Основоположник Київської історико-юридичної школи М.Ф. Владимирський Буданов

Реферат

на тему: «основоположники Київської  історико-юридичної  школи М.Ф. Владимирський Буданов, Ф.І. Леонтович» 
 
 
 
 
 

Учня 1 курсу 12 групи

юридичного факультету

Марчака Єдгара Сергійовича 
 
 
 

Київ 2011

Михайло Флегонтович  Владимирський-Буданов народився у 1838 р. в селі Бороздин Тульскої губернії в родині священика. Навчався в училищі, а потім -у Тульській семінарії та Київській духовній академії, де основними обраними ним предметами були історичні та філософські науки. З 1860 по 1864 роки навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. Вже з університетської лави привабливими для нього стали питання розвитку історії права. В значній мірі на формування наукових інтересів М. Владимирського-Буданова впливали такі чинники, як загальне піднесення суспільно-політичного життя Росії часів реформ та сприятливе ліберальне середовище Київського університету, що склалося завдяки діяльності передових адміністраторів-освітян того часу — попечителя учбового округу М.І.Пирогова і ректорі М.Х.Бунге.

Тема кандидатської  дисертації М.Владимирського-Буданова - "Древние уставные земские грамоты" - свідчить про його інтерес не до політичних фактів російської історії, а до історії закладів, точніше, до внутрішньої історії права. Надалі це зацікавлення тільки зміцнювалось, і після обрання молодого науковця Радою університету Св. Володимира для приготування до професорського звання, а потім — успішної здачі ним у 1865 р. магістерського екзамену 2,5 роки він присвячує роботі над магістерською дисертацією ні темою "Немецкое право в Польше и Литве". Цей твір став, по суті, першим дослідженням питання про проникнення до Польщі та на українські землі німецького права, зокрема, інститутів войтовства та магдебурзького права. Його праця "Немецкое право в Польше и Литве" була надрукована в "Журнале Министерства народного просвещения" і у 1870 р. удостоєна "Уваровської премії" Російської Академії наук.

Діяльність вченого  приносила значні результати вже  на початковому етапі  його наукової кар`єри, адже до нього не було жодного  загального курсу з історії руського права, окрім книги історика руського права О.Рейца "Versuch ŭber geschichtilche Ausbildung der russischen Staats – und Rechtsverfassung" (Опыт истории русских государственных и гражданских законов) (1829 р.), яка була перекладена російською мовою і видана у 1836 р.. Хрестоматію М.Владимирського-Буданова використовували багато поколінь правознавців.

Отже, для досліджень М.Ф.Владимирського-Буданова в галузі західноруського права в Київському університеті створилася певна законодавча та початкова наукова база. Ще в першому статуті Київського університету 1833 р. було визначено, що на юридичному факультеті викладаються російські державні закони із включенням "тех местных законов, кой действуют в некотормх токмо губерниях". З 1835 р. читання цих місцевих законів в Київському університеті було доручено Г.М.Даниловичу, ординарному професору поліційних та кримінальних законів, який до цього часу вже здобув репутацію серйозного дослідника розвитку литовсько-руського права. Раніше Г.Данилович обробив та видав найбільш цінні пам`ятки з історії Литовсько-Руської держави та його права: у 1826 р. — "Судебник" Казимира, а у 1827 р. -"Летопись Литви и Руси". М.Ф.Владимирський-Буданов дає високу оцінку діяльності цього вченого. Він вважає, що Данилович не зробився "Сперанським західної Росії" через різкі коливання уряду щодо питання збереження історично-сталих для західних губерній правових норм в межах загальноросійської правової системи. Окрім Г.Даниловича над західноруською темою в Київському університеті працювали інші дослідники: історики В.Антонович, М.Дашкевич. Історію права розглядав М.Іванішев, увага якого зосереджувалася на слов`янському і, зокрема, литовсько-руському праві. Ці вчені відкривали для російської історії нову галузь — "цілу до цього невідому й чужу половину російської історії, історії західної Русі".

Наголошуючи на важливості вивчення історії західноруського та польського права, М.Владимирський-Буданов обстоював необхідність відкриття в університеті кафедри історії слов`янського права, яка повинна була існувати згідно зі Статутом 1863-го року. Він вважав, що успіх вивчення стародавнього західноруського та польського права знаходиться в тісному зв`язку з відкриттям в університеті цієї кафедри. Думка про її створення до того вже висловлювалася Г.Даниловичем. Ідея нової науки — слов`янського права - поступово впроваджувалась і в працях М.Іванішева.

Прагнення М.Ф.Владимирського-Буданова відкрити кафедру історії слов`янського права пояснювалося розумінням особливої ролі литовсько-руського права, яке, за переконанням вченого, стало разом з московським правом спадкоємцем давньоруського права. На думку М.Владимирського-Буданова, на російському праві періоду імперії відбилися як особливості московського, так і литовсько-руського права. Ця ідея лягла в основу періодизації історичного процесу в праці "Обзор истории русского права", в якій автор відокремлює: 1) період земський (або князівський) - ІХ-ХШ ст.; 2) період московський (точніше — двох держав: Московської і Литовської) — XIV -XVI ст.; 3) період імперії - XVШ-XIX ст. [14]. Такий поділ на періоди означав, що Московська держава не була виключною правонаступницею Київської Русі, і не позбавляв тим самим "західноруські землі (українські і білоруські) початку історії своєї державності". До того ж, ідея про існування двох незалежних держав Литовської і Московської — розмежовувала наукові дослідження окремих розділів історії права та відстоювала самобутність західноруського права.

Розуміючи нагальність  проблеми очолювання кафедри історії слов`янських законодавств та підготовки для неї кваліфікованих викладачів, юридичний факультет Київського університету у 1880 р. відправляє Михайла Флегонтовича у річне закордонне відрядження. У звіті за результатами відрядження 1880-1881 року М.Владимирський-Буданов зазначає, що він працював у Варшавських і Віленських архівах з метою ознайомлення з невиданими матеріалами та з рідкисними виданими творами із слов`янського права, а також задля особистої наради з відомими юристами-слов`янознавцями про належну постановку цієї майже зовсім нової науки.

Результатами  відрядження та усієї наполегливої творчої діяльності вченого стали наступні праці: "Население Юго-Западной России от полов. XIII до полов. XVII"; "Обзор истории русского права"; нариси з історії руського права: І. "Поместья Литовского государства"; II. "Черты семейного права XVI в."; III. "Крестьянское землевладение в Западной России до половини XVI в."; "Население Юго-Западной России от полов. XV в. до Люблинской Унии"; "Отношение графа П.А.Румянцева к порядкам бывшей гетманщины"; "Формы крестьянского землевладения в Литовско-Русском государстве XVI"; "Судебник 1589 г.; его значение и источники".

Праці дослідника, присвячені історії литовсько-руського (західноруського права) складають найбільшу частину його творчої спадщини.

Таким чином, діяльність М.Ф.Владимирського-Буданова мала величезне значення для виокремлення українського права як окремої галузі правової історії та відображенні його особливостей у багатьох наукових творах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Бібліографічні  посилання:

1. Малиновский И.А. їїамяти учителя. Опыт характеристики ученой и преподавательской деятельности проф. М.Ф. Владимирского-Буданова. –Варшавские университетские известия. - 1917. — С. 5-38.; Биографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета Св. Владимира (1834- 1884). -Киев. -1884. -С. 111-117.
2. Борисенко С.Г. Російське великодержавництво в концепції західноруського права// Україна: Журнал циклу наук іст. (ВУАН) -1931. - №3. - С. 88-145.
3. Прозорова Н.С. Владимирский-Буданов М.Ф. // Украинская советская знциклопедия. - К.-1979.-Т. 2.-С. 262.
4. Скакун О.Ф. Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917). — Харьков. - 1987.
5. Бондарук Т І. Наукова концепція західноруського права у працях учених Київського університету. // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія Юридичні науки. - Вип. 39. - 2000. - С. 17-23.; Бондарук Т.І. Західноруське право та його дослідники //Хроніка-2000. Вип. 27-28. Держава, культура, право. - К. — 1998. — С. 74-81; Бондарук Т.І. Концепція західноруського права та її вплив на розвиток української історико-правової науки / Дис. канд. іст. Наук. - К. - 1995.; Юридична наука і освіта на Україні / Шемшученко Ю.С., Усенко І.Б., Бабій Б.М. та ін. - К. - 1992.
6. Бондарук Т.І. Основоположники Київської історико-юридичної школи. М.Ф. Владимирський-Буданов і Ф.І. Леонтович. - К. - 1995. - 25 с.
7. Краковский К. Предисловие // Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории руського права. - Ростов-на-Дону. - 1995. - С.13.
8. Там само. - с. 15.
9. Бондарук Т.І. Наукова концепція західноруського права... - С. 18.
10. Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. - СПб. - 1864. - Т. 2.-С.488.
11. Биографический словарь...-С. 161.
12. Владимирский-Буданов М.Ф. Пятидесятилетие Императорского университета Св. Владимира. Речь, произнесенная в юбилейном акте университета. — Киев. — 1884. — С. 31.
13. ЖМНП. -СПб. -1867. -№4. - С. 112.
14. Краковский К. Предисловие // Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории... — С. 33.
15. Бондарук Т.І. Основоположники Київської історико-юридичної школи. - С. 17.
16. Университетскиє известия. Протокол заседания Киевского юридического общества от 23янв. 1877 р. -К. - 1877.-№2.-С. 3.; Там само. - С. 29.
17. Владимирский-Буданов М.Ф. Отчет о годичной командировке 1 880-1881 г. // Университетскиє известия. — К. — 1881. — № 11. — С.2.