Історія України. Основні дати та події

Дати

Події

1

2

Давня історія  України

1000000-800000 р.т.

Поява людини на сучасній території України. Стоянка у  Королево (Закарпаття)

800000-11000 р.т.

Палеоліт (давній кам’яний вік) на території сучасної України. Виділяють три етапи палеоліту на території сучасної України:

- ранній (нижній, епоха  ашель) – закінчився 150000 р.т.;

- середній (епоха мустьє) – 150000-35000 р.т.;

- пізній (верхній) –  35000-11000 р.т.

10000-8000 р.т.

Мезоліт (середній кам’яний вік). Винайдення луку та стріл. Перехід до індивідуального полювання.

5-4 тис. до н.е.

Неоліт (новий кам’яний вік). Перехід до відтворюючого господарства. Виникнення землеробства і скотарства.

4-3 тис. до н.е.

Енеоліт (мідно-кам’яний вік). Поява металевих знарядь.

Кін. 5 – сер. 3 тис. до н.е.

Трипільська культура. Поява розвиненого мотичного та орного землеробства. Гончарне ремесло.

2 тис. до н.е. – VIII ст. до н.е.

Епоха бронзи. Поява першого штучного металу. Початок розпаду первісного ладу.

VIII ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Ранній залізний вік. Раннє класові і племінні суспільства на території сучасної України.

ІХ- VII ст. до н.е.

Розселення кіммерійських племен на території сучасної України.

VII-III ст. до н.е.

Розселення скіфських племен на території сучасної України.

ІІІ ст. до н.е. – ІІІ  ст. н.е.

Сарматські  племена на території сучасної України.

ІІІ-ІV ст. н.е.

Розселення готів на території Подніпров’я та Причорномор’я.

IV-V ст. н.е.

Гуни на території сучасної України.

VI-VII ст. н.е.

Авари у східній Європі. Аварське панування на території сучасної України. Аварський каганат.

Др. пол. VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Грецька антична  колонізація у Північному Причорномор’ї. Поділяється на два періоди:

- грецький - др. пол. VII сер. І ст. до н.е.;

- римський – сер. І ст. до н.е. – IV ст. н.е.

V-IIтис. до н.е.

Розселення  індоєвропейських племен у лісостеповій зоні сучасної України. Культура шнурової кераміки. Її носії були предками германців, балтів і слов’ян.

ХV-XI ст. до н.е.

Поширення в українському лісостепу, на Поліссі та у південно-східній частині сучасної Польщі тшинецької та комарівської культур праслов’ян – попередників західних і східних слов’ян.

ХІ-ІХ ст. до н.е.

Білогрудівська  культура праслов’ян на території сучасної України.

ІХ-VII ст. до н.е.

Чорноліська культура праслов’ян у центральній частині лісостепової зони сучасної України.

VII-III ст. до н.е.

Культура скіфів-орачів (за Геродотом)– нащадків чорноліських племен.

III ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

Зарубинецька  культура землеробів українського Лісостепу. Завершення процесу становлення праслов’ян.

ІІ-ІV ст. н.е.

Черняхівська  культура на Правобережній Україні. Полі етнічна (слов’яни становили лише частину її населення).

V-VII ст.

Пенківська  культура антів на Середньому Подніпров’ї.

VI-VII ст.

Празько-Корчацька  культура склавинів на Правобережжі сучасної України.

V-VII ст.

Велике розселення слов’ян. Формування союзів племен на основі яких пізніше виникають східні, західні і південні слов’янські народи.

VII-X ст.

Райковецька культура Правобережжя сучасної України. Племена правобережних полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів.

VIII-X ст.

Роменська культура Лівобережжя сучасної України. Племена сіверян і лівобережних полян.

Виникнення  і розвиток державності у східних  слов’ян. Київська Русь

IV-VII ст.

Дулібський племінний союз склавинів.

IV- початок VII ст.

Антський племінний союз.

VII-VIII ст.

Полянський  союз племен (поляни, деревляни, сіверяни).

IX ст. – 882 р.

Київське князівство Аскольда (поляни, сіверяни, деревляни, дреговичі). Південний осередок державності східних слов’ян.

862 р.

„Запрошення”  варязьких конунгів Рюрика, Синуса і Тувора на князювання у Новгород, Стару Ладогу та Білозеро.

870-879 рр.

Правління Рюрика у Новгороді.

879-882 рр.

Правління Олега  у Новгороді.

882-912 рр.

Захоплення  Олегом Києва. Об’єднання північного і південного осередків державності в єдину державу з центром у Києві. Правління Олега в Києві.

882-980 рр.

„Дружинний” період історії Київської Русі.

912-945 рр.

Князювання  Ігоря Рюриковича.

945-957 рр.

Князювання  Ольги.

957-972 рр.

Князювання  Святослава.

969-971 рр.

Дунайські походи Святослава.

972-980 рр.

Міжусобна боротьба за владу між синами Святослава.

980-1015 рр.

Князювання  Володимира Святославича в Києві. Початок формування централізованої держави на Русі. Реформи.

988 р.

Прийняття християнства як державної релігії на Русі.

1015-1019 рр.

Міжусобна боротьба за Київ між синами Володимира – Ярославом та Святополком.

1019-1054 рр.

Князювання  Ярослава Мудрого у Києві. Завершення формування централізованої держави на Русі.

1023-1024 р.

Боротьба за Київ між Ярославом і Мстиславом Тмутараканським. Розподіл Русі між братами на сфери впливу по Дніпру (до смерті Мстислава у 1036 р.)

1054-1073 рр.

Тріумвірат  Ярославичів. Співправління Руссю трьох старших синів Ярослава Мудрого – Ізяслава, Святослава та Всеволода. Початок феодальної роздробленості.

1073-1076 рр.

Правління Святослава Ярославича у Києві.

1076-1078 рр.

Правління Ізяслава Ярославича у Києві.

1078-1093 рр.

Правління Всеволода Ярославича у Києві.

1078-1113 рр.

Правління Святополка ІІ Ізяславича у Києві.

1097 р.

Любецький зїзд Ярославичів. Юридичне закріплення феодальної роздробленості.

1113-1125 рр.

Правління Володимира Мономаха у Києві. Тимчасове відновлення єдиної влади на Русі.

1125-1132 рр.

Правління Мстислава  Володимировича у Києві. Останні роки політичної єдності Русі.

1132 р.

Київська Русь вступила в добу роздробленості (після смерті останнього єдиновладного князі Мстислава Володимировича).

1223 р.

Битва на Калці (руських князів з монголо-татарами).

1237-1240 рр.

Монголо-татарська  навала на Русь. Встановлення монгольського „іга”.

Галицько-Волинська  держава

1199 р.

Утворення Галицько-Волинського  князівства. Захоплення Галича Волинським князем Романом Мстиславичем.

1199-1205 рр.

Правління Романа Мстиславича у Галичі.

1205-1238 рр.

Боротьба за Галицький стіл між синами Романа – Данилом і Васильком, галицькими боярами, чернігівськими князями та угорським королем.

1238 р.

Утвердження Данила Романовича в Галичі.

1238-1264 рр.

Князювання  Данила Романовича в Галичі.

1238 р.

Битва під  Дорогочином. Розгром Данилом лицарів-хрестоносців.

1245 р.

Перемога Данила і  Василька над боярською опозицією  в Галицькій землі.

1246 р.

Поїздка Данила Романовича в Золоту Орду по „ярлик” на князювання. Визнання. Визнання залежності від Орди.

1253 р.

Королювання Данила Папою Римським (м. Дорогочин).

1256 р.

Заснування  Львова.

1264-1301 рр.

Роки правління  Лева Даниловича.

1301-1308 рр.

Правління Юрія І Львовича.

1308-1323 рр.

Співправління Андрія і Лева Юрієвичів.

1323-1340 рр.

Правління Болеслава  Тройденовича (Болеслав-Юрій ІІ).

1340-1349 рр.

Занепад держави. Розподіл земель Галицько-Волинського князівства між Польщею, Литвою, Угорщиною, Молдовою.

Культура Київської Русі

Бл. 988 р.

Перша школа  на Русі при Десятинній церкві.

1037 р.

Перша бібліотека при Софійському соборі (800 книг).

1056-1057 рр.

Остромирово Євангеліє.

1073 р.

Ізборник Святослава.

1086 р.

Перша школа  для дівчат при Андріївському монастирі у Києві.

1113 р.

Створення „Повісті временних літ” Нестора (Київ).

Бл. 1197 р.

Створення „Слова Данила Заточника”.

Українські  землі у складі Литви та Польщі (друга половина XIV –

перша половина XVIІ ст.)

1349-1352 рр.

Захоплення  Галичини польським королем Казимиром ІІІ.

1349 р.

Захоплення Шипинської землі (Буковини) Угорщиною.

1359 р.

Утворення князівства Молдавії. Приєднання Шипинської землі (Буковини).

1319-1320 рр.

Захоплення  Берестейщини, Підляшшя та Дорогочина великим литовським князем Гедиміном (1316-1341)

Кін. 40-х рр. XIV ст.

Захоплення  Східної Волині великим литовським князем Ольгердом (1345-1377).

1355-1356 рр.

Ольгерд відвоювава у  татар Чернігово-Сіверщину.

1356 р.

Надання Львову магдебурзького права.

1357-1362 рр.

Приєднання Ольгердом  до ВКЛ Київщини і Поділля.

1362 р.

Перемога Ольгерда над татарами на р. Сині води. Захоплення Києва литовцями.

20-ті рр. ХIV ст.

За домовленістю з  ханом Тохтамишем великий князь  литовський Вітовт (1392-1430) заволодів Лісостепом та Причорномор’ям.

1363-1394 рр.

Князювання  Володимира Ольгердовича у Києві. Карбування монети.

1395-1396 рр.

Князювання  Скиргайла Ольгердовича у Києві.

1375 р.

Галицьке католицьке архієпіскопство у Львові. Початок активної експансії католицизму на українські землі.

1377-1434 рр.

Князювання Ягайла Ольгердовича(з 1386 р. – польський король).

1385 р.

Кревська персональна  унія Литви та Польщі.

1387 р.

Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства. Витіснення угорців.

1395 р.

Включення Західного Поділля до складу Польщі.

1399 р.

Поразка Вітовта  у битві з ординцями на р. Ворскла.

1401 р.

Віленська унія Литви і Польщі. Закріплення васальної залежності ВКЛ від Польського короля.

1413 р.

Городельська  унія Литви і Польщі. Відновлення самостійності ВКЛ.

1410 р.

Грюнвальдська битва. Перемога польських, литовських, руських і татарських військ над тевтонськими лицарями.

1416 р.

Розорення Києва військами хана Едигея.

1425 р.

Складання першого реєстру міських ремісничих цехів у Львові.

1435 р.

Обмеження шляхтою  права селянських переходів у Галичині. Запровадження кріпацтва.

1471 р.

Ліквідація  Київського князівства.

1475 р.

Вторгнення  турків у Крим. Перехід Кримського ханства в залежність від султана.

1491 р.

Видання Швайпольдом  Фіолем перших кириличних книг у Кракові.

1492 р.

Перші згадки у письмових джерелах про козаків.

1503 р.

Перша згадка про кобзарів у польських письмових  джерелах.

1503 р.

Захоплення Московським  князівством Чернігово-Сіверщини

1542-1544 рр.

Виникнення  православного братва у Львові.

1556 р.

Заснування  Запорізької Січі Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця.

1524 р.

Перший, із зафіксованих у джерелах, похід козаків на татарські  володіння.

1529 р.

Перший Литовський Статут.

1556-1561 рр.

Створення Пересопницького  євангелія.

1566 р.

Другий Литовський Статут.

1 липня 1569 р.

Люблінська  унія. Утворення Речі Посполитої. Входження українських земель до складу Королівства Польського.

1572 р.

Формування першого козацького реєстрового війська коронним гетьманом Єжи Язловецьким (300 козаків).

1578 р.

Перша письмова згадка про Острозьку школу. Видання І. Федоровим „Букваря”.

1588 р.

Третій Литовський Статут. Юридичне оформлення феодальної залежності селян.

1591-1593 рр.

Козацьке повстання  під проводом Кшиштофа Косинського.

1594-1596 рр.

Козацьке повстання  під проводом Северина Наливайка.

6 жовтня 1596 р.

Берестейська  церковна унія. Створення уніатської церкви.

1616 р.

Взяття турецької  фортеці Кафа козаками

П. Сагайдачного.

1620-1621 рр.

Хотинська війна Туреччини і Речі Посполитої. Участь козаків П. Сагайдачного в битвах під Цецорою і Хотином.

1625 р.

Козацьке повстання  під проводом Марка Жмайла.

1630 р.

Козацьке повстання  під проводом Тараса Федоровича (Трясила)

1632 р.

Прийняття сеймом „Пунктів заспокоєння”. Обрання київським митрополитом Петра Могили. Заснування Київського колегіуму.

1635 р.

Козацьке повстання  під проводом Івана Сулими.

1637-1638 рр.

Велике козацьке повстання  під проводом Павла Бута, Якова  Острянині, Карпа Скидана та Дмитра Гуні.

1638 р.

„Ординація війська  запорізького реєстрового”.

Українська національна революція XVII ст.

1648-1676 рр.

Українська  національна революція XVII ст. (за В. Смолієм і В. Степанковим)

Періоди:

Перший період (лютий 1648 – червень 1652 р.) характеризується найбільшим розмахом національно-визвольної і соціальної боротьби. Українська козацька держава де-факто виборює незалежність, а триваюча у 1648-1651 рр. селянська війна завершується ліквідацією феодальних відносин на території Наддніпрянщини.

Другий період (червень 1652 – серпень 1657 р.) визначається погіршенням геополітичного становища гетьманської України та активними пошуками союзників на міжнародній арені з метою розгрому Речі Посполитої та возз’єднання в межах соборної держави усіх українських етнічних земель. У політичному розвитку чіткою стала тенденція щодо утвердження монархічної форми правління в особі спадкового гетьманату. Завершується період смертю Б. Хмельницького.

Серед істориків поширеною  є думка, що саме перший і другий періоди Національної революції  складають етап Визвольної війни  українського народу під керівництвом Б. Хмельницького. Цей етап увібрав у себе і Селянську війну 1648-1651 рр.

Третій період (вересень 1657 – червень 1663 р.) – час різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну і розколола Українську державу на два гетьманства.

Четвертий (липень 1663 – червень 1668 р.) – намагання поляків і московітів поділити Українську державу та відчайдушна боротьба національно-патріотичних сил за збереження її єдності.

П’ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – нове загострення політичної боротьби, посилення втручання Речі Посполитої, Московії, Кримського ханства та Османської імперії у внутрішні справи козацької України, ліквідація Правобережного гетьманства та остаточна поразка революції.

Квітень-травень 1648 р.

Битва під  Жовтими Водами.

Травень 1648 р.

Битва під  Корсунем.

Вересень 1648 р.

Битва під  Пилявцями.

Вересень-жовтень 1648 р.

Облога Львова.

Жовтень-листопад 1648 р.

Облога Замостя.

14 листопада 1648 р.

Перемир’я міжБ. Хмельницьким і Яном Казимиром. Поверненя козацького війська на східну Україну.

Липень-серпень 1649 р.

Облога Збаража.

Серпень 1649 р.

Зборівська  битва. Укладання Зборівської угоди.

Червень-липень 1651 р.

Битва під  Берестечком.

Вересень 1651 р.

Білоцерківський договір.

Травень 1652 р.

Битва під  Батогом.

Жовтень-грудень 1653 р.

Жванецька битва.

8 січня 1654 р.

Переяславська Рада. Входження Козацької України під протекторат московського царя Олексія Михайловича.

1656 р.

Віленське перемир’я  Речі Посполитої і Московської держави.

1648-1657 рр.

Гетьманування Богдана Хмельницького (1595-1657).

1657 р.

Перше гетьманування  Юрія Хмельницького.

1657-1659 рр.

Гетьманування Івана Виговського.

1658 р.

Гадяцький договір  І. Виговського з поляками. Утворення автономного Князівства Руського у складі Речі Посполитої.

1659-1662 рр.

Друге гетьманування  Юрія Хмельницького.

1662 р.

Обрання лівобережним козацтвом  гетьманом Якима Сомка. Розкол України на два гетьманства.

1662-1663 рр.

Гетьманування Лівобережного  гетьмана Якима Сомка.

1663-1665 рр.

Гетьманування Правобережного гетьмана Павла Тетері.

1667 р.

Андрусівське  перемир’я. Москви і Речі Посполитої. Поділ України по Дніпру.

1663-1668 рр.

Гетьманування Лівобережного  гетьмана Івана Брюховецького.

1665-1676 рр.

Гетьманування Правобережного гетьмана Петра Дорошенка.

1668-1672 рр.

Гетьманування Лівобережного  гетьмана Дем’яна Многогрішного.

Українські  землі у складі Росії і Польщі у кінці XVII – XVIII ст.

1672-1687 рр.

Гетьманування Лівобережного  гетьмана Івана Самойловича

1676-1681 рр.

Юрій Хмельницький „Князь Сарматії” під зверхністю Туреччини.

1681 р.

Бахчисарайський мир  Москви Туреччини і Кримського ханства.

1686 р.

„Вічний мир” Москви і  Речі Посполитої. Остаточне визнання розподілу України між двома  державами.

1687-1709 рр.

Гетьманування Івана Мазепи.

1708-1722 рр.

Гетьманування Івана  Скопорадського.

1702-1704 рр.

Повстання Правобережного козацтва під проводом фастівського полковника Семена Палія.

2 листопада 

1708 р.

Розорення російськими  військами О. Меншикова гетьманської столиці Батурина.

27 червня 1709 р.

Полтавська  битва. Поразка військ Карла XII і Мазепи.

Квітень 1710 р.

Обрання на гетьманство  Пилипа Орлика в Бендерах.

1710-1713 рр.

Російсько-турецька війна.

1712 р.

Конституція П. Орлика („Вивід прав України”).

1714 р. 

Остаточна ліквідація сеймом Правобережного полкового устрою та реєстрового козацтва Речі Посполитої.

1715 р.

Зародження  гайдамацького руху. Перші згадки про гайдамаків.

1722-1727 рр.

Малоросійська колегія.

1722-1723 рр.

Наказне гетьманство  Павла Полуботка на Лівобережній Україні.

1727-1734 рр.

Гетьманство Данила Апостола.

1734-1750 рр.

„Правління  гетьманського уряду”.

1735-1739 рр.

Російсько-турецька війна за вихід до Азовського моря.

1750-1764 рр.

Гетьманування Кирила Розумовського.

1764 р.

Ліквідація Гетьманщини.

1768 р.

Коліївщина – гайдамацьке повстання на Правобережній Україні.

1768-1774 рр.

Російсько-турецька війна. Вихід Росії до Чорного моря.

1772 р.

Перший поділ  Речі Посполитої. Приєднання Галичини до Австрійської імперії.

1775 р.

Руйнування царськими військами Запорізької Січі. Заслання Петра Калнишевського

1781 р.

Ліквідація  полкового територіально-адміністративного  поділу на Лівобережній Україні.

1783 р.

Закріпачення  селян на Лівобережній Україні. Реорганізація  козацького полкового війська в регулярні уланські полки.

1783 р.

Приєднання  Кримського ханства до Російської імперії.

1793 р.

Другий поділ  Речі Посполитої. Включення Правобережної України до Російської імперії.

1795 р.

Третій поділ  Речі Посполитої. Включення до складу Росії Західної Волині. Всі українські землі виявилися розділеними між Росією та Австрією.

1787-1791 рр.

Російсько-турецька війна. В результаті до Росії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром.

1788 р.

Формування  Чорноморського козацького війська.

1792 р.

Переселення Чорноморського козацького війська  на Кубань.

1796 р.

Утворення Малоросійської, Новоросійської, Київської, Волинської та Подільської губерній.

Українські  землі у складі Австро-Угорщини і  Росії 

в ХІХ –  на початку ХХ ст.

1806-1812 рр.

Російсько-турецька війна.

1828-1829 рр.

Російсько-турецька війна.

1828 р.

Створення Азовського козацького війська з нащадків колишніх запорожців, які повернулися з Туреччини.

1812 р.

Війна Росії  і Франції (Вітчизняна війна 1812 р.).

1805 р.

Відкриття Харківського університету.

1816 р.

Заснування першої таємної  організації дворянських революціонерів „Союз порятунку” в Петербурзі.

1818 р.

Заснування „Союзу благоденства”  у Москві.

1821 р.

Організація „Південного товариства” на чолі з П. Пестелем у Тульчині.

1823 р.

Заснування „Товариства об’єднаних слов’ян” у Новограді Волинському на чолі з братами Борисовими. Створення Васильківської управи Південного товариства на чолі з С. Муравйовим-Апостолом та М. Бестужевим-Рюміним.

1824 р.

Прийняття „Південним товариством” програми „Руська правда”.

1825 р.

Об’єднання „Товариства  об’єднаних слов’ян” і „Південного  товариства”.

25 грудня 1825 р. – 4 січня  1826 р.

Повстання Чернігівського полку.

1832-1837 рр.

Діяльність  „Руської трійці”. М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький.

1834 р.

Відкриття Київського університету Святого Володимира.

1814-1861 рр.

Роки життя Т.Г. Шевченка.

Грудень 1945 – березень 1947 р.

Діяльність Кирило-Мефодіївського братва.

2 травня 1848 р.

Виникнення першої української  політичної організації „Головна руська рада” у Львові.

1848 р.

Ліквідація кріпацтва  на Галичині та Буковині.

1853-1855 рр.

Кримська війна Росії  з Туреччиною, Англією та Францією.

1855 р.

„Київська козаччина” – масовий антифеодальний рух селян Київської губернії.

1861 р.

Ліквідація кріпацтва  на українських землях Російської імперії

1860 р.

Виникнення Петербурзької  української громади.

1861-1863 рр.

Діяльність „громад” в Україні. Легальний етап.

18 липня 1863 р.

Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про заборону української мови та українських національних організацій.

1863-1864 рр.

Польське повстання.

1 січня 1864 р.

Земська реформа в  Російській імперії.

20 листопада 

1864 р.

Судова реформа в  Російській імперії.

Кінець 1860- х – 1875 р.

Відновлення діяльності громад. Напівлегальний етап.

18 травня 1876 р.

Еймський указ царя Олександра ІІ. Повна заборона українського друкованого  слова, шкіл і національно-культурних організацій.

1875-1890 рр.

Нелегальний етап громадівського руху.

1873 р.

Заснування Літературного товариства ім.. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. НТШ).

1885 р.

Заснування галицькими народовцями політичної організації  „Народна рада”.

1890 р.

Заснування Русько-української  радикальної партії у Львові (РУРП).

1899 р.

Розпад РУРП та заснування на її базі кількох українських політичних партій соціалістичного спрямування.

1900 р.

Утворення Революційної української партії (РУП). Харків.(З 1905 р. – УСДРП)

1908 р.

Утворення Товариства українських  поступовців (ТУП), як між партійного блоку.

1905-1907 рр.

Перша російська революція.

Періодизація:

1-й період (січень-жовтень 1905 р.) Розвиток революції по висхідній. Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру. Активізація та взаємовплив селянського, робітничого та національно-визвольного рухів. Виникнення робітничих рад, профспілок та політичних партій в результаті розгортання політизації і самоорганізації суспільства.

2-й період (жовтень-грудень 1905 р.). Найвищий розвиток революції. Жовтневий політичний страйк. Початок легального діалогу між опозицією і владою після публікації маніфесту царя від 17 жовтня 1905 р. Розмежування політичних сил у країні – прибічників і противників продовження боротьби.. Початок формування багатопартійної системи (вибори до Державної Думи). Організація крайніми лівими силами (більшовики, анархісти, есери) хвилі збройних повстань у грудні 1905 р.

3-й період (січень 1906 – червень 1907 рр.) Період поступового спаду революції. Наступ влади проти революційних сил – арешти, обшуки, каральні експедиції тощо.

27 квітня –

8 липня 1906 р.

І Державна дума (із 497 депутатів: 102 були обрані від 9-ти українських  губерній; 45 стали членами Української  парламентської громади, створеної 1 травня 1906 р.).

20 лютого – 

2 червня 1907 р.

ІІ Державна дума (із 518 депутатів: 102 були обрані від 9-ти українських губерній; 47 стали членами Української парламентської громади, створеної 4 березня 1907 р.).

1906 р.

Столипінська аграрна  реформа.

1 серпня 1914 р.

Початок Першої світової війни.