Особливості економічного розвитку Англії напередодні революції

4. Конституційний період

З діяльністю Довгого парламенту зв'язана ліквідація в Англії абсолютної монархії. Обмежується право короля на командування армією і створюється парламентська армія. У мулі 1641 були прийняті два акти , що обмежили повноваження таємної ради в області судочинства і передбачили знищення системи надзвичайних трибуналів, насамперед Зоряної палати і Високої комісії. . Затверджується правило імпічменту - право парламенту залучати до суду вищих сановників. У 1641 р., щоб убезпечити себе від несподіваного наказу про розпуск, Довгий парламент прийняв два важливих акти: так називаний трирічний акт, що передбачав регулярне скликання парламенту кожні три роки незалежно від волі короля, а також акт, відповідно до якого даний парламент не може бути розпущений інакше як по його власному рішенню.

У цьому ж році парламентом приймається документ, що одержала назва "Велика Ремонстрация". У цьому важливому документі конституційного етапу революції у виді "скарг" на "положення країни", що склалося в період одноособового правління Карла І, по суті була викладена програма класів - союзників у революції, як вона бачилася їм на даному етапі. Велика ремонстрация , однак, не була затверджена королем. Нова політична орієнтація парламенту втілилася в документі " 19 пропозицій" (2 червня 1642р.). У сутності, в документі, мова велася про встановлення конституційної монархії. Король рішуче відкинув ці пропозиції. Так завершився конституційний етап революції і почалася громадянська війна.

5. Перша громадянська війна

Під час війни в країні установилися дві ворогуючі і незалежні влади. Більшість представників великої знаті і значна частина середнього дворянства виступили на стороні короля, точно так само як велика частина торгово-підприємницьких елементів у селі і місті, народні низи, якщо їхній вибір виявлявся більш-менш вільним, виступали на стороні парламенту. Суть "конституційного" по видимості конфлікту , що переріс до осені 1642 р. у конфлікт збройний , полягала у фундаментальному протиріччі між двором - в інтересах великої феодальної знаті (включаючи ієрархів церкви) і зрослої з нею торгово-фінансової олігархії внутрішньою і зовнішньою політикою і життєво важливими інтересами нових суспільних класів. У 1643 був скасований єпископат і введене пресвітеріанський пристрій церкви. Землі єпископів і роялістів були конфісковані на користь держави і пущені в розпродаж. У результаті цих мір значна частина земельної власності перейшла в руки буржуазії і джентри. Закріпити новий статус цих земель був покликаний Акт 1646 р. про скасування системи феодальних лицарських тримань "на загальному праві" .

Однак виявилося, що пресвітеріанська більшість палат громад пущі вогню боялася військової перемоги над королем, тому що це могло розв'язати революційну ініціативу народних низів міста і села, і без того "надміру осміліли". У ряді міст, у тому числі в Лондоні, під тиском знизу відбулися перевороти, у результаті яких до влади прийшли вихідці з менш заможних і більш демократичних кіл. Для рішення цієї проблеми у вересні 1643 р. був укладений військовий союз із шотландцями. У "обмін" на військову допомогу проти Карла І.

У червні 1646 р. Карл І був одержав поразку  і втік на північ, у розташування армії шотландців. Таким чином, перша громадянська війна завершилася повною військовою перемогою парламенту, спираючи на самовідданість і масовий героїзм селян і міських ремісників, одягнених у солдатські мундири.

6. Друга громадянська війна. Протекторат Кромвеля. Закінчення революції.

Період другий, більш коротких і переможний для пуритан громадянської війни приходиться на 1648-1649р.Армія роялістів була остаточно розгромлена. Короля полонили і незабаром стратили. Відбулося утвердження буржуазної республіки 1649 - 1653 рр. Органічним продовженням цієї республіки став режим військової диктатури відомої під назвою протекторату Кромвеля. (1653-1658). Це державний устрій одержав своє відтворення в Конституції, яка відома під назвою Оруддя управління -  1653, по якій признавались законодавча влада парламенту, зосереджена в одній палаті парламенту. Народні маси були усунені від виборів. Парламент протекторату не  став парламентом народу. Комадування армією зосередилось в руках Кромвеля. По суті влада знову зосередилась в руках однієї особи.

              В 1658 році Кромвель помер, а в 1660 році здійснилась реставрація династії Стюартів, при підтримці частини військових і буржуазії до влади син страченого - Карл, який урочисто підтвердив "Велику Хартію 1215 року", "Петицію про права", податкові права парламенту, обіцяв  правити в згоді з парламентом, не переслідувати діячів революції. Але він не виконав своїх обіцянок. Труп Кромвеля був викопаний і повішений, хто лишився живим з діячів революції був страчений або втік з країни. В 1677 році Карл прийняв закон, по якому вносились корективи в земельне право. Якщо у селянина не було відповідного титула на землю, земля його признавалась власністю лендлорда. В інтересах землеволодіння новий уряд встановлює вигідні мита при ввозі дешевого хліба. Таку ж політику проводив і брат Карла ІІ Яків. Отже, реставрація монархії повернула країну до старої виборчої системи, старої палати лордів, непомітно скасувала хоч якісь революційні завоювання.

              Така політика, якою знову був незадоволений в першу чергу панівний клас, привела до утворення в цьому класі двох партій - торі і вігі. Торі об'єднала в своїх рядах конкрективні круги землевласників, вігі представляла інтереси промисловців і торговців.

              Виникнення цих двох партій поклало початок буржуазної двопартійної системи, яка є основою політичного устрою сьогоднішньої Англії - консерватори - (торі), ліберали - (вігі).

              В 1679 році вігі перемагають на парламентських виборах і добиваються закону, за допомогою якого противники урядової політики були захищені від репресій. Згідно цього закону арештованим надавались права і можливості заявляти клопотання про хід слідства, особистого характеру, умови звільнення арештованого. Позитивне значення цього закону в тому, що в ньому закріплювались гарантії проти неправосудних арештів.

              В 1688 році через три роки після того, як місце на престолі зайняв Яків ІІ торі і вігі об'єднавшись здійснили так звану славну революцію, в результаті якої Яків ІІ був зміщений з престолу і втік з країни. Його місце зайняв Вільгельм Оранський.

Кандидатура Вільгельма була приємлема по причині, що він був протестантом, політичним діячем, вихованим в дусі конституційного правління, був близький інтересам і землевласників, і промисловості, і тому, що він був з королівської родини (чоловік Марії  дочки Якова).

В 1689 році пройшла коронація Вільгельма і в цьому ж році був підписаний акт, який став юридичною основою англійської конституційної монархії "Біль про права".

Основні положення:

1.      всякий закон виходить від парламенту;

2.      узаконюється свобода дебатів в парламенті, свобода петицій,  гарантується часте скликання парламенту;

3.      парламент визначає склад і чисельність армії і кожний рік виділяє для цього кошти.

Отже, переворот 1688 року здійснений без пролиття крові, був справою обох партій торі і вігі. Цей договір мав свої наслідки. Компроміс між феодальним дворянством і буржуазією не дивлячись на  зберігся в ХVІІІ, ХІХ ст. Зберігається він і до цього часу. Він полягав в тому, що земельному дворянству були залишені всі основні місця в державному апараті і дворяни землевласники в своїй політиці будуть керуватися не тільки власними інтересами, але і інтересами буржуазії. Але раз дворянство звергло панівне положення в державному апараті. І значну частину своїх земель значить

Висновки

Англійська буржуазна революція вплинула на інші європейські країни. Вона розпочалася в умовах індустрі­ального розвитку країни. Зростав обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі. З'явилося економічно сильне середнє і дрібне дво­рянство — джентрі, яке господарювало па підприємницькій ослові. Аграр­ний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння, прискорив процес знеземелювашія селян, сприяв організації сільського господарства на фермерській основі.

Заходи, проведені в процесі й після буржуазної революції в Англії, зміцни­ли буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту. Були відмінені всі рицарські подарувапия, що перетворило лордів па єдиних влас­ників землі. Зберігався копігольд, усі феодальні платежі були па користь землевласника. Землі церкви, коропи, противників революції продавалися па комерційній основі. Поширився перехід копігольда па лізгольд — корот­кострокове користування землею. В 1651 р. було опубліковано Навігацій­ний акт, який заборонив каботажне плавання іноземних кораблів між анг­лійськими портами, дав змогу іноземцям постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив напування Англії па світовому і ринку. Революція закінчилася компромісом між новим дворянством і буржуазією, проте вона створила умови, що забезпечили перемогу індустріального суспільства в Англії. З 1707 р., після укладення унії з Шотландією, Англія дістала офіційну назву Великобританія.

Список використаної літератури:

1.      Татаринова К.И. «Очерки истории Англии» М., 1958

2.      Польская Н.М. «Великобритания» М., 1986

3.      Новая история, под ред. В.В.Бирюковича, М., 1951

4.      История мировой экономики, под ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой, М., 2004.

5