Використання інтерактивних методів

       Використання мультимедийних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при висновку зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп'ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміку розглядати багато географічних об'єктів і явища. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв'язки між об'єктами і явищами. При цьому навчання проводиться з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп'ютерної техніки, оскільки цілком відсутній її шкідливий вплив на учнів.

       По-друге, досить перспективне використання навчальних геоінформаційних систем (ГІС) - особливих інтерактивних систем, здатних на новому технічному рівні реалізувати збір, систематизацію, збереження, обробку, оцінку, відображення і поширення даних і як засіб одержання учнями на їхній основі нової навчальної інформації і знань про просторово-тимчасові явища. Представляється дуже ефективним використання навчальних ГІС при зіставленні тематичних карт різного змісту на ту саму територію, будь те чи материк невелика ділянка місцевості. Тоді засвоєння знань про взаємозв'язки стане більш цікаво і захоплююче.

       По-третє, зазначені навчальні ГІС можуть розроблятися за участю учнів при вивченні своєї місцевості на навчальному географічному полігоні. Найбільш ефективна форма навчальної роботи на полігоні - це шкільний географічний практикум - сукупність взаємозалежних і об'єднаних загальною метою практичних робіт на місцевості.

Загальною метою таких практикумів в основній школі, як правило, є комплексне вивчення місцевих природних комплексів і їхніх взаємозв'язків з діяльністю людини. Тематична інформація,, що збирається регулярно в ході шкільних практикумів, може бути оброблена на комп'ютері і систематизована й узагальнена в навчальної ГІС. При роботі з навчальною ГІС учні самостійно добувають нове знання, одночасно засвоюючи нові прийоми навчальної роботи. ГІС істотно полегшує обробку зібраної інформації, сприяє сприйняттю досліджуваних природних комплексів як складних природних систем, що неоднозначно реагують на антропогенні впливи.

       Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я.Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

       На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формуються комунікативні уміння — у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

       Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній -- результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

       На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

       Не менш важливим є висновок дослідників О.Пометун та Л.Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

— інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, один-два-чотири - усі разом, змінні трійки, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

- інтерактивні  технології колективно-групового  навчання - технології, що передбачають  одночасну спільну (фронтальну) роботу  всього класу; 

- технології  ситуативного моделювання - побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

— технології опрацювання дискусійних питань — широке публічне обговорення якогось  суперечливого питання.

       Ці інтерактивні технології можна успішно застосовувати в початкових класах — спершу це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку рідної мови.

       Варто починати з найдоступніших і зрозуміліших для дітей.

 На дошці записано тему уроку.

       Учитель пропонує прочитати її і сказати, використовуючи мікрофон, чим важливий цей матері; що вони знають з цієї теми.

Учитель дає учням мікрофон або якийсь предмет (ручку, олівець), який є уявним мікрофоном, пропонує почергово стисло і швидко висловити» Говорити може тільки той, хто одержав мікрофон. Відповіді учнів записуються на дошці. Після цього вчитель переходить до викладу нової теми.

       Не слід думати, що інтерактивна вправа одра вийде. Не всі учні з першого разу братимуть "мікрофон". Тому можна дозволити повторити вже сказати або сказати щось від себе, адже відповіді не коментуються і не оцінюються.

       Мозковий штурм — ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему "мозкового штурму "Що ви знаєте про ріки України?" При цьому "мозковий штурм" організовують за такими правилами:

1. Усі  учасники "штурму" пропонують  ідеї щодо географічних назв (ідеї можуть бути різними, навіть фантастичними).

2. Один  учень ("секретар") записує на  дошці запропоновані ідеї. Коли  група вважає кількість запропонованих  ідей достатньою, переходять до  наступного етап;

3. Ідеї  систематизують, аналізують, розвиваються  групою.

4. Обирають  найкращі рішення. На дошці записують:

— Назви  рік України.

— Яка  річка найбільша?

— Яка  річка протікає через наше місто?

— В  яку річку, більшу за розміром, впадає та чі інша річка?

— В  яке море впадають ці ріки?

— Як пишуть географічні назви?

Правила поведінки під час "мозкового штурму":

1. Намагатися  висунути якомога більше ідей.

2. Включити  свою уяву: не відкидати ніякої іде тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

3. Можна  розвивати ідеї інших учасників. 

4. Не  можна критикувати висловлювання  інших та давати оцінку запропонованим  ідеям. 

       Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.

       Вчитель об'єднує учнів у групи, пропонує завдання, дає декілька хвилин для спільного обговорення. Наступним етапом є представлення результатів роботи кожної групи, обмін своїми ідеями та аргументами з усім класом.

       Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.

       Вільне спілкування на уроці, висловлювання власної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умови, що забезпечують ефективність нових технологій.

Оптимізація підбору учбово-демонстраційного матеріалу до уроків, на яких застосовується комплекс інтерактивних і аудіовізуальних засобів, може бути здійснена за допомогою учбово-методичного посібника для вчителя, що містить:

- зразкове  поурочне планування по курсам, у якому дані поурочні організаційні  і методичні рекомендації з  підбора і використання інтерактивних мультимедійних комп'ютерних програм і відеопрограм на уроках;

- методичні  рекомендації з комплексного  використання інтерактивних і  аудіовізуальних засобів на різних типах уроків географії;

- варіант(и) класифікації, у цілому, нових для вчителя інтерактивних засобів навчання;

- докладні  анотації широко розповсюджених  відеоматеріалів, по яких учитель  може самостійно підібрати відеофрагменти до уроку, якщо його не влаштовують запропоновані рекомендації в тексті планування.

       Подібний посібник був розроблений в Росії для електронного мультимедіа-видання "Початковий курс географії. 6 клас" у формі зразкового поурочного планування, звичного для будь-якого вчителя. Що містяться в плануванні рекомендації дозволять учителю використовувати електронний підручник при організації різних форм роботи з учнями систематично на кожнім уроці.

Уроки в планування містять у собі:

- теми;

- мети  уроку; 

- основний  зміст навчального матеріалу, що повинний бути розібране на уроці;

- ведучі  поняття уроку; 

- методичні  рекомендації з використання  електронного підручника:

- при  вивченні нового матеріалу;

- при  первинному закріпленні отриманих  на уроці знань і умінь; 

- при  проведенні практичних робіт;

- при  тематичному контролі і корекції  знань. 

- обов'язкову  для засвоєння географічну номенклатуру;

- устаткування (якщо необхідно);

- програмні  практичні роботи;

- роботи  в контурних картах;

- посилання  на текст підручника.

       Як показує досвід комплексного застосування інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання в школі оптимальною формою використання навчальних електронних видань у викладанні природничонаукових дисциплін є висновок учбово-демонстраційної інформації на великий екран. При цьому досягається масштабне наочне уявлення навчальної інформації при безумовному дотриманні санітарних правил і норм у частині використання комп'ютера учнями. Форма використання, що рекомендується тому, електронного підручника - висновок зображення на великий екран за допомогою якого-небудь демонстраційного пристрою.

       При такій формі організації роботи можна максимально реалізувати можливості мультимедиа-курса й ілюстративного матеріалу в словнику і текстовій частині підручника. Текст у розділах мультимедіа-курсу буде корисний як учням на уроці при поясненні нового, так і вчителю в процесі підготовки до уроку і роботи безпосередньо на уроці.

       Використання нових інформаційних технологій змушує переглядати зміст навчального предмета "географія". Від вивчення великого обсягу фактичного матеріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби дозволяють з постійно зростаючою швидкістю обробляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут грають бурхливо розвиваються телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просторові бар'єри.  
 
 

                                              
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                        Висновки

       Інтерактивні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

       Дидактика виходить з таких аспектів ефективності уроку: керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напружена, доскнало організована й результативна пізнавальна діяльність учнів; ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування здійснення і результатів навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчий підхід до розв'язання інтегрованих завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційований підхід до окремих груп учнів; ефективне використання кожної робочої хвилини на уроці; атмосфера змагання, стимулювання, дружнього спілкування, прогнозування навчальної діяльності, вибір на цій основі досконалої технології досягнень запрограмованих результатів.