Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 23:23, реферат
З економічного погляду, вони виражають категорію оборотних фондів, тобто частини виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі і яка цілком переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється як у натуральній, так і у вартісній формі після кожного циклу.
Вступ…………………………………………………………………………………2
Розділ 1. Сутність природно-ресурсного потенціалу.
1.1. Загальна характеристика структури ПРП……………………….……………3
1.2. Особливості просторового розміщення природно-ресурсного потенціалу країни………………………………………………………………………………...4
Розділ 2. Ресурсозбереження - головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу.
2.1. Основні негативні наслідки впливу людини на навколишнє середовище………………………………………………………………..................9
2.2. Раціональне використання та ресурсозбереження природного потенціалу……………………………………………………………….………….10
Розділ 3. Сутність соціально-економічного потенціалу України……………...11
Висновки……………………………………………………………………………13
Список використаної літератури………………………………………………….15
В структурі фауністичних ресурсів переважають медоносні ресурси. У Південному районі порівняно високою є забезпеченість рибними ресурсами. Мисливські ресурси країни зосереджені в основному на заповідних охоронних територіях. В користуванні фауністичними ресурсами все більшого значення набувають їх охорона та відтворення. Відзначаються багатством та різноманіттям фауни Полісся, Карпати, Південний економічний район тощо. Потенціал фауністичних ресурсів є найбільшим у південних територіях України за рахунок помітної кількості медоносних ресурсів та рибальських ресурсів річок, лиманів та Чорного й Азовського морів.
Розділ 2. Ресурсозбереження - головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу.
2.1. Основні негативні наслідки впливу людини на навколишнє середовище.
Як завжди, важливою проблемою стосунків людини та природи, виступає запобігання можливим негативним наслідкам впливу людини на навколишнє середовище. Як бачимо, промисловий потенціал Дніпропетровської області дуже великий, та людина, використовуючи це, наносить невідтворну шкоду природі. Дуже забруднюють повітря величезні промислові заводи дніпропетровське виробниче об’єднання “Дніпропетровщина”, дніпродзержинське виробниче об’єднання “Азот”, обласна тепломережа, різні об’єкти чорної металургії, деревообробні комбінати, машинобудівні, трубопрокатні та трубні заводи. Підприємства міста найбільше викидають у навколишнє середовище пилу, від якого дуже страждає бюджет міста та області. Значним е збиток й від окису азоту і сірчаного ангідриду відповідно. Найбільші запилювачі міста - об’єкти хімічної, коксохімічної промисловості. Економічний збиток від забруднення атмосфери - лише одна із складових інтегрального збитку від забруднення навколишнього середовища, земельних і водних ресурсів як у промисловому, так і в комунальному господарстві міста. Все це потребує проведення додаткових досліджень, організації моніторингу природного середовища м. Дніпропетровськ та Дніпропетровської області в цілому.
2.2. Раціональне використання та ресурсозбереження природного потенціалу.
Ресурсозбереження — це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпрацьованих кар'єрів тощо; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення. Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у зв'язку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%. В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.
Розділ 3. Сутність соціально-економічного
Висновки
У цьому рефераті я розглянула основні особливості розміщення природних ресурсів на території України, види та значення економічної оцінки природних ресурсів, питання охорони та раціонального використання природних ресурсів. В першому розділі я надала загальну характеристику структури природно-ресурсного потенціалу; розглянула основні типи класифікацій природних ресурсів; охарактеризувала основні види природних ресурсів та принципи їх розміщення: - мінеральні (паливні, рудні, будівельні, тощо) розміщені не рівномірно та в відповідності до геохімічних, тектонічних умов, тобто геологічною будовою території; - земельні (сільськогосподарські землі, ліси, землі під забудову та затоплення) поширені повсемістно, але відрізняються рівнем родючості ґрунтів, який залежить від кліматичних умов та під впливом антропогенного фактора дуже змінюється; - біологічні (тварини та рослини) – розподіл залежить переважно від кліматичних умов і має зональний характер: широтна зональність на рівнинній частині та висотна поясність в горах – Українських Карпатах і Кримських горах; - водні (поверхневі, підземні, морські) нерівномірно розподіляються на території України (в середньому 83 тис. м³ води на рік), зменшується від півночі до півдня, тому побудовано багато зрошувальних систем, каналів для забезпечення потреб промисловості і населення;- рекреаційні розміщені по всій території країни, але розрізняються по типу;- кліматичні розміщаються в залежності від кліматичного пояса (помірний, крайній південь Криму – субтропічний середземноморний), природної зони (змішаних лісів, лісостепи, степи, Кримські гори, Українські Карпати), циркуляційних процесів (зменшення з північного заходу на південний схід). В другому розділі я розглянула ресурсозбереження, як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, основні негативні наслідки впливу людини на навколишнє середовище та раціональне використання та ресурсозбереження природного потенціалу. В третьому розділі охарактеризувала визначення соціально-економічного потенціалу та його складові. Я надала загальну характеристику структури природно-ресурсного потенціалу основні негативні наслідки впливу людини на навколишнє середовище, проаналізувала основні проблеми охорони і раціонального використання природних ресурсів. Україна належить до країн, з дуже великими обсягами та високою інтенсивністю використання природних ресурсів. Цьому сприяє наявність, різноманітність та багатство видів ресурсів, добра господарська освоєність, доступність територій, сприятливі умови для їх експлуатації та зростаючи потреби людини та промислового виробництва в цих ресурсах. Основне завдання на сьогодні – це питання комплексного та ефективного використання ресурсів в народному господарстві та збереження їх для наступних поколінь. Тут можна визначити основні напрямки державної стратегії раціонального природокористування: - постійний контроль за дотриманням надрокористувачами проектів розробки та технологічних схем при розробці родовищ корисних копалин; - розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, розширення існуючих і створення нових природно-заповідних об’єктів; - державне фінансування діяльності по лімітування, розміщенню та знешкодженню відходів; - запобігання забруднення річок, озер, водосховищ, та ін. гідрологічних об’єктів і підтримка їх сприятливого гідрологічного стану; - впровадження еколого-економічних важелів раціонального використання природних ресурсів та формування екологічних фондів для фінансування природоохоронної діяльності; - втілення сучасних технологій ведення лісового господарства та лісоексплуатації, відтворення корінних деревостанів і корінних фауністичних комплексів;
Використана література:
ГоликовА. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с. Горленко Й.А., Руденко Л. Г., Малюк С. Н. Проблеми комплексного развития территории. — К. : Наукова думка, 1994. — 296 с. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — С. 178—215. Поповкін В. Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наукова думка, 1993. — 210с. Розміщення продуктивних сил : Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 1998. — С. 139—179. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — С. 4—10. РуденкоВ.П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь, 1994. Трегобчук В. Ресурсне — екологічна складова національної безпеки // Економіка України. — 1999. — № 2. — С. 4—15. Іванух Р., Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України // Економіка України №1, 1997, с. 67 Качан П.М. Розміщення продуктивних сил України. – Х.: Освіта, 1997. Кокошко И.Ф. Економіка України. – К.: Знання, 1997.
9