Видатні авіатори 70-х рр

 

 

 

 

 

 

 

          Тема:

"Видатні  авіатори 70-х рр."          

 

 

 

 

 

                               

 

 

                                            

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2009 

Зміст

1. Вступ……………………………………………………………….2
2. Геніальність авіаконструктора О.К.Антонова…………………..4
3. Перші кроки до слави О.К.Антонова…………………………….5
4. Конструкторська діяльність О.К.Антонова……………………...6
5. Інші видатні авіатори………………………………………………7
6. Висновок…………………………………………………………….10
7. Список використаної літератури…………………………………..11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Вступ

Авіація –одна з наймолодших  галузей техніки. На латинській мові «Авіа»

означає «Птах». З давніх –давен людина заздрила птахам, але лише з кінця 19 ст. змогла піднятися в повітря. З іншого боку, споглядання за «повітряними зміями», які у всі часи були дитячою забавкою, підказували більш простий шлях до створення літака, ніж птахи, бо ж в польоті змій має ту ж саму основу, що й крило літака: в небі їх тримає підйомна сила від набігаючого повітряного потоку. Винахідник першого літака А.Ф.Можайський також  спочатку пробував літати на змієві. Правда його змій був величезним: щоб підняти його в повітря пожадобилось троє коней. Для того, щоб літак міг літати, йому потрібен лише сильний і легкий двигун, який відігравав би роль дитини, котра тягне за нитку. Як тільки з’явився такий двигун, літак піднявся в повітря.

Першими в історії  авіації були такі літальні апарати, як планер

О.Лілієнталя (середина 90 –х років 19ст.); літак О.Ф.Можайського (1882р.); літак К.Адера (1890 р.); літак братів Райт (1903 р.).

Мета: розкриваючи зміст теми "Видатні авіатори 70 –років" я ставлю за

мету  показати який великий  внесок зробили авіаконструктори в  становлення і розвиток авіації в Україні, які всесвітньовідомі літаки вони сконструювали, що використовуються всіма країнами світу.

Актуальність  теми: на мою думку ця тема є актуальною, оскільки

людство на сучасному  етапі повинно знати більше про видатних авіаконструкторів, які ,змоделювавши і сконструювавши літальні апарати, значно полегшили життя людей. За їх значним внеском ми змогли розширити свої можливості в галузі авіації, і тим самим стали конкурентноспроможними по відношенню до інших країн.

Історіографія: по даній темі можна знайти дуже багато літератури, яка є

надзвичайно цікавою  і корисною. Наприклад, В.Анисенко описує багатогранність таланту О.К.Антонова, його надзвичайні здібності, історію  розвитку авіації. Також створено багато наукових статей, присвячених цій  темі. Багато дослідників у своїх  творах зверталися до цієї теми.

Гордістю кожної нації  є досягнення її синів і дочок  в створенні 

шедеврів світової науки, техніки, культури, мистецтва. Внесок цих  людей  в розвиток цивілізації  належить достойно оцінювати. Особливо необхідно наголосити на ролі вчених, науковців, які дають людству нові знання, технології, конструкції, прилади, машини та механізми. Ми пишаємося тим, що значний внесок в світову скарбницю науково –технічного прогресу зробили і українські інженери –конструктори.¹ Серед них Євген Оскарович Патон, Ігор Іванович Сікорський, Михайло Ілліч Кошкін, Сергій Олексійович Лебедєв, Олег Костянтинович Антонов та багато інших.

Сьогодні слід підкреслити внесок українських авіаконструкторів у

розвиток авіації і  особливо важкого літакобудування. Потрібно нагадати, що перший біплан в Україні був сконструйований та споруджений в 1909-1910 р. групою київських політехніків, яку очолював професор Кудашев.

Літак І.І.Сікорського  «Ілля Муромець»² був в свій час найкращим

важким літаком. Славним  продовжувачем справи І.І.Сікорського став визначний український конструктор О.К.Антонов, широкофюзеляжні транспортні літаки якого АН-22 ("Антей") та АН-124 ("Руслан") за своїми показниками істотно перевершили аналогічні літаки у світі.

АНТК ім. Антонова під  керівництвом П.В.Балабуєва успішно 

продовжує славні традиції, про що свідчать такі унікальні машини як АН-225 ("Мрія"), АН-70, АН-140, інші сучасні  літаки.

З усіх видатних авіаторів, які без сумніву є справжніми професіоналами

своєї справи і заслуговують пошани, але, на мою думку, найкращим і найвидатнішим з поміж них є Олег Костянтинович Антонов. Про нього я й хочу розповісти докладніше.

 

 

________________________________

1.Генеральний конструктор О.К.Антонов. Матеріали наукових читань з

циклу "Видатні конструктори України"/ КПІ –Київ, 2002.- С.4

2. Там же. –С.5

               2. Геніальність авіаконструктора О.К.Антонова

Олег Костянтинович  Антонов –видатний авіаконструктор¹ сучасності, з 

ім'ям якого зв'язаний розвиток сучасної транспортної системи  як у колишньому Радянському Союзі, так і особливо в Україні.

Видатний авіаконструктор  О.К.Антонов дорогий нам за свій багатогран-

ний талант. Крім наукових и конструкторських робіт О.К.Антонова по створенню планерів і літаків, особливу цікавість становлять його твори живопису, книги і статті, які написані за різноманітними напрямами людської діяльності.

В роботі конструктора він  приділяв велике значення художньому

вихованню. Живопис для  нього був джерелом натхнення. Відчуття краси не зраджувало його і під  час написання книг. Він блискуче володів словом. Його чиста російська мова і точна вимова підкорювали співбесідників. Дуже цікаві його статті ² про кіно, театр, музику, природу, екологію, фізичне виховання і спорт, виховання молоді.

Його хвилювали і  економічні особливості розвитку суспільства. Цілий ряд

гострих економічних  статей і, нарешті, книга "Для всіх і для себе"³ визвали великий  інтерес у країні.

Олег Костянтинович  був духовно багатою людиною. В згадках його

сучасників і соратників проявляються все нові і нові риси видатної людини.

В останні роки життя  Олег Костянтинович  розумів, що настає час, коли

Йому потрібно передавати естафету Генерального конструктора. Він вибрав 

своїм наступником  свого  учня Петра Васильовича Балабуєва. І він виправдав

сподівання свого вчителя.

До 1990-го року АНТК ім. Антонова досягнув свого найвищого розвитку.

 

2006 рік для АНТК  ім. Антонова особливий. Колектив  відзначав 100 –річчя від 

__________________________________

1.Генеральний конструктор  О.К.Антонов. Матеріали наукових читань з

циклу "Видатні конструктори України"/ КПІ –Київ, 2002.- С.9

2.Анисенко В./ Антонов  О.К. –многогранность таланта –Киев:

АэроХобби, 2006 –Предисловие.  

3. Там же. –Предисловие.  

дня народження О.К.Антонова, 75 –річний ювілей П.В.Балабуєва и 60 –річчя фірми.

                                3. Перші кроки до слави О.К.Антонова

Олег Костянтинович  Антонов народився 7 лютого 1906 року в 

Московській губернії¹, у родині російського дворянина інженера –будівельника Костянтина Костянтиновича Антонова. Олег Костянтинович згадував: "….об авиации я начал мечтать рано. Сколько лет прошло, а помню рассказ двоюродного брата до мельчайших подробностей о фантастическом перелете  Луи Блерио через Ла-Манш. На меня вся эта история произвела  колоссальное впечатление, и я тут же решил, что буду летать, как Блерио……"²

Батьками Олега Костянтиновича були Анна Єфимівна і Костянтин 

Костянтинович. В 1912 році Антонови переїхали до Саратова. Через  два роки почалася Перша світова  війна. Втративши матір, (яка померла від інфекції, яку їй занесли поранені солдати під час її праці у госпіталі) Олег став сиротою. На той час йому було лише 9 років. Його вихованням зайнялася тітка Олександра Костянтинівна.

Навчання Олега в  реальному училищі не принесла йому великих успіхів.

Він не став першим, найкращим  учнем. Однак він оволодів французькою  мовою, що потім не раз його виручало в закордонних подорожах.

Разом з саратовськими  однолітками Олег створив "Клуб аматорів авіації"³ 

рукописний авіаційний журнал, вивчаючи конструкцію літаків. Там вони будували моделі. В цей час у Саратові практично не було літератури по авіації.

Необхідні відомості  доводилося брати з журналів і  газет, складаючи 

своєрідний довідник. "Это собрание сослужило мне огромную службу, -писав

 

О.К.Антонов, -приучив рассматривать летательные аппараты под углом зрения

 

_______________________________

1.Генеральний конструктор  О.К.Антонов. Матеріали наукових  читань з 

циклу "Видатні конструктори України"/ КПІ –Київ, 2002.-С.9

2.Анисенко В./ Антонов О.К.-многогранность таланта. –Киев: АэроХобби, 2006 –С.11

3. Там же. –С.11

их развития…."

Після закінчення школи Олег Костянтинович подав заявку з проханням

прийняти його в школу  льотчиків, але отримав відмову: по-перше, через те, що молодий, а  по-друге , в той час навчатися на льотчиків приймали тільки командирів Червоної Армії. Довелося вступити на шляховий факультет Саратовського Державного університету¹ –єдиного в місті учбового закладу, що давав інженерну освіту. Однак через рік університет довелося покинути, так як його факультет закрили. Два наступні роки Олег намагався вступити до іншого вузу, ближче до авіації. Та час не було потрачено марно. Наступного року Олег Антонов вступив до Ленінградського політехнічного інституту² на відділ гідроавіації кораблебудувального факультету. Крім навчання він виконував велику кількість доручень. Ініціативний, енергійний і вже маючи досвід в планерній справі, він був вибраний секретарем технічного комітету "Об'єднання друзів повітряного флоту". Одночасно він став інструктором авіамодельного кружка, очолив планерну майстерню і був  її головним конструктором. На аеродромі планерної станції Олег постійно здійснював польоти. При цьому студенту було потрібно ще якось заробляти на життя. Олег брався за все. І, що найголовніше, при такій зайнятості він примудрявся всюди встигати.

                      4. Конструкторська діяльність О.К.Антонова

Вже в 1924 році Олег Костянтинович Антонов за вдалу конструкцію 

навчального планера "Голуб" на другому всесоюзному зльоті планеристів  був 

нагороджений грамотою. Йому було тоді 18 років.

Ініціативний і енергійний, він став секретарем технічного комітету

Товариства друзів Повітряного флоту. Одночасно був інструктором авіамодель-

 

ного гуртка, очолював планерну майстерню, сам багато літав. Будучи

 

студентом Ленінградського  політехнічного інституту, Олег Костянтинович

_____________________________

1.Анисенко В./ Антонов  О.К. –многогранность таланта. – Киев:

АэроХобби, 2006. –С.11

2. Там же. –С.12

створив учбові планери  ОКА-3, "Стандарт-1", "Стандарт-2", ОКА-7, ОКА-8 і  

свій перший рекордний  планер "Місто Леніна".

У Ленінграді Олег Костянтинович  познайомився з В.П.Чкаловим. 

Легендарний льотчик випробував тоді нові планери, у т. ч. антонівський ОКА-3 і навчав курсантів літати на них.

У ті ж роки в Коктебелі  Антонов познайомився із С.П.Корольовим, з 

Іншими планеристами. Згадуючи про них, Олег Костянтинович  називав їх "Вершниками вітру".

У 1931 році після закінчення інституту Антонова направили в  Москву

для організації Центрального конструкторського бюро по планерах. У 1933 році Антонова ( у 27 років) призначили головним конструктором планерного заводу, з головною його задачею  створення і будування планерів для масового застосування  у льотних школах. Було побудовано до двох тисяч планерів конструкції Антонова, Шереметєва, Грабовського. На планерах " Рот-фронт" були досягнуті рекордні дальності польоту.

За роки своєї діяльності Антонов Олег Костянтинович став з 1962 року

Генеральним конструктором  з літакобудування, академіком АН УРСР з 1967 року, академіком АН СРСР з 1981 року, Героєм Соціалістичної Праці з 1966 року, заслуженим діячем науки УРСР з 1967 року, лауреатом Державної премії СРСР  в 1952 році, Ленінської премії в 1962 році, Державної премії УРСР в 1976 році.  Помер Олег Костянтинович Антонов 4.04.1984 року.

                                        5. Інші видатні авіатори 

Перші польоти на літальних апаратах американців братів Райт відкрили

Нову еру –еру підкорення відстаней з нечуваними швидкостями, еру неймовірних рекордів дальності  і висоти польоту, еру героїчних  льотчиків і допитливих конструкторів.

В травні 1910 р. в Києві  був побудований перший літак  повністю із

Вітчизняних матеріалів. Піднявся в повітря на ньому його конструктор –професор О.С.Кудашев.

Історія авіаційного  Києва пам'ятає видатного льотчика і талановитого

конструктора –Петра Миколайовича Нестерова –автора  однойменної "мертвої петлі". Тут  він в 1913-1914 рр. займався вдосконаленням конструкції літака "Ньютон-4", розробляв дослідну конструкцію семициліндрового двигуна потужністю 120 к.с. з повітряним охолодженням. В серпні 1913 року провів груповий переліт ланкою з трьох літаків за маршрутом Київ-Остер-Київ з посадками на польових аеродромах. Під час польоту вперше в історії авіації проводилась маршрутна кінозйомка. В першій половині 1914 р. Петро Миколайович виконав два рекордних перельоти: Київ- Одеса за 3 год. 10 хв. і Київ- Гатчина за 9 год. 35 хв. Для того часу це було великим досягненням. 
27 серпня 1913 р. В Києві над Сирецьким полем П.М. Нестеров вперше в світі виконав на літаку „ Ньюпон- 4” з двигуном „Гном” потужністю 70 к.с., замкнуту петлю у вертикальній площині. 10 лютого 1914 р. Київське товариство повітроплавання відзначило Нестерова за наукову розробку питання про глибокі крени , а також за виконану ним „мертву петлю” і присудила золоту медаль товариства. Пізніше, Київське міське товариство від імені міста вручило відважному пілоту - новатору пам”ятний золотий жетон, з яким Нестеров не розлучався ніколи. Під час Першої світової війни Нестеров приймав участь у бойових діях, впроваджуючи в життя різноманітні винаходи. Так для руйнування оболонки ворожого дирижабля він пристосував в хвостовій частині аероплану „ніж- пилку”, а для руйнування повітряного гвинта літака неприятеля - довгий трос з вантажем на кінці в вигляді „кішки”. Крім того, для повітряного бою Нестеров придумав бойовий маневр „таран”. Його 11 авіазагін приймав участь у звільненні від австрійців м. Львова. Австрійське командування обіцяло велику грошову винагороду тому, хто зіб”є аероплан Нестерова, настільки прицільно він бомбардував ворожі позиції. 
Загинув Нестеров 8 вересня 1914 р. за тридцять сім кілометрів від Львова під с. Жовквою під час тарану ворожого літака „Альбатрос”.Знищивши ворожого літака, літак Нестерова дістав великі пошкодження і упав з висоти на землю. 
В 1962 р. Міжнародна авіаційна федерація ( ФАІ ) впровадила перехідний приз для переможця першості світу з вищого пілотажу - Кубок ім. П.М. Нестерова. 
          Ім”я автора ідеї першого в світі гідролітака і першого в світі винищувача з шассі, що забирається в повітрі – Дмитра Павловича Григоровича також походить з Києва. Ще будучи студентом Київського політехнічного інституту, Д.П.Григорович активно займався в авіаційному гуртку. Закінчивши Київський політехнічний Інститут, він зайнявся створенням першого спортивного літака, якого назвав „Г- 1”. Поблизу інститутських будівель Григорович пристосував хлів для складання машини. Деталі літака виготовлялись на квартирі. Незабаром Григорович переїхав з Києва до Петербургу, де йому запропонували посаду технічного директора і головного конструктора заводу, який належав „Першому Російському Товариству Повітроплавання”. Там Григорович і спроектував на початку 1913 р. перший у світі гідролітак „М-1”і в тому ж році „М-2” і „М-4”, котрі використовували, як злітну і посадочну смугу водяний простір.