Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 21:27, контрольная работа
Щодо темпів зростання населення України, то вони надто повільні через зниження природного приросту, його механічну рухливість та інтенсивний відплив осіб молодого віку, що зумовлює деформацію вікової структури працездатних. У перспективі очікується зменшення приросту трудових ресурсів, що позначиться на розширеному відтворенні і зумовить потребу максимальної орієнтації на впровадження трудозберігаючих технологій.
Вступ
Загальна характеристика демографічної ситуації в Україні.
Погіршення демографії ситуації і шляхи розв’язання цієї проблеми та певні перетворення в Україні
Висновок
Список використаної літератури
В процесі дослідження природного та механічного рухів населення з’ясовано, що протягом останнього десятиліття спостерігалась неухильна тенденція до скорочення кількісних показників народу України, в тому числі українського етносу, про що свідчать такі факти: на початок 1993 року кількість населення України становила 52,2 млн. чол., а в 2001 році – 48,4 млн.
Депопуляційні процеси прямо пов’язані і безпосередньо впливають на розподіл населення за віком і статтю. Так, динаміка статевовікової структури засвідчує кількісну перевагу жінок у загальній чисельності населення, причому це характерно для більшості вікових груп. Також надзвичайно негативною ознакою демографічної кризи є постаріння населення та істотне зменшення кількості молоді.
2. Погіршення демографії ситуації і шляхи розв’язання цієї проблеми та певні перетворення в Україні
Демографічні ситуації в Україні постійно погіршується. Це загрожує знелюдненням сільської місцевості, зменшенням питомої ваги людей працездатного віку, труднощами із забезпеченням обороноздатності країни тощо. Без проведення глибоких соціально-економічних реформ, ліквідації колгоспів і передачі землі в приватну власність тим, хто її обробляє, реалізації ефективної демографічної політики держави демографічна ситуація в Україні буде погіршуватися й надалі. Вирішальну роль у виправленні такого становища може відіграти лише держава, сприяючи росту національної свідомості українського народу, відновлюючи традиційні родинні цінності української нації, матеріально і морально підтримуючи сім'ї, в яких народжується і виховується по 3 і більше дітей.
Криза народонаселення охопила і основний осередок української нації – сільські населені пункти, що в різко негативній формі позначилося на їх структурному складі, тобто – згортання сільської поселенської мережі, розукрупнення, перехід багатолюдних сіл до розряду дрібних, збільшення частки малолюдних, фізичне вимирання дрібних.
Соціально-економічна
перебудова суспільства в
У першочерговому порядку необхідно розробити сучасну ідеологію демографічного розвитку України, що поєднувала б об'єктивний аналіз реалій з науково обґрунтованими цілями та завданнями. У зв’язку з цим слід посилити наукові розробки в галузі демографічних та гендерних досліджень, їх фінансову підтримку, а також пропаганду відповідних наукових знань.
В умовах значного зниження народжуваності, зростання смертності та погіршення здоров'я необхідно докласти максимальних зусиль для збереження населення України. Це має бути основним змістом демографічних стратегій держави сьогодні.
При обмежених фінансових можливостях, а також занепаді системи соціального захисту основна увага і підтримка повинні бути спрямовані на вирішення проблем, що безпосередньо впливають на рівень захворюваності і смертності населення і, зокрема, дітей та жінок.
У зв’язку з цим необхідно реформувати систему охорони здоров'я, на якій негативно позначилися зміни соціально-економічних умов, а також збільшити асигнування на розвиток цієї сфери. Тим більше, що в умовах стрімкого старіння населення потреба в коштах на охорону здоров’я та соціальне забезпечення осіб похилого віку постійно зростає.
Питання пропаганди засобами масової інформації здорового способу життя повинно розглядатися як одна з головних цілей стратегії зміцнення здоров'я та продовження повноцінного життя і включати такі аспекти:
- передача знань щодо профілактики захворювань та піклування про здоров'я як населення в цілому, так і конкретних груп ризику, наприклад підлітків;
- засвоєння та застосування знань відповідними адресатами з тим, щоб домогтися змін у поведінці людей, що зловживають курінням, алкоголем та наркотиками;
- розвиток різних форм
піклування про власне здоров'
В умовах, коли жінки становлять більшість серед тих, хто звільняється з виробництва, і меншість серед працевлаштованих, необхідно на практиці забезпечувати їхнє право на працю у поєднанні з виконанням материнської функції. Йдеться, по-перше, про профілактичні заходи, спрямовані на раціоналізацію праці жінок, які здійснюються на державному рівні і мають довготривалий характер. По-друге, про активну політику на ринку праці, спрямовану на зменшення безробіття серед жінок, більш повне урахування їхнього професійно-кваліфікаційного складу, надання можливостей перепідготовки і працевлаштування в конкретних умовах.
Населення має бути соціально захищеним, а специфічна демографічна політика повинна підсилюватися заходами держави щодо виходу з економічної кризи.
У 90-х рр. ХХ ст. надзвичайно актуальним стало мовне питання, що в першу чергу пов’язано з тривалою політикою русифікації за радянської доби. Наслідком цього є поширення білінгвізму, особливо серед міських жителів. При наявності нормативно-правової бази, з боку влади вживаються недостатньо ефективні заходи стосовно контролю й відповідальності за виконання положень мовного законодавства та використання й відродження української мови на загальнодержавному рівні та по регіонах.
ВИСНОВОК
Слід зазначити, що демографічні зрушення в третьому тисячолітті за своєю сутністю можуть бути непередбачуваними. Але треба пам'ятати, що перед тим, як ці зміни відбудуться, проходить певний період, який цілком підлягає прогнозуванню. Якщо скорочується народжуваність і зростає смертність, то ці зрушення матеріалізуються через 10—15 років у структурі робочої сили. На жаль, державні діячі та посадові особи, які наділені правом приймати рішення й обіймають відповідальні посади в державі, ще не звільнились від хибного уявлення, що демографічні чинники змінюються повільно, та закривають очі на очевидні докази демографічних змін.
ПЛАН
Вступ
Висновок
Список використаної літератури
Список використаної літератури
1. Брегеда А.Ю. Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 1999. - 108 с.
2. Гелей С, Рутар С. Політологія: Навч. посібник. 3 вид., перероблене і доповнене. - К.: Знання, 1999. - 427с.
3. Біляцький С. Демографія – найголовніший чинник майбуття / С. Біляцький, А. Хахлюк // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 5. – С. 45-49.
4. Жук М.В. Регіональна економіка. Підручник / М.В. Жук. – К.: Академвидав, 2008. – 416 с.
5. Демографічна ситуація в Україні у
січні-червні 2010 року [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://stat6.stat.lviv.ua/
6. Конспект лекцій з курсу "Політологія" для студентів усіх форм навчання / І.С.Дмитрів, В.А.Кулик, О.М.Рудакевич та ін. -Тернопіль: ТІНГ, 1992. - 44 с.
7. Ніконенко В.М. Політологія (курс лекцій). -Тернопіль, 1992. - 256 с.
8. Основы политологии / Под ред. А.Боднара. - К., 1991. - 144 с.
9. Основні напрями державної демографічної політики в сучасній Україні // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Збірник наукових праць. – Випуск спеціальний. – Ч.1. – К., 2002. – С. 123-129.
Информация о работе Загальна характеристика демографічної ситуації в Україні