Повнотекстові бази даних

ЗМІСТ

 
ВСТУП 
1.Етапи впровадження засобів автоматизації. 
2.Програмне забезпечення. 
3.Бібліотечні системи. Стан автоматизації. 
ЛІТЕРАТУРА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Корпоративна мережа бібліотек являє собою бібліотечну систему, що складається з окремих підсистем. Існування цих підсистем у рамках єдиного цілого допускає наявність тісних професійних зв'язків між учасниками, обов'язкове виконання деяких єдиних правил і норм, погодженість рішень і дій, спрямованих на кінцевий результат, заявлений у проекті. На початковій стадії діяльності за проектом спільна діяльність була поставлена на правову основу для створення сприятливих умов для майбутньої роботи. В комплект документів увійшов Договір про науково-технічне співробітництво, угоди і протоколи з окремих напрямків спільної роботи, положення і технологічні інструкції на допомогу створенню корпоративних інформаційних ресурсів. Створено централізовану систему стратегічного та оперативного управління проектом, забезпечено інформаційну підтримку проекту, розроблено фірмовий стиль.                                                                                         Для впровадження АБІС необхідно визначити конфігурацію системи і засобів її програмного забезпечення. Нормативні документи передбачають наступну послідовність етапів робіт: 
• дослідження та обгрунтування створення системи (проектне обстеження); 
• розробка технічного завдання; 
• ескізне проектування; 
• робоче проектування; 
• виготовлення несерійних компонентів комплексу засобів автоматизації; 
• введення в дію. 
Відразу ж потрібно визначитися, що ми хочемо створити - окремі банки даних (ЕК книг, Періодичні видання тощо) або цілісну АБІС. Потім на основі передпроектного дослідження здійснюється той технологічний процес, який переводиться на комп'ютери. При цьому складається технічне завдання на розробку банку даних (системи). На цьому етапі можливо попередити помилки у виборі або розробці програмного забезпечення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
Етапи впровадження засобів автоматизації. 
 
   I. Автоматизація процесів вхідний обробки масивів документів (функції обробки документів, створення на поточних потоках бази даних, записи читачів). Масиви документів визначають види документів, для яких складаються записи (бібліографічні, про одиниці зберігання, про партнерів по книгообміну і т.д.). Кожна запис складається з набору елементів. 
Способом зображення складу елементів кожного виду записів є формат. Його функція - кодування елементів записів. В даний час в бібліотечних системах багатьох країн використовуються формати типу MARC (формати машиночитаній каталогізації), створені в США (USMARC), Великобританії (UKMARC), Фінляндії (FinMARC) та ін Розроблено також міжнародний комунікативний формат UNIMARC для обміну бібліографічними записами між бібліотеками різних країн. У АБІС нашої країни використовуються різні варіанти цих форматів USMARC, UKMARC і UNIMARC. 
   II. Нарощування парку комп'ютерів і вибіркова обробка фондів документів для прискореного формування ЕК, службових та користувацьких баз даних. При цьому продуктивність обробки зростає в 2-3 рази і вище через відсутність необхідності роздруківки каталожних карток, використання кооперації в обробці ретро-перспективу з іншими бібліотеками. 
   III. Установка і освоєння засобів автоматизованої зовнішнього зв'язку, початок їх використання для вирішення завдань внутрібібліотечних (комплектування, замовлення на поставку літератури по МБА), початок підготовки потенційних користувачів до нових для них послуг та інформаційної продукції. 
   IV. Установка і використання засобів автоматизації на дільницях обслуговування читачів бібліотеки (абонемент, читальні зали, довідково-бібліографічне обслуговування) 
   V. Обробка і впровадження комплексних організаційно-технологічних засобів забезпечення та управління роботою АБІС, відпрацювання організації і технології виконання робіт персоналом системи та підготовка відповідних рішень та документації 
   VI. Повномасштабне впровадження АБІС та її експлуатація 
   VII. Розвиток АБІС 
    Найважливішим елементом автоматизації є ЕК (Електронний Каталог). На початку основна вимога до програмних продуктів - можливість отримання бібліографічної картки і у меншій мірі створення ЕК. Освоївши нову технологію обробки документів, вирішивши проблему бібліографічної картки, нагромадивши певні масиви даних, підключивши до них користувачів, можна впроваджувати програмні продукти, які використовують один формат. Підготовка даних у форматі картки припускає створення її образу, що вимагає досконало знання ДСТУ на всі типи і види описів. При поелементному введенні даних каталогізатори немає необхідності думати про ту частину ГОСТу, яка описує взаємодію елементів. Образ картки формується програмним шляхом. 
ЕК вимагає створення діяльного допоміжного довідкового апарату «Authority file». У традиційних карткових каталогах це довідкові картотеки альтернативних імен авторів, псевдонімів, колективів, предметних рубрик, посилання типу «див», «см. також ». Без створення «Authority file» ЕК не може функціонувати нормально через часту зміну найменувань, наприклад, колективів, їх перепідпорядкування. 
Ек розширює можливості тематичного пошуку за наявності розвиненої системи лінгвістичного забезпечення. Використання традиційних систем індексування (ББК) недостатньо при пошуку, а цифрова кодування ускладнює їх використання, особливо для читачів. Глибше розкрити зміст можна за допомогою дескріп-раторних мов, ієрархічних класифікацій. У дескрипторної мовою сенс документа описується за допомогою ключових слів, між якими задаються семантичні відносини. Зв'язки фіксуються в інформаційно-пошукових тезаурусах. 
   Вибір формату, створення «Authority file», систем індексування - головні складові від переходу від традиційного до ЕК. Завдяки ЕК здійснюється швидкість і різнобічність пошуку, зручність користування в порівнянні з традиційним каталогом. 
 

Програмне забезпечення

 
Програмне забезпечення в першу  чергу має реалізувати наступні функції АБІС:  
- обробку, зберігання бібліографічної та фактографічної інформації, її пошук по будь-якими елементами записів та їх поєднаннями; 
  
- підтримку ієрархічних класифікацій і тезаурусів і використання зафіксованих у них смислових відносин між пошуковими ознаками при тематичному пошуку; 
  
- підготовку матеріалів для бібліографічних видань, збірок матеріалів у вигляді списків, фактографічних та бібліографічних записів, відсортованим за індексами будь-якої класифікації і алфавіту; 
  
- виведення даних про зайнятість примірника видання, здійснення замовлення одиниці зберігання читачем безпосередньо при роботі з ЕК з автоматичним формуванням читацького вимоги; 
  
- фіксацію видачі і повернення одиниць зберігання з паралельним зміною даних про їх місцезнаходження і відомостей в читацькому формулярі про отримані документах; 
  
- підтримку використання при пошуку нормативних записів про індивідуальних авторів і колективах; 
  
- наявність довідкових текстів для ситуацій, які можуть викликати труднощі у користувача; 
  
- введення записів про замовляються документах та облік надходження їх до бібліотеки; 
  
- видачу результатів пошуку на екран і на принтер у прийнятій формі; 
  
- завантаження даних з текстових файлів і вивантаження записів з бази даних у текстові файли; 
  
- захист бази даних від несанкціонованого доступу; 
  
- відновлення бази даних у разі аварійної ситуації.

 
    Кожна бібліотека вибирає найбільш відповідне для себе програмне забезпечення. На російському ринку представлений досить широкий вибір вітчизняних розробок програмних комплексів. Провідний розробник бібліотечних систем - ГІОЦ (Головний інформаційно-обчислювальний центр), який виконав такі розробки АБІС, як «АС-Бібіотека», «АБІС-Бібіофіл», «Бібліотека для сліпих». Також цією справою займається БЕН РАН («SOLAR», «Сочі», «DIISKAT»), ДПНТБ Росії («АС ГПНТБ», «ІРБІС» тощо). Комплекси програмних засобів складаються з модулів ПЗ (програмного забезпечення) автоматизованих робочих місць (АРМ). Тобто створюються АРМи, які забезпечують виконання таких функцій: комплектування, обробка, обслуговування абонемента і ін Залежно від обраного комплексу програмних засобів. 
   З розвитком ЕК великих бібліотек їх бібліографічні ресурси стануть доступні читачам бібліотек, не мають великих інформаційних ресурсів, через теледоступ, а також обмін CD-ROM. На шляху створення систем теледоступу стоїть серйозне перешкода - низька якість вітчизняних телефонних ліній, крім того, використання мереж передачі даних, електронної пошти зможуть дозволити собі деякі бібліотеки у зв'язку з високою вартістю мережевих послуг. Вишукуються можливості входження наших бібліотек у міжнародні інформаційні мережі типу INTERNET, створюється власна міжвідомча бібліотечна мережа РФ LIBNET. Бібліотеки обмінюються повідомленнями по e-mail мереж RELCOM? GLASNET. 
   В даний час особлива увага приділяється способам обміну інформацією на оптичних дисках CD-ROM. На одному диску можна помістити ЕК, містять мільйони бібліографічних записів, копії книг або рукописів для забезпечення збереження інформації. Таким чином, маючи персональний комп'ютер з CD-ROM драйвером, можна надати в розпорядження читача свої бібліотеки та ЕК найбільших бібліотек світу. 
Завдяки впровадженню АБІС і наявності доступу до інформаційної мережі будь-яка бібліотека може стати віртуальною бібліотекою, тобто вона зможе не тільки надасть інформацію про документи, а й тексти самих документів в машиночитаному вигляді. Віртуальні бібліотеки, об'єднуючись в єдину глобальну структуру - електронну бібліотеку, забезпечуватимуть інтерактивний доступ будь-якому споживачеві до інформаційного ресурсу в будь-якій формі в будь-якому місці. 
    Бібліотекам належить найважливіша роль у глобальній інфраструктурі - роль інтелектуальних посередників, які відбирають, організують, зберігають інформацію і забезпечують до неї доступ. 

 
 
Бібліотечні системи. Стан автоматизації. 

 
   1. РГБ (ГБЛ) 
Автоматизація в РГБ ведеться в двох напрямах: у бібліотеці працює АС «Інформкультура», яка виконує роль інформаційного органу з культури й мистецтва в РФ, а також створюється АБІС РГБ, що складається з різних банків даних, пов'язаних між собою єдиною концепцією автоматизації в плані технології, інформаційного і лінгвістичного забезпечення. Інформаційна система заснована на використанні ЕОМ HEWLETT PACKARD (HP) 3000/48 і персональних комп'ютерів. 
АС «Інформкультура» включає близько 86000 записів у складі 8 реферативно-бібліографічних БД (банків даних): 
• культура і соціокультурна діяльність у сфері дозвілля; 
• бібліотечна справа і бібліографія; 
• музейна справа та охорона пам'яток; 
• загальні питання мистецтва; 
• образотворче мистецтво; 
• музика; 
• естетичне виховання; 
• культурне життя країн СНД. 
РГБ має зведені каталоги зарубіжних карт, атласів, зарубіжних нотних видань, реалізованих на власному програмному забезпеченні. ЕК автографів містить бібліографічних запису і факсимільні зображення сторінок з дарчими написами, які отримуються шляхом сканування. РГБ спільно з іншими бібліотеками МК РФ працює над створенням зведених каталогів російської книги 1801-1917 р.р. 
 
   2. Бібліотека Адміністрації Президента Російської Федерації (БАПРФ) 
Локальна автоматизована система БАПРФ реалізована на базі ПП TEXTO / LOGOTEL, ОС NETWARE 3.11. Користувачам БАПРФ надано доступ в локальному і віддаленому режимах до ЕК книг і картотеками періодики, а також баз даних бібліотеки. Бази даних бібліотеки знаходяться також на CD-ROM (енциклопедії, довідники, міжнародна статистика, економіка, бібліографія тощо). БАПРФ здійснює широке міжнародне співробітництво з метою реалізації взаємообміну документами та розвитку інформаційних технологій. 
  3. Російська національна бібліотека (РНБ) 
РНБ своєму розпорядженні один з найбільших у Росії книжковим фондом (31 млн. од. Зберігання). У ній реалізовані 5 локальних мереж типу ETHERNET. Автоматизована система РНБ в якості програмного забезпечення використовує ППП ISIS (зарубіжна розробка комплексної бібліотечної системи), включає наступні підсистеми: 
«Іноземної книги» - комплектування та обробка нових надходжень іноземної літератури; 
«Вітчизняних періодичних видань» і «Закордонних періодичних видань» - автоматизована обробка і запис відповідних видів літератури. 
Всього в РНБ організовано та підтримується 5 локальних (наприклад, «Автореферати дисертацій», «Іноземна книга» тощо) і 14 проблемно-орієнтованих БД («Храми С.-Петербурга», «Бібліотеки дореволюційної Росії», «Ринкова економіка» і ін.) 
 
   3. ГПНТБ Росії 
ГПНТБ Росії є сьогодні однією з найбільш автоматизованих бібліотек не тільки Росії, але й усього колишнього СРСР. Близько 200компьютеров і станцій забезпечують потреби бібліотеки в автоматизованих технологіях. Основне програмне засіб, що застосовується ГПНТБ Росії, служить ППП ISIS. З 1987 р. Ведеться зведений каталог науково-технічної літератури, що відбиває сьогодні фонди близько 600 бібліотек Росії та СНД; переведений на кошти ЛВС. Ця мережа підтримує ЕК по всьому потоку надходить літератури з 1993 р. і цілий ряд спеціалізованих тематичних баз даних: програм, неопублікованих перекладів, адресно-довідкових баз даних та електронних видань. Комплекс проблемно-орієнтованих баз даних дає користувачам можливість вузькоспрямованого пошуку та замовлення літератури по заданій тематиці або проблему. Комплекс настільних або видавничих систем, обладнаних високопродуктивними лазерними принтерами, сканерами, текстовими процесорами і видавничими пакетами, в сукупності з засобами оперативної поліграфії дозволяють випускати друковані видання: покажчики, каталоги, методичні посібники та т.д. 
Відвідують ГПНТБ близько 500 чоловік в день, книговидача тільки в читальних залах 2.9 млн. прим. на рік. З метою вдосконалення технології обслуговування в читальних залах впроваджуються автоматизовані системи пошуку та замовлення літератури (Аспиза), що працюють в локальному та мережевому режимах. Розпочато автоматизація процесу обслуговування на базі спеціалізованих читальних залів. Для читача робота Аспиза ведеться в двох режимах: в підсистемі замовлення літератури (ПЗ) і в підсистемі бібліографічного пошуку (ПБП). ПЗ здійснюється для читача, що має штрих код на читацькому квитку. 
Аспиза літератури розроблена з використанням штрих кодів, які, будучи ідентифікатором окремого примірника, використовуються для контролю за проходженням друкованої одиниці через автоматизовану систему. Читачеві, зареєстрованому в системі, досить зробити відмітку про замовлення в режимі перегляду знайденої ним літератури, щоб перейти в режим автоматизованого замовлення. У фонді черговий бібліотекар робить роздруківку накопичилися замовлень, підбирає літературу і передає на кафедру видачі. Потім за допомогою сканера з кожного примірника зчитується штрих код. В пам'яті машини фіксується вся замовлена ​​література, при видачі її спочатку реєструється читацький квиток. На екрані монітора висвічуються дані про стан замовлення читача, що виключає можливість видачі чужого замовлення. При поверненні операція зчитування штрих коду повторюється. Зараз АРМ обслуговування читачів (використання штрих кодів на книгах і читацьких квитках) впроваджується в інших бібліотеках Росії. 
 
4. Іркутські бібліотеки 
Іркутські бібліотеки повільно, але досить продуктивно автоматизують бібліотечні процеси. 
Зокрема, бібліотека ІГЕА придбала 22 комп'ютери, принтери, сканер, як програмне забезпечення вибрала «Бібліотека 2, 3, 4», використовує формат USMARC, ЕК веде з 1991р. У Нег заносяться нові надходження, починаючи з 93г., Ретроспективно 89-92.г. У ЕК «Книжки» міститься більше 6000 записів, близько 1000 записів документів рідкісного фонду XIX-н.XX в.в. ЕК «Статті» має 850 записів з 95 р. Пошук в каталозі здійснюється за такими параметрами: автору, назві, ключовим словами, предметними рубриками, серії, року видання, місцем зберігання, інвентарному номеру. Створюються бази даних «Книгозабезпеченість», «Підписка», «Періодика». Функціонує локальна бібліотечна мережа, яка дозволяє користуватися ЕК в читальних залах і кімнаті картотек. 
У бібліотеці ярмо перший етап автоматизації почався в 1991р. Був створений відділ наукової обробки фондів та організації каталогів, який ретроспективно поповнив ЕК. З липня 1995р. почалася автоматизована обробка нових надходжень. При цьому використовувався ППП «Бібліотека 2, 3, 4.2", запозичений у наукового колективу МГУ. Зараз занесення до ЕК ретроспективи не відбувається через відсутність обслуговуючого персоналу і машин, обробляються тільки нові надходження. 

ВИСНОВОК

 
 
Бібліотеку давно перестали розглядати як старовинна будівля, в якому припадають пилом книжки. Соціологічне опитування молоді показав, що за збереження традиційних функцій бібліотеки виступає 25% читачів, а 75% хочуть працювати з комп'ютером, дивитися відеофільми, використовувати в пошуку CD, а це ж думка самої важливої ​​частини нашого суспільства. Отже, дійсно назріла необхідність зміни ролі бібліотеки, вона повинна перетворитися на центр інформаційного та комунікативного забезпечення людей. 
Бібліотека повинна стати не тільки джерелом ідей, думок, технологій у вигляді журналів, дисертацій, книг, каталогів та ін, але і автоматизованим інформаційним центром, обслуговуючим користувачів в локальному та мережевому режимах, центром впровадження нових інформаційних технологій, творцем власних баз даних і комплексів автоматизованих послуг завдяки розробці і впровадженню АБІС. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
ЛІТЕРАТУРА

 
 
1) НТБ - 95г., № 3,4,5,12-96г., № 1,2,4,11 
2) Бібліотекознавство - 93г., № 1- 95г., № 4 / 5- 96г., № 3 
3) Бібліотека - 92г., № 5 / 6, 9 / 10- 94г., № 2,3- 95г., № 10- 96г., № 1-8, 12 
4) Бібліотекар - 91г., № 6,8,10 
5) Світ бібліотеки сьогодні - 95, вип. 1 
6) Я.Л. Шрайберг, Ф. С. Воройскій. АБІС Росії