Посилення народних рухів в XVII ст

3. Посилення народних рухів в 20-30 роках  XVII ст. було викликано посиленням польського національного, феодального, релігійного гніту після Хотинської війни . Замість обіцяних під час війни послаблень Річ Посполита розправлялась з селянами, що заводили козацькі порядки, забороняли козакам приймати  втікачів, підтримувати зв‘язки з іноземними державами, втручатися в релігійні справи, підтримувати українську православну церкву. Найбільшими повстаннями цього періоду були повстання під приводом Марка Жмайла (1625р.), Тараса Федоровича (1630-1631 рр.), Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина, Дмитра Гуні (1637-1638 рр.). Ці, як і попередні народні рухи, незважаючи на масовість і наступальну тактику, потерпіли поразку. Поразка повстань і здійснення польською шляхтою давали надію полякам на “золотий спокій”. Але то був спокій перед бурею.

4. Причини поразки  народних рухів в XVI- 20-30 рр. XVII ст.:

    а) були погано підготовлені;

    б) селяни та міщани були погано озброєні;

    в) не завжди козаки виступали єдиною силою з усім іншим населенням;

    г) нерішучість козацької старшини, яка боялась втратити свої привілеї;

    д) українські повстання не підтримувались польськім і литовським населенням, через що уряз зміг стягувати сили з інших областей для придушення повстань. 

5. Значення  народних рухів.

    а) стримували посилення польського національного, феодального  і релігійного гніту ;

    б) вдалося досягти відновлення  української православної церкви;

    в) народні маси накопичували досвід національної та  антифеодальної боротьби;

    г) виросли козацькі привілеї;

    д) підготували грунт для успішного  розгортання Визвольної війни українського народу (середина XVII ст.) під проводом Б.Хмельницького . 
 
 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
 

1. М. Грушевський  Історія України-Русі, т. VII, Київ, “Наукова думка”, 1991 – 1998 рр, т. 11, 12 кн. с. – 648.
2. Н. Полонська-Василенко   Історія України, т. І, Київ, “Либідь”, 1992 р., с – 136.
3. Орест Субтельний   Україні. Історія , “ Либідь ”, 1991 р
4. В .Антонович Коротка історія козаччини, Київ, “Україна”, 1991 р., с – 304.
5. О.Єфименко   Історія України та її народу, Київ, “Мистецтво”, 1992 р., — с. 85 – 86.
6. В. Верига Нариси з історії України (кінець XVIII – початок XX ст.) – Львів, 1996 р., с. – 447.
7. В. Верстюк Українська Центральна Рада. – К., 1997 р., с. – 341.
8. Д. Дорошенко Нариси історії України. – К., 1991 р., - Т. 1 – 2. с. – 229.