Політико-психологічний портрет М.Томенка

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

РЕФЕРАТ

на тему: «Політико – психологічний портрет

М. Томенка»

                                                                            Виконала:

                                                                                           ст.III курсу, гр.МПО-083

              Кізлевич І. А.

                                                                                                  Перевірив викладач:

              Пономаренко О.В.

2011

ЗМІСТ

1.Вступ

2. Політична діяльність

3.Психологічний портрет (SWOT аналіз)

   3.1 S (strength – сила)

    3.2 W (weakness – слабкість)

    3.3 O (opportunities – можливості)

    3.4 T (threats – загрози)

4. Висновки

5. Список використаної літератури

ВСТУП

             Микола Володимирович Томе́нко народився 11 грудня 1964 року в селі Малі Канівці Чорнобаївського району, Черкаської області. Нині український політик та громадський діяч. Народний депутат України 4-го, 5-го і 6-го скликань, заступник голови Верховної Ради (з 8 лютого 2007 та знову з 2 вересня 2008 року). Член партії Батьківщина. З лютого до 8 вересня 2005 р. — віце-прем'єр України з гуманітарних питань в уряді Юлії Тимошенко. Також автор кількох наукових монографій, серед яких «Історія української Конституції», «Абетка української політики», «Теорія політики», «Теорія українського кохання», «Український романтик Микола Гоголь» та інші, а також близько ста статей та досліджень. Автор сленгового неологізму Біг-морди.

Політична діяльність

        Микола Томенко - голова Комітету ВР з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму, заступник лідера фракції "Блок Юлії Тимошенко".

      Сьогодні Микола Томенко знову в опозиції. Довго тривали коаліційні переговори завершилися для БЮТ практично повним абстрагуванням від важелів влади в країні. Тим не менш Томенко зміг стати одним з небагатьох представників позакоаліційних сил, що отримали керівну посаду в одному з парламентських комітетів.

Судячи з усього, життєвий і професійний шлях Миколи Томенка - це вічна боротьба. Микола Володимирович пройшов через Афганістан. В кінці 80-х років активно брав участь у демократичному русі в Україну, був послідовним опозиціонером до режиму екс-президента Леоніда Кучми, а також прем'єр-міністра України, лідера Партії Регіонів Віктора Януковича.

Політолог, кандидат історичних наук. Створив Інститут політики, стояв біля витоків нової української політології. Згідно з опитуванням, проведеним УНІАН (Українським Національним Інформаційним Агентством) Микола Томенка визнано найкращим політичним аналітиком (політологом) 1998 та 1999 років.

Томенко - один з тих політиків, хто під час президентства Леоніда Кучми активно виступав проти введення цензури в засобах масової інформації. Як голова комітету Верховної Ради підготував низку законів на захист свободи слова в Україні.

На час помаранчевої революції Томенко став "голосом" Майдану, перебуваючи на головній площі країни з першого до останнього дня акції народної непокори. М. Томенко - автор понад 100 наукових статей, автор і співавтор ряду монографій і підручників.

      Микола Томенко є представником політиків нової генерації, а саме – “хвилі комсомольців”, що після розвалу СРСР почали активно знаходити себе у сфері банківської справи, нової партійної, публічної та медійної діяльності. Томенко як політик-інтелектуал, з високим креативним та ініціативним потенціалом, ще довго привертатиме увагу до своєї особи в українському політикумі.

Психологічний портрет

S (strength – сила)

       Наявні організаторські здібності, які почав проявляти ще під час навчання в Університеті ім.Т.Шевченка на посаді комсорга, а згодом під час ліквідації комсомольської організації на факультеті. Володіє досвідом перебування в екстремальних ситуаціях. З 1983 по 1985 рік служив в Афганістані.  Це дає підстави говорити про таку рису його характеру як жорсткість. Зберігає зв’язки з колишніми однослуживцями, що може надати додаткові переваги у політичній боротьбі.

      Має достатньо високий рівень інтелектуального розвитку, про що свідчить захищена кандидатська дисертація у 1992 році і подальший випуск низки друкованих робіт та наукова діяльність. У Томенка наявний досвід апаратної роботи аналітичного характеру. З 1992 по 1994 роки працював заступником начальника інформаційно-аналітичного управління Міністерства України у справах національностей і міграції. Володіє навичками роботи з молоддю, зважаючи на свій молодий вік та досвід діяльності віце-президентом Асоціації молодих українських політологів і політиків.

Вміє прораховувати розвиток подій на перед, хоча іноді не зовсім вдало, що знаходить вираз у значній кількості політичних прогнозів, що репрезентованих у ЗМІ. Володіє концептуальним і системним мисленням. Під час парламентської кампанії 2002 року він був стратегом, ідеологом та політичним аналітиком "Нашої України". Крім того, під час роботи у Київський міській адміністрації визнавався як майстер інформаційного маніпулювання.

Опанував на високому рівні ораторське мистецтво, про що остаточно переконує його вдалі появи на сцені Майдану під час подій останніх президентських виборів.          

W (weakness – слабкість)

        Має відверту схильність до скандального типу поведінки, використовуючи публічні скандали як засіб тиску на політичних супротивників. Іноді дозволяє собі достатньо негативні висловлювання навіть про союзників у спільній справі, що є ознакою політичної невитриманості. Наприклад, свого часу Томенко досить негативно відгукувався щодо діяльності Юлії Тимошенко після створення форуму національного порятунку. В квітні 2001 року, коли Тимошенко була звільнена з СІЗО, він у невластивому йому прагматико-цинічному тоні заявив, що вона "більш вигідна" для Форуму нацпорятунку під арештом, ніж "як один з лідерів" ФНП.

      У якості слабкості Томенко можна визнати його надмірне бажання з’являтись перед телекамерами і робити PR власній персоні. Наприклад, на початку 2004 року Томенко вимагав від Державного управління справами звіту про фінансування з бюджету лікування президента Кучми в Баден-Бадені тощо. 

Є схильність до провокативної поведінки. Наприклад, Томенко зі сцени Майдану у листопаді 2004 року запропонував людям піти до Київської міськадміністрації привітати мера Омельченка і звернутися до нього із закликом підтримати Майдан. Після чого київський мер розпорядився віддати мітингуючим перший поверх мерії. Окрім того, Томенко є людиною достатньо радикальною, що він неодноразово й сам визнавав у своїх інтерв’ю, а це у перспективі може бути потенційно використано проти нього.

O (opportunities – можливості)

        Микола Томенко раніше перебував на посаді віце-прем’єра з гуманітарних питань, що надає йому можливості використовувати як колишні зв’язки, так і частково адміністративний ресурс. Раніше мав можливість оперативного прямого зв’язку з прем’єр-міністром і частково президентом України. Дружні зв'язки з'єднують Томенка з кількома колишніми колегами по Помаранчевій революції, т.зв. "польовими командирами" - Юрієм Луценком, Володимиром Філенком і Тарасом Стецьківим. Крім того, у друзях Томенка числяться вожді НСНУ, зокрема Роман Безсмертний. Народний депутат від БЮТ Андрій Шевченко - кум Томенка, який і привів його в політику. Томенко зберігає вагомий вплив на ситуацію в Черкаській області (його Батьківщина), зокрема, разом з Богданом Губським і Сергієм Одаричем представляє третій центр впливу в регіоні.

      Добре знається на партійній роботі і має достатньо розгалужені зв’язки серед нинішніх представників влади як у парламенті, так і у виконавчій гілці влади. Підкріплюючи дане твердження зазначимо, що з 1998 року М.Томенко активно брав участь у парламентських виборчих кампаніях і владних змаганнях. Відомий як досвідчений політтехнолог.

Розуміє природу використання механізму публічності і привернення до них максимальної уваги медіа. Наприклад, як голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації в жовтні 2002 року Томенко вперше написав листа Кучмі, в якому вказував на "темники", про що одразу було заявлено на всю країну.

       Віддає перевагу “командному” стилю роботи, за якого демонструє найкращі результати. Томенко часто експлуатує образ борця за "чистоту нравов", що надає йому можливості і обґрунтування для дій у цій сфері, зокрема підстави для звинувачення “нечистих” політиків.

Має розгалужені зв’язки із закордонними (переважно західними) донорськими організаціями. Так, Микола Томенко разом із Сергієм Одаричем, Сергієм Кудряшовим та Юрієм Шкарлатом був ініціатором створення Фонду "Українська перспектива", який спеціалізувався на інформаційно-аналітичному супроводі виборчих кампаній, окремих політичних проектів, активно працював з донорськими організаціями (NDI, Freedom House, Євразія).

T (threats – загрози)

        У роботі Томенко віддає перевагу жорсткому стилю керівництва, що неодмінно породжує конфлікти навколо нього і формує коло негативно налаштованих до нього людей. Зокрема, на своїй посаді начальника головного управління преси та інформації Київської міської держадміністрації протягом 2000-2001 років він, за словами журналістів, був одним із найбільш жорстких керівників. Саме за Томенка, інформаційний простір столиці та області зазнав найбільших змін.

        Має виражену схильність до авантюрних кроків у політичній діяльності, що може надати як переваги, так і призвести до серйозних негативних наслідків. Зокрема, в кінці лютого 2004 року саме Томенка обрав генерал Валерій Кравченко для оприлюднення сенсаційних документів, які мали свідчити про накази СБУ здійснювати стеження за українськими громадянами в Німеччині.

Здатний жертвувати інтересами колег і авторитетом країни задля досягнення власних політичних цілей. Дана схильність була яскраво продемонстрована у ПАРЄ, де перед засіданням по свободі слова Томенко активно агітував проти України, фактично дискредитуючи образ держави на європейському рівні.

       Іноді проявляє зайву політичну самостійність, що може зашкодити усій команді загалом, схильний до одноосібних заяв. Найбільш показовим прикладом цього є ситуація довкола виголошення М.Томенком від імені усієї фракції "Наша Україна" намірів проголосувати за відкликання українського контингенту з Іраку.

       Отримавши владу, Томенко почав змінювати деякі свої погляди, зокрема з такого важливого питання, як свобода слова. Це дає підстави припустити про можливу подальшу трансформацію позиції Томенка. В одному зі свої інтерв’ю він зазначив: “Мені здається, що та свобода, за яку ми боролися, ще не підтверджена стовідсотковим рівнем професіоналізму медіа”.

Висновки: Виходячи з сукупності вищезазначених критеріїв, є достатньо підстав стверджувати, що Микола Томенко має подальшу перспективу як публічний політик і діяч. Його енергія та ініціативність разом з високим рівнем творчої діяльності неодмінно стимулюватимуть Томенко для участі у цілій низці вже наявних і нових політичних національних проектів. Враховуючи амбіційність Миколи Володимировича, можна передбачити його важливу роль у подальших виборчих кампаніях, зокрема, можливо у наступних виборах київського мера. Шанси на перемогу у цих перегонах у нього достатньо значні, якщо йому вдасться вибороти статус головного кандидата від "помаранчевих". Потенціал у Томенка достатньо високий, тому ще зарано говорити про те, що нині він досяг піку своєї політичної кар’єри.    

Список використаної літератури:

1.      http://uk.wikipedia.org/wiki/ Томенко_Микола_Володимирович

2.      http://tomenko.kiev.ua/info/2.htm

3.      http://www.polittech.org/index.php?option=com_content&task=view&id=448&Itemid=5 – Агентство политического консалтинга и PR

4