Елементи розвивального навчання у викладанні інформатики

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

 

ЕЛЕМЕНТИ РОЗВИВАЛЬНОГО  НАВЧАННЯ У ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕЛЕМЕНТИ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

У ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ

План

1. На першому етапі вивчення базової частини курсу інформатики центральною складовою є алгоритмізація.
2. Наступний етап програми передбачає реалізацію учнями знань.
3. Виконання кожної лабораторної роботи завершується її захистом.
4. Ще однією формою розвитку самостійності учнів у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього процесу є написання курсових робіт
5. Протягом усього курсу вивчення інформатики учні беруть участь у семінарських заняттях із творчими доповідями
6. Використання навчально-контролюючих програм

 

Для подальшого розвитку обдарованого учня необхідно створення відповідних  умов, оточуючого середовища. Таким середовищем можуть бути умови, створені учневі вдома або в школі (ідеально, коли ці два фактори співпадають). Дуже рідкісними є випадки, коли обдарованість учнів розвивається сам на сам, без сторонньої підтримки (це вже ознаки таланту). Можна констатувати факт, що обдарованість є результатом поєднання наступних трьох характеристик: а) інтелектуальних здібностей, що перевищують середній рівень; б) творчого підходу; в) наполегливості.

Саме означеним вище оточуючим  середовищем для обдарованих дітей є учнівський та педагогічний колективи нашого ліцею. Одним з напрямків розвитку творчості учнів є використання обчислювальної техніки в навчальному та позанавчальному процесі.

У нашому ліцеї вивчення інформатики ведеться за авторською програмою, рекомендованою Міністерством освіти України до використання у Чернівецькому міському ліцеї №1 від 25 червня 1998 року та орієнтованою на всі три відділення ліцею [4]. її метою є розвиток творчості учнів під час вивчення предмета. У процесі створення цієї програми було враховано специфіку профільності кожного класу. Перша частина програми враховує всі основні вимоги державної програми. Друга — розрахована на поглиблення знань у тому чи іншому напрямку. Це дозволяє "прив'язати" інформатику до майбутньої спеціальності кожного ліцеїста, показати її прикладне значення [1].

Однією з методологічних умов технології навчання, яка забезпечує управління процесом розвитку знань  і різноманітних властивостей особистості учня в навчальному процесі, є організація самостійної навчальної діяльності учнів з розв'язання цілої низки індивідуальних проблемних завдань. Власна пошуково-творча діяльність учнів супроводжується розвитком мотивації навчально-пізнавальної діяльності та підготовкою до вибору професії; послідовним "введенням" учнів у ситуації розв'язування складних творчих завдань, допомогою в оволодінні необхідними навичками навчальної праці та вольовими діями; "співтворчістю" і формулюючим діалогом учителів і учнів у процесі розв'язування завдань, розвитком більш загальних умінь і т.п., більш складних структур розумової діяльності [3].

Інформатика, на наш погляд, як ніякий інший предмет спонукає до використання методик розвивального навчання. Програма з інформатики, за якою працює педколектив Чернівецького міського ліцею №1, використовує такі методики проблемного навчання.

1. На першому  етапі вивчення базової частини  курсу інформатики центральною  складовою є алгоритмізація. На практичних заняттях, а їх більшість у курсі алгоритмізації, відбувається початковий розбір завдань на рівні алгоритму з наступним самостійним доведенням його до необхідного результату. Основна увага на цьому кроці приділяється не формальній реалізації алгоритму, а застосуванню різноманітних оптимізацій на рівні використання пам'яті комп'ютера, швидкодії роботи алгоритму, тексту програми. Можна весь процес роботи учня над алгоритмом поділити на такі етапи: а) аналіз алгоритму, вибір методу для його реалізації; б) реалізація алгоритму мовою програмування; в) тестування створеної програми.

Останній етап є чи не найважливішим у разі неформального  підходу до виконання завдання. Лише реалізація творчих здібностей учня за допомогою вчителя дозволяє першому розвивати свої логічні здібності, підготуватися до продовження виконання навчальної програми.

2. Наступний  етап програми передбачає реалізацію  учнями знань, набутих на першому  кроці вивчення предмета. Для цього передбачено виконання ними великої кількості лабораторних робіт, звітність у вигляді письмових та усних заліків. Виконання лабораторних робіт передбачає самостійну реалізацію сформульованих завдань за допомогою відомих класичних алгоритмів. Саме не формальність під час вивчення теми, а розуміння її прикладного значення ставиться на перше місце.

3. Виконання кожної лабораторної  роботи завершується її захистом, тобто кожен учень повинен довести самостійність виконання даної роботи і її глибоке розуміння. Захист завершених лабораторних робіт розвиває в учнів потенційні можливості до наукового діалогу уміння грамотно і лаконічно сформулювати, висловити та захистити свою думку.

4. Ще однією формою  розвитку самостійності учнів  у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього  процесу є написання курсових  робіт. Ця форма роботи дуже високо цінується самими ліцеїстами. Захист курсових робіт перетворюється у справжнє наукове дійство як для учнів, які виконували ці роботи, так і для всього ліцею. Але за цим фіналом стоїть дуже копітка робота учнів, викладачів-інформатиків, усіх тих викладачів ліцею, які консультують виконавців робіт з тих чи інших питань. Адже теми курсових робіт стосуються різноманітних напрямків дослідження фізичних, математичних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших проблем. Виконання і захист курсових робіт—це перший, але впевнений крок учнів у велику науку.

5. Протягом усього курсу  вивчення інформатики учні беруть участь у семінарських заняттях із творчими доповідями. Цей вид проведення уроку не меншою мірою спонукає їх до самостійного підбору та огляду існуючої інформації за обраною тематикою.

6. Використання навчально-контролюючих  програм, реалізованих за всіма  вимогами до такого типу програм, має сенс не тільки на уроках з інших предметів шкільного компоненту, а й на уроках інформатики. Контролюючі програми, які використовують елементи випадковості під час виведення запитань, дозволяють контролювати учня не лише на рівні тестів, а й на рівні введення власних відповідей, привчають учнів до самостійності мислення, знімають психологічний бар'єр "учень-учитель". Навчально-контролюючі програми можна вважати підготовкою учня до самостійної, творчої реалізації своїх здібностей.

Підсумовуючи сказане, можна  зробити висновок, що викладений вище підхід до використання методик розвивального навчання у процесі вивчення будь-якого предмета, а інформатики особливо, до звітності про набуті знання учнями є перевагою програми, що ставить за мету розвиток особистості здібного учня, зацікавленості в результатах навчання працездатного учня, залучення до роботи небайдужого учня.

Стосунки, що складаються  між учнями, які хочуть дізнатися  щось нове, і вчителями, які можуть і знають як це зробити, мабуть, і  є тим найдорогоцінішим здобутком  у нашій роботі.

 

 

 

 

 

 

Література

1. Гончаренко  С. У. Український педагогічний словник.—Київ: Либідь, 1997.—376с.

2. Савченко О.Я. Сучасний  урок у початкових класах.— К.: "Магістр-3", 1997.—256с.

3. Крюкова Д.Ф. Модель  розвиваючого навчання // Обдарована  дитина.—1999.—№ 5.—С. 26-27.

4. Караванова Т. П. Розвиток  творчості учнів при вивченні інформатики: Авторська програма поглибленого вивчення інформатики.—Чернівці: ОНМІПО, 1996.—44с.

 

WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я тут навчаюсь