Загальні відомості про Польщу

План:

1.Загальні відомості про Польщу

2. Природні ресурси

3. Промисловість Польщі

4. Сільське господарство

- рослинництво

- тваринництво

5.Зовнішньоекономічні  зв’язки 

6. Варшава – столиця Польщі 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Загальні відомості Польщу 

Польща  – одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої світової війни. Польща – країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою системою зовнішньоекономічних зв’язків. 

Територія Польщі становить 312 тис. км². За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ – 649 км. Державні кордони простягаються на 3538 км. Польща межує з Україною, Чехією, Німеччиною, Білоруссю, Словаччиною та Литвою.

Вигідність  положення країни визначається виходом  до моря транзитними комунікаціями  між Заходом і Сходом Європи. Майже  вся територія країни являє собою  басейни Вісли та Одри.

Польща  – рівнинна країна, середня висота над рівнем моря – 173 м. Великі рівнини займають ¾ всієї території.

Населення Польщі становить 38 млн чоловік. Польща вважається однонаціональною країною – поляки становлять 98,7% населення.

Природний приріст на всій території відповідає середньому європейському рівню.

Статевий  склад населення – чисельність  жінок переважає над чисельністю  чоловіків.

Працездатне населення становить 60%. У сільському господарстві зайнято 23% чоловік, в  індустріальній та обслуговуючій галузях  – 37,4 та 39,6% відповідно.

Розвинутий  процес урбанізації. У містах проживає близько 60% населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій. 

2. Природні ресурси 

Природно-ресурсний  потенціал в цілому сприяє господарському розвитку Польщі. В країні переважає  рівнинний рельєф. Клімат помірно континентальний. З-поміж країн постсоціалістичної Європи Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Головне багатство країни - кам'яне вугілля, за покладами якого вона займає перше місце в Європі.

Значними  є запаси сірки, міді, цинку,  та кам'яної  солі.  
Польща має багаті запаси мінеральної сировини; належить до передових у світі виробників та експортерів кам"яного вугілля, сірки, міді і срібла.

На території  Польщі знаходяться також поклади  цинку, свинцю, природного газу, солі та інших мінералів.

Відкритих покладів міді в Польщі (майже 1,7 млрд. т) вистачить на 60 років при нинішніх обсягах видобутку. Мідь добувається  у Нижній Сілезії з глибини до 1200 м.

Польща  є 9-м у світі і першим у Європі  виробником міді і срібла. Більшість видобутку цих металів експортується, в першу чергу на ринки Європейського Союзу.  
Поклади цинко-свинцевих руд знаходяться у сілезько-краківському регіоні. Поточний видобуток дозволяє задовольнити власні потреби і експортувати невеликі кількості  цинку. 
З грунтів найпоширеніші дерново-підзолисті, дерново-карбонатні та чорноземи, а також алювіальні у дельтах річок Вісли та Одри. Лісами вкрито до 20 % території, для господарських потреб їх не вистачає. Переважають соснові та змішані бори. Флора країни відзначається середнім багатством видів – 2200. Фауна Польща нараховує 84 види ссавців, 358 – птахів, 74 – риб, 225 – молюсків. Також збереглися рідкісні тварини – зубри, рисі, лісові коти, бобри, лосі, вовки.

Гідроресурси  незначні, але гострого дефіциту їх країна не відчуває 

3. Промисловість Польщі 

У Польщі розвинуті такі галузі промисловості, як машинобудування (точне і загальне), хімічна, будівельна, паливно-енергетична. Нафтопереробка Польщі розвивається на сировині з Близького Сходу. Металообробні галузі промисловості орієнтовані на вітчизняну сировину. Підприємства чорної металургії (Краків, Ченстохов, Варшава) певною мірою залежать від поставок.

Внаслідок економічного прогресу в загальній  промисловості збільшилась частка машинобудівної галузі, електротехнічної, електронної промисловості, виробництво транспорту (Катовицьке, Вроцлавське, Опальське, Познанське, Варшавське воєводства). В той же час зменшилась частка традиційних галузей промисловості – вугледобувної (Катовицьке та Вроцлавське воєводства), харчової.

Зараз у розміщенні промисловості характерним є зосередження базових галузей сировинної орієнтації та машинобудування у великих містах та агломераціях. У невеликих містах з населенням до 20 тис. чоловік та селах розміщуються переважно підприємства харчової, деревообробної, будівельних матеріалів промисловості, що використовують місцеву сировину. 

4. Сільське господарство 

Сільське  господарство Польщі завжди відрізнялося від інших соціалістичних країн  значною часткою недержавного сектору. В європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, льону, ягід, молока, тютюну, зерна, м'яса, цукрових буряків.

• Рослинництво

Провідне  місце в сільському господарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56 % площі сільськогосподарських угідь, кормовими - 18 %, картоплею - 16 %, технічними культурами - 5 %, овочевими - 5 %. Найважливіші сільськогосподарські культури - жито та картопля, з-поміж технічних - цукрові буряки. На північному сході поширені посіви льону, з якого виробляють льняні тканини, що експортуються.

   

-   Тваринництво

Тваринництво  займає у сільськогосподарському виробництві 46%. Складною проблемою є недостатній  розвиток кормової бази для тваринництва. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. В Польщі є 10 млн. голів великої рогатої худоби, молока виробляється 12 млрд. літрів. Поголів'я свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей, качок -  7 млн, індичок  - 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається важливою тягловою силою, хоч число тракторів різко зросло. На північному сході та в Карпатах вирощують м’ясо-вовняні породи овець Важлива галузь господарства — морське рибальство, лісництво.

Найвищу товарність і високий рівень механізації мають центральні і західні райони, а найменшу - сільське господарство південного сходу. 

5. Зовнішньоекономічні  зв’язки 

     За  останні роки Польща сильно розвинула  свої зовнішньо-економічні зв’язки.24,4 млрд. $ щорічно виділяються на експорт  товарів. Провідне місце займає кольорова металургія (15%, в основному мідь), електротехніка і електронне обладнання (13%), текстиль (12%), транспортні засоби (11%) та кам’яне вугілля (8%).Традиційним продуктом експорту є і сірка, м’ясо, овочі. Польща є однією з залежних від Росії країн в плані поставок нафти, газу, кольорових металів. 

6. Варшава – столиця Польщі 

Початок історії міста Варшави сягає  кінця XIII i початку XIV століття, хоча археологічні дослідження минулих років відкрили на цьому терені сліди поселень з X століття.

У 1596 році король Сигізмунд III Ваза переніс свій двір до Варшави, котра стала столицею Польщі.

Друга Світова Війна повністю змінила  вигляд Варшави, оскільки німці вщент  спалили місто (84% будинків). Трагедія польського композитора та піаніста єврейського походження Владислава Шпільмана, спогади якого екранізував у своєму найновішому фільмі “Піаніст” Роман Полянські, була також трагедією Варшави. Місту вже ніколи не вдалося відтворити своєї довоєнної атмосфери, структури та розміщення вулиць. Цей факт відрізняє місто від решти європейських міст та вимагає іншого погляду на відбудовані пам’ятники архітектури.

Королівський  Замок

Спочатку  замок був садибою мазовецьких  князів, пізніше польських королів  та місцем засідання сейму. Мури Королівського  Замку пам’ятають прийняття першої в Європі та другої у світі конституції (1971 рік), що заклала основу для будівництва сучасної держави.

Понад десять років тривала реставрація  тієї чудової пам’ятки минулого Польщі (у 1944 році німці підірвали будинок). Фасад будинку відновлено згідно з виглядом епохи, коли був побудований та розбудований - починаючи від готичного двору (Curia Maior) князя Януша I Старшого з першої половини XV віку, далі прилягаючий до нього з північної сторони Королівський Будинок за часів Сигізмунда Августа, аж по три крила, додані архітекторами Сигізмунда III. Варто звернути увагу на високу (60 м), завершену високим куполом Вежу Сигізмунда, яку завдяки вбудованому у 1622 році годиннику називають також Годинниковою Вежею. Ця вежа є однією з візитних карток Варшави. Напевно не розчарують гостей міста інтер’єр кімнат Замку: Палацові Кімнати (XVI-XVII ст.), Зали Сейму та кімнати з картинами Яна Матейко чи так звані Великі і Королівські Апартаменти.

Колона  Сигізмунда

"Колона  Сигізмунда" – перший польський  пам’ятник світській особі – нараховує 30 м висоти роботи італійських архітекторів Августина Ло та Константіно Тенкаллі. Не дивлячись на численні ушкодження та реставрації, статуя зберегла оригінальну форму, хоча колона, на якій вона стоїть є вже третьою. Цоколь колони оздоблений бронзовими таблицями, що інформують нас про титули короля, авторів пам’ятника, дати реставрації колони у1743 році та реконструкцію 1949 року.

Ринок Старого Міста

У XVIII столітті був найважливішою площею Варшави. Тут організовували урочистості, ярмарки, а навіть виконували вироки. Свій стиль площа завдячує, насамперед, кам’яницям з XVII століття.

Кожна з кам’яниць Ринку Старого  Міста вимагає особливої уваги  завдяки своїй унікальності. Посередині площі стала колись Ратуша і торгові  місця, котрі розібрали  у 1817  році.  
Сьогодні це один з наймальовничіших куточків Варшави.

Пам’ятник Русалочці

Як говорить легенда, давно-давно тому дві сестри русалки приплинули з Атлантики  на Балтійське море. Одній з них  сподобався Копенгаген, а друга Віслою приплинула аж до піщаних берегів Варшави. Рибаки, очаровані гарним співом русалки, не кривдили її, незважаючи на те, що заважала їм ловити рибу. Одного разу купець, що почув той гарний спів, вирішив зробити з неї ярмаркову атракцію. Коли мешканці міста довідалися про підступний план, звільнили русалку, котра обіцяла, що від того часу буде допомагати жителям Варшави. Тому сьогодні Русалка гордо стоїть, озброєна в меч та щит.

Русалка, наполовину риба та наполовину жінка, зображена також на гербі міста  Варшави від половини XIV століття. Спочатку мала вигляд монстру з рисами дракону, пташиними лапами та крилами, але час перетворив її у гарну жінку. Сьогодні знаходиться на Ринку Старого Міста, а джерело, що б’є з цоколю пам’ятника, приваблює маси дітей.

Вулиця Пивна

Пивна – найдовша вулиця Старого Міста, довжина якої становить 250 м. З’єднує  Замкову Площу з Вузьким Дунаєм. Колись тут проживали заможні  патриції, а сьогодні знана варшав’янам  як вулиця добрих ресторанів. Хоча назва  вулиці появилася уже у XV століття, то її часто називали також вулицею Святого Марчіна.

Барбакан

Потужний  бастіон у формі півкола, побудована перед Новомійською Брамою італійським  архітектором Яном Баптистом Венеціаном у 1548 році. Наймолодший елемент міських  мурів, збудований з метою захисту Новоміської Брами. Барбакан збудований на місці старої брами. У XVIII-XIX століттях був частково розібраний та оббудований кам’яницями. У 1936-38 роках реконструйовано нижні частини та фрагмент оборонних мурів з сусідньою Пороховою Вежею.

Королівські Лазенки

З польської  мови Lazienki перекладається як “ванна кімната, купальня” .

Королівські Лазенки це класичний парк кінця XVIII століття, закладений у центрі столиці  Польщі. Площа парку - 74 гектари старих дерев з численними водними резервуарами та будинками найвищого артистичного класу. Свій неповторний стиль парк завдячує естетичним уподобаннями останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського, котрий переніс сюди свою резиденцію.