Самострахування: його переваги,вади та перспективи

Перестрахування у страховика (перестраховиків) не резидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом  
Міністрів України.

Пропорційне перестрахування – історично найбільш древня і власне кажучи до кінця XIX ст. єдина загальна форма перерозподілу ризику. З цього погляду пропорційне перестрахування носить ще назву традиційного перестрахування. Договір пропорційного перестрахування передбачає, що частка перестрахувальника в кожнім переданому йому для покриття ризику визначається по заздалегідь обговореними співвідношенню власної участі цедента. Участь перестрахувальника в платежах і відшкодуванні збитку відбувається по такому ж співвідношенню, що і його участь у покритті ризику. В узагальненій формі пропорційне перестрахування діє за принципом  
"перестрахувальник розділяє ризик цедента". Цей принцип, як буде видно далі, не використовується в договорах непропорційного страхування.

У практиці страхової роботи сформувалися наступні форми договорів пропорційного перестрахування: квотний, ексцедентна, квотно-ексцедентна,чи змішаний.

У договорі квотного перестрахування  цедент зобов'язується передати перестрахувальникові частку у всіх ризиках даного виду, а перестрахувальник зобов'язується прийняти ці частки. Звичайно, частка участі в перестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми. Іноді участь перестрахувальника може бути обговорено конкретною сумою (квотою). Крім того, у договорах цього типу за бажанням перестрахувальника встановлюються для різних класів ризику верхні границі (ліміти) відповідальності перестрахувальника.

Договір ексцедентного перестрахування  має ряд відмінностей від договору квотного перестрахування. Ексцедентна перестрахування може привести до повного вирівнювання тієї частини страхового портфеля, що залишилася в якості особистої участі цедента в покритті ризику.  
Приступаючи до висновку договору ексцедентного перестрахування, сторони визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті визначених груп ризику. Для цього прибігають до аналізу статистичних даних і проведенню актуальних розрахунків. Максимум власної участі страховика називається ексцедента.

Перевищення страхових сум за встановлений рівень (лінію) власної участі страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному чи декільком перестрахувальникам. Дане перевищення страхових сум ризику,переданих у перестрахування, називається надбанням ексцедента.

Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, що перестрахувальник зобов'язаний прийняти в покриття. Максимум участі перестрахувальника в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента. Якщо, наприклад, максимум участі перестрахувальника дорівнює 9 часткам власної участі цедента, то, виражаючи мовою страхової термінології, договір перестрахування передбачає покриття 9часткою (ліній), чи 9 перестрахувальних максимумів.

При висновку договору ексцедентного  перестрахування виключаються будь -які ризики, страхова сума яких чи менше  дорівнює встановленому для даного портфеля кількості часткою власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахуванням. Відсоток перестраховки буде тим більше, чим вище страхова сума для даного ризику.

Договір змішаного перестрахування - квотно-ексцедентна --застосовується на практиці відносно рідко. Він являє  собою сполучення двох перерахованих вище видів перестрахувальна договорів. Портфель даного виду страхування перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиків понад установлену квоту (норми) у свою чергу підлягає перестрахування на принципах ексцедентного договору.

У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений орган може проводити  тематичні перевірки страховиків на підставі аналізу поданих декларацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Страхування – одна з найдавніших категорій суспільних відносин.  
Зародившись в період розкладання первіснообщинного ладу, воно поступово стало неодмінним супутником суспільного виробництва. Первісний зміст розглянутого поняття зв'язаний зі словом "страх". Власники майна, вступаючи між собою у виробничі відносини, відчували страх за його схоронність, за можливість чи знищення втрати у зв'язку зі стихійними лихами, пожежами, пограбуваннями й іншими непередбаченими небезпеками економічного життя.

Видів та способів страхування є  досить багато. Але незалежно від  виду та способу страхування чи то ризиків, чи цивільної відповідальності автовласників, чи медичного страхування  всі вони керуються Законом України  «Про страхування».

Звісно ж даний закон не досконалий з точки зору європейського та світового досвіду, але ж ми молода держава і в якої все попереду. І тому, я впевнена, що наше страхове законодавство буде вдосконалюватись з року в рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про страхування»
2. www.gov.ua
3. www.uk.wikipedia.org
4. www.politics.ellib.org.ua