Правовий аналіз кодексу законів царя Хамураппі

       Система злочинів містить:

• посадові злочини (карає суддя, що змінив вирок, що одержав хабар штрафом у 12кратному розмірі вартості позову і позбавляється посади без права заняття її в майбутньому);
• безпідставне обвинувачення, лжесвідчення карали стратою;
• злочини проти особистості, ненавмисне убивство (несе покарання у виді страти винного чи його сина або дочки), убивство чоловіка жінкою (винну саджали на кіл);
• відповідальність лікаря за невдале лікування волокло калічницьке покарання, за інші злочини каралися за принципом таліона;
• викрадення малолітніх дітей (карає стратою ст.14);
• злочину проти власності:

      Злочини проти особи – життя, здоров'я, честі, гідності. Вбивство – навмисне чи ненавмисне – каралось смертю. Коли дружина вбивала чоловіка, то за це її саджали на палю (ст. 153). У випадку смерті господаря будинку, спричиненого обвалом, карали смертю будівельника (ст. 229); якщо загинув син господаря, то страті підлягав син будівельника (ст.230). Так, якщо лікар-хірург спричинив хворому каліцтво або в результаті операції хворий помер, то йому належало відрізати руку (ст. 218). Коли від операції помирав раб, то лікар відшкодовував його вартість.

      За  удар по щоці рівного за соціальним станом і походженням винний має  заплатити йому штраф, а за такий  вчинок, заподіяний особі з вищих  соціальних сфер, винний привселюдно одержував 60 ударів канчуком (ст.202). Якщо раб вдарив вільного, йому відрізали вухо (ст. 205).

      Злочин  проти власності. До них відносять посягання на будь-які категорії власності, будь-яке майно – царське, храмове, общинне, приватне. За такі злочини карали з усією безоглядністю і жорстокістю. За крадіжку царського чи храмового майна загрожувала смертна кара (ст.6). За вкрадене майно мушкенума накладали штраф у 10 –ти кратному розмірі. За крадіжку з проломом стіни спійманого злочинця карали смертю біля цього пролому, де його закопували (ст.21). За крадіжку під час пожежі злодія кидали у вогонь (ст.25). Високі штрафи були встановлені за порубку дерев у чужому саді (ст. 59).

      Злочини проти сім'ї і  моралі. Законник передбачав ряд правопорушень проти сім'ї, моралі, статевих злочинів. Покаранню підлягала подружня зрада (тільки з боку дружини) статеві відносини з близькими родичами, чужоложство, скотоложство. За подружню зраду дружину та її співучасника зв'язували і кидали в воду – топили (ст.129). За зв'язок сина з матір'ю після смерті чоловіка їх обох спалювали, інтимний зв'язок батька з дочкою карали його вигнанням з даної місцевості. Сина, який підняв руку на батька, карали відрубанням руки (ст.195).

      Отже, Закони Хамураппі являють собою надзвичайно цікавий законодавчий пам'ятник. Це дуже важливе джерело в історії держави і права стародавньої Месопотамії. На противагу від інших збірників правових актів та законів Месопотамії, кодифікація не носить божественної волі. У пролозі Хамураппі вказує, що бог сонця та справедливості Шамаш, з'явився цареві уві сні, розпорядився, щоб той встановив в країні "право і справедливість", та вручив йому свої закони. В епілозі цар ще раз наголошує на необхідності дотримуватись всіх цих законів. Він також проголошує, що буде захищати усіх потерпілих і покривджених. 
 

Список  використаної літератури:

1. Історія держава і права зарубіжних країн. Підручник. – К., 2000.
2. Основи правознавства. Підручник – К., 1998.
3. Коваленко А. Краткий словарь-справочник по теории государства и права.- М.: Исток, 1994.- 96 с
4. Бармак М. Основи правознавства.- 2-ге вид., допов. і перероб.- Т., 1999.- 244 с.