Державне регулювання страхової діяльності

 

 

 

Висновки

 

Світова фінансова глобалізація призводить до активізації дії регуляторів щодо подальшого розвитку страхового ринку України.

Вивчення досвіду розвинених країн щодо регулювання та нагляду за страховою діяльністю дає змогу зробити висновки, що практика діяльності органів регулювання страхового ринку довела необхідність постійно вдосконалювати методи державного регулювання.

Функціонування СРО на страховому ринку України є необхідною і обов’язковою умовою для подальшого розвитку страхової галузі країни, і саме така організація може стати  базою для рівноправного соціального партнерства між бізнесом і владою. Лише така структура може вести відкритий і конструктивний діалог з органами державної влади, зазначаючи недоліки при ухваленні тих або інших рішень, вносячи

консолідовані пропозиції з  боку бізнесу. Одним із пріоритетних напрямків діяльності саморегулюючої організації має стати інформаційно-просвітницька політика, яка повинна охопити всі верстви населення, розпочинаючи із створення відповідних шкільних та вузівських програм з основ страхування.

Але до вирішення проблем  державного регулювання вітчизняного страхового ринку слід підходити послідовно та системно з урахуванням досвіду регулювання страхової індустрії у розвинених країнах.

 

Перспективи подальших досліджень

 

Щоб наблизити функціонування вітчизняного страхового ринку до міжнародного рівня і підвищити надійність національних страховиків, необхідна робота щодо удосконалення державної системи регулювання.

Актуальними завданнями є:

• розроблення та впровадження системи кодексів (торговельний, цивільний, господарський, податковий);
• послідовне вдосконалення фінансового і банківського законодавства;
• створення сукупності законодавчих актів, які будуть охоплювати усі сектори ринкової економіки, сприяти упорядкуванню взаємовідносин між суб’єктами ринку на всіх фазах процесу відтворення;
• формування пруденційного нагляду, що передбачає максимальний облік діяльності страховиків таких параметрів, як рівень ризиків, якість внутрішньої системи управління і контролю за ризиками, відповідний бухгалтерський облік і фінансову звітність, виявлення недоліків у діяльності страховиків на ранніх стадіях їх розвитку;
• необхідність створення єдиного інформаційно-аналітичного центру, в якому будуть опрацьо-вуватися масиви даних з усього спектра фінансування страхового ринку;
• збільшення розміру статутного капіталу, що надасть можливість брати на себе більшу відпо-відальність і утримувати крупні ризики без передачі на перестрахування та певною мірою поставити економічний бар’єр для переведення страхових платежів за кордон;
• створення саморегулюючої організації страховиків;
• забезпечення ефективного державного регулювання і нагляду у сфері страхування з урахуванням стандартів і принципів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів за страховою діяльністю.

Адаптація української системи  державного регулювання страхового ринку України до стандартів розвинених країн повинна проводитися поступово. Цей процес має ґрунтуватися на зміцненні вітчизняного страхового ринку загалом, підвищенні фінансової стійкості страхових компаній та якості страхових послуг.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Василенко А.В. Генезис  державного регулювання страхового  ринку України в контексті  зарубіжного досвіду / А.В. Василенко  // Актуальні проблеми економіки.  – 2006. – № 82 (62). – С.14–22.

2. Временко Л. Пруденційні  режими регулювання страхової  діяльності: цілі, задачі, інструменти  / Л. Временко, О. Корват // Страхова  справа. – 2009. – № 1(33). – С. 60–64.

3. Горбач Л.М. Ринок  фінансових послуг: навчальний посібник / Л.М. Горбач, О.Б. Каун. – К.: Кондор, 2006. – 436 с.

4. Гребенщиков Э.С. В  ответе за развитие страхового  рынка / Э.С. Гребенщиков // Финансы.  – 2006. – № 9. – С. 40–43.

5. Докторова Н.П. Механізми  державного регулювання страхової діяльності Україні: Дис. ... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Н.П. Докторова – Донецьк, 2007. – 188 с.

6. Дюжиков Е.Ф. Регулирование  отдельных сторон страховой деятельности  в некоторых странах СНГ / Е.Ф.  Дюжиков // Финансы. – 2006. –  № 6. – С. 51–54. 7. Жабинець О.Й.  Державне регулювання страхової  діяльності у контексті глобалізації  світового страхового простору / О.Й. Жабинець // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.10. – С. 187–194.

8. Залєтов О. Страховий рітейл в Україні в умовах економічної кризи / О. Залєтов // Страхова справа. – 2009. – № 4 (36). – 11 с.

9. Міщенко С. Вдосконалення  інституційної структури нагляду  за фінансовим сектором / С. Міщенко  // Банківська справа. – 2007. – №  1. – С. 41–56.

10 Соболь Р.Г. Сутність  державного регулювання страхової діяльності в Україні / Р.Г. Соболь – [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/

11. Страхування / під наук. ред. С.С. Осадець. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.

12 Страховий ринок в  Україні: стан, проблеми, перспективи  (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона.  – 2003. – № 6 (42). – С. 2–46

13. Ручкіна В.М. Система  страхування в країнах перехідної  економіки: структура, механізм  функціонування, тенденції: Автореф.  дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01 / В.М. Ручкіна.  – Д., 2007. – 20 с. 

14. Філонюк О.Ф. Проблеми  впровадження державних механізмів  регулювання страхуванням / О.Ф. Філонюк  // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 24. – С. 92–96

15. Філонюк О.Ф. Страховий  ринок України як об’єкт державного  регулювання / О.Ф. Філонюк // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. –  № 22. – С. 73–77

16. Фурман В.М. Страховий ринок в Україні: проблеми становлення та стратегія розвитку: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.04.01 / В.М. Фурман. – К., 2006. – 36 с.

17 International Association of Insurance Supervisors – [Електроний ресурс]. – Режим доступу:http: // www. iaisweb.org.