Банковские информационные системы

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 19:12, контрольная работа

Описание работы

Технологія роботи з інформацією, зокрема в банківських установах України, останні роки істотно змінилася. Широке застосування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у банківській діяльності стало реальністю.

Работа содержит 1 файл

Ж(3).docx

— 27.28 Кб (Скачать)

   Технологія роботи з інформацією, зокрема в банківських установах України, останні роки істотно змінилася. Широке застосування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у банківській діяльності стало реальністю. 
   Використання банківських інформаційних систем дозволяє скоротити витрати на обслуговування банківських операцій у реальному масштабі часу, що значною мірою сприяє підвищенню якості оперативних, технічних і стратегічних фінансових рішень. 
Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання комп'ютера як основного технічного засобу опрацювання інформації. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою та інструментом інформаційних систем. 
   Сучасні банківські інформаційні системи забезпечують: 
- автоматизацію внутрішньобанківської діяльності; 
- автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків і зовнішньобанківських операцій; 
- автоматизацію фінансових операцій у межах міжнародного банківського бізнесу.

  Структура автоматизованої  банківської системи

  Автоматизована  банківська система — це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для розв’язання завдань управління банківською діяльністю.

  Автоматизована  банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована — це така система, що побудована на загальносистемних принципах й охоплює всю сукупність банківських задач. Вона вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв’язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входять забезпечуючі та функціональні підсистеми.

  Забезпечуючі  підсистеми об’єднують в собі всі  види ресурсів, необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, технічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

  Інформаційне  забезпечення (позамашинне та внутрімашинне) — це сукупність уніфікованих форм первинних документів, систем класифікації і кодування та методів їх застосування в банківській діяльності, а також файли даних, що зберігаються у базі даних і використовуються для автоматизованого вирішення функціональних задач.

  Технічне  забезпечення — це комплекс технічних засобів, який включає до свого складу обчислювальну техніку та засоби збору і передачі даних для інформаційного обміну як всередині банку, так і при взаємодії з іншими банками та клієнтами.

  Математичне забезпечення являє собою сукупність алгоритмів та економіко-математичних моделей, які характеризують процедури обробки даних та формування бухгалтерської і статистичної звітності.

  Організаційно-правове  забезпечення — це сукупність нормативно-правових документів та інструктивних і методичних матеріалів, які регламентують права й обов’язки спеціалістів та визначають технологічний порядок функціонування АБС.

  Лінгвістичне  забезпечення включає до свого складу мовні засоби, що використовуються в системі: мови програмування, інформаційно-пошукові мови, мови опису метаданих, мови запитів і спілкування користувачів з системою й інші мовні засоби.

  Функціональні підсистеми об’єднують блоки, комплекси  та окремі задачі, які реалізують певні  банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розподілити на дві частини: обов’язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку. Набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.

  Функціональні підсистеми виокремлюють, виходячи з певних ознак управління. Враховуючи багатоаспектність банківських завдань, виникає проблема декомпозиції АБС на функціональні підсистеми. Функціональна підсистема — це певна частина загальної системи управління, яка виділена відповідно до спільності функціональних ознак управління. Основою для функціональної декомпозиції можуть бути такі характеристики: функція, період і об’єкт управління.

  Основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

  Характеристика підсистеми 
«Операційний день банку»

  Базовою підсистемою, що має обов’язково функціонувати в кожному комерційному банку, є «Операційний день банку» (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

  • Введення та обробка клієнтських платіжних документів.
  • Створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації.
  • Робота з картотеками.
  • Обробка особових та балансових рахунків.
  • Ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожний банківський день та відповідних вихідних форм.

  Сервісні  функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку тощо.

Характеристика  підсистеми  
«Управління кредитними ресурсами банку»

  В межах  підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

  • аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;
  • формування та облік кредитних договорів;
  • ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;
  • ведення та коригування строкових зобов’язань на погашення кредиту;
  • ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;
  • нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;
  • облік та контроль погашення кредитної заборгованості;
  • аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

  Підсистема «Управління кредитними ресурсами» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, у якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

Характеристика  підсистеми  
«Управління валютними операціями»

  У комерційних  банках, що мають дозвіл на виконання  операцій з іноземною валютою, має функціонувати підсистема «Управління валютними операціями». В межах цієї підсистеми обов’язково повинен функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечує введення та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

  «Валютний операційний день» не обов’язково  реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованим  комплексним мультивалютним ОДБ, який здатний працювати як з національною, так і з будь-якою іншою валютою.

  Крім комплексу  задач «Валютний операційний  день», у комерційному банку можуть бути автоматизовані такі задачі:

  • прогнозування курсів валют;
  • облік біржових валютних операцій;
  • облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись система міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;
  • робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дає змогу обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками-нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Характеристика  підсистеми 
«Управління депозитами»

  Підсистема «Управління депозитами» має забезпечувати автоматизацію робіт, пов’язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік опе- 
рацій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

  Є два  підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший — традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відображає всі операції по рахунку. Другий напрям — вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій значаться номер рахунку, дата його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та сума коштів на рахунку. В цьому випадку власнику пластикової картки також присвоюється персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

  В деяких АБС «Управління депозитами»  не виділяється в окрему функціональну  підсистему, а інтегрується в комплекс, який має назву «Управління кредитно-депозитними операціями».

Характеристика  підсистеми  
«Управління цінними паперами»

  Комерційні  банки можуть виконувати такі операції з цінними паперами:

  • випускати і продавати власні акції;
  • купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);
  • проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

  У підсистемі «Управління цінними паперами» виділяються такі основні напрями автоматизації робіт:

  1. Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.

  2. Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.

  3. Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т.п.).

  4. Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.

  5. Автоматизація управління портфелем цінних паперів моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

Характеристика  підсистеми 
«Управління касою»

  Підсистема «Каса» необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, у якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

  • ведення довідника касових символів;

ведення та обробка  прибуткових касових документів

  • ведення та обробка видаткових касових документів;
  • формування та ведення касового журналу;
  • формування звітних форм з обліку роботи каси.

  Підсистема  може працювати в одній локальній  мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

  В підсистемі «Каса» комерційного банку вирішуються такі задачі:

  • формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси);
  • обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);
  • обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);
  • інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира та бухгалтера з інкасації) ;
  • обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів);
  • обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

  Характеристика підсистеми  
«Внутрібанківський облік»

  Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, пов’язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів; облік господарських і  
експлуатаційних витрат.

Характеристика  підсистеми 
«Звітність банку»

  У підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність ко комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається у репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і де формуються необхідні звітні форми.

Информация о работе Банковские информационные системы