Побудова топографічного плану автоматизованими методами

Передачу даних з DAT файлу в шаблон векторної карти виконуємо наступним чином:

1. Відкриваємо DAT файл (в рядку „Тип файлів” обираємо  „DAT file (NXYZ)”). Після відкриття файлу  в головному вікні з'являються  точки. Програма розпізнає їх  як невідомий шар („Default layer”).

2. Ідентифікуємо точки як пікети. Для цього виділяємо всі пікети і переходимо в „менеджер шарів” (піктограма ), де замість „Default layer” (натиснувши піктограму „Редагування” ) пишемо „Пікети”.
3. Змінюємо атрибути шару в правій частині вікна: колір – чорний, тип лінії – суцільна, тип об’єкту – пікет.

4. Формуємо базу параметрів  шару „Пікети” (піктограма ). В лівому вікні відмічаємо ті параметри, які нам необхідні (координати X та Y) і кнопкою „Copy” копіюємо їх у праве вікно.

5. Для збереження виконаних  змін закриваємо всі вікна  кнопками „OK” або „Закрити”.

6. Підписуємо номера  пікетів: виділяємо всі пікети, переходимо на інструментальну  панель „Інфо”, розміщуємо курсор в полі з номерами пікетів, натискаємо піктограму „Створення/знищення підписів” . Після цього з'являється діалогове вікно „Менеджер підписів”. Вибираємо типовий шаблон „пікет” і натискаємо кнопку „Створити”.

7. Виділяємо всі пікети  і з контекстного меню виконуємо  команду „Копіювати”.

8. Відкриваємо створений  шаблон карти (в рядку „Тип  файлів” обираємо „Digitals for Windows”).

9. У вікні відкритого шаблону виконуємо команду „Вставити” з контекстного меню.

 

3.2. Збір планових об’єктів топографічного плану

План земельної ділянки  будується в масштабі 1:500 у повній відповідності з „Умовними знаками  для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500”. Січення рельєфу через 0,25м.

З правої сторони від  робочого поля в „Digitals” знаходяться 4 закладки (інструментальні панелі) (рис. 5).

Рис. 5

Для побудови планових об’єктів необхідно:

1. Перейти на закладку „Збір”, після чого курсор набуде вигляду „хреста”.
2. У списку „Активний шар” вибрати тип об’єкту, який будемо зараз збирати (при цьому на закладці під шаблонами збору буде виведено умовний знак).
3. Вибрати шаблон збору об’єкту.
4. Зареєструвати першу точку об’єкту, підвівши курсор миші до необхідного пікету і натиснувши ліву кнопку миші. При наведенні курсору на існуючу точку (вузол) біля нього з’являється зафарбований квадрат . Якщо поточний шаблон - точковий об'єкт, то реєстрація однієї точки завершує збір об'єкту, і команду завершення збору виконувати не потрібно.
5. Аналогічно зареєструвати всі інші поворотні точки об’єкту. Для поточного шаблону - лінія реєстрація двох точок (для прямокутника – трьох) завершує збір об'єкту автоматично.
6. Замкнути об’єкт (при шаблоні збору – полілінія) і завершити його командою закінчення збору (клавіша F5, або з контекстного меню).

В процесі збору доступний  ряд допоміжних сервісних команд, які можна викликати із контекстного меню чи натиснувши відповідну клавішу  клавіатури:

• автореєстрація (кнопка F2) – автоматичний збір точок з кроком 1 мм в масштабі плану. Крок та параметри автоматичної реєстрації можна змінити викликавши „Сервіс/Налаштування” (закладка „Збір”/„Крок авторе-єстрації”);
• замкнути об’єкт (F3) – замикання об’єкта (для шаблону збору - полілінія);
• вставити розрив (F4) – вставляє ознаку розриву в поточній точці;
• завершити об’єкт (F5) – завершує збір поточного об’єкту;
• видалити точку (F8) – видаляє останню точку об’єкта, який збирається;
• відмінити об’єкт (Backspace) – знищує об’єкт, який збирається;
• вставити дугу (Ctrl-A) – замінює останні три точки об’єкта дугою;
• захопити точку (Р) – приєднання до найближчої точки;
• захопити лінію (L) – приєднання до найближчої лінії.

Шар, присвоєний об’єкту  при зборі, можна змінювати на інший. Для цього потрібно перейти на закладку „Правка”, виділити об’єкт і у випадаючому списку „Шар” вибрати новий шар.

Для того, щоб змінити  колір лінії чи заливки потрібно зайти в „Менеджер шарів” і в правій частині вікна змінити атрибути лінії і заливки для потрібного шару. Крім того, можна змінювати умовні знаки, якими зображаються об’єкти, а також створювати нові шари.

Після створення об’єкта  необхідно ввести його семантичні характеристики в режимі „Інфо”. Введення даних по об’єкту завершуємо кнопкою „ОК”. Для зміни списку доступних параметрів для шару, можна використати подвійне натискання лівої кнопки миші на заголовку „Параметри” панелі „Інфо”.

 

 

3.3. Моделювання горизонталей

Після збору планових об'єктів, їх редагування, заповнення бланків  семантичних характеристик та створення підписів можна приступати до моделювання горизонталей:

1. Виділяємо всі створені об’єкти.
2. Створюємо сітку цифрової моделі рельєфу (ЦМР) командою: „ЦМР/Створити ЦМР”. Крок сітки ЦМР (5, 10, 15, 20 м, ...) задається індивідуально (у діалоговому вікні „Створення сітки висот з контурів”) в залежності від масштабу та кількості об’єктів, які мають висоту.
3. Якщо на карті є площові об’єкти гідрографії, то для їхнього співставлення з ЦМР використовується команда „ЦМР/Вирівняти ЦМР всередині полігону”. Перед виконанням команди необхідно помітити ЦМР і полігон (озеро чи річку). В результаті виконання команди всім точкам ЦМР, що лежать всередині поміченого полігону, буде присвоєна його середня висота.
4. Виділяємо сітку ЦМР і виконуємо команду „ЦМР/Горизонталі з ЦМР”, після чого з'являється вікно „Побудова горизонталей”, в якому потрібно ввести січення рельєфу (0,25м).
5. Побудовані горизонталі будуть нерозпізнані. Потрібно змінити їх шар на шар „горизонталі” в режимі „Правка”. Зміну шару краще проводити відразу після побудови горизонталей, поки всі вони помічені.
6. Видалити сітку ЦМР.

Горизонталі, які виходять за межі знятого полігону потрібно відредагувати. Для цього виділяємо  горизонталь, наводимо курсор на найближчий вузол до місця, де необхідно розірвати  горизонталь і виконуємо команду „Розділити об’єкт” з контекстного меню. Виділяємо ту частину горизонталі, яка нам не потрібна і видаляємо її. В тій частині горизонталі, що залишилась, підтягуємо крайні вузли до лінії знімання.

Якщо горизонталь складається  з малої кількості вузлів, то необхідно ввести додаткові точки, виконавши команду „Правка/Додати точки”. В діалоговому вікні „Додавання точок в об’єкт” потрібно ввести крок між вузлами.

Після побудови і редагування  горизонталей необхідно їх згладити командою „Правка/Згладити”. Цю команду виконуємо декілька разів. Операція згладжування заключається в переміщені точок об’єкту які далеко стоять від загального напрямку контуру.

При перерізі рельєфу 0,25 м кожній горизонталі, висота якої кратна 1 м, присвоюємо шар „Горизонталь потовщена”. Після цього потовщені горизонталі підписуються.

3.4. Оформлення і друк фрагментів топографічного плану

Оформлення плану включає  вставку і редагування рамки  і легенди карти, встановлення порядку  розташування об'єктів (передній або  задній план) та редагування пікетів.

При редагуванні пікетів  обов’язково залишаємо крайні пікети, видаляємо підписи пікетів в  місцях їх скупчення і там, де вони заважають ситуації. Замість номерів  пікетів підписуємо їх висоти і зміщуємо підписи, якщо вони накладаються на ситуацію.

З допомогою команд контекстного меню „На передній план”/„На задній план” встановлюємо порядок відображення об'єктів (горизонталі проходять під будинками, люки зображуються над дорогами...).

Для вставки в карту  рамки і легенди потрібно виконати команду „Вставка/Рамка і легенда” і з каталогу „Digitals\Maps” відкрити необхідний файл (для масштабу 1:500 – „R-500”). При вставці рамки відбувається її автоматичне суміщення з координатами кутів рамки заданих командою „Карта/Властивості”. Після того, як рамка вставлена, переходимо на закладку „Інфо” і редагуємо підписи в позарамковому оформленні.

Для роздруку планів з  „Digitals” можна використовувати  команду „Файл/Друк” або „Файл/Друк вікна”. Команда „Файл/Друк” виводить на друк фрагмент карти, обмежений рамкою заданих розмірів. Якщо принтер не підтримує потрібного формату паперу, є можливість розбити створену карту на листи заданого розміру з допомогою команди „Вставка/Розбивка на листи”. Після цього потрібно активувати необхідний лист: виділити його і виконати команду „Карта/Встановити рамку” (Ctrl+R). Команда „Файл/Друк вікна” виводить на друк фрагмент карти, який в даний момент видно на екрані монітору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. 076-33. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з курсу «Геодезія» для студентів спеціальності «Землевпорядкування» (Розділ Нівелювання 3 і 4 класу). Рівне, УІІВГ, 1995. – 60с.
2. Бачишин Б.Д., Лагоднюк А.М., Хмуринський А.В. Аналіз точності визначення елементів електронно-блокової тахеометрії. / Вісник РДТУ, № 3 (16). – Рівне 2002. –С.231-238.
3. Камен Х. Электронные способы измерений в геодезии.- М.: Недра, 1982.- 252с.
4. Костецкая Я.М. Свето- и радиодальномеры.- Львов: Издательство при ЛГУ «Вища школа», 1986.- 204с.
5. Костецька Я.М. Геодезичні прилади. Частина 2: Електронні геодезичні прилади. – Львів, 2000. – 490с.
6. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження вимог до структури, змісту та формату файлу обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді на магнітних носіях" від 23 травня 2003р. № 136.
7. Неумывакин Ю.К., Перский Н.И. Автоматизированные методи геодезических измерений в землеустройстве.- М.: Недра, 1996.- 325с.
8. Програмное обеспечение создания цифровых карт «Digitals».-  www.vingeo.com
9. Руководство по эксплуатации 3Та5-сбО РЭ. – Екатеринбург, 1995. - 129с.
10. Цифровая фотограмметрическая станция “Дельта”. Программное обеспечение для создания цифровых карт и планов Digitals для Windows 95/98/NT версия 5.0. Руководство оператора. Часть 2. – Винница, 2003. - 112с.