Информаційні системи

     План 
 

 

1. Поняття про інформаційні системи

 
 

     Інформаційна  система — це сукупність різноманітних  взаємопов’язаних або взаємозалежних усебічних відомостей про стан об’єкта управління та процеси, що відбуваються на ньому і які виражені в показниках і інших інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних (інформаційних і обчислювальних) засобів за визначеною методикою та заданих алгоритмах, і які відповідають вимогам керівної системи при її впливі на керовану.

     Для розв’язання проблеми спільного  використання інформаційної системи різними користувачами створюється інформаційне забезпечення.

     Під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність форм документів різних видів призначення, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі під час її функціонування на об’єкті управління.

     Основні вимоги до інформаційного забезпечення такі:

     - інформаційне забезпечення має бути достатнім для використання всіх функцій інформаційної системи, які автоматизуються;

     - для кодування інформації, що використовується як на об’єкті управління, так і на вищому рівні, необхідно використовувати погоджені класифікатори, які в них є;

     - інформаційне забезпечення даної інформаційної системи має бути поєднане з інформаційним забезпеченням інших систем, з якими воно взаємодіє;

     - форми документів і відеокадрів, які вводяться системою, мають відповідати вимогам стандартів, технічним характеристикам терміналів, а також погодженні з замовником;

     - сукупність інформаційних масивів організується у вигляді бази даних на машинних носіях;

     - інші вимоги.

     Загальноприйнятої класифікації інформаційних систем поки що не існує. Проте їх можна  класифікувати за різними ознаками:

     за  рівнем або сферою діяльності —  державні; територіальні або регіональні; міжгалузеві; галузеві або відомчі; об’єднань, фірм, підприємств або установ; технологічних процесів тощо;

     за  рівнем автоматизації процесів управління — автоматизованого збирання й обробки інформації; інформаційно-пошукові; інформаційно-довідкові; об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту (керівників і фахівців); системи забезпечення прийняття рішень або підтримки прийняття рішень; інтелектуальні системи;

     за  ступенем централізації обробки  інформації — централізовані, децентралізовані та змішані інформаційні системи, інформаційні системи колективного використання;

     за  ступенем інтеграції функцій — багаторівневі  з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об’єднання, об’єднання — галузь і т.ін.), багаторівневі з інтеграцією за рівнями планування; однорівневі інформаційні системи.

     Інформаційна  система, що характеризує внутрішній стан і процеси, які відбуваються на об’єкті  управління, та його зовнішнє середовище, а також є моделлю цього об’єкта — це система автоматизованого збирання й обробки інформації. Вона є основою для організації системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту.

2. Інформаційні системи навчального призначення

     Запровадження комп'ютерної техніки і програмно-інформаційних  засобів у навчально-виховний процес у вищій школі дозволяє в комплексі розв'язати низку актуальних проблем, що постають перед нею в сучасних умовах:

• підвищити інформаційну культуру майбутнього фахівця, зробити доступним для нього світові інформаційні ресурси;
• посилити інформаційну насиченість всього навчально-виховного процесу в закладах освіти.

     Під засобами інформаційних технологій (ІТ) розумітимемо програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечують операції по збору, продуціюванню, накопиченню, зберіганню, обробці, передачі інформації.

     До ІТ відносяться: ЕОМ, локальні обчислювальні мережі, пристрої вводу—виводу інформації, засоби введення і маніпулювання текстовою і графічною інформацією, засоби архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ, пристрою для перетворення даних з графічної або звукової форм представлення даних в цифрову і назад, засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією на базі технології Мультимедіа, сучасні засоби зв'язку, системи штучного інтелекту, системи машинної графіки, програмні комплекси та ін.

     Однією  з головних цілей сучасної освіти стає формування готовності особистості до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, невід'ємним атрибутом якого є стрімкий розвиток і проникнення в усі сфери життя людини інформаційно-комунікаційних технологій. Саме ІКТ дають людині можливість керувати інформацією, одержувати до неї доступ і використовувати її, а також поширювати знання в усіх областях людської діяльності, забезпечуючи тим самим появу економіки й суспільства. заснованих на інформації та знаннях.

     На особливу увагу заслуговує опис унікальних можливостей ІТ, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії педагогіки інтенсифікації освітнього процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особи виучуваного. Перерахуємо ці можливості:

- негайний зворотній зв'язок між користувачем і ІТ;

- комп'ютерна візуалізація учбової інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ, що як реально протікають, так і "віртуальних";

- архівне зберігання досить великих об'ємів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу і звернення користувача до центрального банку даних;

- автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багатократного повторення фрагмента або самого експерименту;

- автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контролю за результатами засвоєння.

Реалізація вищеперелічених можливостей ІТ дозволяє організувати такі види діяльності як:

- реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про об'єкти, що вивчаються, явища, процеси, у тому числі що реально протікають, і передача досить великих об'ємів інформації, представленої в різних формах;

- інтерактивний діалог — взаємодія користувача з ЕОМ, що характеризується використанням розвиненіших засобів ведення діалогу (наприклад, можливість ставити питання в довільній формі, з використанням "ключового" слова, у формі з обмеженим набором символів); при цьому забезпечується можливість вибору варіантів вмісту навчального матеріалу, режиму роботи;

- управління реальними об'єктами;

- управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів, у тому числі і що реально протікають;

- автоматизований контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, корекція за результатами контролю, тренування, тестування.

     Як  показує практика, застосовуючи інформаційні технології, вдається - по-перше індивідуалізувати  навчальний процес. На лекціях, де, як правило, багато студентів володіють неоднаковим  розвитком, знаннями і уміннями, темпом пізнання і іншими індивідуальними якостями, використання комп'ютера, дозволило кожному учневі працювати самостійно, рівень навчання слабких студентів при цьому підвищився, по-друге - розвиток самостійності студентів. Студент вирішує ті або інші завдання самостійно, усвідомлено (не копіюючи рішення на дошці або у товариша), при цьому підвищується його інтерес до предмету, упевненість в тому, що він може засвоїти предмет. По-третє - використання комп'ютера для звільнення студентів від рутинних операцій при вирішенні завдань або виконанні лабораторних робіт. Четверта можливість - моделювання на комп'ютері деяких об'єктів праці. Застосовуючи інформаційні технології на семінарських заняттях, викладачі підвищують якість наочності в учбовому процесі (презентації, виконання складних графіків, таблиць і т. д.)

     Програмні засоби навчального призначення. До цієї групи відносяться ПС, в яких відбивається деяка наочна область, реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Програмний засіб навчального призначення зазвичай призначається для використання в навчально-виховному процесі, при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів сфери освіти, в цілях розвитку особи, що навчається, інтенсифікації процесу навчання.

     Використання програмного засобу навчального призначення орієнтоване на:

- вирішення певної навчальної проблеми, що вимагає її вивчення і (або) вирішення, — проблемно-орієнтовані ПЗ;

- здійснення деякої діяльності з об'єктним середовищем (наприклад, з системою підготовки текстів, інформаційно-пошуковою системою, базою даних) — об'єктно-орієнтовані ПЗ;

- здійснення діяльності в деякому наочному середовищі  — наочно-орієнтовані ПЗ.

     За допомогою ПЗ можна представляти на екрані в різній формі навчальну інформацію; ініціювати процеси засвоєння знань, придбання умінь і (або) навиків навчальної або практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль результатів навчання, тренаж, повторення; активізувати пізнавальну діяльність виучуваних; формувати і розвивати певні види мислення.

     Значним чинником виведення освіти на якісно новий рівень і покращення підготовки висококваліфікованих фахівців є не тільки комп'ютеризація навчального  процесу, впровадження Інтернет-технологій, створення корпоративних мереж і віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять, тобто впровадження в освіту інноваційних технологій, тасування цих технологій супроводжується радикальними змінами в педагогічних методах і прийомах в організації навчального процесу й навіть у теорії та методології сучасної освіти. Арсенал технологічних засобів сучасної освіти нині досить різноманітний, і при цьому розширюється надзвичайно швидко.

     Як  основні типи технологій можна виділити Інтернет-технології, технологію електронної пошти, комп'ютерні навчальні програми, WEB-технології й інші.

     Технологія  електронної пошти використовується для підтримки навчальних взаємодій  між викладачем і студентом, а  також студентів між собою. Розрізняються модельовані та немодельовані, відкриті й закриті поштові конференції. Необхідно відзначити, що в більшості навчальних поштових конференцій доцільно керувати й координувати дискусії, більшість із них модельовані. Ефективність застосування даної технології в навчальному процесі багато в чому визначається кваліфікацією модератора (фахівця, який веде навчальну конференцію), його вмінні керувати дискусією так, щоб цілі навчального процесу досягалися найбільшою мірою.

     Зміст педагогічної діяльності в інноваційному освітньому процесі істотно відрізняється від традиційного.

     По-перше, значно ускладнюється діяльність з  розробки курсів. Вона потребує від  викладача розвитку спеціальних  навичок, прийомів педагогічної роботи. Окрім того, сучасні інформаційні технології висувають додаткові вимоги до якості розроблюваних навчальних матеріалів, в основному, через відкритість доступу до них як великого числа тих, кого навчають, так й інших викладачів та експертів, що збільшує контроль за якістю цих матеріалів.