Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Февраля 2011 в 15:40, реферат
Досить дешеве і поширене в недалекому минулому середовище передавання. Завдяки своїй конструкції (рис.9) має велику механічну міцність. Їх можна прокладати відкрито будівельними конструкціями (стінами, стелями, підлогою) без додаткового механічного захисту.
Коаксіальний кабель
Досить дешеве і поширене в недалекому
минулому середовище передавання. Завдяки
своїй конструкції (рис.9) має велику механічну
міцність. Їх можна прокладати відкрито
будівельними конструкціями (стінами,
стелями, підлогою) без додаткового механічного
захисту.
За електричними характеристиками бувають:
· широкосмугові . Швидкість передавання - від 300 до 500 Мбіт/с. Загасання сигналу на частоті 100 МГц - до 7 дб/100 м. Відстаньпередавання - до 75 м;
· вузькосмугові . Швидкість передавання - до 50 Мбіт/с. Загасання сигналу на частоті 10 МГц - до 4 дб/100 м. Відстань передавання - до 50 м.
Коаксіальні кабелі, які використовуються для створення комп’ютерних мереж, мають хвильовий опір 50 Ом (на відміну від телевізійних, які мають хвильовий опір 75 Ом).
В зв’язку
з великим загасанням сигналу в них коаксіальні
кабелі практично зовсім перестали використовуватись
для створення сучасних комп’ютерних
мереж, оскільки на великих відстанях
(понад 50 м) вимагають додаткового підсилення
сигналу. Термін служби коаксіальних кабелів
також обмежений і складає 10-12 років.
Волоконно-оптичний кабель
За своєю конструкцією і зовнішнім виглядом волоконно-оптичні кабелі подібні до коаксіальних, але на відміну від них не мають екрану. Центральна жила кабелю (або пучок жил) виготовлена з надпрозорої пластмаси. Кабель має низьку механічну міцність і повинен прокладатись у спеціальних конструкціях (каналах, лотках, коробах). Світловий потік в такому кабелі створюється або малопотужними лазерами або суперлюмінісцентними світлодіодами.
Волоконно-оптичні кабелі зовсім не чутливі до електромагнітних завад і мають високі характеристики як середовище передавання.
За цими характеристика їх поділяють на:
· одномодові. Мають одну центральну жилу діаметром 10 мкм.
Працюють з лазерами, частота хвилі яких становить або 1,3, або
1,55 мкм.
· багатомодові. Мають пучок центральних жил діаметром 50, 62,5, 100 або 140 мкм.
Працюють з суперлюмінісцентними світлодіодами з частотою хвилі 1,3 та 0,85 мкм.
Волоконно-оптичні кабелі дозволяють передавати дані зі швидкістю до 1 Гбіт/с на відстань до 110 км.
Недоліком
цього типу середовища передавання
є поки що висока вартість кабелів та
обладнання.
Кабель "скручена пара"
Кабель "скручена пара" є зараз найпоширенішим середовищем передавання у локальних комп’ютерних мережах завдяки своїй відносно невеликій вартості та високим електричним характеристикам.
Конструктивно кабель "скручена пара" складається з чотирьох пар мідних ізольованих провідників скручених між собою по довжині. В кожній парі провідники також скручені між собою.
Цим досягається незалежність сигналів (навіть малої амплітуди), що передаються кабелем, від впливу зовнішніх електромагнітних завад. Така незалежність дозволяє передавати сигнали без проміжного підсилення на відносно велику відстань (до 2 км) з достатньо великою швидкістю (до 1 Гбіт/с).
В залежності від конструкції кабелі поділяють на:
· неекрановані (UTP - Unshielded Twisted Pair);
· фольговані (FTP - Folded Twisted Pair);
· екрановані (STP - Shielded Twisted Pair).
Механічна міцність кабелю дуже низька
із-за необхідності під час монтажу та
експлуатації забезпечувати збереження
геометрії розташування провідників всередині
кабелю. Порушення цієї геометрії призводить
до погіршення його електричних характеристик.
З цієї причини кабель "кручена пара"
повинен прокладатись виключно у спеціальних
коробах з дотриманням усіх необхідних
технологічних вимог.
Плаский кабель
Плаский кабель складається з окремих мідних круглих чи пласких провідників (до 80-ти), розташованих в одній площині у спільній ізоляційній оболонці (рис.10).
В залежності від призначення кабель може
мати спільний для всіх провідників екран.
Теоретично такий кабель можна використовувати
для передачі сигналів на відстань до
15 м, але в практиці такий кабель у вигляді
шлейфів довжиною до 40 см використовують
всередині процесорного блока чи периферійного
пристрою для з’єднання елементів, які
монтуються не на материнській платі,
з роз’ємами на самій платі, або для рухомих
елементів (як, наприклад, друкуючої головки
в матричному принтері).
Тип кабелю вибирають виходячи з можливостей розміщення комутаційного обладнання та відстані між комп’ютерами, віддаючи перевагу скрученій парі. Характеристики, які слід враховувати під час вибору типа кабелю надані у таблиці 1.2.
|
Сучасне комутаційне обладнання дозволяє поєднувати в одній мережі різні типи кабелю, а також різні швидкості передавання. Наприклад, обираючи скручену пару як найбільш вигідний тип кабелю для підключення комп’ютерів, що віддалені не більш як на 100 метрів, інші комп’ютери, що віддалені більше ніж на 100 метрів, можуть бути підключені коаксіальним або волоконно-оптичним кабелем. Для такого поєднання виробники мережного обладнання встановлюють роз’єднувачі різного типу на одному концентраторі або комутаторі.
У позначенні обладнання, що підтримує декілька варіантів швидкості передавання даних, пишуть 10/100 або 10/100/1000, що означає автоматичний вибір найбільшої з можливих швидкості передавання для кожного з’єднання. Мережні адаптери також можуть підтримувати декілька варіантів швидкості передавання. На одному адаптері можуть бути встановлені роз’єднувачі різних типів, але одночасно до адаптера має бути підключений тільки один кабель.
Вибираючи концентратор ( hub ) або комутатор ( switch ) для приєднання комп’ютерів до мережі, слід віддавати перевагу комутаторам з наступних причин.
· Комутатори позбавляють локальну мережу від втрати пакетів через накладання одного пакета на другий. Така аварійна ситуація на зивається колізією. Вона виникає тоді, коли моменти початку передавання даних від різних комп’ютерів співпадають або близькі один до одного. · Комутатори аналізують адреси пакетів і відправляють кожен пакет за адресою до конкретного комп’ютера. У концентраторах адреси не перевіряються, і пакети відправляються одночасно на всі комп’ютери локальної мережі. Це дозволяє користувачам локальної мережі приймати та аналізувати чужі пакети, що утворює загрозу конфіденційності.
· Комутатор дозволяє одночасно підтримувати зв’язок між декількома парами комп’ютерів локальної мережі на максимальній швидкості, що принципово неможливо у мережах, що побудовані на базі концентраторів.