Контрольна робота з "Страхові послуги "

Міністерство  освіти та науки України

Запорізька  Інженерна Державна Академія 

Факультет: «Економіки та управління»

Кафедра: «Фінанси» 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

з дисципліни: Страхові послуги 
 
 

Виконала: ст. групи  Ф-08-2з 4 курсу

Бородіна П.Є. 
 

Перевірив: Шумікін С.О. 
 
 
 
 
 

м. Запоріжжя

2011 р.

Зміст

1. Завдання на визначення термінів

2. Тестові завдання

3. Контрольні  запитання 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Завдання на визначення  термінів

1. Навмисне або несвідоме перебільшення страхувальником симптомів хвороби, що заважає страховикові визначити реальний ризик. Це – агравація.

      2. Зобов'язання страховика відшкодувати витрати страхувальника на лікування в іншій країні. Це – страховий ваучер.

     3. Порушення страхувальником або страховиком умов, зафіксованих у договорі страхування. Це – інфракція.

     4. Регулярний дохід страхувальника, пов'язаний з отриманням по життєвої або тимчасової пенсії за рахунок попередньо внесених до страхового фонду грошових коштів. Це – страхова рента. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Тестові завдання

1. З наведеної інформації вибрати принципи страхування:

а) максимальна сумлінність сторін страхового договору;

б) суброгація;

в) страховий інтерес;

г) повна сплата страхових премій;

д) відсутність простроченої заборгованості за кредитами.

2. До елементів маркетингу відносять:

а) оперативний, стратегічний, регулятивний;

б) фінансовий, оперативний, стратегічний;

в) стратегічний, оперативний, організаційний;

г) стратегічний, оперативний, страховий;

д) стратегічний, фінансовий, регулятивний.

3. На який мінімальний термін може бути укладено страховий договір?

а) зі страхування життя

б) зі страхування майна громадян;

в) з обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

г) страхування здоров'я на випадок хвороби;

д) страхування фінансових ризиків.

4. Які з наведених далі тверджень правильне? (так, ні)

а) перестрахувальний пульт діє як посередник, розподіляючи передані в перестрахування ризики. (так)

б) власне утримання в перестрахуванні – це частина ризику, яку утримує цедент згідно зі своїми фінансовими можливостями. (ні)

в) ліміт покриття в перестрахуванні – це відповідальність цедента і перестраховика за договором. (ні)

г) тантьєма –  це винагорода перестрахувальникові від  перестраховика за прибуток, отриманий  перестраховиком по переданих у перестрахування ризиках. (так)

3. Контрольні запитання

        1. Оподаткування страхових компаній

    Система оподаткування є важливим фінансовим важелем регулювання діяльності суб’єктів господарювання. У своїй основі вона має загальні  принципи побудови і впливу на фінансово-господарську діяльність господарюючих суб’єктів в умовах ринкової економіки.

    Становлення в Україні системи оподаткування  суб’єктів господарювання, у тому числі страхових компаній. Становлення і розвиток системи оподаткування з часу прийняття цього Закону свідчить про недоліки в податковій політиці держави щодо суб’єктів господарювання зокрема й таких, що працюють на страховому ринку.

    Страхові  компанії зобов’язані сплачувати загальнодержавні податки і збори, а також місцеві податки і збори.

    Податки у суспільстві виконують, як відомо, дві основні функції: фіскальну  та регулюючу. Через регулюючу функцію  досягається вплив податків на результати фінансово-господарської діяльності, фінансовий стан господарюючих суб’єктів. Окремі податки та відрахування по-різному впливають на діяльність страхових компаній. Цей вплив пов’язаний із вирішенням цілого ряду питань. Насамперед потрібно визначити об’єкт оподаткування, ставки податків, джерела і терміни їх сплати, податкові пільги, фінансові санкції при порушеннях податкового законодавства.

    Оподаткування страхової діяльності потребує з’ясування не лише відповідних законодавчих і  нормативних актів з оподаткування, а й законодавства щодо страхової  справи. Діяльність страховика охоплює як страхову діяльність, що має свій відмінний порівняно з іншим порядок оподаткування, та діяльність, не пов’язану зі страхуванням, яка оподатковується у загальному порядку.

    До  складу валового доходу страхової компанії, що оподатковується за ставкою 3 %, не включаються доходи, отримані страховиками-резидентами у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування життя на території України або за її межами.

    Доходи  нерезидентів, отримані у вигляді  страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування  ризиків на території України, оподатковуються  за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

    Доходи  нерезидентів, отримані у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від страхування ризиків на території України, оподатковуються за ставкою 30 % у джерела їх виплат за рахунок таких виплат.

    Згідно  із Законом України «Про страхування» нерезиденти не можуть здійснювати страхування на території України. Тобто існує неузгодженість у названих законодавчих актах.

    Водночас  слід звернути увагу на те, що підвищені  ставки оподаткування доходів нерезидентів від страхової діяльності в Україні  створюють сприятливі умови для діяльності українських страховиків на внутрішньому страховому ринку.

    Звільняється  від оподаткування валовий дохід  страхових компаній, пов’язаний зі страхуванням життя фізичної особи, що передбачає страхову виплату в  разі таких страхових випадків:  
· смерть застрахованої особи; 
· рішення суду про оголошення застрахованої особи;  
· дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування або досягнення нею віку, визначеного договором страхування. У цьому випадку строк дії договору не повинен бути меншим від 120 календарних місяців. Договір не може передбачати часткових виплат до закінчення строку його дії або настання страхового випадку.

    Якщо  договір страхування життя буде розірваний достроково і це не пов’язано  зі смертю застрахованої особи, доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню  в оподатковуваному періоді, протягом якого відбулося розірвання договору. При цьому використовується ставка податку в розмірі 6 %.  
Доходи від страхування фізичних осіб на інших умовах, окрім щойно перелічених, оподатковуються за ставкою в розмірі 3 %.

    2. Реклама страхових  послуг

    У системі ринкових відносин реклама  не існує сама по собі, а є невіддільним елементом цих відносин і потужним важелем, за допомогою якого пропагується той чи інший товар (послуги).

    Реклама підпорядковується цілям, визначеним планами маркетингу, і має розглядатись як один із чотирьох компонентів маркетингу поряд із товаром, ціною та збутом.

    На  першому етапі термін «реклама»  тлумачився як публічне звернення з  метою залучити якомога більше потенційних  покупців того чи іншого товару. Тепер  це поняття значно розширилося. Суті реальної рекламної діяльності більш  відповідає термін «комплекс маркетингових комунікацій, який об’єднує сучасні напрямки рекламної діяльності і включає в себе:

    · рекламу в засобах масової інформації (ЗМІ);

    · заходи, які стимулюють купівлю;

    · діяльність, спрямовану на формування позитивної громадської думки щодо свого товару, фірми; 
· пошук і утримання клієнта, відновлення спрямованих довго строкових зв’язків між виробником і споживачем.

    Реклама — це платне, спрямоване на певну категорію потенцій них споживачів повідомлення, що здійснюється через засоби масової інформації чи будь-яким іншим способом публічного звертання й агітує на користь певного товару, марки, фірми, особистості тощо.

    Розглянемо  головні засоби поширення реклами.

    1. Реклама у пресі — газети, журнали (міжнародного, національного, місцевого поширення; популярні; ділові; спеціальні).

    2. Друкована реклама — проспекти, каталоги, довідники; листівки, інформаційні листи, прес-релізи і т.п.

    3. Реклама засобами мовлення — радіо; телебачення (міжнародне, національне, місцеве).

    4. Поштова реклама — пряме поштове розсилання друкованих рекламних матеріалів; відеокасет чи відеодисків.

    5. Зовнішня реклама — щити, вивіски різної форми та розмірів

    6. Кіно, відеореклама — кіно, відеофільми; слайд-фільми; поліекранні фільми.

    7. Реклама на транспорті — написи і наклейки на зовнішніх поверхнях транспорту; плакати і наклейки, розміщені в салонах.

    8. Реклама на місці продажу — вітрини; вивіски, написи, знаки, якщо предмети привертають увагу.

    9. Інші види реклами — виставки; ярмарки; зустрічі, семінари, виступи; комп’ютеризовані джерела інформації; купони знижки і т. ін.; сувеніри, змагання, лотереї; нагадувальна реклама (упакувальний папір, пакети, клеїльна стрічка з друкованими товарними знаками).

    Досить  часто страхові компанії в рекламі  використовують ефект порівняння, змальовуючи емоційний стан людини, яка не має страхового захисту, і стан людини з полісом.

    Проте насправді рекламні повідомлення рідко  являють собою лише один із двох видів реклами — раціональну  чи емоційну. Найчастіше вони тією чи іншою  мірою поєднують у собі обидва ці види.

    За  способом вираження реклама може бути «жорсткою» та «м’якою».  
«Жорстка» реклама за своїм змістом близька до методів стимулювання продажу і часто їх супроводжує. Така реклама має короткострокові цілі, вона намагається впливати на споживача так, щоб спонукати його до негайної купівлі. У рекламі страхових послуг для таких цілей використовуються анкети, які можна заповнити на місці, а на підставі такої анкети оформити згодом страховий поліс. Така реклама називається ще рекламою прямої дії.

    «М’яка» реклама не тільки розповідає про страхові послуги, запропоновані компанією, а й створює навколо продуктів цієї компанії та самої компанії сприятливу атмосферу фінансової стабільності, гарантії виплат та професіоналізму. Найчастіше це, звичайно, асоціативна реклама, яка відштовхується від символів, глибоких мотивів і зачіпає почуття. Поступово вона змінює ставлення потенційного покупця до придбання страхового полісу.

    Така  реклама викликає певні асоціації, які змушують потенційного споживача спочатку погодитися на купівлю, внутрішньо підготуватися до неї, а вже потім купити страховий поліс. Така реклама розрахована тривалий час впливати на потенційного страхувальника, крім страхових компаній, її часто використовують банки, виробники та продавці товарів широкого вжитку.

    Метою реклами страхових послуг є сприяння укладанню нових та відновленню  раніше діючих договорів страхування. Отже, потрібні такі заходи:

    · інформування потенційних страхувальників про діючі види страхування;

    · стимулювання бажання докладніше ознайомитися з даним видом послуг умовами та перевагами страхування;

    · формування іміджу компанії.

    Проте найголовніша характеристика рекламної кампанії — не її бюджет, а її ефективність. Серед критеріїв ефективності будь-якої рекламної кампанії, в тому числі й реклами страхових послуг, фахівці.