Герб міста Одеса

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

 

 

 

 

Реферат

На тему: «Герб міста  Одеса»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 1 курсу

2 групи

Діденко Наталія

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

1. ІСТОРІЯ  ГЕРАЛЬДИЧНОГО ЗНАКА МІСТА ОДЕСИ …….……..….3

2. ГЕРБИ ОДЕСИ ДО  РАДЯНСЬКОЇ ЕПОХИ ……………………...…....6

3. ГЕРБИ МІСТА РАДЯНСЬКОЇ  ЕПОХИ ………………………………10

4. СУЧАСНИЙ ГЕРБ ОДЕСИ …………………………………………....12

5. СИМВОЛІКА КОЛЬОРУ  І ГЕРБОВІ ФІГУРИ ……………………....19

6. ДОРЕВОЛЮЦІЙНИЙ ГЕРБ В МІСТІ СЬОГОДНІ …………………..21

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Історія геральдичного знака міста Одеси

У середньовіччя в  європейських країнах склалася своєрідна  система символів, що увібрала в  себе соціальну, політичну, генеалогічну складову. У феодальному суспільстві герб був одним із найважливіших ознак вищих станів. Уже після закінчення кількох сотень років після появи дворянської геральдики зароджується геральдика міська. Вона була покликана символічно розмежувати повноваження держави, феодалів і міських магістратів. Таким чином, споконвічно міський герб визначав статус населеного пункту. Саме так ставилися до міських гербів і в часи приєднання північно-причорноморських земель до Російської імперії. Пункт 28 «Міського положення» Катерини ІІ 1785 року¹ передбачав кожному місту «мати герб... і цей герб використовувати у всіх міських справах». Керівництво міста Одеси вже в листопаді 1797 року усвідомило всю важливість «геральдичного знаку» - у Санкт-Петербург був відправлений депутатом піклувальник над грецькими переселенцями Кес-Оглу з рядом прохань, серед яких було прохання «подарувати Одесі герб».

    Кес-Оглу звернувся  до генерал-прокурора князя А.  Куракіна, що доповів про прохання  одеситів імператорові Павлу І. 24 березня 1798 року монарх «высочайше соизволил» дарувати місту герб. Князь Куракін вже 25 березня 1798 року розпорядився підготувати проект герба в Геральдмейстерській конторі Правлячого сенату.

    Незабаром  князь Куракін оголосив Кес-Оглу, що «государ імператор на прохання жителів міста Одеси дарує їй герб». Копія малюнка герба була направлена за сенатським указом від 31 травня 1798 р. у Новоросійське губернське правління.

    Звістка про  дарування герба була отримана в Одесі в липні 1798 року, а вже 30 серпня 1798 року Одеське міське керівництво ухвалило: «Височайше виданий місту Одесі герб майбутнього вересня числа 1 у літургії в тутешній міській церкві (мається на увазі храм Св. Миколая або Св. Катерини) освятити, а потім лагодити у вживання, де треба».

    31 серпня 1798 р.  з цього приводу було спрямоване  повідомлення для публікації в газеті «Санкт-Петербурзькі відомості»: «Заснований в Одесі магістрат цим повідомляє, що за одержанням у копії малюнка з Височайше затвердженого місту Одесі герба такий зображений на дошці величиною в півтора аршина по визолоченому полю належними фарбами з написанням по чотирьох сторонах російськими, грецькими, італійськими й німецькими літерами».

Головним елементом  першого герба Одеси був срібний якір-кішка з   чотирма лапами, що став з тих пір символом нашого міста. З точки зору класичної геральдики якір символізує не тільки морську або річкову приналежність герба, але ще і є емблемою таких понять як надія і порятунок. Таке символічне тлумачення якоря якнайкраще підходило молодому місту, куди, рятуючись від господарів, втікали багато кріпаки (в Одесі не діяло кріпосне право) і їхали в пошуках кращого життя представники багатьох народів не знайшли щастя на батьківщині - страждаючі від османського гніту греки і болгари, втомлені від вічних дрібних і великих воєн німці, приголомшені поразками від Наполеонівських армій італійці та багато-багато інших. Крім розташованого в нижній частині герба якоря, у верхньому полі гербового щита розташовувався двоголовий орел - офіційний герб Російської імперії. Такої честі удостоювалися далеко не всі навіть старі і великі російські міста, однак Одесі ця символічна привілей була дарована відразу з кількох причин. По-перше, це був символ того, що Одеса - проект імперського значення. По-друге двоголовий орел був традиційним символом «багатовекторності» - що для портового міста було цілком логічно. І, крім того, Одеса була по статусу повітовим центром, пізніше ставши столицею всього Новоросійського краю. Правда, в середині ХІХ століття Одеський герб втратив свій офіційний статус і легітимність - особливим імператорським указом повітовим і позаштатним містах було заборонено поміщати державний герб у свої герби. Тому з 1857 року Одеса жила без офіційного герба, а старий герб використовувався як неофіційна емблема. При цьому незадовго до революції на цю практику було накладено офіційну заборону. В результаті срібний якір-кішка став єдиним символом міста, який продовжували використовувати комерційні та громадські організації Одеси. Причому не тільки в царський, але і в радянський час, коли в Одеси і раніше не було офіційного герба.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ГЕРБИ ОДЕСИ ДО РАДЯНСЬКОЇ ЕПОХИ

 Герб являв собою  пересічене на двоє прямокутне поле. У верхній частині в білому полі зображений чорний виникаючий двоголовий орел, увінчаний трьома коронами, з волі гросмейстера Мальтійського ордена й одночасно російського імператора Павла І відзначеного мальтійським хрестом. У нижній частині в червленому полі був зображений власне герб Одеси - срібний корабельний якір «в чотири лабети» (лапи).(Мал.1)²

Мал.1 Перший герб міста Одеса

 

 Після вбивства  Павла у березні 1801 р. мальтійський  хрест у верхній частині був  вилучений з герба Одеси (Мал.2).

 

 

Мал.2 «Післяпавлівський» герб Одеси

 

Втім, ще в імперський період було кілька спроб цей герб змінити. Після закінчення Кримської війни з'явилася ідея відобразити в гербі Одеси її роль у військовій історії держави. Відразу кілька художників розробили варіанти гербів, покликані нагадувати про те, що Одеса мужньо билася з англійсько –франко - турецькою ескадрою, відбивала ворожі десанти і озброївши торгові судна і пароплави активно сприяла організації війни на морі проти флотів супротивника. Ескізів на розгляд Міської думи було представлено безліч. Найвідоміший передбачав, увінчання герба схематичним зображенням фортеці, так званої геральдичної кріпосної (або замкової) корони. (Мал.3)

 

 

Мал.3 Варіант герба міста після  подій Кримської війни 

Інші художники пропонували  прикрасити нижнє поле герба зображеннями гармат, мечів і ядер. Жоден з  цих ескізів прийнятий не був.

Ще одна спроба була пов'язана з загальноімперською уніфікацією міських гербів. Бажаючи якось упорядкувати герботворчість в Російській імперії, в 1857 році бароном Кене були складені нові правила прикрас гербів губерній, областей, градоначальства, міст і посадів. У правила включені: класифікація геральдичних корон над щитами, прикраси (вінки) навколо щитів, обвиті відповідними стрічками, і спосіб вказівки губернської приналежності - у вільній частині щита.³

 

 

Мал.4 Варіант герба міста згідно правил Б. Кене

 

У 1875р. був розроблений  проект нового герба міста: в червоному  полі срібний якір з чотирма лапами, і таким же кільцем. В золотій вільній частині справа двоголовий, що виникає, орел, увінчаний трьома коронами. Щит увінчаний золотою, з п'ятьма вежами, короною з червоними швами, за щитом навхрест покладені два золотих якорі, оповиті Олександрівською стрічкою. Затвердження не отримав. (Мал.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ГЕРБи МІСТА РАДЯНСЬКОЇ ЕПОХИ

 Після розпаду імперії, старий герб пішов у минуле. Як було сказано вище, в самій Одесі його можна побачити на чавунних сходах біля Оперного театру, на самому театрі та на чавунній пластині на одному з мостів.

В 1960-і роки була розпочата спроба впровадити радянську соціалістичну символіку в міські герби. Наявність герба для переважної більшості міст СРСР зовсім не вважалося чимось обов'язковим, за винятком всього декількох категорій міст: столиць, і міст бойової і революційної слави. Присвоєння Одесі звання Місто-герой за блискучу оборону 1941 року і потужний партизанський рух автоматично переводило Одесу в ранг «еліти» радянських міст і вимагало обов'язкового створення герба, в який слід було помістити зображення медалі «Золота Зірка». Крім того, Одеса була одним з активних учасників руху міст-побратимів, а для цього необхідно було мати офіційну символіку для обміну нею з закордонними побратимами. Зі зрозумілих причин старий герб царського часу для цього не годився, як і просте зображення срібного якоря. У результаті в 1965 році з'явився герб Одеси, автором якого став художник Юрій Горюнов. (Мал.5)

У верхній частині щита замість  двоголового орла, художник помістив схематичне зображення броненосця «Потьомкін» під червоним прапором. Ідея автора герба зрозуміла без жодних пояснень та тодішньою владою була прийнята «на ура». Доповнений Золотою Зіркою, цей герб до самого набуття Україною (і разом з нею Одесою) довгоочікуваної незалежності від тієї самої імперії, яка створила Одесу для обслуговування своїх, імперських, інтересів, залишався офіційною міським гербом.

В 1967 році бюро Одеського міського комітету Компартії України затвердило новий герб міста, пізніше затверджений і міськвиконкомом. Спочатку розглядався проект, у якому в скошеному ліворуч полі розміщалися праворуч угорі знак міста-героя, а ліворуч унизу дволапий якір. Однак у ході дискусій цей проект був відхилений.

 

 

 

Мал.5 Герб Одеси за часів СРСР

 

Згідно з рішенням Одеського облвиконкому, «герб має традиційну форму щита, пересіченого по горизонталі. У верхній частині на золотому фоні об'ємно-рельєфне зображення броненосця «Потьомкін» з символічним червоним прапором. Цим підкреслюються славні революційні традиції Одеси. Поряд з прапором у лівому верхньому куті розташована медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, якою місто нагороджене за героїчну оборону в роки Великої Вітчизняної війни. В нижній частині в червоно-помаранчевому полі старовинний якір-кішка, що символізує стару Одесу. Вузька облямівка, лінія перетину і якір-кішка виконані сріблом ».⁴

 

4. Сучасний  Герб Одеси

Після того, як Україна  таки стала незалежною, було прийнято рішення про зміну герба в Одеси. У 1992 році міська рада оголосила конкурс на розробку нового головного символу міста. За результатами конкурсу кращим був визнаний проект Ю. А. Горюнова. (Мал. 6)

 

 

Мал.6  Проект герба Одеси 1992 року

 

Не мудруючи лукаво, художник зберіг стару форму щита, кольорами  щита запропонував синій і золотий, а єдиним елементом герба - той  самий якір про чотирьох лапах, яких фігурував і в імперському і в радянському гербі. Але за правилами геральдики, в кожному полі герба повинен знаходитися свій елемент, а тут цей елемент перетинав відразу два поля, тому такий варіант герба не пройшов.

2 грудня 1993 Одеський міськвиконком  затвердив інший варіант герба:

 

 

Мал.7  Проект герба Одеси 1993 року

 

«Герб має традиційну форму геральдичного щита в срібній рамці. Фон герба розділений по горизонталі на дві рівні частини. Верхня частина - і червоного золота, нижня частина покрита гарячою емаллю червоно-оранжевого кольору. в центрі герба розташований срібний якір-кішка. Якір вінчає Золота зірка Героя». (Мал.7)

Цей герб став втіленням  компромісу - щит залишився червоно-золотий, але поверх нього, через обидва поля, містився срібний якір (знову-таки, з точки зору геральдики - маячня, не можна накладати метал на метал, тобто срібло на золото!). Правда, Золота Зірка міста-героя збереглася.

У середині 1990-х Іваном Калмаканом і Михайлом Ємельяновим розроблений новий проект герба - в червоному полі срібний якір-кішка, супроводжуваний зліва в голові золотою зіркою.⁵ (Мал.8) Цей проект не був затверджений, але на основі пізніше був розроблений офіційний герб міста.

 

Мал.8  Проект герба Одеси І.  Калмакана і М.  Ємельянова

 

29  червня 1999 року герб знову змінили. При цьому, в Одеси з'явилося відразу два герба - Малий та Середній. Затверджений герб зображує в червоному полі срібний якір. Щит обрамований декоративним картушем з зіркою і увінчаний золотою міською короною з трьома вежами. Автори -     П. Бондаренко, Ю. В'язовський, М. Ємельянов, І. Калмакан, В. Савченко та художник Г.  Фаєр. (Мал.9)

Малим гербом Одеси став срібний якір-кішка з чотирма  лапами на червоному полі - але Золоту Зірку просто прибрали з щита. (Мал.10)  Її перенесли на картуш Середнього герба міста, при цьому сам картуш зробили золотим, а зірку, чомусь, білою. Потім, мабуть, схаменувшись, Зірці повернули золотий колір, і, щоб вона була видна на золотому картуші, окреслили червоним контуром. Вгадати в цій фігурі Золоту Зірку Міста-героя було просто нереально, тим більше що у зображення Золотої Зірки є свій особливий геральдичний канон - цей символ належить зображати з використанням «ліній рельєфу» - середніх ліній променів зірки, які покликані показати об'ємну форму медалі.