Розробка кодів, методи контролю їх правильності

Міжнародний університет фінансів

Кафедра Фінанси та кредит 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розрахункова робота

з предмету

Інформаційні  системи і технології у фінансах 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

Студент групи  ДПФК-82

Ярмолюк Артем 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2011

 

     

Варіант №6

Теоритичні питання

1. Розробка кодів, методи контролю їх правильності.

     У процесі проектування й створення  АІС розробляється спеціальний  документ «Опис системи класифікації та кодування», який містить усі  відомості про об’єкти, що класифікуються і кодуються, про застосовувані  системи класифікації та кодування, про структуру кодів і т. ін.

     Кодувати  об’єкти та їх угруповання можна різними способами: вручну, друкарським способом, автоматизовано (з допомогою ЕОМ), за допомогою спеціального обладнання.

     Щоб спроектувати код, достатньо:

     а) визначити сукупність об’єктів, які  мають кодуватися;

     б) вибрати системи класифікації та кодування;

     в) визначити довжину (значність) коду та описати його структуру.

     Під час автоматизованої обробки  ЕКІ, особливо в системах обробки  фінансово-кредитної інформації, важливо  контролювати правильність кодів, коли дані передаються, вводяться з первинних  документів та обробляються. Тому в  АІС намагаються забезпечити  автоматизований та автоматичний контроль правильності кодів.

     Автоматизація контролю правильності кодів базується на використанні методу контрольних чисел або, точніше, контрольних розрядів. Суть цього методу полягає в тому, що до контрольованого коду включають додаткове число (розряд), значення якого можна обчислити за певним алгоритмом, знаючи решту розрядів цього самого коду. Тобто цей розряд є певною функцією інших розрядів коду Кр = Ф (Х1, Х2, … Хn).[1]

     Автоматичне обчислення значення контрольного розряду  і його порівняння з переданим  або введеним значенням і забезпечує контроль правильності передачі або  вводу інших розрядів коду.

     Зауважимо, що фактично на цьому самому принципі ґрунтується система контролю правильності вводу документів із використанням  контрольних сум. Контрольна сума документа під час його підготовки до вводу обчислюється простим арифметичним підсумовуванням усіх числових даних, які вводитимуться в ЕОМ, і вводиться в ЕОМ поряд з іншими даними. Після вводу всіх даних документа ЕОМ автоматично обчислює контрольну суму введених даних і порівнює її із уведеною контрольною сумою. У разі, коли введена та обчислена контрольні суми збігаються, документ вважається введеним правильно. У противному разі при вводі даних документа або його контрольної суми припустилися помилки; можливо також, що при підготовці документа до вводу зазначену суму було обчислено неправильно. Аналогія з використанням контрольного розряду тут очевидна.

     Фактично  на цьому самому принципі побудовано систему контролю правильності «електронних повідомлень» у разі їх передавання  з використанням «електронно-цифрового  підпису» (ЕЦП). ЕЦП також являє  собою певну функцію від даних  самого повідомлення (останнє може містити й текстову інформацію) і  від додаткового параметра —  «ключа», який задається при накладанні підпису.

     Переданий разом із повідомленням ЕЦП дає  змогу в пункті його прийому організувати перевірку цілості повідомлення: «обчислити» новий ЕЦП і порівняти  його з отриманим підписом. При  цьому вважається, що так само, як і в разі з контрольним числом, отримувач повідомлення знає не лише функцію (алгоритм) «обчислення» підпису, а й значення ключа. (Зрозуміло, що коли алгоритм один і той самий, а  ключі різні, різними будуть і  ЕЦП).

     Часто контрольне число К визначають, використовуючи модуль простого числа: 
 

М - модуль вибраного простого числа; Xi - i-й розряд коду; Ві - ваговий коефіцієнт. 

     Зауважимо, що на практиці контрольне число визначають за складнішими формулами і вміщують не в кінець коду. Крім того, вагу Ві визначають як розряд деякого нескінченного числа.[2] 

2. Призначення і мета створення  автоматизованої  інформаційної системи  у страхуванні.

     Страхування – сукупність особливих замкнених  перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливих втрат, нанесених суб’єктам господарювання, або збитків у сімейних бюджетах у зв’язку з наслідками страхових випадків, що сталися.

     З утворенням недержавних страхових  компаній (СК) виникла система страхування. Страховик (страхова компанія) виконує умови страхування і пропонує їх клієнтам (страхувальникам). Якщо клієнтів задовольняють умови договору, то вони підписують його і вносять відповідні страхові внески. Договір називається полісом. У разі виникнення страхового випадку страховик за договором сплачує страховку.

     Контроль  за страховою діяльністю в Україні  здійснює Комітет з нагляду за страховою діяльністю: видає ліцензії на надання видів страхових послуг; перевіряє, щоб страхові компанії діяли за законом; складає та друкує статистичну інформацію з діяльності страхових компаній на страховому ринку України; веде рейтинг страхових компаній.[1]

     Головним  напрямком удосконалення обробки  інформації у страхових компаніях нині є створення автоматизованої інформаційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передавання даних. Нові можливості в роботі страхових компаній різноманітних рівнів управління, що зорієнтовані на автоматизовану технологію розв’язування задач, значною мірою виявляються там, де цим процесом охоплено більшість функцій і задач їх основної діяльності. Цим досягається підвищення рівня планової та аналітичної роботи, удосконалюються методи і способи ведення страхових операцій, форми обліку й звітності, прискорюється обробка різного роду звітних даних і підвищується обґрунтованість необхідних управлінських рішень.

     Основною метою створення АІС у страховій компанії є забезпечення такого рівня управління діяльності компанії, за якого комплексно реалізуються такі завдання:

• проведення в задані терміни багатоваріантних розрахунків, пов’язаних із рухом договорів страхування;
• автоматизація процесу обліку договорів за всіма видами страхування;
• досягнення найвищих показників розвитку всіх видів майнового та особистого страхування;
• прийняття оптимальних планових рішень щодо прибутків і видатків грошових коштів та отримання необхідного фактичного прибутку.

     Останнє положення найважливіше, оскільки страхові компанії є комерційними і функціонують на принципах повного господарського розрахунку.

     Отже, призначення АІС «Страхування» полягає в забезпеченні збору, зберігання, обробки і передавання інформації на базі використання засобів обчислювальної техніки й зв’язку з урахуванням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній між собою, з клієнтами, організаціями та автоматизованими інформаційними системами інших міністерств і відомств, Державним комітетом України з нагляду за страховою діяльністю.[3]

 

Задача

     Спот-курс становить $0,6500 за ЕВРО. Відсоткова ставка за ЕВРО - 9%, відсоткова ставка по долларах - 11% річних.

     Визначити базис рівноваги і ціну ф'ючерсного  контракту через 3 місяці. 
 

     Спот курс

     Доларова  відсоткова ставка

     Відсоткова  ставка для валюти, що обмінюється  на долар 

     Тривалість  періоду у днях  
 

     Ціна  ф’ючерсу дорівнює сумі спот-курсу та базису рівноваги: 

 

     Список  літератури

1. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / І. Ф. Рогач, М. А. Сендзюк, В. А. Антонюк, О. О. Денісова. - К.: КНЕУ, 2001. - 324 с. - ISBN 966-574-292-2
2. Закон України „Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 року N 852-IV.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 36
3. Структура Автоматизованої Інформаційної Системи – Страхування [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.studentam.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=798