Гроші у Київській Русі

Гроші Київської Русі

     За  доби Київської Pyci (протягом IX—X століть) основною грошовою одиницею стає арабський диргем (cpi6нa монета, що пізніше дорівнювала київській ногаті), що поширився в Європі внаслідок тогочасної інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами.

Але першою спробою вироблення системи  власної  валюти  стало  карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників та срібників. Нині відомо багато зразків цих княжих монет. Злотник Володимира мав вагу у 4,4 г срібник -  довільну вагу від 1,73 до 4,68 г.

У XI—XII століттях у Київській Pyci складається так звана кунна система грошей. Відомості про її функціонування зафіксовано вже у "Руській правді" — кодексі законів, розробленому  Ярославом  Мудрим  та  його синами Ізяславом, Святославом та  Всеволодом. Грошові відношення у цій системі були такими: одна гривня = 20 ногатам = 25 кунам  = 50 резанам , а у XII ст. – одна гривня = 50 кунам =  100 віверицям.

Гривня  у Київській Русі мала два різновиди: київський та чернігівський. Київська  гривня у XI—XII століттях являла собою зливок срібла шестикутної форми вагою близько 160 г, у XIII ст. — вагою 196г. Чернігівська гривня мала ромбоподібну форму i постійну вагу у 196 г.

  Kpiм cpi6ної, у XII столітті icнyвaли також золоті гривні, що поділялися на 72 золотники (один золотник дорівнював 4,4 г золота).

  У XIII столітті з'явилися також карбованці — cpiбні зливки вагою удвічі менше за гривню. Ця грошова одиниця, однак, недовго побутувала на українських землях i закріпилася переважно у Новгородській та Московській землях.

  Іншою "металевою" грошовою одиницею Київської Русі X—XI століть була ногата — відповідник арабського диргему. Первісно, як вважає більшість дослідників, назва "ногата" була просто місцевою назвою диргему. Ногата (диргем) X сголіття мала вагу у 3,41 г. У друпй половині цього ж століття ногата поділилася на два різновиди — північний у 2,56 г та південний у 4,56 г.

  Наступною спробою запровадити на українських землях свою грошову систему стало карбування монет київськими князями литовської династії. Як відомо, з часу приєднання Київщини до Литовсько-Руської держави місцевий престол посідало три князі: Володимир Ольгердович (1362—1398), Олелько Володимирович (1440— 1454) та Симеон Олелькович (1454—1470). Уже перший із цих князів розпочав у Києві карбування срібних монет, які називалися "денарами". Цi монети мали на одному боці літеру "К" ("Київ") та напис "Володимир", а на іншому — княжий родовий знак у вигляді "двозуба" з хрестом (або, за іншими даними, стилізоване зображення церкви).

   Однак з кінцем XIV століття всі цi спроби було припинено. Грошовий o6iг на Україні  цілком заповнили польські та литовські одиниці.