M = Array[R] of Q;    { M - ім'я типу: масив  записів }

            var

               A: M;    { A - ім'я змінної комбінованого  типу }

               і: integer;            { Допоміжна змінна }

               STROKA: string[5];

        { ----------------------- }

         PROCEDURE ADD (var X: Q);

            var

               Summa: Real;

         BEGIN

            With 1  0 X 1  0 do   { Увага: оператор приєднання With }

              If 1  0 Logic

                 then begin Summa:= Tchislo + Coffi; WriteLn 1  0 ('С у м м а...');

                            Write 1  0(Summa:5:2); WriteLn

                      end

                 else begin Summa:= Tchislo - Coffi; WriteLn 1  0 ('С у м м а...');

                            Write 1  0(Summa:5:2); Writeln

                      end

         END;

       { --- }

        BEGIN

           WriteLn 1  0('Ініціалізація масиву записів A...');

           For і:=1 to 2 do

              begin WriteLn 1  0('Вводимо вміст полів...');

                    WriteLn 1  0('По-перше, чекаємо TRUE чи FALSE...'); ReadLn 1  0(STROKA);

                If  1  0(STROKA='TRUE') OR (STROKA='true') then A[i].Logic 1  0:= 1  0TRUE;

                 If  1  0(STROKA='FALSE') OR (STROKA='false') then  1  0A[i].Logic 1  0:= 1  0FALSE;

                 WriteLn 1  0('По-друге, перевіряємо на  вміст числові поля');

                 ReadLn(A[і].Tchislo); Readln(A[і].Coffi);

              end;

           WriteLn('Перевіримо, введені значення...');

           For і:=1 to 2 do

              begin WriteLn ('Вміст полів ',і,'-го масиву...');

                    Write (A[i].Logic,' '); Write(A[i].Tchislo,' ');

                    Write (A[i].Coffi:5:2); WriteLn

              end;

           ADD(A[1]); ADD(A[2])

        END.

 

       ВИСНОВКИ

     Отже  враховуючи вищезезанчені особливості  даного різновиду складних структур даних можна зробити такі висновки.

     По-перше, запис у мові програмування Паскаль - це структура даних, що складається з фіксованого числа найменованих компонентів, називаних полями. При цьому поля можуть бути різного типу. Ця особливість робить запис найбільш загальним і гнучким типом даних. При визначенні записного типу для кожного поля задаються його ім'я і тип. Область дії імені поля - самий внутрішній запис, у якій воно визначається. Ім'я поля може збігатися як з ідентифікаторами блоку, де описана запис, так і з іменами полів інших записів, але не може збігатися з ім'ям поля на тім же рівні структурування запису.

     По-друге, запис безпосередньо використовується для опису упорядкованої послідовності  величин. Поля запису можуть бути різних типів. У зв'язку з цим кожна  компонента повинна мати своє ім'я. Як у випадку масивів, так і у випадку записів здійснюється прямий доступ до компонентів. У випадках посилання до компонента запису слідом за ім'ям змінної ставиться крапка, а потім - ім'я відповідного поля. [6, c. 76]

     Іноді в запис необхідно включити інформацію, що залежить від інший, уже включеної в цьому записі, інформації. Синтаксис записного типу передбачає варіантну частину, розраховану на те, що можна задавати тип, що містить визначення декількох варіантів структури. Це означає, що різні змінні, хоча й одного типу, можуть мати різні структури. Розходження може бути як у типах компонентів, так і в їхній кількості.

     Варіантна частина запису складається із селектора  варіанта та одного чи більш варіантів. Структура і значення кожного  варіанта задаються його списком  полів. Варіанти специфікуються селектором варіанта.

     У подібних структурах обов'язково задаються: тип, значення якого визначають варіанти, ім'я поля ознаки, у якому записується  значення, що відповідає визначеному  варіанту.

     Кожен варіант складається зі списку констант визначеного типу  і відповідного списку описів компонент, укладеного в дужках. Кожна константа повинна зустрічатися тільки один раз у даній варіантній частині.

     Якщо  існує поле ознаки, то активним буде варіант, якому передує константа, рівна значенню поля ознаки. Над об'єктами записного типу визначені операції порівняння на рівність (=) і нерівність (<>).

 

       ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамов В.Г., Трифонов H.П., Трифонова Г.H.Введение в язык паскаль. - М.: Наука, 1988. - 320 с.
2. Агафонов В.Н., Поттосин И.В., Бежанова М.М., Сабельфельд В.К. Сборник упражнений по программированию на языке Паскаль. - Новосибирск: НГУ, 1985. - 80 с.
3. Алкок Д. Язык Паскаль в иллюстрациях - М.: Мир, 1991. - 192 с.
4. Бородач Ю.С., Вальвачев А.H., Кузьмич А.И.Паскаль для персональных компьютеров: Справ.пособие. - Мн.: Выш.шк.: БФ-ИТМП "НИКА", 1991. - 365 с.
5. Вальвачев А.Н. Графическое программирование на языке Паскаль: Справ.пособие. - Мн.: Выш.шк., 1992. - 143 с.
6. Васюкова Н.Д., Тюляева В.В. Практикум по основам программирования. Язык ПАСКАЛЬ. - М.: Высш.шк., 1991. - 160 с.
7. Грэхем Р. Практический курс языка Паскаль для микро-ЭВМ. - М.: Радио и связь, 1986. - 200 с.
8. Дедков А.Ф.Абстрактные типы данных в языке АТ-Паскаль. - М.: Наука, 1989. - 200 с.
9. Епанешников А., Епанешников В. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. - М.: "ДИАЛОГ-МИФИ", 1993. - 288 с.
10. Зуев Е.А. Язык программирования Turbo Pascal 6.0. - М.: Унитех, 1992. - 298 с.
11. Марченко А.И., Марченко Л.А.Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. - М.: Бином Универсал, К.: ЮНИОР, 1997. - 496 с.
12. Перминов О.H. Программирование на языке ПАСКАЛЬ. - М.: Радио и связь, 1988. - 220 с.
13. Пильщиков В.H. Сборник упражнений по языку Паскаль. - М.: Наука, 1989. - 160 с.
14. Прайс Д. Программирование на языке ПАСКАЛЬ. Практическое руководство. - М.: Мир, 1987. - 232 с.