Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 19:00, реферат

Описание работы

У середині ХVІІ ст.. відсутність власної держави, прогресуюча втрата національної еліти, церковний розкол, полонізація окатоличення, наростаюче закріпачення селянства спонукали українців до масового народного виступу, а слабкість королівської влади, розширення впливу Запорізької Січі, втрата контролю над нею з боку Польщі робили цей виступ можливим. Народне повстання, що розпочалося 1648 р., швидко переросло у визвольну війну, яка згодом трансформувалася в національну революцію. Боротьба, що точилась протягом 1648-176 рр., мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер.

Работа содержит 1 файл

Реферат 2.docx

— 30.29 Кб (Скачать)

Декілька статей дещо обмежували суверенітет України. Окрім заборони на дипломатичні стосунки з Варшавою і Стамбулом, йшлося про російський контроль над збиранням податків в Україні.

Але головним було те, що угода  передусім фіксувала юридичну форму  незалежності України від Речі Посполитої і давала можливість у спілці з  Москвою перемогти її та об'єднати українські землі в межах національної держави. Москва ж у свою чергу  прагнула з часом перетворити  часткову залежність України на цілковиту,відмінивши автономні права й вольності.

Переяславська угода, яка  створила україно-російський союз, змінила  політичну ситуацію і зумовила укладення  влітку 1654 р. «Вічного миру» між Річчю  Посполитою та Кримським ханством. Поляки починають новий наступ на Поділля і Волинь, але українсько-російські  війська змушують їх відступити, а  потім захоплюють майже всю Західну  Україну. Ідея возз'єднання українських  земель стає реальною. Але тут втрутився  шведський король Карл Густав і зажадав  від Б. Хмельницького звільнити  Галичину. На початку листопада 1655 р. гетьман знімає облогу Львова.

Того ж року Москва, налякана успіхами шведів у Прибалтиці, зближається  з Річчю Посполитою і у травні оголошує війну Швеції. В листопаді 1656 р. між Росією та Річчю Посполитою підписується Віденське перемир'я.

Зі свого боку Б. Хмельницький намагається створити коаліцію за участю Швеції, Семигородщини, Молдавії, Волощини, Литви, аби забезпечити Україні захист від татар і послабити політичний тиск Росії. Семигородський князь Ракоці разом зі шведами та українськими загонами здійснює похід на Польщу і навіть захоплює Варшаву. Але незабаром Польща дістала підтримку від татар і Австрії. Ракоці було скинуто з престолу, а Швеція вийшла з коаліції через власну війну з Данією.

Військова катастрофа підірвала  здоров'я Б. Хмельницького, і 6 серпня 1657 р. він помер.

Богдан Хмельницький увійшов  у історію українського народу як видатний військовий і політичний діяч. Основне його досягнення було, мабуть, в тому, що він зміг об'єднати різні  верстви населення довкола великої  справи національного визволення, сформулював  наріжні принципи національної державної  ідеї.

У ході національно-визвольної війни відбувався процес формування української державності. Але входження  під протекторат Росії, з одного боку, сприяло національно-культурному і релігійному відродженню, а з іншого — зумовило спочатку обмеження, а згодом і повну ліквідацію автономії України.

 

Висновки

Отже, на першому етапі Української  національної революції (лютий 1648 –  серпень 1657р.) національно-визвольній боротьбі були притаманні значне піднесення, порівняно високий рівень організованості, охоплення більшої частини території  та більшості населення України, переплетіння з селянською війною. Цей період характеризується ускладненням міжнародного становища українських  земель. Еволюція поглядів Б. Хмельницького  та його соратників на процес державотворення  визначили динаміку та різновекторність зовнішньополітичної лінії Війська Запорізького. Спочатку пошуки союзників здійснювалися в трикутнику: Польща – Туреччина – Росія, проте незабаром після укладення Вільненського перемир’я в зовнішньополітичній моделі Б. Хмельницького з’явився новий вектор – шведський

 

Список літератури

  1. Історія України / Під ред. В.А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997.- с.309-325.
  2. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: Навчальний посібник. Видання третє-К.: ООО „Одісей"2002.- с.398-427.
  3. Король В.Ю. Історія України. - Київ: „Феміна", 1994.- с. 154-180.
  4. Мирончик В.Д., Ігошкін Г.С. Історія Україна: Навч. посіб.- К.: МАУП, 2001.- с.220-243.
  5. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України: Навч. посіб.- 2-ге вид. перероб. І допю - К.: Знання - Прес, 2003. с- 513-542.

6. Світлична   В.В.   Історія   України.   Навчальний   посібник   для   студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене.- К.: „Каравела", Львів: „Новий Світ", „Магнія плюс", 2003.- с.195-213.

7. Чайковський    А.С.,    Шевченко   П.Ф.    Історія    України:    Посібник   для старшокласників та абітурієнтів. К.: А.С.К., 1999.- с. 208-227.


Информация о работе Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст