Ринок праці ЄС

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2011 в 21:23, реферат

Описание работы

Європейський Союз об'єднує 25 європейських країн (див.: Додаток А) з метою забезпечення миру і процвітання їх громадян в рамках все більш тісного об'єднання на основі спільних економічних, політичних і соціальних цілей. У ЄС входять 25 держав-членів із загальною чисельністю населення понад 470 мільйонів чоловік (включаючи 17 мільйонів населення колишньої Східної Німеччини). Це найбільший в світі торговий блок. Країни Союзу твердо віддані збалансованого і стійкого соціальному і економічному прогресу. Зокрема, це досягається шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, зміцнення економічної та соціальної інтеграції та установи економічного і валютного союзу. Створення єдиного ринку для більш ніж 370 мільйонів європейців забезпечує свободу переміщення людей, товарів, послуг і капіталу.

Содержание

Зміст
Вступ
1. Ситуація на ринку праці ЄС
1.1 Загальний рівень безробіття
1.2 Динаміка оплати праці та вартості робочої сили
1.3 Тривалість робочого дня по країнах ЄС
2. Політика в галузі вирішення проблеми безробіття
2.1 Заходи щодо стабілізації ринку праці ЄС
2.2 Європейська Соціальна Програма на період 2005-2010 рр.
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

зміст.docx

— 47.67 Кб (Скачать)

     Жителі  десяти нових держав-членів Європейського  союзу в рік працюють в середньому на 112 годин або три робочі тижні  більше, ніж населення 15 старих держав ЄС. Такий висновок зроблено в новітньому дослідженні Європейського фонду  поліпшення умов життя та праці (EFILWC).

     У Швеції в минулому році було 44 відпускних і святкові дні - більш ніж удвічі більше, ніж в Естонії, Литві, Польщі та Словенії, вказують автори дослідження.

     Згідно  з результатами дослідження, найбільша  тривалість робочого тижня серед  країн ЄС - у Латвії, Великобританії та Польщі, найменша - в Італії, Франції  та Нідерландах. За даними EFILWC, середня тривалість робочого тижня в Латвії становить 43,3 години, у Великобританії - 43,1 години, у Польщі - 41,5 години. У той же час в Італії середня тривалість робочого тижня становила 38,7 години, у Франції та Нідерландах - 38,8 години.

     У середньому в ЄС тривалість робочого тижня становить 40,2 години, у 15 старих державах ЄС - в середньому 40 годин. 1

     В даний час депутатами Європарламенту розглядається проект директиви  про тривалість робочого тижня в  країнах ЄС. Розгляд протікає непросто: погляди країн і, відповідно, їх парламентських представників, на те, як слід організувати робочий тиждень європейців, істотно розходяться.

     На  сьогоднішній день жителі ЄС в середньому працюють 39 годин. Офіційно найдовша робочий  тиждень - до 48 годин - можлива у Великобританії. Менше за інших в ЄС працюють французи - 35 годин.

     Стандартизувати тривалість робочого тижня пропонується за рахунок поступового заборони практики колективних та індивідуальних угод про переробки з профспілками; у Великобританії, наприклад, працівник  або ціла компанія можуть переконати профспілка в необхідності продовжити робочий тиждень. 1  
 
 
 
 
 

     2. Політика в галузі вирішення проблеми безробіття

     2.1 Заходи щодо стабілізації  ринку праці ЄС 

     Чергова сесія Ради Європейського Союзу  відкрилася в Брюсселі 4 березня 2005 року. Протягом двох днів учасники семінару обговорювали проблеми безробіття, соціальної політики, охорони здоров'я.

     Зокрема, розглядалися такі питання, як проведення реформ для розширення союзу, політика проведена ЄС, щодо безробіття, соціальний захист, підготовка до тристороннього соціального саміту, обговорення робочої програми комітетів по безробіттю та соціального захисту на 2004 рік, перегляд директив ЄС щодо організації робочого часу . 1

     Учасники  семінару сподіваються, що досягнута  в ході структурних реформ підвищення рівня зайнятості дозволило б  запобігти насувається на Європу криза системи пенсійного забезпечення. Відповідно до існуючого порядку, відношення числа пенсіонерів до зайнятого населення в ЄС, яке становило у 2000 році 0.7, до 2030 року має збільшитися до 1.1. Однак, результати досліджень, проведених інвестиційним банком CSFB, показують, що в результаті реформ частка зайнятого населення у загальній масі працездатного населення Європи могла б вирости з сьогоднішніх 60% до 75%, тобто до рівня США. У результаті відношення числа пенсіонерів до зайнятого населення зростав би набагато повільніше, склавши в 2030 році лише 0.9. Таким чином, у поєднанні з незначним збільшенням віку виходу на пенсію цих заходів виявилося б досить для того, щоб зберегти вказаний показник практично незмінним. 2

     Також в даний час аналітиками багато говориться про те, що для боротьби з безробіттям Європі треба прискорити темпи зростання економіки. Ця тема обговорювалася в ході візиту в Париж  глави Міжнародного валютного фонду  Родріго Рато. Рато закликав країни Європейського союзу швидше проводити  структурні реформи, тому що тільки так  можна стимулювати економічне зростання  і вирішити проблему низької зайнятості.

     За  підрахунками Єврокомісії, темпи розвитку економіки регіону треба як мінімум  подвоїти з нинішніх 1,6%. Ситуація майже критична: високе безробіття сковує активність споживачів, витрати яких складають близько двох третин валового продукту єврозони. 1

     Також можна сказати про ще одну міру щодо запобігання проблеми безробіття в країнах Європейського союзу: 14 березня майбутнього 15-16 березня  саміту ЄС у Барселоні, британський  уряд опублікувало «Білу книгу» про  економічні реформи в ЄС, зажадавши  від союзу прискорення цього  процесу і перетворення на енергійне  і сильне економічне об'єднання, що з᾽єднує  суспільство. Воно повинно бути здатне створити більше робочих місць.

     Довгий  час європейська економіка страждає від високого рівня безробіття, нестачі  інвестицій в наукові дослідження, монополії на ринках палива, телекомунікацій  та від інших проблем. Крім того, в порівнянні з США, ЄС відстав  у таких областях, як здатність  до досліджень, використання патентів та Інтернету, комерція та інвестиції, що серйозно позначається на конкурентоспроможності союзу. У минулому році при уповільненні темпів зростання в економіці  країн ЄС відбувся значний спад, особливо це торкнулося Німеччини, економіка  якої в другому півріччі опинилася  на грані депресії, що значно послабило  позиції ЄС у світовій економіці.

     Число безробітних у Німеччині в  січні 2005 року перевищила 5 мільйонів  чоловік. Як повідомляє американський  телеканал CNN, про це 2 лютого заявив журналістам представник мінпраці. За оцінкою політологів, саме це в  якійсь мірі завадило канцлеру Герхарду Шредеру на виборах.

     Формально кажучи, такої кількості безробітних  у країні не було з часів 1930-их років. Але справа в тому, що тепер у  Німеччині вважаються безробітними всі особи, які претендують на отримання соціальних допомог.

     Однак сама ця цифра - 5 мільйонів - на думку  політологів, показує, як мало вдалося  зробити канцлерові для вирішення  проблеми безробіття. Адже 1998 році, коли Шредер прийшов до влади, він обіцяв скоротити число безробітних удвічі. Тоді вона становила близько 4 мільйонів осіб.

     Тим часом серед всіх країн-членів ЄС саме Німеччина стає лідером економічного зростання. Як повідомила 1 лютого щоденна  американська газета Financial Times, німецька промисловість демонструє високу конкурентоспроможність, і, як вважають економісти, результати відбуваються в її економіці змін будуть помітні вже на наступний рік.

     Що  ж стосується проведених за часів  Шредера реформ трудового законодавства, то вони призвели до того, що безробітні німки тепер можуть бути змушені зайнятися проституцією. За новими законами, людина, більше року жив на допомогу, під загрозою його позбавлення зобов'язаний вийти на будь-яку запропоновану роботу - навіть якщо пропонується працювати в борделі. 1

     У 2004 році Європейський центробанк випустив доповідь про проблеми скорочень  в європейських компаніях. У ньому  повідомлялося про нову хвилю  звільнень, але разом з тим  зазначалося, що роботодавці стали  вести більш гнучку політику щодо персоналу. Замість звільнень вони скорочують оплачувані години роботи.

     Організація European Industrial Relation Observatory, яка відстежує тенденції на європейському ринку праці, оголосила, що тривалість середньої робочого тижня в Європі знизилася з 1999 року по 2003 рік з 38,6 до 38 годин. Дані були зібрані в 15 країнах, які входили до ЄС до його розширення.

     Можливість  ввести гнучкий робочий графік з'явилася  у роботодавців після того, як стали  здавати свої позиції європейські  профспілки. Тільки в минулому році профспілка німецьких працівників  металургійної промисловості не зміг відвоювати у роботодавців збереження 35-годинного робочого тижня в  Східній Німеччині. У Франції  ж уряд випустив ще в 2000 році спеціальний  декрет, що обмежує робочий тиждень 35 годинами. Метою декрету було змусити  роботодавців наймати новий персонал. У результаті компанії, де працювало більше 20 осіб, не змогли збільшити тривалість робочого дня, коли їх бізнес пішов угору.

     Сьогодні  багато компаній з працею виживають  на ринку. Їх прибутку падають, і вони просять співробітників попрацювати  в позаурочний час без додаткової оплати. Наприклад, Siemens AG запропонувала  працівникам свого німецького заводу скоротити оплачуваний час роботи на одну годину. Тепер на додаток  до 35-годинному робочому тижні вони будуть відпрацьовувати ще одна година і не отримувати за нього ні копійки. Менеджери компанії виправдовують  таку політику високими цілями. Вони сподіваються, що таким чином їм вдасться зберегти робочі місця в німецькому підрозділі промислового гіганта. «Інших рішень цього  питання у нас немає», - заявив тижня голова Siemens Генріх фон Пірер.

     Введення  більш гнучкої політики в галузі тривалості робочого дня лише перший крок на шляху стабілізації ринку  праці. Треба прийняти ще багато заходів, щоб Європа змогла більш успішно  конкурувати в цьому питанні з іншими регіонами світу. 1

     У березні 2000 року на лісабонському саміті Комісія ЄС прийняла 10-річну програму розвитку, що передбачає головним чином  вирішення проблем безробіття і  поглиблення економічних та соціальних реформ, заснованих на "знаннях і  новаторствах». У березні 2001 року в столиці Швеції відбувся позачерговий саміт ЄС. На ньому обговорювалася реалізація вказаної програми, була підкреслена необхідність прискорення перегляду економічної структури, вдосконалення валютно-фінансових послуг та ринку цінних паперів, поліпшення ситуації з працевлаштуванням, всебічний розвиток «інформаційної Європи» і досягнення стратегічної мети-перетворення ЄС на найбільш конкурентоспроможну і динамічний економічний суспільство до 2010 року.

     Проте Великобританія вважає замороженими дві  мети реформ, визначені в прийнятій  два роки тому програмі економічних  перетворень. Це лібералізація ринку  та модернізація сфери добробуту. На її думку, реформи ЄС опинилися в стані застою. Тому в «Білій книзі» перераховані стоять перед Європою виклики на ринку продукції, праці і капіталу. Вона запропонувала адекватні заходи, в тому числі перегляд політики на трудовому ринку Європи, створення умов для повного працевлаштування, вирішення проблеми маргіналізація, перегляд політики урядових субсидій і т. д.

     Крім  того, Великобританія виступає проти  скептицизму при лібералізації  європейського ринку, за активне  подолання викликів гострої економічної  конкуренції в глобальному масштабі і тим самим прояв економічного потенціалу континенту. Вона підкреслила, що при спаді міжнародної економіки особливо важливо підвищити впевненість у її відродженні шляхом реформ. Міністр фінансів Великобританії Гордон Браун заявив, що всі країни ЄС повинні докласти максимум зусиль щодо сприяння підйому світової економіки, внести належний внесок шляхом перетворення ринку капіталу, праці і товарів. Це надзвичайно важливо для Європи в рамках міжнародної конкуренції, для обговорення питань розширення ЄС і зниження рівня безробіття, який на позначці 9 відсотків. 1  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2 Європейська Соціальна  Програма на період 2005-2010 рр.

     Більше  і кращі робочі місця та рівні  можливості - гасла Європейської зайнятості та соціальної політики. Головна структура - Соціальна Програма, розроблена з метою гарантувати, що вигоди від зростання ЄС відіб'ються на кожному в суспільстві.

     Європейська Соціальна Програма на період 2005-2010 рр.. зводиться до забезпечення робочих  місць і рівних можливостей для  всіх на головній меті ЄС - просування процвітаючої, інноваційної, багатою  знанням, конкурентоспроможної і ефективної економіки. Динамічна економіка - кошти, щоб забезпечити високий життєвий рівень, повну зайнятість по всьому Європейському Союзу, і високий  рівнями соціального захисту, включаючи життєздатні системи пенсії.

     Ключова мета полягає в тому, що кожен  повинен бути включений в процес. Спроба стерти фундаментальні нерівності між людьми - у ядрі Європейської соціальної моделі. Ця модель не обмежує  тих, хто процвітають за допомогою  їх власних зусиль, але забезпечує підтримку людям, які знаходяться  в скрутному становищі. До таких  труднощів можна віднести виводить з ладу хвороба або нещасний випадок, результат природного лиха або реструктурування цілого сектора економіки, або умов життя, які є бар'єром до належного  освіти і ускладнюють доступ на трудовий ринок.

     Європейська стратегія зайнятості:

     Щороку  Європейська Рада домовляється про  загальні пріоритети та індивідуальних цілях для полісів зайнятості держав-членів. Це стратегії для  створення робочих місць, якості роботи, продуктивності і для позначення плати за роботу, то є стратегія, яка приваблює людей працювати  і забезпечує соціальну безпеку.

     Європейський  Соціальний Фонд:

     Створення заслуговують уваги робочих місць  в суспільстві, засноване на знаннях  і при гарантії рівні можливості вимагає, великий внесок у людські  ресурси, щоб збільшувати число  людей з навичками, які необхідні  економіці. Істотне фінансові вливання з цією метою здійснює Європейський Соціальний Фонд. Фонд повинен витратити 60 мільярдів з 2000 по 2006 рр.. на розвиток не тільки робочих навичок, але також і соціальних навичок, які допомагають людям у пошуках роботи або підстави їх власного бізнесу.

     Панєвропейська рухливість для всіх:

     Право працювати на території Європейського  союзу - фундаментальне право всіх громадян ЄС, підпорядкованих деяким транзитним заходів для країн, які приєдналися  до ЄС в 2004 році. Громадські Служби зайнятості Європейської Економічної Області (ЄС, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія) і Швейцарія пов'язані через  єдину службу. Люди, що шукають роботу, можуть відправити поштою свою коротку  біографію і шукати роботу на відповідній території.

Информация о работе Ринок праці ЄС