Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Октября 2011 в 06:34, курсовая работа
Аналіз причин втрат природного газу і розробка шляхів його цільового економного використання були і залишаються об'єктом прискіпливої уваги багатьох дослідників, про що свідчать численні наукові публікації, у тому числі у провідному журналі нафтогазової галузі [1-3]
Вимірювання температури рекомендується проводити за наступних значень 15,
17, 19, 20, 21, 23 та 25 °С з відхиленням ±0.2 °С.
де, 1 МП – 2,5; 2 – Засоби вимірювань тиску в повір очній установці; 3 – ПЕОМ; 4 – кран запірний (закритий при тиску більше 3кПа); 5 – МКМ-4.
Рисунок
3.1. – Схема визначення похибки
каналів вимірювання тиску.
1 – термостат; 2 – Термометри установки; 3- ПСТ-10; 4- Блок живлення; 5- Котушка опору 10 Ом; 6 – Магазин опору; 7 – Компаратор напруги; 8 – ПЕОМ, 9 – Елемент нормального не насичення.
Рисунок 3.2. – Схема визначення похибки каналів вимірювання температури
За одержаними 20 значеннями температури обчислюють середнє арифметичне для кожного термометра установки за формулою:
(3.29)
де Tіj - значення абсолютної температури для і - го термометра при j - му заданому значенні. Обчислюють середнє квадратичне відхилення за формулою:
та випадкову складову похибки, у відсотках за формолою:
(3.30)
та випадкову складову похибки, у відсотках за формулою:
(3.30)
Середні значення температури для кожного заданого значення та термометра заносять в пам’ять комп’ютера.
- Визначення похибки атестації лінійки.
Віддалі між щілинами лінійки розраховують за допомогою комп’ютера за результатами визначення похибки атестації об’єму дзвону з таким розрахунком, щоб об’єми дзвону, що визначають між щілинами, відповідали б об’єму (25±0.3) дм3.
Вимірювання
віддалей між щілинами лінійки проводять
за допомогою інструментального мікроскопу
не менше 20 раз. обчислюють їх середнє
значення за формулою:
(3.31)
де Ц- значення віддалі і- ї пари щілин .
Обчислюють середнє квадратичне відхилення за формулою:
(3.32)
та випадкову складову похибки, у відсотках за формулою:
(3.33)
За середніми значеннями віддалей обчислюють об’єми дзвону, що відповідають певним участкам між щілинами і їх заносять в память компьютера.
- Визначення сумарної похибки установки.
Визначення сумарної похибки установки ведуть шляхом обчислення границь невилученої складової похибки та випадкової складової похибки.
Границі невилученої складової похибки установки обчислюються за формулою:
Өij
= К(
)0,5 = 1,1 . [4δзвд2
+δч2 +δвщ2+δрб2
+9δрн2+9δг2 δе2]0,5
(3.34)
де k - коефіцієнт, що визначається прийнятою довірочною ймовірністю і для Р = 0.95k =1.1;
δвд- похибка засобів вимірювань діаметра дзвону:
δзвд = (Δзвд . 100) / Dmin (3.35)
ΔДзвд- абсолютна похибка засобів вимірювань діаметру дзвону, мм;
Dmin - мінімальне значення діаметру дзвону із всіх виміряних значень;
δч - похибка спричинена роботою частотоміра, що визначається за формулою:
δч = (1/ Nmin).100 (3.36)
Де Nmin - мінімальне число імпульсів, що створює лічильник при його повірці, за час пропускання контрольного об’єму;
δвщ - похибка засобу вимірювань віддалей між щілинами:
δвщ = (Δiм . 100) / Lmin (3.37)
Δiм- абсолютна похибка засобу вимірювань віддалей між щілинами, мм;
Lmin -мінімальне значення віддалей між щілинами із всіх виміряних значень;
δр6 - похибка засобу вимірювання атмосферного тиску через його абсолютну похибку за формолою:
δр6 = (100 . Δрб ) / Рб (3.38)
ΔР
- абсолютна похибка засобу вимірювань
атмосферного тиску, Па; Р6-мінімальне
значення атмосферного тиску, Па.
δрн - похибка засобу вимірювання надлишкового тиску, у відсотках, що застосовувались при метрологічній атестації каналів вимірювання тиску через клас їх точності срн за формулою:
δрн = (Рні/Рні + Рб) . Срн (3.39)
Рні - значення надлишкового тиску, Па;
δі - похибка засобу вимірювань температури, у відсотках, що застосовувався в установці для вимірювання температури через абсолютну похибку за шкалою Цельсія за формулою:
δt = (100 . Δt ) / t+273.15 (3.40)
t - текуче значення температури, С; д t - абсолютна похибки вимірювання термометра, С;
δt - відносна похибка засобів вимірювальної техніки, які застосовувались для метрологічної атестації каналу вимірювання температури, у відсотках, і обчислюється за формeлою:
δtі = 1,1 . ( δ2р 321 + δ2nme 10 +δ2лінеа + δ2комп + δ2не + δ2нт)0,5 (3.41)
δ2р 321, δ2nme 10, δ2лінеа, δ2комп, δ2не, δ2нт - похибки (відносні) зразкової котушки Р321, ІІТС10, лінеаризація характеристики ПТС10, компаратора напруги, нормального елемента та похибка, сприченена нестабільністю підтримування температури в термостаті, у відсотках;
δе - похибка від елілності, у відсотках за формулою:
δе = ((Sк – Sе)/Sк) . 100, (3.42)
Sк та Se - площі дзвона як кола так і еліпса в одному і тому ж січенні: Sк=П*D / 4; Se = П*(а*b) / 4; а = D- de, b = D+de, D - діаметр дзвону в січенні, мм, а і b - мала і велика вісі еліпса, мм; de - половина максимального відхилення діаметра від середнього його значення в одному січенні, мм.
Обчислюють
випадкову складову похибки установки
( у відносних одиницях) за формeлою:
Sij = [4Sзвд2 +Sвщ2 +9Sрн2+9St2 +δрз2 +δрбщ2+δto2]0,5 (3.43)
та Sзвд, Sвщ, Sрн, St - середньоквадратичне відхилення результатів метрологічної атестації діаметру дзвону, віддалей між щілинами, засобів вимірювань надлишкових тисків та температур відповідно.
δрз- випадкова похибка, відсотках, від нестабільності тиску під дзвоном визначається:
δрз = (ΔРа . 100) / Рδmin (3.44)
ΔРдз, - фактичне значення зміни тиску під дзвоном, Па; Рдз - значення абсолютного тиску під дзвоном, Па.
δр6 - випадкова похибка, у відсотках, від нестабільності атмосферного тиску за формулою:
δрб = (ΔРа . 100) / Рδmin (3.45)
ΔРа - фактичне (допустиме) значення зміни атмосферного тиску за час одного вимірювання, Па; Рδmin - мінімальне значення атмосферного тиску, Па;
δto - випадкова похибка, у відсотках, від нестабільності температури за формeлою:
δto = (Δto . 100) / To (3.46)
Δto - фактичне (допустиме) значення зміни температури під дзвоном, С (К);
Т0- значення абсолютної температури під дзвоном, К.
Сумарну похибку установrи обчислюють для кожного j-ro значення витрати за формулою:
(3.47)
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА
1. Кремлевский П. П. Расходомеры и счетчики количества, - Справочник, -4-е изд. перераб. и доп. - Машиностроение, 1989, - 701 с.
2.
Плотников В.М., Подрешетников В,
А.» Тетеревятников Л. Н,
3. Гордюхин А.И., Гордюхин Ю. А. Измерения разхода и количества газа и его учет, - Л.: Недра, 1987, - 213 с.
4. Дмитриев В, Н,, Градецкий В,Г, Основи пневмоавтоматики. М. Машиностроение , 1973, - 360 с,
5. Михеев М. А., Михеева И. М, Основи теплопередачи. Изд. 2 - е, стереотип, - М., Енергія, 1977, - 344 с.
6. ДСТУ 3607 - 97. Лічильники газу побутові. Правила приймання та методи випробувань.
7, Середюк О. Є., Лісевич Т. І., Прудніков Б. І. Федоришин Я. С. Повірка побутових лічильників газу під час експлуатації // Методи та прилади контролю якості. І999, №3. С. 89-91.
8. Інструкція по обслоговуванню та експрес-контролю побутових лічильників Тазу, які знаходяться в експлуатації ВАт "Івано-Франківськгаз", 1996.
9, ВАТ н Промприлад": Каталог продукції на 1999 рік. - Івано-Франківськ. 1999,-48 с.
10. Руденко М. В,, Бойко С. С, Метрологічне забезпечення побутових лічильників газу // Методи та прилади контролю якості, 1999. №3. С 80-81.
11. Середюк О, Є, Діагностика побутових лічильників газу на місці експлуатації. - Матеріали конференції, - Львів, 1999, С. 79-81 с.
12. Правила измерения расхода газов и жидкостей стандартными сужающими устройствами, РД 50 - 231 - 80. - М,: Издательство стандартов, - 1982.
13. ДСТУ 3336 - 96. Лічильники тазу побутові. Загальні технічні вимоги.
14. ДСТУ 3383 -96, Державна повірочна схема для засобів вимірювань об’єму та об’ємної витрати газу.
15. Павловський А , Н. Измерения расхода и количества жидкостей, газа и пара. – M.: Издательство стандартов, 1967. - 416 с.
16.Анурьев В.И. Справочник конструктора – Машиностроителя. – М.: Машиностроение, 1974 – 418 с.
17.
Бродин И. С., Середюк О. Б.
Совершенствование алгоритма
Информация о работе Розробка установки для перевірки побутових лічильників газу