Страховой менеджмент

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 
 

КАФЕДРА СТРАХУВАННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Звіт  про виконання індивідуальних завдань із дисципліни «Страховий менеджмент» 
 
 
 

студентки 5 курсу

спец. 8508/1, 6 групи

фінансово-економічного факультету

магістерської програми

«Фінансовий менеджмент в сфері  бізнесу»

Кір’якової  Євгенії

Перевірила: Мурашко О.В. 
 
 
 
 
 
 

КНЕУ-2011 

Варіант 6

Обов’язкові завдання № 1 

                              Вступ 
 

            Фінансова надійність страховика є здатністю виконувати взяті зобов’язання за договорами страхування навіть за умов дії несприятливих  чинників, зміни економічної кон’юнктури.

            Ймовірнісний характер страхової діяльності, який обумовлює  невизначеність часу та обсягів погашення страхових зобов’язань, відрізняє страхові зобов’язання від інших. Якщо будь-якому іншому суб’єкту господарювання заздалегідь відомі терміни і обсяги сплати зобов’язань перед контрагентами, кредитними установами тощо, то для страховика терміни і обсяги сплати своїх зобов’язань залишаються практично невизначеними.

            Це потребує побудови такої системи фінансової надійності, яка не просто дозволяла б страховику сплачувати за своїми страховими зобов’язаннями, я а яка б забезпечувала можливість виконувати ці зобов’язання за будь-яких умов, навіть за не сприятливішого для страховика збігу обставин. Зрозуміло,що ця система має бути багатоступінчастою та всеохоплюючою. Вона постійно перебуває в центрі уваги страхової організації та пов’язана з її тарифною, інвестиційною і перестрахувальною політикою. Побудова такої системи фінансової надійності має бути, врешті-решт, підпорядкована вся ідеологія організації фінансів страховика.

            Фінансова надійність є результатом інтегрованої взаємодії багатьох чинників. Розглянемо вплив кожного чинника, що впливають на вибір надійної страхової компанії. 
 
 
 
 
 
 

      Визначимо чинники, що впливають на вибір надійної страхової компанії (в порядку спадання їх значення): 

1. Рейтинг компанії на страховому ринку.
2. Кількість ліцензій, на здійснення окремих видів страхування.
3. Величина страхових резервів.
4. Розмір статутного фонду страхової компанії.
5. Наявність гарантійного фонду.
6. Величина та структура страхового портфеля.
7. Місце розташування та зовнішній вигляд головного офісу.
8. Наявність іноземного капіталу в статутному фонді компанії.

 
 

     Зараз визначимо вплив кожного з  цих чинників на вибір надійної страхової  компанії: 
 

1. Рейтинг компанії на страховому ринку.

 
 
 

      Рейтингова  оцінка страховика (з англ. "insurer rating) – це поточний висновок щодо стану показників страховика з урахування ступеню розвитку страхового ринку та його ринкової ваги на предмет його фінансової стійкості у звичайний час і можливість управляти ситуацією при виникненні загрози фінансової кризи. Наявність рейтингу і його рівень вигідно відрізняє страховика, будучи доказом відкритості та прозорості його діяльності.

      Рейтингова  оцінка страховика, здійснюється на підставі форм фінансової звітності, затверджених Міністерством фінансів України  відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", розшифровок дебіторської та кредиторської заборгованості, структури запасів, основних фондів, а також форм звіту про доходи та витрати страховика, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг.

      Визначення  рейтингу страхової компанії відбувається шляхом аналізу, що включає у себе оцінку як поточного фінансового  становища страховика, так і оцінку можливих змін цього фінансового  становища в майбутньому. Складовою  частиною аналізу є огляд конкретної компанії та макроекономічних тенденцій, що впливають на галузь у цілому.

      Зокрема, для здійснення рейтингової оцінки фінансової стійкості страховиків  використовуються шість основних прийомів аналізу:

      1) горизонтальний (часовий) аналіз  – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

      2) вертикальний (структурний) аналіз  – визначення структури фінансових  показників з оцінкою впливу  різних факторів на кінцевий  результат;

      3) трендовий аналіз – порівняння  кожної позиції звітності з  рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів;

      4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок співвідношень між  окремими позиціями звіту або  позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

      5) порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський  аналіз зведених показників звітності  за окремими показниками самого  страховика та його дочірніх  страховик (філій), а також з  урахуванням середньогалузевими та середніми показниками;

      6) факторний аналіз – визначення  впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку)  прийомів дослідження. 

      Якщо  рейтинг страхової компанії високий, то це свідчить про:

• фінансову стійкість страхової компанії;
• відповідність нормативно-правової бази страхової компанії нормам діючого законодавства України;

      -  високий рівень здатності виконувати  договірні зобов'язання перед  страхувальниками (застрахованими, вигодонабувачами), іншими учасниками страхового ринку (страховими посередниками, компаніями з асистансу, аварійними комісарами, перестрахувальниками) та бюджетом;

      - здатність об’єктивно оцінювати,  приймати і керувати ризиками;

      - кредитоспроможність в довгостроковій перспективі страхової компанії;

      - прихильність клієнтів послугам  конкретної страхової компанії;

     - рівень кваліфікації співробітників.

     Також ми можемо подивитись рейтинг компаній по виплатам та рівню виплатам, що є  дуже важливим моментом при виборі страхової компанії. 

2. Кількість ліцензій  на здійснення окремих видів  страхування

 
 

      Ліцензія  на страхування - документ державного зразка, який засвідчує право фінансової установи здійснювати страхову діяльність з конкретного виду страхування протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

      Після отримання відповідної ліцензії в Державній комісії з регулювання  ринків фінансових послуг України страховик  має право здійснювати страхову діяльність на всій території України.

        Велика кількість ліцензій на  здійснення окремих видів страхування  дає змогу населенню скористатись  тим видом страхування, який  вони потребують, що збільшує  попит на цю страхову компанію, та показує  спроможність страхової  компанії повністю забезпечити населення потрібним видом страхування та  покрити всі можливі витрати по цьому виду страхування.

      Велика  кількість ліцензій на видачу різних видів страхування підвищує рівень конкурентності компанії  на страховому ринку. 

3.Величина страхових резервів. 

      Страхові  резерви є основою страхового захисту. Вони є одним з найважливіших  чинників фінансової надійності страхової  компанії. Джерелом формування страхових  резервів є страхові премії.

      Страхові  резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх страхових виплат залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви - це виплати, відкладені до запитання, тобто такі, що не мають конкретного строку виконання. За своєю суттю страхові резерви є одночасно і зобов’язаннями страховика і, як будь-які зобов’язання, потребують певного капіталу. Вони відображають величину невиконаних на даний момент зобов’язань страховика за укладеними ним зі страхувальниками договорів страхування. Величина  страхових резервів повинна повністю покривати розмір майбутніх виплат за діючими договорами страхування.

      Виконання страхових зобов'язань забезпечується достатнім розміром страхових резервів (при їх формуванні слід ураховувати  вид страхування, термін дії договору, рівномірність розподілу ризику), а також правильно визначену основу для страхової премії.

      Активи  страховика, сформовані за рахунок  страхових резервів, є гарантією  виконання його зобов'язань і  повинні розміщуватися з метою  забезпечення ліквідності, диверсифікованості, надійності та прибутковості. Такі вимоги дозволять забезпечити своєчасні і в повному обсязі страхові виплати. 
 

4.Розмір статутного фонду страхової компанії 

      Статутний фонд - головний елемент функціонування будь-якого суб'єкта господарської  діяльності незалежно від форми  власності. Він є сумою вкладів засновників для забезпечення життєдіяльності компанії. Порядок формування статутного фонду регулюється чинним законодавством і статутними документами.

     Згідно  статті 30 Закону України «Про страхування» для початку страхової діяльності у сфері страхування життя, страхова компанія повинна мати оплачений статутний капітал у розмірі, встановленому Законом на рівні мінімум 1,5 млн. Євро за валютним обмінним курсом валюти України. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

     Сплачений статутний фонд є показником гарантії виконання Страховою компанією  своїх зобов'язань перед клієнтами. Це свідчить про те, що розмір статутного капіталу Страхової компанії відповідає вимогам Законодавства в повному обсязі та є безперечним підтвердженням гарантій платоспроможності Страхової компанії. Достатній страховий капітал дає змогу страховій організації швидше адаптуватися до умов ринку, здійснювати страхування середніх і великих ризиків, вистояти в конкурентній боротьбі. Якщо власний капітал перевищує статутний, то це означає, що діяльність страхової компанії прибуткова. 
 

5.Наявність гарантійного фонду. 

     Однією  з умов забезпечення платоспроможності  є гарантійний фонд, до якого належать додатковий та резервний капітал, що створюється за рахунок прибутку страховика, а також сума нерозподіленого  прибутку. Величина гарантійного фонду  не впливає на прийняття обсягів страхових зобов’язань і на рейтинг страхової компанії з погляду на їх платоспроможність. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви.