Фотохостинг

www.photobucket.com – непоганий сервіс з необмеженим числом фотографій. Єдине обмеження – кожен знімок повинен бути не більше 5 Мб або 2048х1536 пікселів. Для звичайних цілей цього цілком вистачає. Це дуже соціально спрямований сервіс. У нього потужна інтеграція з Facebook, а спочатку він створювався для користувачів MySpace. Реєструватися на даному сервері не потрібно. Дизайн привабливий, але є кілька речей, яких немає в інших сервісах, наприклад, зручне копіювання посилання. Є безкоштовний додаток для смартфонів. Інтерфейс певною мірою псує надмірна реклама, але якщо завантажувати фотографії туди просто як на фотохостинг, то це не є проблемою. Проте є багато скарг на те, що неможливим є  показ популярних фото, тому даний сайт ненадійний.

www.fotkidepo.ru – це хостинг від сайту www.ixbt.com. Хостинг повністю відповідає своєму стилю. Він дуже простий, дуже мінімалістичний, містить порівняно невелику кількість реклами. За правилами, на ньому можна розмістити максимум 50 Мб фотографій, що дуже мало за сьогоднішніми мірками. Для того, щоб збільшити об'єм, потрібно узгоджувати дозвіл з адміністрацією, хоча це є не настільки зручним.

Існують також виключно платні хостинги, непоганий приклад – www.smugmug.com.  Але панцерні фотохостинги найбільш ефективно використовувати, якщо треба розміщувати безліч великих за розміром фотографій. Безлімітний трафік і безлімітне місце за невелику плату – такого більше ніде не знайти. А якщо треба зберігати невеликі зображення для перегляду в Web, то краще вкласти гроші в звичайний хостинг на своєму власному сайті [3; 590].

 

 

 

 

4. Технічні умови  розміщення та створення фотоальбомів  на фотохостингових сайтах

Розміщення  фотоальбомів та фотоколекцій в мережі Інтернет пропонує багато можливостей як звичайним користувачам, так і кваліфікованим працівникам певного напрямку діяльності.

Для пересічних відвідувачів глобальної мережі перевагою розміщення фотографій в Інтернеті є те, що повністю зникає потреба пересилати електронною поштою значні за розмірами зображення – їхні онлайнові альбоми стануть доступними всім друзям, знайомим та іншим користувачам, що матимуть можливість переглядати фотографії, незалежно від просторово-часових обставин.

Корисним для любителів може бути використання фотохостингу (звичайно, в даному випадку підійде не будь-який ресурс) і для звичайної реклами при продажі будинку, квартири, автомобіля і тому подібних речей та предметів. Мова, звичайно, йде не про торгівлю продукцією якоїсь потужної та солідної компанії (це пояснюється тим, що без добре розкрученого та оформленого сайту не обійтися), а про звичайний продаж продуктів та здобутків індивідуальної власності. Варто погодитися з тим, що розміщення оголошень та пропозицій на відповідних Інтернет-серверах і в різних засобах масової інформації досить непогано буде підкріпити серією ілюстрацій [8].

Для професійних  фотографів, як і для тих, хто вирішив серйозно зайнятися таким видом мистецтва, публікація альбомів в Інтернеті може стати предметом жвавих дискусій, слугуватиме обміном досвіду, що завжди буде корисним у плані підвищення професійної майстерності.

Фотоальбоми, у  яких розміщені професійні роботи, можуть зацікавити потенційних роботодавців, для чого в резюме, що відправляється, досить одного посилання на фотоколекцію робіт, яка заздалегідь розміщується на відповідному фоторесурсі.

Технологія  створення фотоальбому, як уже зазначалося, досить проста і складається з  декількох етапів. Перш за все відбувається обов’язкова реєстрація – незалежно  від того, про платний чи безкоштовний фотохостинг йдеться мова, – із стандартними, трохи зміненими, залежно від структури сайту питаннями: як мінімум повинен запитуватися логін, пароль та електронна пошта.

Після цього  зазвичай потрібно створювати порожній фотоальбом, який можна асоціювати як папку із зображеннями. Альбом обов’язково повинен мати назву і, за бажанням, коментарі, дата проставляється автоматично.

На наступному етапі альбом заповнюється знімками, які в класичному варіанті завантажуються через спеціальну Інтернет-форму, що дозволяє залежно від конкретного варіанту хостингу одночасно завантажувати від одного до десяти і більше зображень. З одного боку, очевидно, що вантажити десять зображень швидше, ніж одне, з іншого,  – у разі поганого зв’язку або невдало вибраного фотохостингу одночасне скачування великої кількості фотографій після досить тривалого очікування може привести до помилок, і всю роботу доведеться виконувати знову [5; 328].

Оскільки процес скачування габаритних зображень, нехай  навіть в стисненому вигляді, – заняття, що вимагає певної кількості часу, ряд фотохостингів та їх сайтів пропонує прискорені варіанти скачування, що є дуже зручним.

Після того, як необхідні зображення будуть розміщені  у Web-альбоми, можна переглядати всі фото, які містить фотогалерея, у зменшеному вигляді (щоб побачити зображення в більшому розмірі, потрібно натиснути на ньому клавішею мишки). Потім, якщо виникає необхідність і сайт має відповідні можливості, можна редагувати знімки за власним смаком і розсудом.

 

Висновки

Таким чином, в процесі проведення дослідження було виявлено, що фотохостинг – це сайт або сервер, призначений для швидкої і простої публікації зображень в Інтернеті.

Численні фотохостингові сайти пропонують потенційному користувачеві багато можливостей, дозволяють розташовувати власні роботи та матеріали професійної діяльності у межах глобальної мережі. Будь-який фотохостинг має власні, попередньо розроблені і обґрунтовані принципи функціонування, організацію роботи з зображеннями, регулювання кількості та змісту розміщеної на них реклами.

Багато користувачів регулярно відвідують фотохостингові сайти, поповнюють їх новими колекціями, альбомами, коментують фотографії, залишають пропозиції щодо якості виставлених зображень та покращення роботи серверів.

Обізнаність у  роботі з такими серверами розширює кругозір людини, відкриває перспективи  щодо її працевлаштування, робить дозвілля цікавішим, самого користувача більш  комунікабельним та досвідченим.

 

 

Список використаної літератури

1. Габбасов Ю. Ф. Internet 2000. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 2000. – 142 с.

2. Ефремова С.С., Никитин А.Б., Синепол В.С., Хватов Ю.А., Цикин И.А. WWW-технологии в системе дистанционного образования. Научно-технические ведомости СПбГТУ, №4(10), 1997, Ст.12-16.

3. Эдвард А. Патрик Основы теории распознавания образов. М.: "Советское радио", 1980. – 864 с.

4. Колерс П., Мюррей Д. Распознавание образов. – М.: Мир, 1970. – 288с.

5. Лапонина О.Р. Криптографические основы безопасности. Лаборатория знаний, Интернет-университет информационных технологий. М.: Бином, 2009. – 536 c.

6. . Шаховалов Н.Н. Интернет-технологии в туризме Учебное пособие. – Барнаул: Издательство АлтГАКИ, 2007. – 251 с.

7. Ограниченный фотохостинг [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ph4.ru/host_fotohost.ph4.

8. Фотохостинг  [Электронный ресурс]. – Режим  доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Фотохостинг.