Пакт молотова і ріббентропа

У 1938 році у житті Карпатської України відбулися докорінні зміни, пов'язані із загальноєвропейськими подіями: Німеччина на чолі з Гітлером переходить до загарбань у Європі і здійснює у 1938 році аншлюс Австрії. Перед Чехословаччиною вона поставила вимогу повернути її Судецьку область, де етнічну більшість складали німці. В Європі назріла криза, бо у випадку невиконання ультиматуму Німеччина погрожувала почати війну. Щоб не допустити цього восени 1938 року 4 країнами: Німеччиною, Францією, Великобританією та Італією було підписано Мюнхенську угоду, згідно з якою третина території Чехословаччини відходить до Німеччини. 
 
Цей момент ослаблення Чехословаччини був використаний словацькими націоналістами, які зажадали надання їм автономії, їх підтримувала Німеччина. Цей же момент використала і Закарпатська Україна. Складне міжнародне становище Чехословаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Карпатській Україні статус автономної республіки. 8 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд на чолі з Андрієм Бродієм (затверджений центральною владою 11 жовтня 1938 р.). 22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехословаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців. Проте згодом, а саме 26 жовтня 1938 року А.Бродія, який намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади голови уряду і прем'єр-міністром Карпатської України обрано Августина Волошина. Рішенням Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р. значна частина Карпатської України (Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти) з містами Ужгород, Мукачево і Берегово були приєднані до Угорщини. За цих умов столицю Карпатської України 10 листопада було перенесено до Хусту. 
 
Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими терористичними формуваннями було створено збройні сили Карпатської України – Організацію Оборони "Карпатська Січ", справами якої опікувався Роман Шухевич і велику допомогу в створенні якої надала Організація Українських Націоналістів. Уряд А.Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація. 
 
12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм на чолі з А. Штефаном проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України визначила назву держави – Карпатська Україна, її державний устрій – президентська республіка, державну мову – українську. Державним прапором та гімном республіки були визнані герб, на якому був зображений червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі, та синьо-жовтий стяг і український національний гімн "Ще не вмерла Україна". Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму Карпатської України у 1939 року, референт преси й інформації та зв'язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха. 
 
Але зрозуміло, що зміцнення Карпатської України було невигідно ні Польщі ні Угорщині, тому вони почали створювати різні диверсійні групи і засилати їх для підривної роботи. А коли 14 березня 1939 року Німеччина почала окупацію всієї Чехословаччини Угорщина, залучившись підтримкою гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України і кидає всі свої війська для загарбання Закарпаття. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачево-Берегово-Севлюш. 16 березня 1939 р. зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня, більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами. 
 
У гірських районах Карпатської України загони "Карпатської Січі" ще продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939 р... У кінці ж березня 1939 р. президент республіки А.Волошин і частина уряду на чолі з прем'єром Ю.Реваєм виїхала через Румунію в еміграцію. 
 
Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності. 

23 серпня 1939 р. в Москві, у Кремлі був підписаний пакт про ненапад між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною. Цей документ, що увійшов у історію як «пакт Молотова – Ріббентропа», складався із семи статей і передбачав зобов'язання двох сторін утримуватись від агресивних дій стосовно одна одної чи будь-яких Інших дій спільно з третіми державами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися. 

Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер інтересів обох держав у Європі. Низка його положень безпосередньо стосувалася українських земель: межа сфер та інтересів нацистської Німеччини та СРСР мала проходити по лінії рік Нарва, Вісла, Сян. Таким чином, більшість території Західної України повинна була відійти до Радянського Союзу.Лемківщина та Холмщина потрапляли до німецької зони впливу.