Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2012 в 22:42, реферат
Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел, історії та семантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи — не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов’язані з його духовнісгю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів.
Перший український
прапор піднято у Львові 1989 року.
Цього ж року під національним
прапором по Дністру рушила екологічна
експедиція... «Жителі Львівської, Тернопільської,
Івано-Франківської, Хмельницької, Чернівецької
областей, побачивши синьо-жовтий прапор
на флагманському катамарані Львівської
експедиції «Дністер-89», вибігають до
сивої ріки, махають руками, закликають
присгати до берега, стають навколішки
і моляться. Старе й мале... На рідний стяг...
» Як і треба було сподіватись, національна
символіка зустріла шалений спротив
імперіалістів сталінськобрежнєвського
гатунку та їхніх посіпак-манкуртів із
денаціоналізованих і русифікованих верств
суспільсгва. На прапороносців нацьковували
хуліганів і «активістів». Прапори видирали,
рвали і топтали ногами, але це не допомогло.
Національна барва все часгіше і густіше
спалахувала на мітингах і демонстраціях,
поширюючись по всій українській землі,
в Москві, Ленінграді... Минув рік... Море
блакитно-жовтих прапорів заливає площу
перед Верховною Радою в Києві на час її
роботи, національні прапори височать
над обласними, міськими і районними Радами
Київщини, Львівщини, Івано-Франківщини,
Тернопільщини, Житомирщини, Полтавщини,
Вінничини, Сумщини та інших областей.
Сьогодні наш прапор з написом «Україна»
майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу
і Кіліманджаро, а блакитно-жовта барва,
як українська національна символіка,
утвердилась на всіх материках планети.
Під час зустрічі у Києві прем'єр-мінісгра
Канади М. Б. Малруні останній несподівано
рушив убік від визначеного йому напрямку.
Виявилось, що там у кутку, далеко за головами
офіційних зустрічальників, канадець
угледів кілька знайомих блакитно-жовтнх
прапорів і пішов потиснути руки українцям.
Як відомо, кожен з нас має біополе, яке
в певних умовах можна бачити довкола
нашого тіла у вигляді різнобарвного світіння
— аури. В барвах аури відбивається стан
нашої психіки — байдужість миггить сірим,
гнів спалахує червоно-чорним, інтелект
світиться жовто-золотистим, духовнісгь
— голубим... Усе це здавна знали (і бачили)
маги, рахмани і гностики усіх релігій,
а сьогодні бачать екстрасенси і знає
кожен, хто читає наукові й науково-популярні
журнали, де часом вміщуються аурограми,
кольорові фото аури тощо. Отже, блакитно-жовта
барва аури — це барва інтелектуально
і духовно розвиненої людини. Наші предки,
для яких вона була природною, побачили
в ній національний символ. Вони не вміли
фотографувати, але вміли бачити ауру
краще від нас... Очевидно, саме ця аура,
саме цей світлий і високий склад енергій
і викликають агресивність слабнучої
Калі-юги. Однак жоден опір темних сил
не зможе зупинити національне відродження.
І цілком закономірно 19 лютого 1992 року
Верховна Рада України постановила: 3атвердити
«тризуб» як малий герб, вважаючи його
головним елементом великого герба України