Кирило й Мефодій

Кири́ло і Мефо́дій — македонські слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Життя

Творці слов'янської азбуки народилися в македонському місті  Солуні (сучасне Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. Їхній батько був болгарин, мати — гречанка. У сім'ї росло семеро дітей. Кирило наймолодший (мирське ім'я —Костянтин; близько 827-14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року). Брати отримали блискучу освіту.

 

З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х рр. 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хазарів зупинився в місті Херсоні, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.

 

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.

Влітку 863 року  князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла - з проханням: прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, та проповідували християнство з дозволу папи Адріана II. Пізніше папа Іван VIII підтвердив цей дозвіл.

 

Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на старослов'янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. Їхні учні переписували ці книги.

 

За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

 

Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882—884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.

Спадщина

Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.

Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Пам'ять

Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

 

Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Кирилу та Мефодію встановлений пам’ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.

 

На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

Кирило і Мефодій — святі

Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі                                  «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою.

 

У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

 

День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Мефодія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

                                                                           ***

Становлення слов'янської писемності було нелегким. 863 рік вважається офіційною датою створення слов'янської писемності.

Як відомо, пам'ятками засвідчені дві азбуки: кирилиця і глаголиця. Дехто з учених вважає глаголицю давнішою.

Форма кирилиці нагадує грецьке уставне письмо. Спосіб написання букви кирилиці простіший. Глаголиця відрізняється від неї ріш складним накресленням знаків. Очевидно, цим пояснюється те, що глаголиця була витіснена кирилицею.

Заслуга Кирила і Мефодія в історії культури велика: по-перше, Кирило у 863 році розробив першу впорядковану слов'янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов'янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов'янської літературної мови, по-третє, Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов'ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів.

Крім того, Кирило і Мефодій вели безперервну боротьбу проти спроб німецько-католицького духовенства заборонити слов'янські книги.

Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього — вдячність нащадків.

 

           

                      Кири́ло і Мефо́дій