Реєстрове Козацтво у наш час

 

                     План

1.Вступ

2.Ідея створення та формування Українського Реєстрового Козацтва (УРК)

3.Видатні постаті в історії Українського Реєстрового козацтва (УРК)

4.Реєстрове Козацтво у  наш час

5.Висновок

6.Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Перші згадки про козацтво датуються XIII ст. проте як нова соціальна  верства суспільної ієрархії воно формується водночас зі шляхтою протягом XV— XVI ст. Фактично майже до кінця XVI ст. термін «козацтво» фіксував не соціальний статус, а спосіб життя, рід занять.

Реєстрове козацтво – частина  українського козацтва, яка перебувала на державній службі. Козаки записувалися до спеціальних списків-реєстрів, що було основою для визначення державою їхніх прав і привілеїв. Реєстрове козацтво не вимагало великих видатків і відзначалося високою боєздатністю.

2. Ідея створення  та формування Українського Реєстрового      Козацтва (УРК)

Уперше проект створення  реєстрового козацтва був висунутий                      1524 року,за правління великого князя литовського й короля польського Сигізмунда I. Але реалізовано його було у 1572 році, коли король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького формування. 300 козаків було прийнято на державну службу, записано у реєстр (список) і отримало правовий статус регулярного війська. Проте українські козаки використовувалися урядом у війнах і раніше, підтвердженням тому є згадки про існування більш ранніх козацьких реєстрів. Реєстрові козаки були незалежними від місцевої адміністрації, звільнялися від сплати податків, отримували привілеї, й одним із них було право на володіння містечком Трахтемирів ( з монастирем і землями до Чигирина для зимових квартир, арсеналу, шпиталю). Реєстровим козакам також були надані клейноди.

Утворений Сигізмундом II Августом загін незабаром був розформований. Уряд сподівався, що, спираючись на цей добірний полк, вдасться встановити контроль над усім козацтвом. Проте цим надіям не судилося здійснитися, і незабаром реєстр припиняє своє існування.

Лише 1578 року уряд Речі Посполитої у зв'язку з поразкою в Лівонській війні та активізацією низового козацтва був змушений повернутися до ідеї відновлення реєстрових формувань. Король Стефан Баторій вписав до реєстру 500 козаків, які за свою службу звільнялися від податків, одержували землю на правах рангового володіння, військово-адміністративну незалежність від місцевої влади, судовий імунітет. Основними завданнями реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками. З часом кількість реєстрових козаків зростала: 1590 року їх налічувалося 1 тис. осіб, 1625 р. —             6 тис., а 1631 р. — вже 8 тис. Організаційно реєстрове (городове) козацтво 1625 року мало шість полків — Білоцерківський, Канівський, Черкаський, Корсунський, Переяславський, Чигиринський. Під час селянсько-козацького повстання 1637—1638 років  польський  уряд намагається скасувати права та привілеї реєстрового козацтва. Серйозним ударом по реєстровцям і по всій козацькій верстві була «Ординація війська Запорозького реєстрового» (1638), яка зменшила кількість реєстрового війська і обмежила привілеї та права козацтва. На  "вічні  часи"  знищувалися  права реєстровців  на  обрання  старшин  та  на   козацьке   судочинство. Реєстр встановлювався в  6000. Козакам  заборонялося  поселятися  в  містах, крім прикордонних (Черкаси, Чигирин,  Корсунь). Два  полки  реєстровців  повинні були постійно перебувати на  Запоріжжі, щоб не допускати туди  тікачів. Військова і судова влада над  реєстровцями зосереджувалася в руках комісара, який обирався сеймом.

    Реєстрові   козаки  мали  ряд  привілеїв.  Вступаючи до реєстру, вони виходили з-під юриспрудикції панів і звільнялися від влади воєвод та старост,

якщо проживали на королівських землях в своїх судах. Вони звільнялися від податків,  мали право купувати землю, вільно займатися різними промислами і торгівлею. За службу  вони  отримували з державної скарбниці грошове жалування, сукно, порох, свинець.

 

3.Видатні постаті  в історії Українського Реєстрового  козацтва (УРК)

  Найбільш видатною постаттю в історії українського реєстрового козацтва був гетьман України й засновник Української гетьманської держави Богдан – Зіновій Михайлович Хмельницький (1595-1657). Свою політичну і військову кар’єру він розпочав після вступу 1618 року до Чигиринської сотні реєстрового козацького війська. Був учасником багатьох військових подій і козацьких повстань 20 – 30-х років XVII століття, перебував на дипломатичній службі. На початку 1646 року відбулася таємна зустріч Б.Хмельницького з Владиславом IV Вазою, під час якої польський король обіцяв збільшити козацький реєстр до    12 тис. чоловік і відновити права й вольності козацтва. З початком визвольної війни під проводом Б.Хмельницького кількість реєстрового козацтва, яке було ударною силою українських Збройних Сил, визначалася необхідністю та сягала 100 тис. чоловік. У ході цієї війни намагання польського уряду обмежити реєстрове козацтво 40 тисячами ( за Зборівським договором 1649 р. ) і               20 тисячами ( за Білоцерківським договором 1651 р. ) не мали успіху. Затвердженні московським царем Березневі статті 1654 р. передбачали            60-тисячний реєстр. Згодом відносини України і Росії були основним фактором, що впливав на розвиток реєстрового козацтва. Передача Росією Правобережної України Польщі в 1667 р. призвела до знищення правобережного козацтва. У 1735 році козацький реєстр на Лівобережній Україні був обмежений                 20 тисячами виборних козаків, а на Слобідській Україні в 1700 році збереглося лише 4200 козаків. Після ліквідації в Україні в 1782 році полкового-сотенного устрою реєстрове козацтво було скасовано остаточно.

Реєстрові козаки завжди були елітою українського народу й відрізнялись своєю освіченістю. Вони завжди були рушійною силою в боротьбі за волю та незалежність України. Реєстрові  козаки часто брали участь у козацько-селянських повстаннях, у національно – визвольній боротьбі українського народу.

Видатні козацькі полководці починали свій шлях у реєстровому  козацтві. Це Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Іван Виговський, Іван Мазепа, Михайло Дорошенко  та інші.

4.Реєстрове Козацтво  у наш час

В 2002 році вперше в незалежній Україні установча Велика Рада відродила своїм рішенням Українське Реєстрове Козацтво й затвердила посаду Гетьмана. На цю посаду козаки одностайно обрали спадкового козака, відомого вченого, члена-кореспондента Національної академії наук України,доктора технічних наук, доктора богослов’я, ректора Державного університету інформатики і штучного інтелекту МОН України Анатолія Івановича Шевченка. Сучасне Українське Реєстрове Козацтво успадкувало військові традиції, традиції честі, відваги, відданості Уряду, обраному народом, дисципліни й порядку.

Метою діяльності Українського Реєстрового козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної та правової держави, з козацькою моделлю демократії, яка гармонійно поєднує вольності і свободи людини з дисципліною та порядком у державі.

Основними завданнями Українського Реєстраційного Козацтва є:

• взаємодія з органами влади щодо формування державної політики у сфері духовного, економічного, соціального та військового будівництва держави на історичних, патріотичних, господарських і культурних традиціях українського козацтва;
• сприяння відновленню й розвитку на звичайних засадах українського козацтва, діяльності та способу життя українського народу, відродженню й розвитку козацької господарської діяльності;створення козацьких січей, паланок і поселень як осередків відродження та розвитку традиційних козацьких форм самоврядування;
• сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, розбудові Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної і митної служб України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та комплектуванню окремих козацьких формувань призовниками з Українського Реєстрованого Козацтва;
• патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї, відданості рідному українському народові й українській Землі – Матері;
• участь у проведенні заходів щодо охорони та захисту довкілля, становлення ефективних енерго-, ресурсозберігаючих і екологічно чистих форм землекористування та промислового виробництва;
• розроблення, фінансування, реалізація та координація з органами державної та місцевої влади, державними установами і організаціями проектів  і програм, які відповідають інтересам Українського Реєстрового Козацтва, його членів і засновників господарств, товариств, підприємств, тощо.
• сприяння розвитку військово – прикладних і технічних видів спорту та туризму;
• захист законних інтересів Українського Реєстрового Козацтва та його члені у державних органах і громадських організаціях.
• Напрямки діяльності Українського Реєстрового Козацтва є:

• Духовно-ідеологічний: комплекс заходів, спрямованих на відродження та піднесення національного українського духу,величі української нації в минулому та майбутньому; визначення богопризначення українського народу; фізичне й духовне оздоровлення нації через пропаганду козацького способу мислення та життя,системи вдосконалення козака;
• Науково-освітянський: комплекс заходів,спрямованих на широке вивчення дисципліни духовного, морально-етичного напрямку, піднесення естетичного виховання, навчання здоровому способу життя, створення навчальних і наукових закладів на засадах козацької педагогіки;
• Національний: комплекс заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді, формування здорового способу життя,розвиток духовності та зміцнення моральних засад суспільства, розробка та втілення програм виховання,спрямованих на піднесення духовності, моральності і патріотизму;
• Економічний: комплекс заходів, спрямованих на відродження економіки України через розвиток традиційних і нових форм господарської діяльності, з метою підняття добробуту народу на належний рівень;
• Соціальний: комплекс заходів, спрямованих на створення цілісної соціальної структури суспільства України, що складається з різних  (але соціальних захищених) прошарків населення;
• Військовий: комплекс агітаційних і виховних заходів, спрямованих на створення систем оборони держави з використанням широкого загалу формувань Українського Реєстрового Козацтва як резерву професійних Збройних Сил та інших силових структур України.

Сучасне Українське Реєстрове  Козацтво сприяє органам державної  влади та місцевого самоврядування у розбудові України як суверенної та незалежної, демократичної, правової держави; забезпечує відродження української  нації, українських козацьких звичаїв  і традицій, української національної ідеї «Бог, народ, Україна»; здійснює захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, бере участь у забезпеченні його духовного, патріотичного і  матеріального добробуту,морального і фізичного здоров’я, відродженні, утвердженні і розвитку української мови і культури. 

Саме ці традиції були закладені  при формуванні військових частин Уряду  Української Народної Республіки в 1918-1921 роках. Ми успадковуємо від них  український національних дух, віру, почуття патріотизму, любові до нашої  славної Батьківщини.

Девізом колишніх реєстровців  було: «Збережемо честь – збудуємо славу!», а девізом сучасних козаків-реєстровців є: «До міцної держави та добробуту народу України через духовність і патріотизм кожної людини».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Висновок

Отже, на зламі XVI — XVII ст. козацтво стало впливовим чинником міжнародного життя. У критичні періоди внутрішня  стабільність у Речі Посполитій, а  іноді навіть безпека держави  значною мірою залежала від позиції  козацтва. Запорожці брали активну  участь у боротьбі за престол у  Росії, Молдавії та інших країнах. Водночас через недостатній політичний досвід, слабкість економічної бази, відсутність  єдності та інші причини козацтво, ставши впливовою силою, не перетворилося  на самостійний чинник міжнародного життя: воно не вирішувало, а лише допомагало вирішувати (інколи навіть відіграючи головну роль) тій чи іншій державі  її проблеми.

Українське Реєстрове  Козацтво як історична спільнота  українського народу є уособленням  національного характеру, сили і  мужності, символом вічності нашої  нації, її демократичного та вільного існування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Список використаної  літератури

1.Патріот України. Українське  Реєстрове Козацтво – Київ: Наука  і освіта,2009.

2. Грушевський М. Історія української козаччини// Вітчизна. – 1989. №1-

11.

3. http://www.history.vn.ua/article1/rnbwy.html

4.Власов В. історія  України 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Зе ред. Ю.А. Мицика.-Вид.друге,перероб.-Київ: Абрис,2002.-256 с.