Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2013 в 22:30, дипломная работа

Описание работы

Страхування науково-технічних, впроваднецьких ризиків підприємців при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців. Таким чином, страхування не тільки здатне забезпечити фінансовий захист роботодавцям і працівникам, але й дозволити реалізувати їхні спільні інтереси.
Отже, в умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються нові суб'єкти як з боку осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів цих послуг. Гармонізація їхніх інтересів, а також належна організація страхової справи в країні, дієвість і розвиток страхування неможливі без належної правової бази, основу якої складає Закон України "Про страхування".
Метою даної дипломної роботі є освітлення стану і розвитку страхового ринку в Україні за останні роки, переважно за 1998-2001 роки.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Аналіз сучасного стану страхового ринку України
1.1. Учасники страхового ринку, характеристики й особливості……………………6
1.2. Споживачі страхових послуг, характер й особливості…………………………17
1.3. Аналітичний зріз…………………………………………………………………..23

Розділ 2. Економічна необхідність та сутність страхового ринку
2.1. Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування…………………….31
2.2. Організаційна структура страхового ринку……………………………………..33
2.3. Державне регулювання страхової діяльності…………………………………...38

Розділ 3. Удосконалення правового регулювання та нагляду за діяльністю
на страховому ринку
3.1. Досвід функціонування страхових ринків зарубіжних країн…………………..44
3.2. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України……………….50
3.3. Напрями підвищення ефективності страхової діяльності в
в ринковому середовищі…………………………………………………………57

Висновки………………………………………………………………………………………………64

Список використаної літератури………………………………………………………………66

Скачать полностью (118.67 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

urstr234.doc

— 514.50 Кб (Скачать)

 

3. Як у страхових, так і  в перестрахувальних операціях  іноді потрібні посередники. Страхові  агенти та страхові брокери  – страхові посередники,- через  яких страховики здійснюють страхову  діяльність. Закон України “Про  страхування “(ст.14) визначає їхні  функції таким чином:

         Страхові агенти- громадяни або  юридичні особи, які діють від  імені та за дорученням страховика  і виконують частину його страхової  діяльності (укладання договорів  страхування, одержання страхових  платежів, виконання  робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери –  громадяни або юридичні особи, які  зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

4. Страховикам, як і  іншим суб'єктам підприємництва, притаманне почуття єдності для рішення загальних питань і захисту своїх інтересів. Різні союзи, асоціації, ліги підприємців існують у багатьох галузях народного господарства.

Можливість створення  і порядок реєстрації об'єднань страховиків  передбачені ст.12 Закону України «Про страхування».

В Україні створені наступні об'єднання страховиків:

  1. Ліга страхових організацій України
  2. Авіаційне страхове бюро
  3. Моторне (транспортне) страхове Бюро України
  4. Морське страхове бюро України
  5. Українське медичне страхове бюро

Найбільш впливовим і відомим об'єднанням українських страховиків є Ліга страхових організацій України. 

Ліга страхових організацій  України (ЛСОУ) була заснована в 1992 році, як добровільне, недержавне, неприбуткове об'єднання страхувальників. Остаточно  робота зі створення ЛСОУ була довершена в 1994 році на першому з'їзді страхувальників України.

Основними завданнями Ліги страхових організацій України  є:

  • сприяння розвитку страхового ринку;
  • захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами Ліги;
  • сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;
  • сприяння реалізації антимонопольного законодавства в сфері страхової діяльності;

З метою ефективного  виконання статутних завдань  Ліга страхових організацій України  здійснює наступні функції:

  • співпрацює з органами державної влади та управління щодо вироблення напрямків вдосконалення страхової діяльності;
  • забезпечує своїх членів кваліфікованими методичними, методологічними та інформаційно-консультаційними послугами та допомогою у всіх справах, що стосуються страхової діяльності;
  • створює з відповідними учбовими закладами центри і курси підготовки та перепідготовки кадрів;
  • співпрацює з засобами масової інформації, готує інформаційні бюлетені та інші матеріали;
  • координує діяльність учасників ринку страхових послуг у сфері спільних інтересів членів Ліги;
  • залучає представників членів Ліги до участі у заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою подальшого розвитку страхової діяльності в України;
  • здійснює координацію розроблення типових правил страхування.

За роки свого існування  це об‘єднання досягло значних успіхів і користується авторитетом та повагою серед страхових компаній, органів державної влади та організацій - партнерів Ліги страхових організацій України.

Авіаційне страхове бюро

Авіаційне страхове бюро (АСБ) створено у відповідності до Закону України "Про страхування" і статті 3 Повітряного Кодексу  України постановою Кабінету Міністрів  України від 27 квітня 1998 року №561.

Основними завданнями АСБ  є:

  • координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків;
  • дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;
  • організація співробітництва з підприємствами, їх об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби авіаційного транспорту;
  • підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування;
  • сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;
  • видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;

На сьогодняшній день членами АСБ є 52 страхові компанії, які працюють на ринку авіаційного  страхування України.


Моторне (транспортне) страхове бюро України

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) створено у відповідності до Закону України "Про страхування" і постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року №1175.

Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро є:

  • гарантування платоспроможності страховиків (страхових організацій) - членів Моторного (транспортного) страхового бюро щодо страхових зобов'язань;
  • укладення за погодженням з Міністерством фінансів угод з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав про взаємне визнання договорів такого страхування, взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди та забезпечення виплати страхового відшкодування третім особам, якщо настання страхового випадку було спричинене власником транспортного засобу, застрахованим на території зазначеної держави, або власником транспортного засобу, застрахованим в Україні відповідно до зазначених угод;
  • управління централізованими страховими резервними фондами;
  • співробітництво з відповідними організаціями інших держав у галузі страхування цивільної відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільної відповідальності нерезидентів - власників (водіїв) транспортних засобів у разі в'їзду їх на територію України та резидентів – власників (водіїв) транспортних засобів у разі їх виїзду за межі України;
  • встановлення розмірів страхових платежів за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності в межах, установлених Кабінетом Міністрів України;
  • виплати компенсацій, передбачених Положенням про Моторне (транспортне) страхове бюро та страхового відшкодування згідно Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

 

 

Морське страхове бюро України

        Бюро створюється  страховиками, які мають дозвіл (ліцензію) на здійснення морського страхування та обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення, орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро. Бюро створюється зазначеними страховиками шляхом укладення установчого договору. Основні завдання Бюро:

  • координація діяльності національних страховиків у галузі страхування на морському транспорті;
  • дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі торгівельного мореплавства;
  • організація співробітництва з підприємствами, їх об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби морського транспорту;
  • підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з морського страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів морського страхування;
  • розроблення програм та методів страхування морських ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;
  • організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;
  • організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування на морському транспорті, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків та страхувальників;
  • видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;
  • представництво інтересів страховиків-членів Бюро у міжнародних об'єднаннях страховиків.

 

Українське медичне страхове бюро

     Асоціація  "Українське медичне страхове  бюро" зареєстрована в органах  державної реєстрації 15 березня  1999 р. Членами Асоціації є 28 страхових компаній України та інших юридичних осіб. Страхові компанії - члени Асоціації УМСБ представляють 12 областей України, Автономну Республіку Крим та м. Київ.

Основною метою Асоціації  є сприяння розвитку відкритого та рівнодоступного для всіх медичного  страхового ринку в Україні шляхом впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, в забезпеченні необхідної допомоги страховим компаніям в проведенні медичного страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників, координації зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування.

Для досягнення мети Асоціація  УМСБ здійснює таку діяльність:

  • представляє інтереси своїх членів у відносинах з державними органами України, міжнародними організаціями, тощо;
  • розробляє методологію медичного страхування, стратегію і тактику його впровадження в Україні;
  • сприяє формуванню розвитої інфраструктури медичного страхового ринку в Україні;
  • аналізує чинне законодавство України з питань страхової діяльності та охорони здоров'я, готує пропозиції щодо його удосконалення;
  • вивчає та аналізує стан та перспективи розвитку медичного страхування в Україні та за її межами, пропагандує ідеї медичного страхування серед населення України, сприяє залученню іноземних інвесторів в програми з медичного страхування та охорони здоров'я.
Ядерний страховий пул

Ядерний страховий пул - це угода між страховиками про  прийняття на себе ядерних ризиків.

Дата створення Ядерного страхового пулу України -14 листопада 1996 року.

Ядерний пул створено на добровільних засадах з метою  постійної координації діяльності його учасників в галузі страхування ядерних ризиків; забезпечення їх фінансової стабільності і гарантій страхових виплат; сприяння в реалізації міжнародних договорів, конвенцій і домовленостей в сфері страхування ядерних ризиків, членом яких є Україна.

Основні напрямки діяльності ЯСПУ:

  • розробка єдиних для всіх членів Пулу правил страхування, зразків договорів страхування та інших документів;
  • організація перестрахування ядерних ризиків та координація взаєморозрахунків із зарубіжними ядерними пулами по страхових виплатах;
  • організація проведення експертиз по оцінці безпеки ядерних об'єктів і розмірів заподіяної ядерної шкоди;

Члени ЯСПУ:

АСК   "Енергополіс",  
СК      "Алькона",  
СК      "Арма", 
СК      "Оранта-Дніпро"

За період з січня 1997 року по серпень 2000 року ЯСПУ була проведена велика організаційна робота. Зокрема, налагоджені міжнародні зв'язки з ядерними страховими пулами інших держав, з якими були досягнуті домовленості щодо їх перестрахувальної підтримки в разі необхідності. З ініціативи членів пулу розроблено механізм переходу відповідальності за ядерну шкоду від держави (оператора) до Страховиків.

17 серпня 2000 року Загальні  збори членів Ядерного страхового  пулу України прийняли рішення  про розширення Пулу з метою  збільшення фінансових можливостей ЯСПУ та затвердили Положення про членство в Асоціації "Ядерний страховий пул України". Текст Положення був опублікований в газеті "Україна Вusiness" (№ 35 (484) за 2000 рік) та в журналі "Енергобізнес" (№ 43 (166) за 2000 рік).

Згідно Положення членами  ЯСПУ можуть стати будь-які страховики - резиденти України, які мають  досвід роботи в сфері страхування  не менше п'яти років; сформований  статутний капітал в розмірі, не менше 500 000 євро; ліцензію Державного органу по нагляду за страховою діяльністю на здійснення відповідних видів страхування; визнають Статут, інші установчі і нормативні документи ЯСПУ; сплатили вступний і сплачують членські внески; вчасно перераховують кошти у фонди, сформовані ЯСПУ.


5.  Міністерство фінансів здіснює нагляд за страховою діяльністю з боку держави, з метою дотримання вимог учасниками страхового ринку законодовства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

 

 

 

1.2. Споживачі страхових послуг, характер й особливості

 

Сучасний  характер суспільно-виробничих відносин обумовив створення об’єктивних  передумов розвитку і функціонування ринку страхових послуг в Україні  і сформував відповідний рівень пропозиції та попиту на них. Це перш за все зміни у відносинах власності і створенні нових форм господарювання, а також розвитку підприємницької діяльності, конкуренції, відкриття кордонів для переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Разом з тим існують і фактори, які стримують цей процес.

В першу  чергу сюди відносяться нестабільність політичного становища і економічних  відносин в суспільстві, наростання інфляційних процесів, зростання  безробіття, економічна криза основних галузей народного господарства. В цих умовах основні покупці страхових послуг — юридичні і фізичні особи навіть в умовах настання різних ризикових ситуацій не можуть від них застрахуватися. До того ж страхування втратило довіру у населення, як основного партнера у страхуванні через бюрократизм у роботі і особливо необов’язковістю у справі своєчасних виплат страхового відшкодування та небажання ведення кропіткої роботи з страхувальниками.

Необхідно особливо визначити, що склалося несприятливе соціально-демографічне становище  в державі та існує складна криміногенна ситуація. Так, з постійного населення за основними віковими групами станом на 1 січня 2000 р. — 50,6 млн. чоловік населення молодше за працездатний вік становить 21,1%, працездатного віку —  56,0 і старшого за працездатний — 22,9%. Зростає чисельність пенсіонерів і особливо в період 1994-2001років. Якщо на початок 1994 р. було 13,1 млн. пенсіонерів, в тому числі 9,7 млн. чоловік за віком та  1,3 млн. чоловік за інвалідністю, то в 2001 р. вже 14,5 млн. пенсіонерів, з них відповідно 10,6 за віком і 1,9 млн. чоловік за інвалідністю. В розрахунку на 1000 населення кількість зареєстрованих шлюбів в 1993 р. становила 9,3 і в 2000 р. — 6,8 чоловік, тобто зменшується. Кількість зареєстрованих розлучень на 1000 населення в 1993 і в 2000 рр. становила 3,7 чоловік, тобто залишається на тому ж рівні при зменшенні кількості шлюбів.

З 1998 р. спостерігається чітка тенденція  до переважання кількості померлого  населення над кількістю народженого, що негативно відбивається на демографічній  ситуації і особливо в сільській місцевості (табл. 2).

Информация о работе Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України