Фізіологічне значення калію для рослин

  Рослини з недостатнім харчуванням калієм часто більш чутливі до заморозків. Підвищена опірність заморозків залежить від фізіологічних і морфологічних особливостей, таких як здорових міцних коренів, високий вміст цукрів і вуглеводів, знижена транспірація й втрати води. 

  Рослини з достатнім постачанням калієм можуть використати ґрунтову вологу набагато ефективніше. Калій підвищує здатність рослин переносити посуху, стимулюючи усмоктування води коріннями й знижуючи транспірацію з поверхні листових пластинок.  
 
 
 
 
 

  ВИСНОВКИ:

  Отже, на підставі наведеного вище можна зробити такі висновки:

    Багатогранне фізіологічне значення  калію має вирішальний вплив на поліпшення умов живлення, особливо при застосуванні найкращих форм калійних добрив та їх іонізуючих випромінювань радіоактивного ізотопу калію 40.

    Вміст глютатіону виявися надійним показником злагодженості фізіологічних функцій і нормального проходження процесів обміну речовин, активності ферментів і біологічно-фізіологічного режиму у рослин, що має бути використане при оцінюванні заходів, спрямованих на підвищення врожайності і поліпшення якості сільськогосподарської продукції.

    Сірчанокислий калій і калій-магнезію, що обумовлювали найкращі фізіологічні  і біохімічні процеси в рослинах, треба широко використовувати  в поєднанні з хлористим калієм і окремо під найцінніші сільськогосподарські культури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА: 

    П.Б. Баранов, Д.А. Кореньков, О новых формах калийных удобрений, журнал  “Земледелие”, №7,1954.

    В.А. Бриллиант, Журнал экспериментальной ботаники, вып. 2, 1936.

     В.В. Буткевич, Сборник памяти акад. Д.Н. Прянишникова, 1950.

      И. Г. Важенин, Труды почвенного  института имени В.В. Докучаэва,  том ХХХIII, 1950.

     А.В. Владимиров, Сборник научно-исследовательских работ ВИУАА, 1938-1939.

     А.В. Владимиров и Н.А. Дмитриэва, Роль калия, магния, сульфат-и хлор- ионов в процессах образования окисленных и восстановленных соединений в растениях, 1945.

    А.А. Табенцкий, Научные труды  ВНИС, 1940.