організаціями      по

страхуванню    цивільної  відповідальності  власників  транспортних

засобів  яких   Моторне (транспортне)  страхове  бюро уклало угоду

про взаємне визнання договорів  такого страхування.

 

2. Суб'єктами     обов'язкового     страхування     цивільної

відповідальності     є    страхувальники,     страховики (страхові

організації),   Моторне  (транспортне)  страхове    бюро  і  треті

особи - юридичні   та   фізичні   особи,   яким   заподіяна  шкода

транспортним засобом  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо  мотоколяскою  або  спеціально  обладнаним автомобілем  з

розпізнавальним знаком  "Інвалід"  особисто  керують  інваліди   -

громадяни України,  вони  не укладають із страховиками (страховими

організаціями) договір   обов'язкового    страхування    цивільної

відповідальності власників   транспортних  засобів,  а  вважаються

застрахованими Моторним   (Транспортним)   страховим   бюро,   яке

відшкодовує шкоду,   заподіяну  ними  третім  особам,  на  умовах,

визначених цим Положенням. Страховий поліс при цьому  не видається.

Інші водії,  що експлуатують такий транспортний засіб, зобов'язані

укласти    договір     обов'язкового     страхування     цивільної

відповідальності на  загальних  підставах.  (  Пункт  2  доповнено

абзацом другим згідно з  Постановою КМ N 1501  (  1501-96-п  )  від

11.12.96 )

 

3. Об'єктом     обов'язкового      страхування      цивільної

відповідальності    є    цивільна    відповідальність    власників

транспортних засобів  за шкоду,  заподіяну третім особам  внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди,  а саме життю або здоров'ю фізичних

осіб, їхньому майну і  майну юридичних осіб.

Відшкодуванню  страховиком  (страховою організацією) підлягає

пряма  шкода,  заподіяна   третій особі під час руху транспортного

засобу,  якщо  має місце  причинний зв'язок між рухом транспортного

засобу і заподіяною ним  шкодою.

 

4. Страховий   випадок  - це дорожньо-транспортна пригода,  яка

сталася  за участю транспортного  засобу страхувальника і внаслідок

якої   настає    його   цивільна   відповідальність   за заподіяну

транспортним засобом  шкоду майну, життю і здоров'ю  третіх осіб.

 

5. Відповідно   до  цього   Положення встановлюються такі  види

договорів обов'язкового страхування  цивільної відповідальності:

звичайний договір;

додатковий договір.

Звичайний   договір   укладається   з власником транспортного

засобу,  зареєстрованого  в  Україні  чи  тимчасово  ввезеного  на

територію  України  для  користування і діє на території  України.

(  Абзац  четвертий   пункту  5  із  змінами,  внесеними   згідно  з

Постановою КМ N 842 ( 842-2000-п ) від 27.05.2000 ).

Додатковий  договір  діє  на  території  держав, зазначених у

страховому   полісі,   на   умовах,   встановлених  у цих державах

відповідно  до  угод, укладених  Моторним (транспортним) страховим

бюро  з  відповідними  уповноваженими організаціями по страхуванню

цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

 

6. Страхова   сума  за  договором  обов'язкового  страхування

цивільної  відповідальності   -  це  грошова  сума,  в  межах  якої

страховик  (страхова  організація)  відповідно до умов страхування

зобов'язаний  провести  виплату  третій особі або третім особам (у

разі,  коли  потерпілих  у  дорожньо-транспортних пригодах кілька)

після настання страхового випадку.

Страхова  сума  та розміри  страхових платежів за обов'язковим

страхуванням  цивільної  відповідальності встановлюється Кабінетом

Міністрів України. ( Абзац  другий пункту 6 із  змінами,  внесеними