Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Марта 2013 в 21:25, курсовая работа
Водні об'єкти суші створюють унікальні за своєю красою і цілющими властивостями природні ландшафти і в той же час є багатющою коморою продуктів харчування, джерелом отримання електроенергії, прісної води як найважливішого природного ресурсу. Таке багатопрофільне призначення водоймищ суші обумовлює постійну дію на них господарської діяльності людини. Прогресуючий розвиток промисловості і сільського господарства, що супроводжується зростанням водоспоживання у всіх галузях народного господарства, неминуче приводить до вичерпання ресурсів прісних вод. Особливо гостро стоїть ця проблема в місцях з невисоким природним водозабезпеченням.
6.7. ЗНАЧЕННЯ ВОДОСХОВИЩ ДЛЯ ЛІСОСПЛАВУ
Перевезення лісу річками має велике значення для господарства країни.
Основні позитивні наслідки
зарегулювання стоку для
Негативні наслідки зарегулювання стоку для лісосплаву полягають в більш важких вітрохвильових умовах і різкому зниженні швидкостей течії, в різких і добових коливаннях рівня води у нижньому б’єфі.
Зарегулювання стоку річок водосховищами створює суттєво нові умови для лісосплаву, врахування яких при проектуванні організації лісосплаву водосховищами і в практичній діяльності робітників лісосплаву дозволяє звести до мінімуму негативні наслідки зарегулювання річок і максимально підвищити позитивні наслідки.
В міру збільшення кількості щаблів каскаду водосховищ, зростає в цілому значення позитивних наслідків зарегулювання стоку, а негативні слабшають, оскільки збільшується довжина ділянок з однаковими глибинами і більшою шириною суднового ходу і з більш постійними рівнями води протягом сплаву.
Переформування річок водосховищами ГЕС збільшує пропускну здатність і створює можливість вивозу лісу на суднах озерного і змішаного типів.
7. ВПЛИВ ВОДОСХОВИЩ НА ЯКІСТЬ ВОДИ
Одним із найважливіших ресурсів, що обумовлює масштаби і темпи розвитку економіки, є вода.
Зростання чисельності населення, розвиток промисловості і сільського господарства з одного боку пред’являють все більші вимоги до кількості і якості води, а з іншого, все більш виснажують і забруднюють водні джерела. Ця проблема набуває глобального масштабу в багатьох країнах світу.
Вплив водосховищ на якість вихідної річкової води був предметом довготривалих дискусій. Органолептичні (колір, смак, запах), хімічні і бактеріологічні якості води, її властивості і показники забруднення залежать в основному від природних і господарських умов формування стоку на водозаборі, кількості і складу стічних вод та процесів, які проходять в самих водоймах. Впливу перших двох факторів підлягають як зарегульовані так і не зарегульовані водотоки. Основною умовою підтримання необхідної якості води у водосховищах є припинення скиду в них промислових і комунальних стоків без належної очистки.
Одним із важливих показників якості води є вміст в ній зважених речовин. В підпертому б’єфі течія води сповільнюється, зважені речовини осідають на дно і їх вміст у воді зменшується. Освітлення води у водосховищах значно полегшує і здешевлює її очистку. На ряді водосховищ якість води в пригреблевій частині наближається до якості води, очищеної на водопровідних спорудах, а іноді, вона не потребує спеціальної очистки.
У водосховищах діє ряд факторів, які впливають на колір води. Це залежить від кліматичної зони розташування водосховища.
Процеси синтезу і розпаду органічних речовин супроводжуються появою різноманітних запахів, які відчуваються в ряді випадків і над поверхнею водосховища. Відстій води сприяє поступовому зменшенню запаху. Протягом двох тижнів він приводить до різкого зменшення вмісту у воді сапрофітних бактерій і кишкової палички. В деяких водосховищах санітарно-бактеріологічні показники якості води в зимовий період наближаються до нормативних, які пред’являються до питної води.
До числа негативних факторів, пов’язаних із зарегулюванням стоку, відносяться надлишкове цвітіння води і заростання водосховищ водяною рослинністю. В полях цвітіння розвиваються явища біологічного забруднення води в результаті виділення продуктів розпаду подорослів – аміаку, фенолу, індолу, скатолу, ціанідів. Масовий розвиток синьо-зелених подорослів порушує режим водопостачання міст, приводить до забруднення зон відпочинку і замору риби.
Боротьба з надлишковим “
Заростання водосховищ, як правило, незначне, що пояснюється впливом на нього зимового спрацювання і хвилювання в прибережній зоні.
Дуже великий вплив на якість води і умови використання водосховищ для водопостачання чинить підготовка ложа водосховища. Із всіх заходів підготовки ложа лише повна його очистка від деревинної рослинності є спірною, оскільки цей захід є досить дорогим, а гігієнічна ефективність не у всьому ясна.
Натурні дослідження дозволили встановити, що затоплені ліси чинять тільки місцевий і тимчасовий вплив на санітарний режим водотоку.
Негативний вплив затоплення грунтів, дернової покрівлі лугів, деревинної і кущової рослинності на якість води найбільш суттєво проявляється тільки в перші 2 роки існування водосховища.
Природне покращення якості води вказує на доцільність розробки прийомів стимулювання цих процесів. Регулювання стоку суттєво змінює умови самоочищення водойм: видалення стічних вод від місця їх випуску сповільнюється у зв’язку із зменшенням швидкості течії. Остання обставина приводить до необхідності переносу водозаборів, які в природних умовах, розташовуючись вище за течією від місць випуску стічних вод, знаходились у відносній небезпеці.
Значний практичний інтерес являють дослідження впливу регулювання стоку річок на якість води у нижньому б’єфі. Замічено, що після регулювання стоку в нижньому б’єфі підвищується прозорість води, зменшується колір, спостерігається зниження вмісту шкідливих речовин і сухого залишку.
Із викладеного випливає, що водосховища,
за інших рівних умов, покращують якість
річкової води і вирівнюють її в
сезонному розрізі. Створення водосховищ
вимагає перевлаштування
Однією із найважливіших задач в області підготовки водосховища до експлуатації є пошук засобів боротьби з синьо-зеленими водоростями.
ВИСНОВОК
Водосховище — штучна водойма, створена з метою регулювання стоку, роботою ГЕС чи іншою народогосподарчою необхідністю.
Водосховища поділяються на 2 типи: озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних по своїх фізичних властивостях від властивостей вод припливів. Течії в цих водосховищах переважно обумовлюються вітрами. Водоймища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них, звичайно, стокові; водна маса за своїми характеристиками близька річковим водам.
Основними параметрами водоймища є обсяг, площа дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.
Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку перетворює природний гідрологічний режим ріки в межах підпору. Зміни гідрологічного режиму, викликані створенням водоймищ, відбуваються також і у нижньому б'єфі гідровузлів, іноді протягом десятків і навіть сотень кілометрів. Особливе значення має зменшення повідь, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на заплавних лугах. Зменшення швидкості плину викликає випадання наносів і замулення водоймищ; змінюється температурний і льодовий режим, у нижньому б'єфі утвориться не замерзаюча всю зиму ополонка.
На водосховищах висота вітрових хвиль більше, ніж на ріках (до 3 м і більше).
Найбільшими за площею дзеркала водосховищами світу є:
Найбільшими по повному обсязі водоймищами світу є: