Адресація в Інтернет. Електронні адреси

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський державний  університет Імені Петра Могили

Інститут державного управління

 

 

Кафедра державної служби

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни «Технологія комп’ютерних мереж»

На тему:

«Адресація  в Інтернет. Електронні адреси»

 

 

 

 

Виконала:

студентка 536-д групи

Косматенко Т.М.

Перевірила:

к.пед.н., ст.викладач

Болюбаш Н.М.

 

 

 

 

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………... 3

1. Адресація електронної пошти ………………………………………….. 5

2. Прикладні  пакети електронної пошти ………………………………..... 8

3. Робота з електронною  поштою ………………………………………… 10

Висновок ………………………………………………………………..…. 15

Список використаних джерел …………………………………………….. 16

 

Вступ

Internet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7 - 10 %. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір.

Мережа Internet, що служила  спочатку дослідницьким і навчальним групам, стає все популярнішою в  ділових колах. Компанії спокушують дешевий глобальний зв'язок і його швидкість, зручність для проведення сумісних робіт, доступні програми, унікальна база даних цієї мережі. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кілька років розвиваються і встигли широко увійти в практику в розвинених країнах технології Internet, що є інформаційними технологіями "великої" мережі в корпоративних мережах і навіть у дуже невеликих мережах ПК підприємств малого бізнесу. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі можуть дістати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії, європейських країн, а тепер уже України та Росії. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно) свою рекламу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Як правило, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку коштує набагато дешевше від прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.

Електронна  пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів чоловік. Вартість пересилання листа електронною поштою значно нижча за пересилання звичайного листа. Крім того, повідомлення, передане електронною поштою, досягає адресата протягом кількох хвилин, тоді як звичайний лист він одержує через кілька днів, а то і тижнів.

 

1. Адресація електронної пошти.

Електронна пошта (E-mail) - є одним із перших і, мабуть, найпоширенішим сервісом Internet. Цей сервіс забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. Електронна пошта є найдешевшим і доступним Internet-сервісом в Україні. Можна навести такі переваги електронної пошти в організації ділової діяльності:

• реалізується дешеве і майже моментальне розсилання;
• не витрачається час на візити до посадових осіб із дрібних питань;
• не треба переписувати (передруковувати) копії для розсилання;
• дуже просто використати цитати, відповідаючи на повідомлення;
• архів листування зберігається в комп'ютері в зручному вигляді;
• можна задавати списки розсипки, псевдоніми (alias), вести адресні записники;
• можна передавати двійкові файли (схеми, ілюстрації, програми, архіви тощо).

Поштові сервери одержують  повідомлення від клієнтів і пересилають  їх по ланцюжку до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються. При  встановленні сполучення між адресатом і його поштовим сервером, за командою відбувається передача повідомлень, що надійшли на комп'ютер адресата. Серед клієнтських поштових програм можна виділити The Bat, Microsoft Outlook та інші.

Дійде повідомлення по електронній  пошті до адресату, чи ні, залежить майже виключно від того, наскільки правильно побудований адрес. На жаль, адреси електронної пошти набагато складніше звичайних адрес комп'ютерів. Про адресацію в електронній пошті можливо дізнатися в спеціальній літературі; наприклад: The Directory of Electronic Mail Addressing & Networks" (O'Relly & Associates).

Складність адресації  зумовлена наступними причинами.

Комунікації електронної  пошти більші за комунікації мережі Internet. Електронна пошта має адресуватися конкретній особі, а не просто комп'ютеру. Як коментарі в адресі електронної пошти інколи вимагаються особисті імена.

Розглянемо основні правила (технологію) адресації в Internet. Основою  всієї пошти є доменне ім'я  комп'ютера, яке виступає в ролі поштового  агента. Фактично, це все, про що піклується мережа. Доставивши повідомлення на вказаний комп'ютер, мережа своє завдання виконала. Подальший маршрут – піклування цього комп'ютера, але йому потрібна додаткова інформація: як мінімум – ім'я користувача, але краще – максимум даних для маршрутизації пошти в іншу мережу.

Пересилати пошту в  інші мережі потрібно за такою технологією: до коду користувача необхідно додати специфікацію, що встановлена для  нього в даній мережі.

Більш складні проблеми, пов'язані з адресацією в мережах Bitnet, CompuServe, Fidonet і т.д. Сформулюємо тепер технологію адресації в Internet. При пошуку імен в Internet використовується доменна система іменування (Domain Name System – DNS).

Адреса у мережі Internet складається  з двох частин: вхідного імені та імені домену. Ці дві частини розділяються знаком @: зліва від нього знаходиться вхідне ім'я, а справа – ім'я домену. Наприклад, адреса peterk @ csn.org. Права частина peterk є вхідним іменем, а csn.org являє собою ім'я домену.

Локальний сервер (комп'ютер) звертається перед усім до кореневого серверу, тобто комп'ютера, який знає номер, асоційований у вашому імені домену з доменом вищого рівня. Наприклад, для адреси peterk @ csn.org кореневий сервер повідомляє вашому локальному серверу, який комп'ютер відповідає за домен org. Після цього локальний сервер з'єднується з комп'ютером .com і запитує, де знаходиться csn. Потім, маючи потрібний повний доменний номер, локальний сервер адресує повідомлення і відправляє його. Ім'я домену описує, де в мережі можна знайти наш комп'ютер. Це ми отримуємо при першому відкритті розрахунку. Internet відшукує ім'я домену, знаходить асоційований з ним номер (адресу комп'ютера, який працює в електронній мережі) та використовує номер для направлення повідомлення в потрібне місце.

Після вступу в світ електронної  пошти, користувачу необхідно буде займатися пошуком адреси електронної пошти. Національної реєстрації такої адреси не існує. Є декілька спеціалізованих серверів, до яких можливо звернутися з метою пошуку необхідної адреси. Ці сервери відомі як сервери білих сторінок, оскільки вони являють собою електронний еквівалент телефонного довідника "Білі сторінки". Однак самий простий та ефективний спосіб отримати потрібну адресу – взяти її з інформації, яка передана безпосередньо вам, будь-то візитна картка, телефонний дзвінок, лист, переданий електронною поштою, або листування в телеконференції. Цей метод отримання адреси електронної пошти має наступні переваги: він гарантує, що ви отримаєте поточну адресу електронної пошти і саме ту, що регулярно перевіряється. Адреса, знайдена в довіднику, може бути застарілою. Коли знайти абонента дуже важко, то повідомлена ним адреса, вірогідно відповідає найкращому шляху до його комп'ютера.

 

2. Прикладні пакети електронної пошти

Системи електронної пошти розвивалися переважно в двох окремих середовищах: у глобальних мережах (ГОМ, WAN-Wide Area Network), де мета полягала в наданні послуг "найменшим загальним знаменником" усім споживачам у світі; у локальних мережах (ЛОМ, LAN-Local Area Network), де необхідно було надати широку за можливостями сервісну програму на певній території групі користувачів.

У результаті такого розвитку користувачі ГОМ зіткнулися з  такими недоліками, як складність використання електронної пошти, але могли пересилати електронну пошту кому завгодно. Користувачі ж ЛОМ зіткнулися з тим, що коло адресатів у них було дуже обмеженим.

У процесі еволюції програми електронної пошти для глобальних мереж

доповнювалися більш зручними інтерфейсами користувача та іншими засобами, тоді як програмні продукти електронної пошти для ЛОМ приймали засоби для пересилання кореспонденції глобальними мережами.

Зараз засоби електронної  пошти досягли такого рівня, що більшість  систем електронної пошти може обмінюватися основними видами кореспонденції з іншими подібними системами. Це означає, що якщо є можливість вибору між різними прикладними пакетами електронної пошти, то рішення необхідно приймати залежно від того, як ви плануєте користуватись цим пакетом, які розширені можливості він має і наскільки він зручний, а не від здібності спілкування з іншими системами. Це не означає, що одні рішення не будуть гіршими за інші. Для з'єднання системи електронної пошти на основі ЛОМ з мережею Internet може знадобитися спеціалізований ПК і досить коштовне програмне забезпечення.

Наведемо технологію вибору прикладного пакету залежно від  відповіді на запитання – з ким ви збираєтесь обмінюватись поштою? Як тісно ви "прив'язані" до цих людей? Що би ви хотіли мати в інтерфейсі користувача? Як багато часу ви проводите у відрядженнях? Ви бажаєте просто пересилати тексти чи інші дані також?

Багато можливостей є  загальними для всіх програм електронної  пошти.

Деякі ж засоби (наприклад, оцифрування зображення та звуку) можна використовувати тільки за умови, що відправник та утримувач використовують однакові програмне забезпечення і операційні системи.

Якщо метою є пересилання  всіх видів файлів у вузькому колі друзів, за можливістю з найменшою складністю, то ви маєте домовитися зі своїми друзями про використання однієї системи електронної пошти.

Слід підібрати те програмне  забезпечення електронної пошти, яке  краще використовувати і з яким ви почуваєте себе зручно. Наприклад, коли вам подобається Macintosh, то краще вибрати ПЗ, що робить та виглядає як інші програмні продукти для цього типу ПК.

Коли ви часто подорожуєте, то необхідно вивчити системи, що дозволяють підключення портативних комп'ютерів до мережі (навіть через набір номерів) і забирати пошту. Тоді з'явиться можливість читати отриману кореспонденцію та ставити в чергу нові повідомлення, від'єднавшись від мережі.

Наприклад, ви можете зателефонувати на комп'ютер у Чикаго, забрати двадцять повідомлень, прочитати їх, відповісти на них, знаходячись на висоті 9000 метрів над Клівлендом, поставити відповіді в чергу, послати цю пошту та забрати новий пакет по прибутті до Вашингтона. Ці системи побудовані на основі поштового протоколу POP, який забезпечує дистанційну взаємодію між робочою станцією та сховищем пошти.

Зараз в експлуатації знаходиться  багато програм електронної пошти. Вони служать інтерфейсами або посередниками, тобто програмами, що знаходяться між споживачами та Internet. Сервісна компанія запропонує на вибір декілька різних програм. Усі програми мають багато спільного, тому, засвоївши одну, можливо розібратися з іншими.

 

3. Робота з електронною  поштою

Щоб користуватись електронною  поштою, потрібні три складові:

• Підключення до Інтернету. Щоб підключити комп’ютер до Інтернету, необхідно спочатку передплатити послуги інтернет-провайдера. Інтернет-провайдер надає доступ до Інтернету, зазвичай за помісячну оплату. Потрібний також модем. Для підключення до Інтернету потрібно:
• Програма електронної пошти або служба веб-пошти. Програми електронної пошти можна завантажити або придбати в корпорації Майкрософт чи в іншого постачальника. Програми електронної пошти часто надають більше можливостей і працюють швидше, ніж служби веб-пошти. Перед настроюванням програми електронної пошти від інтернет-провайдера необхідно отримати деякі відомості: зазвичай, адресу вашої електронної пошти, пароль, імена серверів вхідної та вихідної електронної пошти та деякі інші деталі.

Якщо не бажаєте завантажити  або придбати програму електронної пошти, можна зареєструватися в безкоштовних службах веб-пошти: Gmail, Windows Live Hotmail, Yahoo! Mail тощо. Ці служби дають змогу перевіряти електронну пошту за допомогою браузера з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, навіть якщо він належить іншій особі або розташований у громадській установі (наприклад, у бібліотеці).

• Адреса електронної пошти. Адресу електронної пошти можна отримати від інтернет-провайдера або під час реєстрації на службі веб-пошти. Адреса електронної пошти складається з імені користувача (будь-якого псевдоніма, не обов’язково справжнього імені), символу «@» та імені інтернет-провайдера або служби веб-пошти (наприклад, abc@example.com).