Науково-технічна революція – поштовх до індустріального суспільства

Мультимедіа — завершальна  риса НТР. Тобто новітні інформаційні технології, які забезпечують об'єднання графічних образів, відео, звуку тощо за допомогою сучасних комп'ютерних засобів.

Таким чином, розкриття  основних рис НТР дає змогу  розгорнуто, системно визначити її сутність, що полягає в таких революційних перетвореннях науки, техніки та технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та їх речової форми, що, у свою чергу, детермінує принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві, перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

РОЗДІЛ 3

СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 

НТР – явище глобального  характеру, воно охоплює як усі сторони  внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства [4, 51].

Соціальні наслідки науково-технічної  революції можна звести до таких основних груп: 
-  загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;

- зміна змісту і  характеру праці (збільшується  питома вага творчих, пошукових  функцій, що веде до стирання  суттєвих відмінностей між людьми  розумової і фізичної праці);

-  зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті  обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);

-  підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;

-  прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює конценрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звідси можливість гармонійного розвитку особистості);

- втрата людиної емоційності,  інтелектуальне перенавантаження;

- виникнення проблем  біологічної і психологічної  адаптації людини в звичайних  та екстримальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.).

Отже, виробничий потенціал  країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновітніших  досягнень науки, техніки і технології.

ВИСНОВКИ

Отже, науково-технічна революція  – це докорінне перетворення продуктивних сил в результаті якого відбувається перехід до індустріального суспільства. Науково-технічна революція є якісним стрибком у розвитку про-дуктивних сил суспільства на основі докорінних зрушень у науко-вих знаннях. Такі перевороти в науці, техніці та виробництві відбуваються регулярно. Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства.

Основними рисами НТР є: швидкість розвитку науки, перетворення науки в безпосередню виробничу силу; всеосяжність; зміна технічної та технологічної бази господарства світу.

НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя.

В цілому науково-технічна революція викликає якісні зміни в суспільстві, революціонізує всі сфери діяльності людини, всі елементи суспільної системи, сприяє формуванню нової культури. Ж. Кантен пише, що під впливом технічного розвитку відбувається перехід “від етапу цивілізації, на якому домінувала технокультура, до нового етапу на якому провідної вже стає соціокультура... Інновація буде мати більше шансів на успіх, ніж гармонійне і тісне поєднання технічного аспекту із соціальним”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вечканов Г. С, Вечканова Г. Р., Пуляев В. Г. Краткая экономическая энциклопедия.—СПб.: Петрополис, 1998. — 509 с.
2. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. — М.: Юристъ, 1997. – 568 с.
3. Гальчинський А. С, Єщенко П. С, Палкій Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник. — К.: Вища школа, 1995. — 471 с.
4. Горкіна Л. П. М. I. Туган-Барановський в економічній теорії та історії. — К.: ІЕ НАН України, 2001. Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні (остання третина XIX — перша третина XX ст.). — К.: Наукова думка, 1994. — 244 с.