Фізичні особи – суб'єкти підприємницької  діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також  адвокати, приватні нотаріуси і фізичні особи, які працюють на умовах трудового контракту (договору), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування на рахунок Фонду на добровільних засадах.

     Розглянемо  детальніше розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

     1) у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням:

     - для роботодавців - 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

     - для найманих працівників - від  суми оплати праці, що включає  основну та додаткову заробітну  плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян: 0,25 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень; 0,5 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень;

     2) на загальнообов'язкове державне  соціальне страхування на випадок безробіття:

     - для роботодавців з 1 січня  2001 року - 2,0 відсотка, з 1 липня 2001 року - 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

     - для найманих працівників - 0,5 відсотка суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому. числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

     3) для осіб, які беруть участь  у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, з 1 січня 2001 року - 5,5 відсотка, з 1 липня 2001 року - 6,0 відсотка суми оподатковуваного доходу (прибутку), у тому числі: 3,0 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

     - з 1 січня 2001 року - 2,5 відсотка, з  1 липня 2001 року - 3,0 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

     Допомога  по тимчасовій непрацездатності внаслідок  захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення .медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

     Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником  або уповноваженим ним органом  за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Виходячи  з можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття установити, що виплати, передбачені частинами другою та четвертою статті 23, абзацом другим частини першої та частиною другою статті 28, частиною першою статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлюються в розмірі не нижче ніж 11 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи.

     Виходячи  з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності установити, що виплата, передбачена статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», встановлюється в розмірі не нижче ніж 64 відсотки прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

     Розмір допомоги на поховання з усіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється у розмірі не нижче ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи.

     3. Основні види виплат  по соціальному  страхуванню

     Кошти Фонду соціального страхування використовуються на:

• виплату застрахованим допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності і пологах, при народженні дитини, а також на поховання;
• ~ фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення працюючих та членів їх сімей;
• фінансування (дотація) дитячих оздоровчих таборів, студентських оздоровчо-спортивних таборів і позашкільне обслуговування, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають у віданні професійних спілок;
• створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання послуг працюючим особам:
• покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням обов'язкового державного соціального страхування.

     Допомоги  з тимчасової непрацездатності виплачуються застрахованим по соціальному страхуванню на основі лікарняних листків, що видаються лікувальними установами працюючим робітникам і службовцям. Розмір допомоги залежить від кількості днів непрацездатності, середньої заробітної плати (доходу), причини втрати працездатності.

     При визначенні суми допомоги враховується причина тимчасової втрати працездатності, а також перелік категорій, які мають право на пільгові умови її призначення.

     Допомога  по вагітності і пологах виплачується застрахованим по соціальному страхуванню жінкам за час дородової і післяродової відпустки, виходячи з середньоденної заробітної плати і тривалості відпустки по вагітності і пологах.

     Допомога  при народженні дитини за рахунок  коштів соціального страхування нараховується застрахованим жінкам у разі народження дітей у розмірі чотирьох мінімальних зарплат на кожну дитину. В окремих випадках може нараховуватися додаткова допомога.

     Допомога  на поховання за рахунок Фонду  державного соціального страхування виплачується сім'ї померлого, або особі, яка здійснила поховання у разі смерті громадянина, що перебуває у трудових відносинах з підприємством, організацією чи установою; працівника, який втратив роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією підприємства, установи чи організації, скороченням чисельності або штату працівників, за яким зберігалась середня заробітна плата за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більше як три місяці; особи, яка не перебувала у трудових відносинах, але сплачувала страхові внески; аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу очної форми навчання, учня ПТУ у розмірі, встановленому чинним законодавством (150 грн.).

     У разі смерті пенсіонера допомога виплачується за рахунок коштів, з яких виплачувалася  пенсія, при смерті безробітного – за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення. У разі смерті інших категорій населення допомога на поховання може виплачуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

     Інші  види виплат і видатків за рахунок  коштів Фонду соціального страхування здійснюються у встановленому чинним законодавством порядку.

     Розміри допомог по тимчасовій непрацездатності визначається профспілковим комітетом (а там, де його немає аадміністрацією підприємства, установи, організації) і залежать від причини тимчасової непрацездатності і загального трудового стажу. Профспілкове членство до уваги не береться.

     Відсоток  оплати лікарняного листка встановлюється відповідно .і постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій працездатності".

     Тривалість  загального трудового стажу встановлюється власником або уповноваженим  ним органом підприємства, установи, організації відповідно до записів  у трудовій книжці. У випадку її відсутності або коли у трудовій книжці немає відповідного запису, що підтверджує загальний трудовий стаж, подаються: довідка, військовий квиток, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, інші документи, що мають дані про місце і час роботи, служби, навчання тощо у порядку, затвердженому постановою Кабінету . Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у цій", у частині випадків, передбачених п.2, 3,'4 зазначених вище Правил.

     Особам, які застраховані на умовах добровільного  страхування, період сплати ними збору на обов'язкове соціальне страхування (страхових внесків), зараховується до загального трудового стажу на підставі довідки Фонду соціального страхування про сплату збору на обов'язкове соціальне страхування (страхових внесків).

     Оскільки  відповідно до п.1 названих вище Правил обчислення загального трудового стажу  для призначення працівникам  допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається на день настання непрацездатності, то у період хвороби він не перераховується. Наприклад, на момент захворювання 01.05 98 р. - у Петрова В.І. загальний трудовий стаж складав 7 років 11 місяців, 27 днів. Хворів він 2 місяці. Незважаючи на те що у період хвороби його загальний трудовий стаж був уже більше 8 років, допомогу по тимчасовій непрацездатності за весь період хвороби йому слід заплатити у розмірі 80% заробітку.

     При вирішенні питання про розмір оплати листка непрацездатності особам, які мають на своєму утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учні до 18 років) слід зазначити, що до числа дітей, які знаходяться на утриманні, відносяться як діти, що проживають разом з батьками, так і ті, що не живуть з ними, якщо один з батьків утримує їх повністю або частково, наприклад, виплачує аліменти.

     Враховуються  як рідні діти, так і всиновлені пасербниці і пасинки, що фактично утримуються на кошти робітника або службовця.

     До  числа утриманців не включаються  діти. що знаходяться на повному державному забезпеченні.

Висновки

     Необхідність  соціального страхування обумовлена потребою у формуванні таких соціальних фондів, за рахунок яких працездатним громадянам можна було б гарантувати їхнє фінансове забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності або втрати роботи. Перерви у роботі, викликані об'єктивними причинами (хворобою, травмами, вагітністю, безробіттям тощо) не можуть бути оплачені за рахунок фонду заробітної плати, тому держава зобов'язана створити такі умови, за яких втрачені доходи були б компенсовані суспільством за рахунок спеціальних джерел. Визначення джерел, принципів, умов формування відповідних соціальних фондів та порядку їхнього використання на вказані цілі здійснюються у процесі створення і функціонування системи соціального страхування.

     Система соціального страхування повинна  базуватися на таких загальних принципах:

• солідарності (перерозподіл коштів між працездатними і непрацездатними, здоровими і хворими, працюючими і безробітними);
• обов'язковості (охоплення соціальним страхуванням усіх працюючих за наймом, участь застрахованих осіб у формуванні відповідних фондів);
• рівноправності всіх застрахованих осіб (стосовно зобов'язань на фінансування витрат, прав і гарантій);
• державних гарантій щодо виплат із соціального страхування;
• контролю за формуванням і використанням фондів соціального страхування.

     В Україні система соціального  страхування включає такі види:

• у разі тимчасової втрати працездатності;
• у разі безробіття;
• медичне обслуговування;
• пенсійне забезпечення.