Мультимедіа пристрої

Міністерство освіти,науки, молоді та спорту

Національний університет  водного господарства та природокористування

Кафедра обчислювальної математики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«Мультимедіа пристрої»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 1 курсу

Факультету ЕіП

Групи ОА-11

 

Перевірила

Савич Віра Олексіївна

 

 

 

 

 

 

 

Рівне 2012

 

План

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ще кілька десятиліть тому, в комп'ютерах не було підтримки  якісного звуку, анімації, відео. Поштовхом  до розвитку мультимедійних систем було винахід та впровадження компакт-дисків CD, що мали великий об’єм і містили збірки пісень, ігор, зображень. Відтоді, а тим більше з поширенням легкого доступу до Інтернету, мультимедійні системи розвиваються стрімкими темпами.

Мультимедія - це комплексне поняття об'єднання зображення, звуку та руху.

Слово мультимедіа  в буквальному перекладі означає  багато коштів для подання інформації користувачеві. Комп'ютер без засобів  мультимедіа сьогодні вже не вважається повноцінним. Багато хто ставиться  до цих коштів мало не як до можливості перетворити своє життя в казку. Це, мабуть, перебільшення, хоча іноді і виправдане.

Термін мультимедіа  використовують для характеристики комп'ютерних систем, графічної, звукової, відео-та іншої інформації. Суттєво, що цей синтез і обробку інформації сьогодні вдається виконувати практично в реальному часі, тобто без відчутної користувачем затримки в часі. Розквіт мультимедіа в середині 90-х років пов'язують з швидкодією і пам'яттю, досягнутими в системах Pentium, і зокрема, з можливостями запису і відтворення великих обсягів інформації за допомогою компакт-дисків CD-ROM. До цього часу з технічних причин використання комп'ютерних засобів для потреб освіти, науки, мистецтва виглядало досить блякло в порівнянні з традиційними засобами. Однак сьогодні засоби мультимедіа імітують реальність для багатьох цілей цілком задовільно.

Багато хто  вважає найбільш цікавим використання засобів мультимедіа для формальної участі дилетанта в ефектній модернізації творів мистецтва. Вже сьогодні за допомогою комп'ютера новачок може підправити в своєму стилі картину класика епохи Відродження або музику знаменитого автора, а також змінити сюжет в відеофільмі відомого режисера. Уже сьогодні комп'ютер може заспівати сучасну пісеньку голосом і в манері давно померлого співака. Природно, що все це називає чимало суперечок серед фахівців, обивателів і медіаманов.

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття мультимедії містить в собі:

• Мультимедійні документи. Це файли, що містять звукові та відео дані, анімаційну графіку. Наприклад, song.mp3, animation.swf, movie.avi.
• Мультимедійне програмне забезпечення. Це програми, що призначені для створення або відтворення мультимедійних документів. Наприклад, Adobe Flash – для створення анімацій, Media Player, Win Amp, Quick Time – програвачі для музики та відео.
• Мультимедійне апаратне забезпечення. Це обладнання, що призначене для створення або відтворення мультимедійних документів. Наприклад, мікрофон, колонки.

Мультимедійних  пристроїв на сьогодні є багато, але існує базовий мультимедійний комплект, який має бути встановлено на комп’ютері користувача:

• Звукова плата.
• Колонки/навушники.

Звукова плата (звуковий адаптер, аудіоадаптер)

Звукова плата  – це зазвичай, внутрішній пристрій, що призначений для відтворення  та запису звуку. Пристрій буває або  у вигляді окремої плати, що вставляється у внутрішній слот материнської плати (PCI чи PCI Express) або у вигляді  мікросхеми, що вже міститься на материнській платі (інтегрована звукова плата).

Основними складовими є аналого-цифровий та цифро-аналоговий перетворювачі для перетворення неперервного (аналогового) звукового сигналу у цифровий двійковий код.

 Основні характеристики  звукових плат

Частота квантування .

Під час записування  звуку (наприклад, з мікрофону) відбувається квантування вхідного сигналу по рівнях.

Тобто в певні  проміжки часу відбувається вимірювання  числового значення звуку. Чим частіше  робиться вимірювання (частота дискретизації), тим точнішим буде цифрове наближення до аналогового сигналу.

Сучасні звукові  плати мають частоту квантування 48-192 кГц.

Розрядність звукової карти (вказують у бітах)

Показує на скільки  градацій поділяється максимальна  величина звукового сигналу.

Розраховується за формулою 1/2ⁿ , де n - кількість біт. Чим більше біт, тим на більшу кількість градацій поділяється сигнал, і відповідно точнішим є числове значення сигналу. Наприклад, 8-розрядна звукова плата вимірює сигнал з точністю 1/2⁸=1/256 від максимальної величини сигналу.

Сучасні звукові  плати мають розрядність від 16 до 24 розрядів. Звукова плата має свої внутрішні (наприклад, для CD чи DVD накопичувачів) та зовнішні роз’єми, що виведені на задню (деякі і на передню) стінку системного блоку.

Роз'єми звукової плати

• Лінійний вихід (OUT). Сигнал надходить на колонки/навушники чи  підсилювачі.
• Лінійний вхід (IN). Використовується для під’єднання джерела аудіо сигналу - мікрофону, магнітофону чи програвача.
• Роз'єм для колонок або навушників (SPK). За його відсутності, використовується лінійний вихід.
• Роз'єм для мікрофона (MIC). У порівнянні з лінійним входом має більшу чутливість. За його відсутності, використовується лінійний вхід.
• MIDI-порт/Game ігровий порт. До цього роз’єму можна під’єднати MIDI-клавіатуру або джойстик.

Стандарти звукових плати

У зв’язку з  бурхливим розвитком звукових плат, єдиного стандарту на них немає. Більшість розробників програмного та апаратного забезпечення орієнтуються на сумісність із платою Sound Blaster.

Практично, всі сучасні  звукові плати відтворюють стереозвук від 2 до 20 джерел звуку і більше.  Більшість звукових плат підтримують 3D звук, і це є вимогою сучасності, без неї не буде успіху на ринку, навіть при самих високих інших характеристиках.

Ціни на звукові плати  напряму залежать від її якості, ціна варіюється від 10 до 300 дол.

Колонки/навушники

Комп’ютерні акустичні системи використовуються в складі комп’ютера від початку розвитку мультимедії. Вони під’єднуються до зовнішнього роз’єму звукової плати – роз’єму для колонок або лінійного виходу. На деяких колонках є виходи на навушники і мікрофон.

Комп’ютерні акустичні  системи бувають:

• Пасивними. Містять набір динаміків та роздільних фільтрів.
• Активними. Містять в собі підсилювач потужності і зазвичай, під’єднуються до окремого блоку живлення, який продається у комплекті з колонками.

Всі сучасні  акустичні системи є активними.

Важливими характеристиками акустичних систем є:

• Діапазон частот. Зазвичай, в межах від 20 Гц до 20 кГц. Це доволі широкий діапазон, і для його відтворення потрібно кілька динаміків.
• Число динаміків.  Кожен динамік відтворює свій вузький діапазон частот.
• Потужність. Складає від 2 до 180 Вт.
• Ціна. Залежить від якості і коливається від 15 до 300 дол.

Замість колонок можна  використовувати навушники. Роз'єм для навушників є у багатьох колонках або на задній панелі системного блоку. Популярними на сьогодні є колонки/навушники з просторовим звуком.

Мікрофон

За допомогою  мікрофону можна записати звуковий фрагмент і зберегти його як файл. Зазвичай, мікрофон використовують для спілкування  в Інтернеті засобами ІР-телефонії.

Мікрофон не є базовим мультимедійним пристроєм, тому перед покупкою варто дізнатися про сумісність мікрофону із встановленою звуковою платою.

Мікрофон під’єднується  до відповідного роз’єму звукової плати або до лінійного входу. У більшості мікрофонів є вимикач  для вимикання вихідного сигналу (замість від’єднання від звукової плати).

MIDI-клавіатура (Musical Instruments Digital Interface)

Окрім відтворення  або записування звуку, звукові  плати спроможні його генерувати. Це робиться за допомогою вбудованого  у карту синтезатору та MIDI-клавіатури, що під’єднується до MIDI-порту.

MIDI-клавіатура зовні схожа  на музичний синтезатор, але містить  у собі лише блоки обробки  натиснень клавіш, де реєструються  сила, динаміка і тривалість натиснень. 

Всі решта операцій по обробці та генерації звуку виконує синтезуючий блок, що міститься на звуковій платі.

Джойстик

Джойстики є  маніпуляторами, що забезпечують пересування  екранного об’єкту у всіх напрямках.

На сьогодні розроблено багато моделей ігрових  маніпуляторів, що призначені для певних ситуацій і адекватно відбивають поведінку керуючого пристрою. Джойстик вибирається згідно вимог користувача. Існують джойстики для ігор, що імітують політ літака або водіння автомобілю. Можуть мати пульт керування, руль та педаль.

Джойстики під’єднуються до Game ігрового порту звукової плати, але зараз популярності набувають пристрої, що під’єднуються  до порту USB.

FM та TV тюнери

Це пристрої, що дозволяють користувачу прослуховувати радіо чи телепередачі за допомогою  комп’ютера.

Тюнери випускаються у двох виконаннях:

• Внутрішня плата, що вставляється у слот на материнській платі.
• Окремий пристрій, що під’єднується до порту USB.

Радіотюнер

 Містить  мікросхему з FM-приймачем, що  працює в зоні ультракоротких  хвиль. Звук передається в аналоговій  формі.

Радіотюнер містить роз’єми для під’єднання антени та аудіо виходи:

• Зовнішній – для колонок/навушників.
• Внутрішній – для під’єднання до звукової карти.

Внутрішні тюнери є дешевшими, але відтворення  звуку в них є гіршим.

Телетюнер

Телетюнери  є складнішими від радіотюнерів, бо додатково потрібне перетворення телесигналу у цифрову форму для показу на екрані монітору. Для цього в тюнері присутній аналого-цифровий перетворювач.

У внутрішніх тюнерах  якість зображення є гіршою, бо великий  вплив на пристрій мають електромагнітні поля власне системного блоку.

На сьогодні популярними є гібридні пристрої, що містять у собі і теле і радіо  можливості.

 Ціни на  внутрішні пристрої є порядку  40-60 дол., на зовнішні 50-100 дол. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, на сьогоднішній день мультимедійні технології міцно зміцнилися в багатьох сферах діяльності. Безліч програмістів, сценаристів, дизайнерів працюють над створенням все нових і нових проектів.

 

Підводячи підсумки, можна відзначити можливості і області застосування мультимедійних продуктів і технології.

 

Основними цілями застосування продуктів, створених в мультимедіа технологіях (CD-ROM із записаною на них інформацією), є:

 

• Популяризаторська і розважальна (CD використовуються в якості домашніх бібліотек з мистецтва або літератури).

 

• Науково-просвітницька або освітня (використовуються в якості методичних посібників).

 

• Науково-дослідна - в музеях і архівах і т.д. (Використовуються в якості одного з найбільш досконалих носіїв і "сховищ" інформації).

 

Популяризаторська мета

 

Мабуть, найширше використання мультимедійних продуктів з цією метою не піддається сумніву, тим більше, що популярізаторство  стало нині деяким еквівалентом реклами. На жаль, багато розробників часом  не розуміють, що просте використання широко відомого носія (CD-ROMa) та програмного забезпечення ще не забезпечують дійсно мультимедійний характер продукту. Тим не менш, доводиться визнати, що "різнобарв'я" представлених робіт є відображенням існуючого суспільної свідомості в гуманітарних областях.

 

Науково-просвітницька або освітня мета

 

Відбір шляхом надзвичайно суворого аналізу з вже наявних ринкових продуктів тих, які можуть бути використані  в рамках відповідних курсів. Як показує практика, завдання відбору  надзвичайно складна, оскільки лише деякі готові продукти можуть відповідати тематиці викладаються курсів і тим високим вимогам до достовірності, репрезентативності та повноті матеріалу, які, як правило, пред'являються викладачами. Це пов'язано з тим, що в створенні продуктів не беруть участь фахівці-"предметники", що володіють необхідними знаннями в представляється області. А ті деякі автори, які намагаються працювати спільно з технічним персоналом над створенням подібних мультимедійних продуктів, погано знають специфіку цього комп'ютерного жанру і психологію сприйняття інформації, представленої на екрані комп'ютера.

 

    Розробка мультимедійного продукту викладачами відповідно до цілей і завдань навчальних курсів і дисциплін.