Контрольна робота з «Стандартизація, метрологія, Сертифікація і управління якістю»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
 
 

                                              Кафедра технології молока

                                              і молочних продуктів 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

з навчальної дисципліни

«Стандартизація, метрологія,

Сертифікація  і управління якістю»

студентки групи  ЗТМо – IV ск

Ярмак Альони Олександрівни 
 
 
 
 

                                              Викладач:

                                              к.т.н. Пухляк А.Г. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ, 2011

     1. Розроблення і затвердження технічного завдання на розроблення стандарту. Дати визначення поняттю «нормативно-технічний документ». 

     В умовах сучасної багатогалузевої промисловості  розроблення стандартів є складною науково-технічною роботою, що потребує значного часу та коштів. Тому під час розроблення стандартів слід дотримуватися основних вимог:

     1. Стандарти необхідно розробляти тільки за потребою. В першу чергу повинні розроблятися стандарти, які забезпечують безпеку життя населення, охорону навколишнього середовища, сумісність та взаємозамінність продукції.

     2. Потрібне взаємне прагнення всіх зацікавлених сторін, які розробляють, виготовляють та споживають продукцію, до досягнення згоди щодо управління якістю продукції, її сумісністю та взаємозамінністю.

     3. Керуватися вимогами споживачів, для чого представники органів торгівлі та спілка споживачів повинні брати участь у розробленні проектів стандартів, готувати пропозиції щодо розробки, перегляду та зміни стандартів.

     4. Використовувати сучасні методи стандартизації.

     5. Встановлювати такі вимоги до основних властивостей об'єкта стандартизації, які можна об'єктивно перевірити.

     6. Потрібно виключати одночасне розроблення стандартів на ідентичні об'єкти стандартизації.

     7. Стандарти повинні бути викладені чітко для забезпечення однозначності розуміння їх вимог.

     Стандарти розроблюють відповідно до плану  державної стандартизації з урахуванням  норм чинного законодавства України, вимог ДСС України та документів міжнародних і регіональних організацій  зі стандартизації.

     Розроблення державних стандартів України здійснюють технічні комітети зі стандартизації (ТК), міністерства (відомства), головні (базові) організації зі стандартизації або організації, що мають у відповідній  галузі необхідний науково-технічний  потенціал.

     Протягом  року різні підприємства, організації  та науково-дослідні інститути розробляють  велику кількість стандартів різноманітних  категорій та видів, що ускладнює  організацію та контроль робіт в  цій області. Для досягнення організаційно-методичної єдності при розробленні стандартів, забезпечення координації та контролю робіт за розробленням стандартів, підготовки до їх впровадження ДСС  передбачає визначені правила та порядок. Правила ДСС не залежать від об'єкта стандартизації, вони є загальними і наведені у ДСТУ 1.2. Запроваджені наступні стадії виконання робіт:

     1. Організація розроблення стандарту.

     2. Розроблення в першій редакції проекту стандарту.

     3. Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту.

     4. Затвердження та державна реєстрація стандарту.

     5. Видання стандарту.

     6. Організація розроблення стандарту.

     Згідно  з затвердженим планом стандартизації керівник організації, який повинен розробляти проект стандарту, призначає відповідальних виконавців та визначає термін виконання окремих етапів роботи. Розробляється технічне завдання (ТЗ) на розробку стандарту. З цією метою здійснюється збір, вивчення та аналіз матеріалів щодо об'єкта стандартизації з урахуванням досягнень вітчизняного та закордонного досвіду, виконуються патентні дослідження.

     У ТЗ, що розробляється, зазначають мету та завдання стандарту; перелік вимог, які будуть встановлені у стандарті; об'єм та етапи роботи і строки їх виконання. ТЗ на розробку стандарту  затверджує голова ТК або керівник організації-розробника після погодження з Держстандартом України (Мінбудархітектурою України) та зацікавленими міністерствами (відомствами). Якщо стандарт розробляє ТК, то для виконання робіт ним визначається відповідний підкомітет (ПК), формується робоча група (РГ) або залучається найбільш компетентна в цій галузі стандартизації організація (підприємство).

     Розроблення в першій редакції проекту стандарту.

     ТК (ПК, РГ) або організація-розробник  готує проект стандарту згідно з  договором і ТЗ на розробку стандарту. Для підготовки проекту стандарту  здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські  роботи, випробування тощо. На основі науково-дослідних  робіт вибирають оптимальні варіанти об'єкта (показники, норми, критерії, вимоги, правила), які стандарт повинен встановлювати. На стадії розробки проект стандарту  перевіряють на патентну чистоту. Патентно-чистими  називають стандарти, що не підпадають під дію патентів, які існують  у країнах світу.

     Одночасно з розробкою проекту стандарту  складається пояснювальна записка, проводяться техніко-економічні розрахунки та розробляється план організаційно-технічних  заходів щодо впровадження стандарту. Підготовлений проект стандарту  та пояснювальну записку розсилають на відгук організаціям відповідно до переліку, з якими повинен бути погоджений проект стандарту.

     Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту.

     Організації, що одержали проект стандарту, складають на нього відгук і надсилають його на адресу ТК або організації-розробника не пізніше, ніж через місяць від дня одержання проекту стандарту.  

     ТК  або організація-розробник опрацьовує одержані відгуки і складає зведення усіх відгуків. На підставі зауважень  і пропозицій, які містяться у  зведених відгуках, здійснюється доопрацювання  проекту стандарту, робляться обґрунтовані висновки щодо кожного зауваження та пропозиції. За наявністю суттєвих розбіжностей відносно проекту стандарту ТК або організація-розробник організують їх всебічний розгляд та усунення.

     На  основі проведеної роботи складається  остаточна редакція стандарту. ТК або  науково-технічна рада (НТР) організації - розробника розглядає проект стандарту в остаточній редакції і приймає рішення про надання його на затвердження. Прийняте рішення оформлюється протоколом, в якому зазначено результати голосування кожного члена ТК або НТР організації-розробника.

     Затвердження  та державна реєстрація стандарту.

     ТК, відповідне міністерство (відомство) або  організація-розробник подає на затвердження до Держстандарту України (Мінбудархітектури України) остаточну редакцію проекту стандарту українською та російською мовами. Держстандарт України (Мінбудархітектури України) здійснює державну експертизу остаточної редакції стандарту. До експертизи проекту стандарту залучаються науково-дослідні інститути Держстандарту України (Мінбудархітектури України), ТК, відомі вчені та фахівці. Порядок проведення експертизи здійснюється згідно з КНД 50-049-95.

     При реєстрації стандартам надається позначення, яке складається з індексу (ДСТУ, ТУ, ГСТУ, СТП, СТТУ), реєстраційного номера та року затвердження чи перегляду  стандарту (дві останні цифри  року, які відокремлені тире). У позначенні державного стандарту України, що входить  до комплексу стандартів міжгалузевих систем, в його реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандартів. Позначення стандартів здійснюється згідно з ДСТУ 1.5. Усі  зареєстровані стандарти заносяться до класифікатора єдиного фонду  стандартів країни.

     Видання стандартів.

     Видання і розповсюдження державних стандартів здійснюється Держстандартом України (Мінбудархітектурою України). Галузеві та інші стандарти видають міністерства (відомства), підприємства та організації. Розповсюджують стандарти через  мережу спеціалізованих магазинів  стандартів.

     Інформацію  щодо затвердження стандартів надають  у щомісячному інформаційному покажчику "Стандарти", а стосовно чинних стандартів в Україні – у річному виданні "Каталог нормативних документів" та покажчику міждержавних стандартів.

     Впровадження  стандартів є важливим народногосподарським завданням, а також завершальним етапом комплексу робіт зі стандартизації. Стандарти впроваджуються у визначений термін на основі планів організаційно-технічних  заходів. Стандарт вважається впровадженим на підприємстві, якщо встановлені  у ньому показники, норми та вимоги дотримуються у відповідній галузі застосування. Стандарт на продукцію  вважається впровадженим, якщо продукція  відповідає усім вимогам цього стандарту.

     Стандарти, як і інші нормативні документи, не можуть залишатися незмінними протягом тривалого часу. Під впливом темпів розвитку науки та техніки, вдосконалення технології виробництва, створення нових речовин, матеріалів тощо в усіх галузях народного господарства відбувається старіння продукції, яку замінюють новою, більш сучасною, модернізованою. З цієї причини показники, норми, вимоги та правила, раніш встановлені у стандартах, застарівають і втрачають свою актуальність. Для забезпечення прогресивної ролі стандартизації, розвитку народного господарства та підвищення якості продукції слід постійно вносити відповідні зміни у показники, норми та вимоги стандартів, які можна забезпечити не тільки шляхом розроблення нових стандартів, але й шляхом систематичної перевірки чинних нормативних документів. Результатом перевірки стандартів є вдосконалення їх вимог з урахуванням соціально-економічних пріоритетів, розвитку науки і техніки, впровадження прогресивних екологічно чистих і безвідходних технологій, підвищення вимог до якості продукції, а також встановлення ступеня їх відповідності чинному законодавству.

     • ПМГ 08-94 – Порядок взаємного визнання акредитації лабораторій, що здійснюють випробування, повірку або калібрування засобів вимірювань;

     • ПМГ 15-96 – Вимоги до лабораторій неруйнівного контролю та технічної діагностики;

     • ПМГ 16-97 – Положення про міждержавний стандартний зразок складу та властивостей речовин і матеріалів.

     Останнім  часом активізується розвиток науково-технічного співробітництва з регіональною Організацією державних метрологічних  установ Центральної та Східної  Європи - КООМЕТ. Основною формою праці  з організаціями країн-членів КООМЕТ є спільне виконання проектів, що дало змогу прискорити створення  національної еталонної бази, звірення еталонів і вихідних засобів вимірювань, взаємний обмін інформацією.

     Нині  в Україні здійснюються роботи щодо вступу до Організації національних метрологічних установ країн Європи – ЕUROMET, підготовлені пропозиції щодо звірень національних еталонів України з еталонами інших країн Європи (Німеччини, Великобританії, Франції). 

     Нормативно-технічний  документ – це документ, що встановлює вимоги до об'єктів стандартизації, обов'язковий для виконання у визначених областях діяльності, розроблений у встановленому порядку і затверджений компетентним органом. Основні види нормативно-технічних документів – стандарти і технічні умови. 
 

     2. Міжнародне співробітництво  з метрології та  стандартизації, його  мета та завдання. 

     Вимірювання відіграють важливу роль в більшості  галузей людської діяльності. Метрологія має вирішальне значення у трьох  галузях: науці, техніці, торгівлі. Співпраця  на світових ринках, глобальні технології, обмін знаннями у всіх видах діяльності також використовують вимірювання, часто цілі комплекси передачі інформації (в тому числі про стан навколишнього  природного середовища). Саме тому важлива  участь України в роботі міжнародних  метрологічних організацій. Використання передового досвіду, нормативних документів, стандартів, розробки власних еталонів та інших засобів вимірювальної  техніки призведе до становлення  України як розвиненої європейської держави.

     Міжнародна  діяльність з питань метрології представлена:

• метричною конвенцією;
• міжнародною організацією законодавчої метрології;
• міжнародною організацією з стандартизації;
• міжнародною електротехнічною комісією;
• міжнародна конфедерація з вимірювання.