Комп'ютер: за та проти

         На початкових стадіях  розвитку індустріального суспільства  і аж до періоду розквіту промислового капіталізму сфера матеріального  виробництва, що охоплювала видобувну  й обробну промисловість, а також сільське господарство, вимагали великої кількості робітників. У багатьох країнах люди, зайняті в цих сферах, складали більшість населення. Проте на сьогоднішній день у суспільствах, що вступили на шлях інформаційно-комп’ютерного розвитку, продуктивність праці в сфері матеріального виробництва є такою значною, а раціональна організація виробництва є настільки досконалою за сучасними мірками, що кількість людей, безпосередньо зайнятих у видобувних і переробних галузях виробництва, а також у сільському господарстві, безупинно зменшується. Однією з причин цього явища є високий ступінь механізації й автоматизації виробництва. Тому в сучасних умовах стрімке зростання чисельності людей, зайнятих саме у сфері послуг та інформації, виявляється принципово важливою передумовою удосконалення та розвитку матеріального виробництва. Цим і обумовлюється зміна кількісних пропорцій у соціальній структурі розвинених країн. Наприклад, у США сфера інформації й послуг поглинає близько 80% усього працездатного населення, а менше 20% припадає на традиційні промислові галузі та менше 3% — на сільське господарство. Це радикально змінює соціальну структуру суспільства й істотно трансформує життєві цінності, престиж та масову суспільну свідомість.

         Отже, перерозподіл працездатного населення у сферу послуг й інформації, пов’язаний з інтенсивною взаємодією людини і комп’ютера, породжує цілий ряд змін у матеріальному виробництві, а відповідно і в структурі суспільства. Комп’ютеризація, інформатизація суспільства в цілому, особливо якщо вони проводяться рішуче і послідовно, завжди призводять до радикальних і революційних змін виробничих структур. Адже інформаційна продуктивна сила, яка стрімко розвивається, здатна замінити матеріальну продуктивну силу, що викличе якісні зміни у виробництві [9:48]. 

4.   Зміни темпів духовно-культурного життя суспільства:

         Соціально-структурні зміни в суспільствах, які пішли  шляхом інформаційно-комп'ютерної революції, особливим чином виявляються  в духовно-культурній сфері. Ці зміни  по-новому ставлять питання про покоління, але цього разу не в технології, а в самому суспільстві. Розвиток основних виробничих систем, способу життя, суспільного укладу, нормативно-ціннісних орієнтирів суспільства, його символічної системи призводить до зміни духовного змісту діяльності різних вікових поколінь. Це питання є складним та багатогранним. З однієї сторони, через комп’ютерну діяльність людина зазнає впливу великої кількості позитивних чинників, проте саме внаслідок взаємодії з комп’ютером вона часто стає спеціалістом в дуже вузькій сфері знань, що звужує її інтелектуальний і духовний рівень, а також збільшує її залежність від складних організацій [6:41].

         Інформаційно-комп'ютерна революція істотно змінює темпи  духовно-культурного життя суспільства. Виявляється, що інформатизація суспільства не збіднює, а збагачує духовно-культурний світ людини. Комп'ютерний переклад при всіх недоліках і обмеженостях дозволяє вже зараз переборювати багато мовних бар'єрів. Медіатизація суспільства на основі супутникового, оптоволоконного і радіотелефонного, телексного і телефаксного зв'язку призводить до справжньої революції в телебаченні. Якщо ще кілька років тому вищим досягненням японського, американського, європейського телебачення було телемовлення з використанням 28-и – 29-и каналів, що передавали різну освітню, розважальну, навчальну, комерційну, консультативну, довідкову, торговельну, рекламну та іншу інформацію, то на початку ХХІ ст. у країнах західноєвропейського співтовариства одночасно працюють до 120-и телевізійних каналів. На сьогоднішній день зростання кількості інформації призводить до істотної зміни обсягу знань, смаків, світогляду, способу мислення, світовідчуття, світосприймання людей. Сучасні мультимедійні персональні комп’ютери, з'єднані системою супутникових телекомунікацій, підключені до інтегрованих систем зв'язку, могутніх терміналів, принтерів, гігантських баз даних, дозволять одержати протягом невеликого часу візуальну і звукову інформацію в таких обсягах, які всього лише 30-40 років тому засвоювалися протягом життя цілого покоління, а три-чотири сторіччя тому для цього потрібне було життя кількох поколінь.

         Природно, що мислення, свідомість, діяльність, міжособистісні і групові стосунки, що формуються в інформаційно-насиченому середовищі, у світі комп'ютерів, а також поведінка і духовно-культурні орієнтири людей серйозно трансформуються. Ці трансформації носять якісний характер, причому вплив сучасної інформаційної техніки на різні покоління і вікові категорії залежить від рівня інформаційної сприйнятливості, який у свою чергу визначається всією системою попереднього виховання, професійної підготовки і життєвого досвіду. Зрозуміло, що для різних поколінь такі системи різні, і новий інформаційний паросток проростає на різних, якщо можна так сказати, соціально-культурних ґрунтах. У даному випадку, коли мова йде про докомп’ютерні покоління, ці ґрунти характеризуються високим соціокультурним імунітетом, у випадку ж нових поколінь ситуація кардинально інша.

         Діти, що виростають у тісному спілкуванні з комп'ютерами  й електронними іграшками, у психологічному, світоглядному і морально-духовному плані досить істотно відрізняються як від своїх „некомп'ютеризованих” однолітків, так і від дітей попередніх поколінь. Йдеться не тільки про навички роботи з обчислювальною технікою, але і про зміни фундаментальних духовно-культурних структур, понять і уявлень. Діти комп’ютеризованого покоління, яких за аналогією з інтелектуальними комп'ютерами можна назвати п'ятим поколінням, мають зовсім особливе уявлення про життя і смерть, інакше організовують свій час, свій внутрішній світ, розвивають свої інтелектуальні здібності не просто швидше, але в іншому соціально-часовому вимірі. Сучасні студенти, використовуючи персональний комп’ютер, можуть за 8 годин напруженої роботи “проковтнути” зміст кількох книг у середньому по 300 сторінок кожна. Це виявляється можливим завдяки тому, що запрограмовані відповідним чином комп'ютери дозволяють ущільнювати інформацію, представляти її в графічному вигляді, усувати повтори і полегшують надшвидкісний пошук інформації в різних текстах. Тому молодь п'ятого покоління протягом двох наступних десятиліть зможе зробити гігантський інтелектуально-освітній стрибок та істотно відірватися від своїх однолітків у некомп'ютеризованих країнах.

         У зв'язку з цим  особливої уваги заслуговують хакери, або, як їх ще можна назвати, одержимі програмісти. Навряд чи можна знайти іншу технологію, що могла б конкурувати з інтелектуальною технологією з погляду привабливості і майже гіпнотичного або навіть наркотичного впливу на інтелект і духовний світ людини. У першу чергу це стосується програмістів, головним чином професійних. Уже комп'ютерні ігри, як показують дослідження, можуть потягнути дітей і юнаків до самозабуття, до повного змішання реального і комп'ютерного світу і навіть витіснення першого останнім. Сфера ж професійного програмування найчастіше сприяє хакерству, тобто такому напрямкові діяльності, при якому вдосконалення і самовдосконалення програмного продукту стає самоціллю. Подолання “комп'ютерного опору”, боротьба з помилками, винахід нових алгоритмів, нового програмного дизайну, мов і здійснення надзвичайно складних і важкодосяжних цілей у сфері інтелектуалізації комп'ютерної діяльності стає змістом усього життя хакерів. Хоча число хакерів у світі невелике, але пандемія хакерів може згодом виявитися настільки ж небезпечною і швидко наростаючою, як пандемія СНІДу у світі вірусних захворювань.

         В інтересах подальшого розвитку суспільства і виживання  людства потрібно знайти такі принципи ефективних суспільних вкладень, які  дозволили б гармонійно поєднувати індустріальну, соціокультурну і природну сфери життя сучасного суспільства [3:15].

         Отже, внаслідок дії  вищеперерахованих чинників відбуваються суттєві зміни в духовно-культурному  житті людства. Взагалі кажучи, слід остерігатися не тільки активної відмови від масових форм культурного життя, які ми спостерігаємо сьогодні, а й можливого відчудження індивіда [11:36]. Але говорити про те, що вищеописані чинники здійснюють лише негативний вплив не можна, оскільки багато в чому взаємодія людини і комп’ютера сприяє підвищенню духовно-культурного рівня як кожного конкретного індивіда, так і суспільства в цілому.

         5) Висновок:

         Сучасне життя неможливо  уявити без комп’ютера. На виробництві, у навчанні, на відпочинку ми звертаємось  по допомогу до електронної обчислювальної машини (ЕОМ).

         Персональні комп’ютери для жителів багатьох країн світу  стали звичними домашніми апаратами, як, скажімо, телефон або телевізор. Це записник і довідник, бухгалтер  і перекладач, домашній учитель і  екскурсовод, кінотеатр, та засіб зв’язку.

         Персональний комп’ютер  допоможе нам купити квиток на поїзд  чи літак, надіслати телеграму, замовити телефонну розмову, надрукувати  текст тощо.

         За допомогою міжнародної  інформаційної мережі Internet студент  КТГГ може попрацювати у бібліотеці будь-якого університету світу, надіслати електронного листа своїм рідним чи друзям в іншу країну. Для цього лише потрібно мати персональний комп’ютер.

         Поширення комп’ютерних технологій потребує нових технічних  рішень. Удосконалюються способи  управління комп’ютером. Сьогодні за допомогою пристрою “мишки” подаються необхідні команди комп’ютеру. “Мишкою” можна малювати на екрані дисплея, креслити схеми та графіки, виконувати операції з програмування.

         Носіями інформації у сучасних персональних комп’ютерах служать компактні лазерні диски з великим обсягом пам’яті. Друкарський пристрій – принтер – за допомогою комп’ютера може надрукувати швидко, безшумно та якісно будь-яку інформацію.

         Останнім часом  учені працюють над створенням комп’ютера, який може розуміти команди людини з голосу. Електронні схеми в комп’ютерах нового покоління подібні до будови мозку людини. Такі комп’ютери здатні самостійно навчатися. Вже в недалекому майбутньому користувач комп’ютера буде розмовляти з машиною своєю рідною мовою. А це означає, що комп’ютер стане ще доступнішим і значно простішим в управлінні. 

         Шкідливий вплив  комп’ютера ще далеко не всім відомий  і належить до факторів малої інтенсивності, негативна дія яких розвивається поступово і приховано. Вона проявляється після багатьох місяців або років праці, коли боротися з нею вже нелегко. В багатьох випадках важко навіть встановити головну причину захворювання.

         Усі дисплеї –  ЕЛТ і ЖК – шкідливі для очей. Як з’ясували американські вчені  з університету штату Огайо, пагубний вплив моніторів криється не в електронно магнітному випромінюванні, а в тім, що люди менше моргають при роботі з комп’ютером.

         При роботі з ПК користувачі  часто жмуряться, щоб чіткіше  розглянути деталі зображення на екрані або зменшити його яскравість. Це може привести до астенопії (зорову стомленість) і сухості очей. При максимальній напрузі зору частота моргання знижується в 4 рази у хвилину. Сама пособі така тенденція не небезпечна, однак у результаті недостатнього зволоження очей у користувача виникає почуття сильного дискомфорту, «піску в очах». 
 
 
 
 
 
 
 
 

6)Список використаної літератури:

1) Інтернет.