Антифеодальна боротьба в 2 пол. ХVІ — 1 пол. ХVІІ ст.в України

Ці повстання були першими великими виступами українських козацько-селянських мас протии феодалізму. Вони поклали початок визвольній боротьбі українського народу за незалежність, що розгорнулась в І пол. XVII ст.

Таким чином, проаналізувавши  козацько-селянське повстання 2 пол. XVI — 1 пол. XVII ст. можна зробити такі висновки:

—        причинами всіх повстань були посилення соціального та національного гноблення українського селянства, обмеження станових прав козаків;

—        основну масу повстанців становило селянство, але головною боєздатною силою було козацтво;

—      у  ході повстань були досягнуті певні результати, але вони не вплинули радикально на становище мас селянства і козацтва;

—        причинами поразок цих повстань були:

а)    стихійність і неорганізованість повстань;

б)  суперечності між реєстровими (що перебували на службі в Речі Посполитої) і нереєстровими козаками;

в) відсутність єдиного  командування, розрізненість селянських виступів;

г)    погана озброєність;

—        значення повстань у тому, що в ході повстань селянство та козацтво згуртовувались, набували досвіду боротьби проти соціального та національного гноблення, готували ґрунт для наступних подій, які розгорнулися під час визвольної війни українського селянства середини XVII ст.

Висновки

В  історичному  процесі  українського  народу  великою  школою  боротьби,  в  горнилі  якої  кристалізувався  соціальний  досвід  повсталих,

стали  події  визвольної  війни  1648—1654  рр. 

.  Протягом  шести   років  пригноблені  класи-стани  (селянство,  рядові  козаки,

трудове  населення  міст)  не  лише  виступали  проти  польсько-шляхетського  панування,  а  й  прагнули  розв’язати  ряд  соціальних  проблем.

Результативність  подій  1648—1654  рр.  на  Україні  в  соціальній  сфері 

була  досить  вагомою:  знищене  велике  землеволодіння  польських  магнатів  і  шляхти,  істотно  ослаблена  феодальна  залежність  безпосередніх  виробників  від  своїх  власників,  відбулися  помітні  зміни  в  класово становій  структурі  тогочасного  суспільства .  Безпосереднім наслідком  подій  визвольної  війни  став  масовий  перехід  селян  в   козацький  стан  і  юридичне  закріплення  за  ним  ряду  економічних  та  правових

прерогатив.  Відбулися  помітні  зміни  в структурі земельної власності  —  велика  частина  угідь  перейшла  в  руки  безпосередніх виробників  .  Ці  реалії  економічного  розвитку українських земель  післявоєнного  часу  мали  стійкий  і  довгостроковий  характер.  Вони  діяли  протягом  багатьох  століть  і  стали  об’єктивною  основою  для  виробленню

нових  стереотипів  мислення  й  світосприймання  широких  селянсько-

козацьких  мас  України.