Туристсько-рекреаційний потенціал Чернівецької області

     На  площі Філармонії знаходиться будинок  обласної філармонії, споруджений у стриманих класичних формах у 1877р(архітектор В.Грекул).

     Через вулицю від філармонії стоїть монументальний будинок Поштамту, один з найпривабливіших у мсті(1884-1889рр). Строгі форми фасаду підкреслюють рустика та алегоричні статуї Меркурія та Геї.

     У неоренесансних стильових формах витримані  також будівлі нинішнього Палацу урочистих подій та середньої  школи №33.

     Театральна  площа.

     Одним з найгарніших місць Чернівців  є ансамбль Театральної площі, з  гранітними спусками до скверу посередині. Ключовою спорудою у забудові площі є Український музично-драматичний театр ім.О.Кобилянської, збудований у 1903-1905рр за проектом архітекторів Ф.Фельнера іГ.Гельмера як міський театр. Архітектурний вигляд театру гармонійно поєднує необароко та модерн. Плинні форми фасаду підкреслюють скульптурний фриз на теми античної міфології, алегоричні статуї, розміщені над вікнами та на аттику(«Мельпомена»), погруддя видатних письменників у нішах.

     Фойє  та зал для глядачів пишно оздобленні різьбою та необароковими скульптурами. Перед театром стоїть пам’ятник О.Кобилянській(скульптори А.Скіба, М.Мирошниченко, архітектор О.Таратута, 1980р).

     Новий мистецький стиль сецесії, що запанував  на поч. 20ст у Чернівцях позначився на архітектурі будівлі Єврейського  народного дому(міський палац культури). Ініціаторами побудови були Генріх та Жозефіна Вагнери, проект був виконаний у Львові. Фасади оздоблюють кам’яні статуї атлантів, багата ліпнина прикрашає також зали в інтер’єрі.

     У стилі сецесії також споруджено у 1908-1910рр колишню Торгово-ремісничу палату Буковини. Нині тут розташована Буковинська медична академія.

     За  Буковинською медичною академією знаходиться  монументальна кам’яниця Обласної державної адміністрації, споруджена первісно як Палац юстиції у 1905-1906рр.

     Вулиці  Головна та О.Кобилянської.

     Чернівецький  модерн добре репрезентують численні багатоквартирні житлові кам’яниці  та одногодинні вілли, а також  готелі, спорудженні в кінці 1890-х  років та у перших роках 20ст. На вул.Головній  знаходиться оригінальна кам’яниця з декоративними ліпними прикрасами у ніші першого поверху- фонтаном з головою лева і чашею-раковиною. Цей «будинок-корабель», як його прозвали чернівчіна, завершується вежею та оглядовою терасою на конусовидному, покритому кольоровому дахів кою мансардному поверсі. Наріжна будівля ніби розрізає прилеглий простір, що посилює її влучну назву.

     На  пішохідній вулиці О.Кобилянської вартим уваги є колишній Польський народний дім з модернізованими ренесансним  аттиком(архітектор Ф.Сковрон,1905р) та розташований навпроти Німецький народний дім(арх.Густавріч,1908-1910рр).

     Художній  музей.

     Чудовим взірцем сецесії є будинок  Художнього музею, зведений у 1900р як Дирекція ощадних кас за проектом віденського архітектора Г.Гесснера. фасад та інтер’єри витримані: архітектурні форми доповнюють скульптури, фігуративне майолікове панно, стінопис, художній метал. Живописний плафон сходової клітки з алегоріями виконав буковинський художник М.Івасюк.

     У фондах музею нині зберігаються десятки  тисяч експонатів. Це картини, рисунки, естампи, скульптури, твори прикладного мистецтва. Видатними буковинськими живописцями були: Корнило Устинович, Юстин Пігуляк, М.Івасюк, Є.Максимович та інші.

     Краєзнавчий музей.

     Краєзнавчий музей розміщений у неоренесансному  будинку колишньої Дирекції Православного  релігійного фонду(1878р). заснований ще 1863р музей переховує близько 80тис експонатів. Це пам’ятки природи, раритетні старовинні книги, рідкісні ужиткові предмети, меморіальні речі. Окрему збірку складають цінні археологічні знахідки. Цікавими є колекції стародруків, етнографічних матеріалів, народного одягу, писанкарства, нумізматики.

     Некрополі.

     Музеями під відкритим небом можна  вважати й два старі цвинтарі- єврейський та християнський. Тут є  чимало цікавих художніх нагробків  кінця 18ст-на поч. 20ст. серед їх авторів є відомі українські, німецькі та польські скульптори.

     У Чернівцях варто оглянути також  пам’ятки паркового мистецтва- Народний сад і Ботанічні сад.

      Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи  розвитку комплексного використання природно – рекреаційних ресурсів Чернівецької області

     3.1. Аналіз використання природно-рекреаційного  потенціалу області 

     Можна зробити деякий аналіз використання рекреаційних ресурсів. Вони використовуються не достатньою мірою, тому що не досить розвинена інфраструктура, мала кількість інвестицій, політична нестабільність це сприяє малій кількості відвідувачів іноземних туристів. Але туризм розвивається це пояснюється відкриттям нового гірськолижного курорту Німчич , що в Яремчі. Поступово буде зростати кількість таких перевалів та курортів. Також відвідування туристів пов 'язане з діаспорою. Розв 'язання проблем економічного та соціального розвитку краю зорієнтовано на власні сили та можливості регіону, а також: на залучення суми дотації із Державного бюджету . Наявні ресурси, виробничий, науково -технічний та інтелектуальний потенціал області достатні для забезпечення розвитку регіону. Щодо перспектив, то основними пріоритетними напрямками в області буде запровадження інноваційної моделі розвитку промисловості, удосконалення фінансових відносин , ефективне управління державним сектором економіки . Подальше зростання економічного потенціалу краю значною мірою буде зорієнтовано на розвиток туризму, розгорнення сітки туристичних баз, пансіонатів, кемпінгів, використання природних мінеральних джерел , для лікування та створення іншої інфраструктури, сфери обслуговування .

     Наявність сильних сторін в рекреаційно-туристичній  сфері Чернівецької області мають  такі переваги:

• Географічне та геополітичне розташування;
• Національно-етнічні особливості регіону;
• Існує досвід прийому відвідувачів;
• Наявність рекреаційних ресурсів;
• Архітектурна особливість міст Чернівці, Хотин та інших

• Історична спадщина міст і сіл;
• Народна культура та народні промисли;
• Наявність кордонів з Румунією та Молдовою;
• Відомість на певних ринках, у тому числі міжнародних (Австрія, Німеччина, Ізраїль та інші);
• Гостинне населення;
• Чисте навколишнє природне середовище;
• Відсутність міжнаціональних та міжрелігійних конфліктів;
• Політична стабільність;
• Позитивний імідж регіону.

     Але на перевагу вище перечисленній позитивній інформації існує також багато недоліків, які гальмують розвиток туристичної  індустрії Чернівецької області:

• Нерозвинута туристична та загальна інфраструктура, особливо за межами міста Чернівці;
• Відсутність гарантій якості обслуговування;
• Погані умови прибуття та пересування на території області;
• Низький рівень обслуговування;
• Недостатність коштів для маркетингу та реклами регіону;
• Відсутність інвестицій у сфері туризму;
• Запущеність пам’яток історії, архітектури та культури;
• Відсутність чітко розробленої програми розвитку туризму в області та місті Чернівці. 

       Аналізуючи великий потенціал  рекреаційно-туристичної сфери Чернівецької області можна виділити такі можливості її розвитку:

• Розвиток сільського зеленого туризму;
• Розвиток гірськолижного та інших видів зимового туризму;
• Екстремальний та мисливський туризм;
• Організація турів для діаспори, в тому числі релігійний туризм;
• Культурно-пізнавальний та спортивно-оздоровчий туризм;
• Розширення екскурсійної діяльності;
• Розвиток молодіжного та шкільного туризму;
• Використання регіону як транзитної території.

      3.2 Перспективи розвитку туризму 

     Ефективне використання рекреаційних ресурсів неможливе без туристичної інфраструктури. Свідченням позитивних змін, що відбуваються в області є успішне фінансування нових туристичних комплексів, які стали окрасою не тільки Буковини, а й візитною карткою Карпатського регіону. Це туристичні комплекси: «Мигово», «Сонячна долина», Міжнародний туристично- розважальний комплекс «Перевал Німчич». За останні 5 років збудовано і реконструйовано цілий ряд комплексів: спортивно- оздоровчий комплекс «Цецино» кінноспортивна школа, готельно-ресторанний комплекс; база відпочинку «Аква плюс» водно-розважальний комплекс, туристичний комплекс «Лекече»; туристичний комплекс «Стіжок», яхт-клуб «Дністер». В 2007році розпочали роботу об’єкти туристичної інфраструктури області: готель «Хотин», база відпочинку «Берег любові», «Панночка», готель «Карпатська зірка» та багато інших.

     Туристична  галузь Чернівецької області представлена туристичними підприємствами різних форм власності та підпорядкування; громадськими організаціями, що опікуються розвитком  сільського зеленого туризму, національного природного парку ”Вижницький”, збереженням історичних та архітектурних пам’яток. Нещодавно створено асоціацію працівників туристичної сфери Чернівецької області ”Туристична Буковина”, яка перебуває на стадії становлення та залучення нових членів. Недержавні організації ще не стали потужними центрами і не можуть суттєво впливати на розвиток туризму в регіоні. Для їх підтримки управління з питань туризму надає необхідну інформацію, матеріали, рекламну друковану продукцію, організовує зустрічі з представниками центральних та місцевих органів влади тощо. Упродовж декількох років можна спостерігати стале зростання основних кількісних показників. Скажімо, за 9 міс. 2002р. туристичні підприємства області надали послуги понад 37 тис. осіб (туристів), що на 9,3% більше, ніж торік. 

     Обсяг наданих туристичних послуг становить 13,6 млн. грн. (+98,3%). Внесок туристичної  галузі Буковини в дохідну частину  бюджету становить понад 1 млн. грн. (+15,7%). У цій галузі зайнято 883 особи (-3,0%).                        Сформувався певний ринок туристичних послуг та відокремилися провідні туристичні підприємства, які й надалі планують залишитися в туристичному бізнесі, створюючи власні туристичні продукти та інвестуючи кошти в розвиток власної матеріально-технічної бази. За 9 міс. 2002р. на ці цілі спрямовано 117,2 тис. грн., що понад удвічі більше, ніж за цей період 2000р., та на 20% більше, аніж торік.

     Звичайно, для розбудови туристичної інфраструктури області це невеликі вкладення. Туристичні організації не мають достатніх ресурсів для будівництва нових або реконструкції наявних баз відпочинку, пансіонатів, туркомплексів тощо. Тому туристична громадськість області покладає багато надій на формування внутрішнього місцевого інвестиційного потенціалу (портфеля) туристичних організацій області для розбудови інфраструктури, їхнього заохочення. Адже одним з головних та стратегічних напрямків розвитку є переорієнтація діяльності туристичних підприємств на розвиток внутрішнього ринку.

     Така  співпраця має сприяти заохоченню туристичних підприємств просувати на ринок місцеві туристичні продукти та здійснювати рекламні акції. Зараз лише декілька великих туристичних підприємств спроможні рекламувати свою туристичну діяльність, а всебічну підтримку та рекламу туристичних можливостей Буковини на міжнародному та внутрішньому ринках здійснює управління з питань туризму. Облдержадміністрація стала одним із засновників Ради з туризму Карпатського регіону, метою якої є маркетингова діяльність, рекламування можливостей Карпатського регіону. Протягом 2002р. можливості Буковини було представлено на різноманітних виставкових заходах. Виготовлено та розповсюджено різноманітну рекламну продукцію (представницький буклет ”Буковина туристична”, відеофільми, карта туристичних маршрутів Чернівецької області тощо).

     Однією  з проблем у розвитку туристичної  галузі є внутрішнє нормативне середовище. Місцеві органи влади спільно  з туристичними підприємствами області  опрацювали та внесли на розгляд Державної  туристичної адміністрації України пропозиції щодо законопроектів ”Про сільський екотуризм”, ”Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про туризм”. Протягом 2002р. проведено повноцінну експертну оцінку (інвентаризацію) всіх санаторно-курортних та туристичних закладів області, моніторинг стану об’єктів туризму, складено детальні описи, підготовлено інформаційні матеріали, що вийшли друком у періодичних виданнях області. Розпочато інтенсивну роботу щодо розвитку сільського зеленого туризму. Упродовж року здійснено робочі ознайомлювальні поїздки до всіх районів області. Відбулися численні зустрічі з міськими, сільськими головами, приватними підприємцями, мешканцями населених пунктів щодо залучення до заняття сільським зеленим туризмом, визначення приватних осель для прийому туристів, проведено анкетування. Результати роботи опрацьовано та запропоновано для використання Спілці розвитку сільського зеленого туризму Буковини.