Добровольное страхование

      • заява встановленої форми;

      • страхове свідоцтво (договір чи поліс);

      • свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого в разі його смерті;

      • довідка лікувального закладу, в  якій встановлено характер розладу  здоров'я застрахованої особи;

      • акт про нещасний випадок або  документ від компетентних органів, який підтверджує факт нещасного випадку;

      • паспорт отримувача (або документ, що посвідчує особу);

      « для спадкоємців — також свідоцтво  про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.

      Термін  виплати страхової суми обумовлюється  правилами (умовами) страхування. В більшості це — шестиденний або семиденний строк.

      Страхова  виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку  здійснюється в розмірі 100% страхової  суми.

      У разі травмування застрахованої  особи внаслідок нещасного випадку виплата проводиться у відсотковому відношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат у зв'язку із страховими випадками. Страхова виплата в розмірі 100%, відповідно до зазначеної таблиці, проводиться у деяких випадках при ушкодженні нервової системи, спинного мозку, очей, органів травлення, що призвело до тяжких наслідків та при ампутації верхньої кінцівки чи кисті або єдиної нижньої кінцівки.

      Страховик може відмовити у виплаті страхової  суми у випадках навмисних дій страхувальника або застрахованого, спрямованих на настання страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, необхідних для укладення договору страхування; повідомлення страхувальником про настання страхового випадку після того, як минув один рік від дня настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страхувальником перешкод у визначенні обставин, характеру нещасного випадку.

      На  таких же умовах здійснюється добровільне  страхування від нещасних випадків дітей шкільного віку та учнів спеціальних навчальних закладів і військовослужбовців, але з урахуванням певних особливостей, їх особливості полягають ось у чому.

      У разі страхування дітей шкільного  віку та учнів спеціальних навчальних закладів, застрахованими можуть бути діти віком від 6 до 17 років, а страхувальниками — як батьки, так і родичі дитини, з якими вона проживає, або її опікуни (піклувальники). Можуть укладатися й договори колективного страхування учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів.

      Розмір  тарифної ставки для страхування  дітей залежить від строку страхування. Може надаватись також знижка розміру страхового тарифу.

      У разі страхування військовослужбовців  застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа, котру призвано на строкову службу до Збройних сил України, інших військових формувань, що передбачені чинним законодавством України, а також фізична особа, яка навчається у військовому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України або у вищому навчальному закладі, який має військовий підрозділ. Також може бути застрахованою інша особа, яка входить до офіцерського складу Збройних сил України або інших військових формувань і проходить строкову службу чи понадстрокову або за контрактом. Розмір страхової ставки залежить від програми страхового захисту.

      Останнім  часом широкого застосування набуло добровільне страхування громадян, що виїжджають за кордон, від нещасних випадків або на випадок раптового захворювання («асистанс»), чи надання іншої допомоги.

      Особливістю цього страхування є те, що укладені договори страхування можуть бути комплексними і діють за межами України та не розповсюджуються на країну постійного проживання застрахованого або країну, громадянином якої він є.

      Найважливішим елементом страхування громадян, що виїжджають за межі України, є страхування невідкладної допомоги, де мова йде не просто про відшкодування збитку, а про надання послуги в формі негайної допомоги. Останнім часом до цього може залучатись і технічна допомога на дорогах при поломці автомобіля.

      Із  цього можна дійти висновку, що страхування громадян, котрі виїжджають за кордон, може здійснюватись у двох формах: компенсаційній або сервісній.

      У першому випадку йдеться про те, що страхувальник самостійно оплачує медичні послуги, а при поверненні до своєї країни на підставі поданих документів отримує від страховика відшкодування витрат, включених до страхового покриття, що не завжди влаштовує страхувальника.

      Саме  тому більшого поширення набуло страхування громадян, котрі виїжджають за кордон, у сервісній формі.

      Гарантом  цієї форми страхового захисту громадян є можливість цілодобового зв'язку з оперативним центром і наявність у розпорядженні оперативного центру розгалуженої мережі постачальників послуг, які можуть забезпечити страхувальників повним комплексом послуг — від невідкладної допомоги та госпіталізації до повернення у свою країну. Звичайно, оперативні центри і постачальники послуг утримуються не кожною страховою компанією, а обмеженою кількістю вузькоспеціалізованих організацій — страхових або сервісних компаній.

      Стосунки, у тому числі й розподіл витрат між страховиком і компанією  — організатором надання послуг, визначається на договірних умовах, де передбачається як оплата за надані послуги організатору, так і порядок оплати медичних послуг.

      Розмір  страхової суми встановлюється в  твердій валюті за згодою між страхувальником  і страховиком.

      Розмір  страхового внеску визначається за тарифними  ставками страховика, які залежать від строку страхування, набору страхових випадків, географічної зони та страхової суми.

      При страхуванні туристів можуть застосовуватись  знижені тарифні ставки. Це обумовлюється меншим обсягом гарантій, що їм надаються.

      Особливістю страхування власників кредитних карток є те, що застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа — власник пластикової банківської картки, незалежно від громадянства та віку, а розмір страхової суми та платежу залежить від типу картки. При цьому для власника кожної картки обумовлений певний набір страхових подій. 
 
 
 
 
 

       Висновки

      Зниження  рівня інфляції, стабілізація економіки, запровадження нової грошової одиниці гривні та прийняття низки законодавчих актів зумовило нові зміни в проведенні добровільного страхування від нещасних випадків.

      Тепер добровільне страхування громадян від нещасних випадків здійснюється на підставі умов та правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств. Особливі умови можуть застосовуватися в разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціалізованих навчальних закладів на випадок травми внаслідок нещасного випадку, а також військовослужбовців. Вони відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих. Різновидом добровільного страхування громадян від нещасних випадків, що виїжджають за кордон, є страхування на умовах «Річний поліс». Договір страхування укладається на один рік на необмежену кількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більш як один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Список  використаної літератури 

       1. Закон України "Про внесення  змін до Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 р. № 2745-III.

        2. Біленчук Д. П., Біленчук П  Д., Залетів О. М., Клименко Н.  І. Страхове право України.  Підручник для вищих навчальних  закладів. За редакцією професора  П. Д. Біленчука І президента  Ліги страхових організацій України О. Ф. Філонюка. - К.: Атака, 1999. - 368 с.

       3. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. -К.: Товариство ''Знання", КОО, 1998.-321с.

        4. Ротова Т. А., Руденко Л.С. Страхування:  Навч. посіб. - К.: Київ, нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 402 с.

       5. Шахов В. В. Страхование: Учебник для вузов. - М.: Страховой полис, ЮНИТИ, 1997. -311с.

        6. Шелехов К. В., Бигдаш В.Д. Страхование:  Учеб. пособие. -К.: МАУП, 1998. - 424 с. - Библиогр.: с.412 - 415.