Перші кроки розвитку світової авіації.

 

Як кожний новий прогресивний винахід, авіація мала як недоліки, так і переваги. Зупинимось на перевагах саме цього виду воєнної техніки:

1) мобільність; 2) можливість наносити повітряні атаки; 3). достатня грузопід'ємність; 4) маневреність.

Мобільність літаків Першої світової війни забезпечувалась високою швидкістю - 180-190 км/год. У той самий час швидкість першого англійського танку МК-1 була приблизно 3-4 км /год. Хоча обидва винаходи відіграли велику роль у ході воєнних операцій, проте танки використовувались в основному на Західному фронті, а авіація - всюди.

Маневреність найперших літаків була досить низькою, але вже до 1914 році вона піднялась на достатній рівень. Маневреність, окрім швидкості, забезпечувалась також оригінальною конструкцією. У свою чергу, танки, як новий винахід, мали дуже низьку прохідність й маневреність, проте відсутність цих чинників компенсувалась бронею та вогневою міццю.

Таким чином, танки відрізнялись своїм броньованим захистом, який у літаків був відсутній, однак вогнева міць танків компенсувалась зі сторони авіації масованістю бомбових вогневих ударів. Найважливішою властивістю авіації була можливість наносити повітряні атаки по наземним військам та стратегічним об'єкта супротивника, що стимулювало розвиток бомбардувальної авіації. Це стало основним чинником визнання авіації як найбільш маневрового та смертоносного виду військової техніки.

Вантажопід'ємність кожного літака забезпечувалась конструкцією та потужністю двигуна. У свою чергу, вантажопід'ємність була необхідна бомбардувальній авіації для перевезення корисного військового вантажу. Вантажопідє'мність же боєзаряду танків на той час залишалась більшою протягом усієї війни.

Окрім переваг, авіація мала певні недоліки, з якими інженери вели постійну боротьбу. Це:

1) висока ламкість та ненадійність конструкції.У порівнянні з танками літаки значно поступались їм у міцності конструкції. Загалом при звичайних бойових вильотах з 30 літаків повертались приблизно 22, що було досить низьким показником для ВПС;

2) обмежена дальність польоту. Виходячи з цілей авіації, дальність польоту не зовсім задовольняла військових, які постійно намагалися значно збільшити її. Таким чином, якщо на початку війни дальність відповідала сотням кілометрів, то у кінці війни літак мав змогу пролетіти до 400 кілометрів, і цей показник невпинно збільшувався;

3) обмеженість вантажопід'ємності. Конструктори вели розробки та удосконалювали великовагові літаки (типу «Ілля Муромець»);

4) недосконалість прицільності ведення бойового вогню. Над цією проблемою постійно вели роботу інженери стрілкової зброї, вдосконалюючи встановлені на літаках кулемети, а бомбометання компенсувалась лише особистими навичками пілотів (у подальшому цей чинник був компенсований створенням пікіруючих бомбардувальників та спеціальними прицілами);

5) майже повна відсутність захисту пілота. Цей чинник призвів до винайдення парашуту .

Отже, виникнення авіації призвело до становлення її як основного виду воєнної техніки, що використовувалась під час ведення військових дій.

 

Розділ 2. Диференціація авіації на більш вузькі специфічні підрозділи та роль кожного з них у розвитку технічного прогресу

 

 

1. Виникнення винищувальної авіації як засобу охорони штурмових та транспортних її підрозділів

 

В Росії, ще за 6 років до початку Першої Світової війни, група офіцерів з Офіцерської школи повітроплавання визначила, що «…в майбутній війні доведеться перш за все воювати в повітрі за право володіти ним, а це змусить мати цілий ряд одномісних апаратів, не призначених для використання їх у якості розвідників, а тільки з метою боротьби в повітрі, для знищення повітряних апаратів супротивника та конвоювання власних аеродромів». Для вдалого виконання цього завдання літаки мають бути швидкохідними та маневреними. З виникненням бомбардувальної авіації гостро постала потреба у захисті їх від ворожого вогню . Оскільки літаки робились з дерева, а не з металу, то не було можливості робити авіацію броньованою. Тому було вирішено зробити особисту «охорону» кожного з бомбардувальників. У результаті цього був запроваджений новий вид авіації - винищувачі. Кожен бомбардувальник мав декілька кулеметів, що забезпечувало оборону, але недостатня швидкість і маневреність робила великі літаки досить вразливими. Тому вже на початку війни виникла необхідність у конвоюванні таких літаків, а також у повітряному нападі на важкі літаки супротивника.

Всупереч Гаазькій конвенції 1907 року, зброя впевнено оселилась у небі. Для боротьби за право володіти небом виникла необхідність озброїти легкі літаки вогнестрільною зброєю, тобто кулеметами. Складність питання була пов'язана з тим, що пропелер знаходився перед кабіною пілота, який мав вести звідти прицільний вогонь. Змагання розпочалось серед інженерів-винахідників, які запропонували кулемети з синхронізаторами вогню.

На початку 1915 р. І. Сікорським був розроблений перший у світі літак, спроектований спеціально для повітряного бою, зі швидкістю 156 км/год та та вагою 600 кг. В 1916 р. почалось комплектування перших у світі, створюваних за ініціативою російських пілотів Євграфа Крутеня та Івана Орлова, винищувальних авіаційних загонів. Незабаром І.Сікорський збудував броньований С-17, а потім - С-20, озброєний вже двома синхронізованими кулеметами, який мав ший швидкість до 190 км/год. Наприкінці війни Росія втратила свою перевагу у будівництві винищувачів. Винущувачі І.Сікорського, поступившись за технічними та бойовими характеристиками літакам інших держав - Німеччині - Фоккер Е.II, Фоккер D, Фоккер D.VII,І; Франції - Моран-Солнье N, Ньюпор 11,SPAD7C.1; Англії - S.E. 5а,DH.5.

Отже, в період Першої світової війни виник новий вид бойової техніки - винищувальна авіація, яка стала використовуватись як засіб охорони штурмових та транспортних її підрозділів.

 

2. Авіаносці та літаки-торпедоносці як синтез авіації і воєнно-морських сил.

 

Ще до початку першої світової війни авіацією зацікавились воєнно-морські сили. Так, у Німеччині усі засоби повітроплавання підпорядковувались воєнно-морському флоту. Британія, як морська держава, теж була вкрай зацікавлена у якнайбільш тісному співробітництві авіації з ВМС. Літаки мали можливість проводити розвідувальні рейди, надавати інформацію про необхідність проведення рятувальних засобів на морі, наносити бойові удари по морським цілям супротивника та конвоювати свої кордони. Враховуючи географічне положення Британії, саме вона започаткувала авіаносний флот. Для цього було спроектовано багатофункціональну модель Сопвич «Пап». Цей літак було сконструйовано вперше на замовлення англійського флоту задля створення нової воєнно-морської ескадрильї. Дійсно, літак був зроблений настільки вдало, що окрім застосування у воєнно-морському флоті він здобув широке визнання й на суходолі. Загалом серію склали 1875 літаків, котрі застосовувалися під час різних кампаній. Завдяки створенню «Папів» англійський флот перетерпів ряд вдосконалень, оскільки надалась можливість використовувати авіацію для розв'язання військових дій на морі. Таким чином, були створені «носії літаків» (терміна авіаносець на той час не існувало), які широко використовувались під час ведення війни. «Пап» відрізнявся від інших англійських літаків своєю блискучою маневреностю, не втрачав висоту під час віражів, не дивлячись на відносно слабкий двигун, міг розвивати швидкість до 179км/год. Однак винайдення англійцями «носіїв літаків» стало не єдиним відкриттям у галузі синтезу авіації та воєнно-морських сил. Російським вченим І.Голенищевим-Кутузовим був спроектований перший на той час літак-торпедоносець. Голенищев-Кутузов добре знав потреби флоту, намагався знайти вихід з ситуації, яка склалася на морі. Він дійшов висновку, що бомбардувальники «Ілля Муромець» можна перебудувати в торпедоносці, задля виконання завдання повітряних атак на ворожий флот. Наступним важливим кроком в удосконаленні літака була постановка його на «поплавки», таким чином з'явилась ідея створення перших гідропланів. Проект був підтриманий владою, і згодом мав бути втілений в життя у вигляді створення серії спеціального загону з 10 літаків цього типу. Випробування були призначені на 1917 рік, однак складна політична ситуація в країні не дала змогу повністю завершити проект. Так закінчилась спроба створити перший російській торпедоносець.

Таким чином, авіація стала основним чинником створення синтезованих видів бойової техніки в період Першої світової війни.

 

ВИСНОВКИ

 

У науково-дослідницькій роботі зроблена спроба, використовуючи чисельну літературну та джерельну базу, дослідити основні шляхи розвитку авіації в умовах Першої світової війни під впливом тогочасного науково-технічного прогресу.

Отримані в процесі дослідження висновки підтверджують актуальність обраної тематики, а реалізовані мета і завдання роботи дають можливість зробити наступні висновки:

1. Проведений аналіз дав змогу визначити як тупикові ланки розвитку авіації, так і найбільш актуальні напрямки її використання у воєнній галузі.

2. В роботі з'ясовано, що можливість багатоцільового використання літаків у бойових діях призвела до їх диференціації за різним призначенням, в результаті чого були створені підрозділи для виконання різноманітних бойових завдань: бомбардувальники, штурмовики, винищувачі, розвідники, морська авіація. Кожен з цих специфічних підрозділів мав власні можливості та технічні особливості, що зумовило їх практичне використання для вирішення різних військових завдань.

3. Порівнюючи аеродинамічно-технічні характеристики літаків та дирижаблів у дослідженні визначені фактори, що слугували причинами усунення дирижаблів з історії бойової техніки як старого, громіздкого та неефективного виду авіації.

4. Виявлено переваги тактико-технічних характеристик літаків у порівнянні з дирижаблями. Це: 1) швидкість; 2) маневреність; 3) різноманітність озброєння; 4) невеликий екіпаж; 5) нескладність обслуговування; 6) низька залежність від метеоумов.

5. Визначено, що, окрім винайдення у XX столітті літаків, великий потенціал науково-технічного розвитку та застосування у бойових діях мав ще один напрямок розвитку військової техніки - бронетанкові сили. На відміну від дирижаблів, у них не було конкуренції на суходолі. Але великі фінансові кошти, які витрачались для створення одиниці бойової техніки та недосконалість танків не дозволили їм розвиватись такими ж темпами, як авіація.

6. У дослідженні доведено, що виникнення та розвиток авіації призвело не тільки до перебудови інфраструктури інженерних військ (тепер до їх обов'язку входило розташування та обладнання аеродромів, їх матеріальне забезпечення), а й стимулювало створення військових підрозділів на перетині авіації з іншими видами збройних сил. Співробітництво з воєнно-морським флотом започаткувало ідею створення винищувальної морської авіації та створення авіаносного флоту, який, в свою чергу, хоч і не відіграв під час війни значної ролі, проте мав у подальшому великий потенціал розвитку.

Таким чином, автор прийшов до висновку, що пріоритетність розвитку серед бойових технічних засобів у період 1914-1918 років мала саме авіація і що саме авіація стала одним з найважливіших чинників у перемозі над Троїстим Союзом у роки Першої світової війни й основним фактором створення в майбутньому синтезованих видів бойової техніки.

Дана робота виходить за межі шкільної програми і може бути використана в якості додаткового інформативного й аналітичного матеріалу для учнів середньої школи з метою більш глибокого розкриття теми Першої світової війни.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Куликов В. Про літак С-16; // Моделіст-Конструктор. - 1991. - №11 . - С. 35- 43

Синіцин // ВПС. - 2008. - №82 (400). - С. 24-34

Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914-1939: Підручник для 10-го кл. загально-освіт. навч. закл.- К.: Генеза, 202 - 288 с.

Обухович В., Никифоров А. Самолёты Первой мировой войны, - К.: Харвест, 203 - 368с.

Іванов С. Бомбардировщики Первой мировой войны, - К.:ООО АРС. С. 209 - 213.

http://ww1.milua.org/AwgothaG1.htm

http://ww1.milua.org/gothaGV.htm

http://ww1.milua.org/awIljaMuromets.htm

http://ww1.milua.org/awOeffagDIII.htm

http://ww1.milua.org/awAwiaticD1.htm

http://ww1.milua.org/awHanzaD1.htm

http://ww1.milua.org/AwSopzichPUP.htm

http://ww1.milua.org/awNewpor17c1.htm).

http://ww1.milua.org/awAnrioDH1.htm

http://ww1.milua.org/awSycorskyC16.htm

http://ww1.milua.org/awAlbatrosDII.htm

http://ww1.milua.org/Zeppelin.htm

.http://ru.wikipedia.org/wiki/Бомбардировщик

Большая Советская Энциклопедия.Гл.ред.А.М.Прохоров.Изд 3-е.М., «Советская Энциклопедия», 1975.Т.10.Отоми - Пластырь. 195 - 648 с.

http://ww1.milua.org/torpedoplane.htm