Особливості мови хакерів та веб-майстрів

Зміст

І.Теоретичне завдання:

Реферат на тему «Особливості мови хакерів  та веб-майстрів»

Вступ………………………………………………………………………….2

1. Історична  довідка про хакерів……………………………………………4

2. Види хакерів……………………………………………………………….5

3. Мова хакерів…………………………………………………………….…8

Висновки…………………………………………………………………….11

Список використаної літератури…………………………………………..13

ІІ. Практичне  завдання

Завдання 1…………………………………………………………………...14

Завдання 2…………………………………………………………………...14

Завдання 3…………………………………………………………………...14

Завдання 4…………………………………………………………………...15

Завдання 5…………………………………………………………………...15

Завдання 6…………………………………………………………………...15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Активне проникнення  персональних комп’ютерів практично  у всі сфери людської діяльності та небувалий розвиток мережі Інтернет призвели до виокремлення в суспільстві нової спільноти, людей, яких називають хакерами. Попри чималу історію даний термін тлумачиться неоднозначно. Хтось вважає хакерів злочинцями, яким не місце в законослухняному суспільстві, інші дивляться на них, як на ідолів, спеціалістів найвищого рівня, людей нового інформаційного суспільства.

Хакери з'явилися в  той же самий час, що і Internet. B 1960 роках  хакером називався висококваліфікований програміст. Тепер це слово має  дещо інше значення. Початок сімдесятих і кінець вісімдесятих - кращі роки для хакерів. Тоді було більше ламерів, операційні системи тільки починали з'являтися, комп'ютери на основі таких систем мали багато помилок і дірок. Хакери у той час були вільнішими.

У ті часи ще не було вірусів, і не практикувалася практика мережних або комп'ютерних взломів. Образ хакера зломщика з'явився трохи пізніше. Але це лише образ. Хакери ніколи не мали ніякого відношення до взломів, а якщо хакер спрямовував свої дії на руйнування, то таке ніколи не віталося. Справжній хакер - це геній, а не руйнівник.

Так як геніїв виявилося  більше, ніж руйнівник, то справжні хакери виділили зломщиків як окрему групу і назвали їх крекерамі. І ті, й інші є геніямі віртуального світу. І ті, й інші борються за свободу  доступу до інформації. Але тільки хакери використовують для цього тільки свій мозок, а крекери ще й зламують сайти. Якщо крекер здійснює взлом тільки заради свободи інформації, то це ще можна пробачити, але якщо це робиться заради власної наживи, заради грошей або глупой слави, то таку людину можна назвати тільки злочинцем.

Веб-майстрер - це "керуючий" сайтом. Цим терміном найчастіше позначають людини, командувача створенням сайту, керуючого програмістами і дизайнерами. Веб-майстер може бути в «команді» один (сам і програміст, і дизайнер),

Неодмінна умова: хороший  веб-майстер зобов'язаний бути журналістом. Тому що гарний сайт - це, перш за все, хороший  вміст, хороші тексти (або хороші фотографії, для створення яких треба бути фото-журналістом). Сайтом, звичайно, повинен  керувати не журналіст, а, швидше, редактор. Але поганий журналіст не може бути хорошим редактором.

Слово «веб-майстер» використовується ще в іншому значенні - як погана калька з англійської: web-master - веб-господар, власник сайту. У цьому випадку  неважливо, чи є господар автором сайту. Головне, він господар, власник, а значить, може продавати з сайту рекламу. Тому дуже часто в Інтернеті звернення до «веб-майстру» (WM) означає звернення до комерсанту, готовому використовувати свій сайт для видобутку грошей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Історична довідка про хакерів

Першими у ряді представників  субкультури хакерів були молоді люди у віці від 16 до 22 років, так  звані тінейджери, самовираження  яких відбувалося за допомогою використовування комп'ютерних технологій. Таке захоплення, як правило, створює особливе психологічне сприйняття, яке визначає подальший стиль життя, зберігаючись досить тривалий час.

Сам термін «хакер» (від англ. «hacker») був введений до комп’ютерного сленгу 1961 року групою студентів-програмістів Массачусетського технологічного інституту (США). Саме в ті роки в американських університетах і компаніях з’явилися потужні ЕОМ, і студентам дозволялося протягом певного часу користуватися ними.

Спочатку з’явилося  жаргонне слово «to hack» (рубати). Воно означало процес внесення змін «на льоту» в чужу програму (в початкові тексти програми). Віддієслівний іменник «hack» означав результат такої зміни. Вельми корисною і гідною справою вважалося не просто повідомити автора програми про помилку, а одразу запропонувати йому такий «хак», який її виправляє.

В цей період сформувалось перше покоління хакерів, які  фактично були фанатами-програмістами, а терміном «хакінг» (від англ. «hacking») позначалась захопленість знаннями в галузі інформатики. В цей же період починають виникати основи хакерської ідеології. Основою якої став принцип: «інформація має бути безплатною та загальнодоступною».

Наступне покоління  хакерів з’явилося наприкінці 1970-х  — початку 1980-х років з появою ПК та початком експериментування з  комп’ютерними мережами. Тоді ж було зафіксовано перші спроби використання комп’ютерів у нелегальних цілях, а термін «хакінг» почав набувати нового негативного значення — мистецтво «зламування» комп’ютерних мереж інших користувачів. Іноді, з метою ефективнішої діяльності, хакери об’єднувались в угруповання зі своїми законами та правилами, основним з яких на той час була заборона завдавати будь-якої шкоди комп’ютерним системам.

Наприкінці 1980-х років  виникає нове покоління комп’ютерних фахівців, яке почало активно протистояти  комерційним і державним структурам, керуючись при цьому принципом загального права користувачів ЕОМ на безплатне одержання будь-якої інформації в Інтернеті. Саме з кінця 1980-х — початку 1990-х років починається хвиля протиправної комп’ютерної діяльності хакерів — «зламування» комп’ютерних систем, поширення програм-вірусів, тощо. Відтак виникає широко відомий образ хакера як комп’ютерного «пірата».

Отже, хакери — неоднозначна щодо оцінок неформальна субкультура, що сформувалась навколо технічних  та інформаційних досягнень людства. Як і в кожній субкультурі тут присутні свої кумири (Роберт Теппен Морріс, Кевін Мітнік, Е. Реймонд, Володимир Левин, Лінус Торвальдс та інші), світогляд, етика поведінки, стиль життя.

В рамках цієї субкультури  є велика кількість напрямків — від легальних до нелегальних. Дослідники говорять про «класичних хакерів», «крякерів» (зламують комп’ютерні системи), «фрікерів» (використовують телефонні лінії) та ряд інших.

 

2. Види хакерів

Хакерами вважаються особи, які проникають в систему без корисливих цілей. В них не має мети заробляти на хакінгу. Разом з тим такі діяння часто є суспільно небезпечними, оскільки, з одного боку, порушують законодавство про захист інформації, а з іншого — межа між проникненням в комп’ютерні мережі заради забави і використанням цього проникнення з метою шантажу, крадіжки інформації, коштів чи в інших корисливих цілях дуже тонка.

Мал.1. Неофіційна емблема хакерів (була запропонована в 2003 р. Еріком Реймондом).

Кракери — це різновид хакерів, що вчиняють протиправні дії з корисливою метою або з хуліганських мотивів. Саме в цьому виражається відмінність між тими, кого називають хакерами і крякерами: перші — дослідники комп’ютерних мереж, другі — просто зломщики чи злодії. Таким чином, термін «хакер» у словнику комп’ютерної термінології означає фахівець, що одержує задоволення від вивчення механізмів функціонування комп’ютерних систем і від розширення їх можливостей.

Кракерів можна поділити на три основні категорії:

1. Вандали

Найвідоміша (багато в чому завдяки  повсякденності вірусів) і, треба сказати, найменш численна частина кракерів. Їх основна мета - зламати систему  для її руйнування. До них можна  віднести, фахівців в написанні вірусів або троянських коней. Абсолютно природно, що весь комп'ютерний світ ненавидить кракерів - вандалів лютою ненавистю. Ця стадія кракерства звичайно характерна для новачків і швидко проходить, якщо кракеру вдається удосконалюватися (адже досить нудно усвідомлювати свою перевагу над беззахисними користувачами). Кракерів, які навіть з часом не минули цю стадію, а тільки все більш удосконалювали свої навики руйнування, інакше, ніж соціальними психопатами, не назвеш.

2. Жартівники

Найменш шкідлива частина кракерів, основна мета яких - популярність, що досягається шляхом злому комп'ютерних систем і внесенням туди різних ефектів, що виражають їх незадоволене відчуття гумору. "Жартівники" - звичайно не завдають істотного збитку (хіба що морального). На сьогоднішній день в Internet це найпоширеніший клас кракерів, звичайно здійснюючих злом Web - серверів, залишаючи там згадку про себе. До жартівників також можна віднести творців вірусів, з різними візуально-звуковими ефектами (музика, тремтіння або перевертання екрану, малювання всіляких картинок і т.п.). Все це, у принципі, або безневинні витівки початківців, або - рекламні акції професіоналів.

3. Взломщики

Професійні кракери, що користуються найбільшою пошаною в кракерському середовищі, основна задача яких - злом комп'ютерної системи з серйозною метою, будь то крадіжка або підміна інформації, що зберігається там. У загальному випадку, для того, щоб здійснити злом системи, необхідно пройти три основні стадії: дослідження обчислювальної системи з виявленням ній недоліків, розробка програмної реалізації атаки і безпосереднє її здійснення. Природно, справжнім професіоналом можна рахувати того кракера, який для досягнення своє цілі проходить всі три стадії.

З деякою натяжкою також можна вважати  професіоналом того кракера, який, використовуючи здобуту третьою особою інформацію про уразливість в системі, пише програмну реалізацію. Здійснити третю стадію, очевидно, може у принципі кожен, використовуючи чужі розробки. Але те чим займаються зломщики - це звичайна крадіжка, якщо абстрагуватися від предмету крадіжки.

Фрікери — це особи, які займаються розшифруванням супутникових сигналів, зломом АТС, «переадресуванням» мобільних телефонів з метою їх безоплатного використання.

3. Мова хакерів

На жаль, на даний час  слово «хакер» частіше вживають в значенні «комп’ютерний зловмисник» незалежно від того, чим займається дана особа. Чимала «заслуга» в негативному тлумаченні терміну належить журналістам і сценаристам фільмів, які в погоні за славою і прибутками, як правило, псують імідж всіх хакерів.

Сьогодні ж кожен  користувач комп'ютерного середовиша, так чи інакше, зустрічається з особливою субкультурою так званих хакерів, у якій є свої міфи, свої герої, злодії і, звісно, своя особлива мова. Варто нагадати, що поширений в Інтернеті файл "Jargon File" зіграв вирішальну роль у поширенні мови хакерів і їхньої культури. Особливий вокабуляр хакерів об'єднує їх, допомагає ідентифікувати становище в товаристві їхніх окремих представників, обмінюватися інформацією і розпізнавати чужинців.

Для мови хакерів характерна велика розмаїтість відтінків, що відбивають психологію людей, які нею користуються. Характерною рисою хакерів є гра слів. Їхні інновації або лінгвістичні знахідки відбивають незвичні сполучення слів або стилів і використовуються не тільки для порозуміння обмеженого кола осіб, але і, схоже, для власного задоволення.

Деякі механізми походження лексики хакерів відмінні від  етимології стандартної лексики. Для  мови хакерів характерне створення  своїх структурних утворень, як-от: контамінованих елементів, дериватів  із незвичними суфіксами, скороченнями, редуплікативних, римованих та ін. нестандартних елементів. Джерелом виникнення стилістично знижених слів, які є вторинними одиницями номінації, слугує здебільшого та сама лексика літературного стандарту, використання якої в переносних, знижених значеннях характеризують нестандартну лексику в цілому. Похідні нелітературні слова, як правило, утворюються за моделями літературного стандарту. Тобто, у хакерському арго найуживаніші в загальнонародній мові слова мають свої специфічні відповідники. Серед них є незначна частина утворень від іншомовних коренів. Решта ж слів є утвореннями з прозорою чи не зовсім ясною внутрішньою формою і своєрідною будовою, невідомими в загальнонародній мові або деформованими шляхом заміни звуків, додавання, усічення чи перестановки складів тощо словами загальнонародної мови. Словозміна і утворення префіксованих форм вибуваються за законами загальнонародної мови.

Хакери користуються для спілкування так званими  жаргонними термінами, характерними ознаками яких є особливості дефініції; так кожен жаргонний термін потребує відносного тлумачення, а не синонімічного визначення, характерного для жаргонізмів. Наприклад, іменник дедлок (Deadlock) означає ситуацію, коли два або більше процеси або користувачі не можуть продовжувати роботу, гру і т.п., тому що кожен чекає дій від іншого.

Існує декілька стандартних  засобів утворення жаргонних  конструкцій характерних для  мови хакерів. Сюди входить подвоєння  дієслова, коли після завершеної фрази  іде незалежна конструкція, що складається з двох однакових дієслів, які звучать як вигук, але не завжди мають знак оклику. Дуже часто ці конструкції складаються з англійських звуконаслідувальних дієслів, наприклад: "Bang, bang" або "Quack, quack". У деяких подібних конструкціях дієслова набувають додаткових або абсолютно нових значень, ніяк не пов'язаних з основним значенням дієслова.

Таким чином, мова хакерів  – це свого роду професійний жаргон, де словниковий запас постійно поповнюється й удосконалюється і де норми  термінологічно замкнутої лексичної системи сполучаються з професійною нормою жаргону. Співіснування цих двох професійних норм призвело до утворення професійної форми повсякденного невимушеного спілкування, де має місце літературно-професійне мовлення, побутово-професійне і фамільярно-професійне або жаргон.